Ярмарок нових облич. Головні тенденції інфопростору 10–16 червня 2019 року. Детектор виборів

Молодики розгромили штаб «Опозиційної платформи — За життя», Гройсман молодший за Вакарчука, Тимошенко дуже хоче бути прем’єркою, обіцянки Зеленського виявляються жартами, а Медведчук скоро обмотається триколором. Детектор виборів 2.3.

«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, телетижневики, політичні ток-шоу, інформаційні канали, російська пропаганда) моніторингових дослідженнях. Випуски «Детектора виборів» часів президентської кампанії читайте тут.

Архів: «Детектор виборів» за 3–9 червня, 22 травня — 2 червня.

Головні тенденції

Поки Конституційний суд вирішує, бути чи не бути виборам 21 липня, телебачення поводиться так, наче вони точно будуть. До новин повертаються знайомі з попередньої кампанії піар-дайджести, куди включають як улюбленців власників каналу, так і, можна припустити, просто тих, кому це по кишені. Ток-шоу знову працюють у режимі трибуни для піару партійних лідерів.

Віктор Медведчук і його «Опозиційна платформа — За життя» розширили свій медіаресурс, придбавши канал ZIK, але при цьому опинилися в іще більшій інформаційній ізоляції: медіа інших олігархічних груп уникають згадок про партію, не кличуть її представників не ефіри та віддають явну перевагу ахметовському «Опоблоку», хоча його рейтинги й порівняно нижчі.

«Слуга народу» (як і Зеленський перед президентськими виборами) порівняно мало піариться в теленовинах, а її представники в політичних ток-шоу не отримують переваги та зазвичай дискутують у режимі «один проти всіх». Побільшало Зеленського та його представників у медіа Ахметова, зокрема на каналі «Україна»: гостем тижневика був голова президентської адміністрації Андрій Богдан.

Партії опановують передвиборний інформаційний слалом: показати вигідні верхні частини списків до ВР, при цьому не розкриваючи або не привертаючи уваги до нижніх, де, ймовірно, можна знайти менш популярні та позитивні прізвища. Найбезпардонніше вчинила «Батьківщина», обмежившись поки що розкриттям першої п’ятірки; найскладнішим шляхом пішла партія «Слуга народу», показавши всі дві сотні членів списку та взявшись за його очищення (щоправда, ми не знаємо, а журналісти поки що не з’ясували, за яким це відбувається принципом). Оскільки в кількох списках домінують нові обличчя, між «молодими» партіями — «Слугою народу» та «Голосом» насамперед — виникає конкуренція: чий список молодший і водночас професійніший. У цю нішу завзято намагається прорватися й Володимир Гройсман.

Як і перед президентськими виборами, більшість телеканалів неохоче озвучує результати соціологічних досліджень поважних компаній, адже вони переважно невигідні їхнім протеже. Виняток — «1+1», що охоче констатує перевагу «Слуги народу». Найбільше на цьому тижні маніпулювала рейтингами «Україна», доповнюючи результати дослідження маловідомої компанії із сумнівними цифрами коментарями політекспертів, які вихваляють Олега Ляшка.

Десятка курйозів і маніпуляцій тижня

• Володимир Гройсман і Святослав Вакарчук у «Праві на владу» помірялися, хто з них молодший.
• Євген Червоненко на «112» звинуватив українські війська в тому, що вони зруйнували Донецький аеропорт.
• Наталя Мосейчук під час «Права на владу» посміялася з Євгенія Мураєва.
• Політкоментатор Володимир Цибулько на ZIKу розповів, що Тимошенко зрадила свого виборця із Зеленським, і тільки Ляшко залишився вірним.
• «Інтер» показав одну новину про з’їзд «Опозиційної платформи — За життя» протягом тижня чотири рази.
• Вакарчук і Садовий у прямому ефірі посварилися про те, домовлялися вони про узгодження кандидатів по мажоритарці чи ні.
• 5 канал взяв і зрізав «Слузі народу» 10 відсоткових пунктів рейтингу, навіть не пояснивши, звідки бере цифри.
• Віктор Медведчук запитав ведучих свого телеканалу, чи хочуть вони, щоби в «Опозиційній платформі — За життя» зростали рейтинги. Ті явно злякалися.
• Вадим Новинський з «Опоблоку» похвалився поїздкою в Москву до тамтешнього патріарха, але потім налякався й видалив допис.
• Представник Зеленського в Кабміні Андрій Герус сказав, що президент не обіцяв знизити тарифи, а лише жартував про це. А потім пояснив, що сам погано пожартував.

Головні події, пов’язані з виборами, що висвітлювались у медіа 10–16 червня

Опубліковані нові рейтинги КМІС і «Социс».

«Слуга народу» опублікував першу сотню виборчого списку, а потім іще одну.

Дмитро Співак передумав іти на вибори від «Слуги народу», ще кількох виключили зі списків.

Зеленський запропонував кандидатуру Вадима Пристайка на посаду міністра закордонних справ.

Зеленський скасував укази Порошенка щодо призначень членів Вищої ради правосуддя.

Опубліковано нове опитування компанії «Рейтинг».

Команда Зеленського хоче замінити «Роттердам+» на «Роттердам-».

Росія почала видавати паспорти мешканцям окупованих частин Донеччини й Луганщини.

Зеленський змінив командувача Національної гвардії.

Президент хоче переглянути судову реформу.

Президент призначив Абромавичуса членом наглядової ради «Укроборонпрому».

Садовий наполягає, що домовився з Вакарчуком про узгодження кандидатів, а той заперечує.

Радикальна партія провела з’їзд та опублікувала список.

Президент звільнив півтора десятка голів ОДА.

«Свобода» представила спільний список націоналістичних партій і збирається об’єднати їх.

Представник президента у ВР Руслан Стефанчук хоче змінити Конституцію.

«Громадянська позиція» провела з’їзд та оприлюднила список.

Олександру Онищенку не дозволили брати участь у виборах.

Підсудний Олександр Єфремов піде до ВР у списку «Опоблоку».

Парубій надав Конституційному Суду список коаліції.

«Європейська солідарність» перевірить усіх кандидатів у списку.

Зеленський запропонував вибрати голову Львівської ОДА в соцмережах.

СБУ почала розслідувати поїздку Бойка та Медведчука до Росії.

Керівник Інституту національної пам’яті В’ятрович балотується від партії Порошенка.

Рух нових сил Саакашвілі оголосив свій список.

Гриценко заявив, що Юрій Луценко заслужив на ув’язнення.

Клімкін заявив, що Україна не вступить до ЄС до 2035 року.

Оприлюднений список партії «Голос».

Віталій Гайдукевич не балотуватиметься до ВР, а займеться ідеологічною роботою.

Тарас Козак (а насправді, ймовірно, Медведчук) купив ZIK.

«Батьківщина» опублікувала першу п’ятірку списку.

Виявилося, що дружина керівника СБУ Баканова — громадянка Росії.

Сергій Іванов відхилив пропозицію балотуватися від «Слуги народу».

Конституційний Суд розглядає указ про розпуск ВР.

«Голос» відкликав двох кандидатів зі списку — «недогледіли».

Іван Апаршин очолить оборонний департамент Адміністрації Президента.

«Опоблок» Ахметова із союзниками сформували список.

Зеленський виступив у Конституційному Суді щодо указу про розпуск ВР.

Президент вніс подання на звільнення Луценка до ВР.

Службу зовнішньої розвідки очолив депутат від «Батьківщини» Бухарєв.

The fair of new faces. The main trends in the information space during June 10 — June 16, 2019. Election Detector

 Young men vandalized the headquarters of the “Opposition Platform – For Life”, Hroisman is younger than Vakarchuk, Tymoshenko wants to be a prime minister very much, Zelenskyi’s promises turn out to be jokes, and Medvedchuk will soon wrap himself in a tricolor. Election Detector 2.3.

“Election Detector” is a weekly analytical review which timely captures the main topics, trends, manipulations, and changes in the information space, related to the election. Read more detailed analysis in our regular (television news, weekly TV magazines, political talk shows, information channels, Russian propaganda) monitoring studies. Issues of “Election Detector”, devoted to the presidential campaign are available here.

Archive: “Election Detector” for June 3 — 9, May 22 — June 2.

The main trends

While the Constitutional Court is deciding whether there will be election on July 21, television channels are behaving as if there will definitely be one. The news once again started including PR-digests, which we know well from the previous campaign and which cover information about both the channel owners’ favorites and, as we can assume, simply those people who have enough money for this. Talk shows are once again used as a platform for the promotion of party leaders.

Viktor Medvedchuk and his “Opposition Platform – For Life” expanded their media resources by purchasing ZIK channel, but nevertheless found themselves in the even more significant informational isolation: media which belong to other oligarchic groups avoid mentioning the party, do not invite its representatives to their studios, and clearly give preference to Akhmetov’s “Opposition Bloc”, although his ratings are relatively lower.

There are relatively few promotional materials about “People’s Servant” (just as about Zelenskyi before the presidential election) in television news, while representatives of this party do not get the upper hand in political talk shows and usually dispute in the “one versus all” mode. There were more materials about Zelenskyi and his representatives in Akhmetov’s media, in particular on “Ukraine” channel: the head of the Presidential Administration Andriy Bohdan was a guest at their weekly show.

The parties are mastering the election informational slalom: to show the advantageous first positions of the lists of candidates to the Verkhovna Rada, while avoiding or neglecting those who are further down the lists, where one can probably find less popular and positive names. The “Fatherland” was the most impudent in this regard, only announcing the first five people on their list so far; the “People’s Servant” party chose the most difficult way, revealing all two hundred members of the list, and immediately started to purge it (although we do not know – and the journalists have not yet figured out yet – based on which principle this is happening). Since new faces dominate on several lists, there is a certain competition between the “young” parties — “People’s Servant” and “Voice” — as to whose list includes younger and, at the same time, more professional candidates. Volodymyr Hroisman is also actively trying to occupy this niche.

Just as before the presidential election, most television channels are reluctant to announce the results of sociological surveys conducted by reputable companies, as the majority of them are not favorable to their protégés. The only exception is “1+1”, which willingly admits the “People’s Servant’s” superiority. This week, it was “Ukraine” that manipulated the ratings most often of all, combining the results of a survey conducted by a little-known company with questionable figures voiced by politics experts who praise Oleh Lyashko.

Ten curious incidents and manipulations that took place this week

• At the “Pravo na Vladu” [Right to Power] talk show Volodymyr Hroisman and Svyatoslav Vakarchuk where finding out who was younger.
•         On the “112” channel Yevhen Chervonenko accused Ukrainian forces of destroying the Donetsk airport.
•         At the “Pravo na Vladu” talk show, Natalia Moseychuk laughed at Yevhen Murayev.
•           Political commentator Volodymyr Tsybulko told ZIK that Tymoshenko had cheated on her voters with Zelenskyi, and only Lyashko remained faithful.
•         “Inter” broadcasted the same story about the congress of the “Opposition Platform – For Life” four times in one week.
•         Vakarchuk and Sadovyi had a live argument about whether or not they had an agreement to agree on candidates for a majoritarian election.
•         Channel 5 simply cut 10 percentage points off the “People’s Servant’s” rating without even explaining where they found these figures.
•         Viktor Medvedchuk asked the hosts of his TV channel whether they would like the ratings of the “Opposition Platform – For Life” to increase. The hosts clearly got scared.
•         Vadym Novynskyi from the “Opposition Bloc”boasted about his trip to Moscow where he visited the then patriarch, but then got scared and deleted the post.
• Zelenskyi’s representative in the Cabinet of Ministers, Andriy Herus, said that the president had not promised to reduce tariffs, but had only been joking about this. And then he explained that he made a bad joke himself.

The most important events related to the election, which were covered in the media in the period from June 10 to June 16

The new ratings compiled by the Kyiv International Institute of Sociology and Sotsys were made public.

“People’s Servant” announced the first hundred people on their lists of candidates, and then  another hundred.

Dmytro Spivak decided not to take part in the election as a candidate from the “People’s Servant”; several more people were removed from the list.

Zelenskyi proposed Vadym Prystaiko for the post of a Minister of Foreign Affairs.

Zelenskyi canceled Poroshenko’s decrees on the appointment of members of the High Judicial Council.

The new survey conducted by the “Rating” company was made public.

Zelenskyi’s team want to replace “Rotterdam+” with “Rotterdam—“.

Russia started issuing passports to residents of the occupied parts of the Donetsk and Luhansk regions.

Zelenskyi changed the commander of the National Guard.

The president wants to review the judicial reform.

The president appointed Abromavičius as a member of the supervisory board of the Ukroboronprom.

Sadovyi insisted that he had agreed with Vakarchuk on the mutual approval of candidates, but the latter  denied this.

The Radical Party held a congress and announced a list of candidates.

The president dismissed one and a half dozen heads of regional state administrations.

“Svoboda” presented a joint list of nationalist parties and is going to unite them.

Ruslan Stefanchuk, president’s representative in the Verkhovna Rada, wants to change the Constitution.

“Civil Position” party held a congress and announced a list of candidates.

Oleksandr Onyshchenko was not allowed to participate in the election.

The accused Oleksandr Yefremov will run for the Verkhovna Rada as a candidate from the “Opposition Bloc”.

Andriy Parubiy provided the Constitutional Court with the coalition list.

The “European Solidarity” party will check all the candidates on their list.

Zelenskyi suggested electing the head of the Lviv Regional State Administration in social media.

The Security Service of Ukraine started investigating Boyko and Medvedchuk’s visit to Russia.

The head of the Institute of National Remembrance, Volodymyr Viatrovych is running for the Verkhovna Rada as a candidate from the Poroshenko’s party.

Saakashvili’s “Movement of New Forces” announced their list.

Hrytsenko said that Yuriy Lutsenko deserves to be imprisoned.

Klimkin said that Ukraine would not enter the EU until 2035.

The list of candidates from the “Voice” party was made public.

Vitaliy Haidukevych will not run for the Verkhovna Rada and will be performing ideological work instead.

Taras Kozak (and in fact, probably, Medvedchuk) bought ZIK channel.

The “Fatherland” party announced the first five peo

«Слуга народу». Партія друзів Зеленського вирізнилася на тлі інших, опублікувавши не десятку чи двадцятку, а цілу сотню кандидатів, а згодом — іще одну. Щоправда, список довелося коригувати: за тиждень із нього випали семеро людей і з’явилося кілька нових. Та оскільки більшість прізвищ нічого не говорять ані журналістам, ані аудиторії, це мало що змінило. Часу й ресурсів, щоб розібратися, хто є хто, в медіа поки що немає. Здебільшого в новинах дають загальні оцінки: багато молодих людей, немає чинних чи колишніх народних депутатів тощо.

Найбільш неоднозначною є реакція на мажоритарників із журналістським бекґраундом, насамперед блогера Максима Бужанського, який є постійним учасником ток-шоу «Народ проти» каналу ZIK, та Олександра Дубинського з «1+1». На відміну від Дмитра Співака, від цих кандидатури «Слуга народу» поки що не відмовляється, а ось співведучий «Права на владу» Сергій Іванов невдовзі після того, як медіа написали про його намір балотуватися, заявив, що до парламенту не йде.

Медіа неспроможні й не намагаються відобразити внутрішні процеси, які відбуваються в середовищах, що добирають кандидатів від «Слуги народу» та зачищають їм електоральне поле. Про це свідчить хоча би ситуація в Івано-Франківську з Олександром Шевченком, якого зганьбили начебто конкуренти зі «Слуги народу». Його партія «Укроп» не заявляла ані про участь у виборах, ані про злиття зі «Слугою народу» попри те, що Шевченко відкрито підтримував Зеленського під час президентської кампанії. Тим часом партія бере участь у виборах в ОТГ та висуває своїх кандидатів на мажоритарці. Конфлікт між політичними середовищами в орбіті впливу Ігоря Коломойського мав би привернути більше уваги журналістів. До речі, проігнорували теленовини й історію із дружиною керівника СБУ Івана Баканова, яка виявилася громадянкою Росії.

16 червня «Факти тижня» ICTV з посиланням на інтерв’ю керівника штабу «Слуги народу» повідомили, що партія не має наміру об’єднуватись у майбутній Раді із «Батьківщиною», «Опозиційною платформою — За життя» чи «Опоблоком», натомість розглядає як партнерів «Голос» і «Силу і честь» Смешка.

Тижневик «1+1» похвалив «Слугу народу» та «Голос» за перевірку кандидатів та чищення списків, а також повідомив, що остаточні результати «постпраймериз» партія Зеленського оголосить у липні. Процес відкликання кандидатів із уже сформованих списків позиціонують як крок до відкритих списків, для впровадження яких потрібен закон.

«Опозиційна платформа — За життя». На цьому тижні пул медіа Віктора Медведчука поповнився ще одним телеканалом. До речі, канал ZIK в ефірі, принаймні, у програмі «Деталі», не став розповідати про свого нового власника. Тим часом медіа, залежні від інших фінансово-промислових груп, не просто ігнорують піар-приводи та спікерів «Опозиційної платформи — За життя» (до прикладу, 10 червня заяву спікерки Банкової про чергову поїздку Медведчука й Бойка до Росії транслював тільки «Інтер» — із відповіддю Медведчука), а й згадують про неї у відверто негативному контексті.

А публічна риторика партії та її представників стає все відвертіше проросійською (чого варте лишень привітання від Медведчука із Днем Росії на партійному сайті).

Повторюється й думка про те, що лідер «Опозиційної платформи — За життя» має стати головою уряду. Піарячи Бойка під час поїздки до прифронтового міста Щастя на Луганщині, в новинах «Інтера» кажуть прямим текстом: «… вони чекають Юрія Бойка вже як прем’єр-міністра». А наступного дня Бойко разом із камерами «Інтера» примудрився опинитися в Одесі (з Луганщини шлях неблизький).

14 червня в «Подробицях тижня» на «Інтері» розповіли, як приймальню «Опозиційної платформи — За життя» у Кривому Розі розгромили «20 молодиків у балаклавах». На відео видно, що нападники вдягнені в одяг із символікою «Національного корпусу», однак немає ані коментарів цієї партії (її лідер Андрій Білецький не раз бував на «Інтері» останнім часом), ані твердження про її причетність до погрому.

16 червня в недільному випуску новин «Інтер» пропіарив фестиваль, організований за сприяння місцевих депутатів від «Опозиційної платформи — За життя» на Одещині, з їхніми синхронами.

У тижневику «1+1» іще раз розгорнуто нагадали глядачам, що «Опозиційна платформа — За життя» — проросійська партія. Саме «Плюси» стали єдиним каналом, що розповів цього тижня про купівлю ZIKа Медведчуком. Далі до «Опозиційної платформи — За життя» повернулися ще раз, критикуючи список партії.

«Батьківщина». Партія Юлії Тимошенко виявилася найзакритішою з усіх: під час з’їзду представила виборцям і ЗМІ лише першу п’ятірку списку. Втім, у теленовинах її за це не критикували: всім сподобалося. Тимошенко «виходить на сцену без жодного хвилювання», а «Батьківщина» — «єдина парламентська партія, яка не розпалась за двадцять років» — ось що розповіли «Факти» ICTV, перелічивши головні завдання, які ставить перед собою партія. На «Україні» також піар-сюжет із синхронами Тимошенко, Наливайченка й Тарути — списочників «Батьківщини». Попри те, що українська економіка хоч і повільно, але зростає, Тимошенко пообіцяла зупинити її падіння, а журналісти «України» не поставили її слова під сумнів. Усіма можливими способами «Батьківщина» посилає через медіа меседжі про готовність створити коаліцію зі «Слугою народу» — вочевидь ціною прем’єрства лідера Юлії Тимошенко.

Тижневик 5 каналу констатував, що Тимошенко «безуспішно» намагається укласти союз із Гриценком, Ляшком і Кличком, натомість спромоглася залучити Таруту й Наливайченка. Констатують велике бажання лідерки «Батьківщини» очолити уряд.

11 червня Юлію Тимошенко запросили до студії новин «України». Лідерка «Батьківщини» ще раз запевнила Зеленського у своїй підтримці розпуску Верховної Ради та назвала невідомо звідки взяту цифру: «80 % людей хочуть перевиборів».

13 червня ICTV та СТБ пропіарили Сергія Таруту, списочника «Батьківщини», з нагоди річниці визволення Маріуполя. Він назвав місто «форпостом боротьби за свободу всієї Європи».

Парадоксально небагато негативу в новинах викликало призначення депутата від «Батьківщини» Владислава Бухарєва керівником Служби зовнішньої розвідки. 5 канал у новинах озвучив компромат, який зібрав на Бухарєва Центр протидії корупції. Однак головний негативний факт, який обговорювався, зокрема, в соцмережах і онлайн-виданнях, — медаль від ФСБ Росії, — не розкручували. Детально про медаль, зокрема й із поясненням самого Бухарєва, розповіли у програмі «Деталі» на каналі ZIK. Менш детально, але зі згадкою про те, що Бухарєв співпрацював із «Кварталом 95», у тижневику 5 каналу.

«Європейська солідарність». Можна констатувати, що партія Петра Порошенка поступово втрачає реальний статус головного опонента «Слуги народу», адже інші опозиційні чи нейтральні проукраїнські сили займають дедалі більше ефіру та уваги. До того ж для частини прибічників Порошенка оприлюднена перша півсотня (раніше партія відкривала тільки десятку) виборчого списку стала прикрою несподіванкою. Там не виявилося людей, які перемогли у «праймериз» на сайті ГО «Справа громад», натомість з’явилися прізвища чинних народних депутатів із Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту» й ті, кого на «праймериз» відсіяли.

На «Україні» ж у піар-матеріалах далі наголошували на першій десятці списку — мовляв, її половина ще не була у ВР (знайшли чим здивувати, особливо якщо порівняти з «Голосом» і «Слугою народу», де відсутність депутатського досвіду — вимога до кандидатів). На 5 каналі в сюжеті про список «Європейської солідарності» 13 червня колишній ведучий каналу Віталій Гайдукевич, який 9 червня попрощався із глядачами, виступає вже як спікер партії: обіцяє незабаром оприлюднити інформацію про кожного списочника.

11 червня приводом для піару Петра Порошенка стала друга річниця надання Україні безвізового режиму із країнами Європейського Союзу. На «Україні» з цієї нагоди організували пряме включення Порошенка, а 5 канал показав мітинг «Європейської солідарності» з виступом експрезидента. 16 червня 5 канал ще раз показав Порошенка в піар-матеріалі про річницю безвізу.

14 червня Петро Порошенко прийшов до студії «України». Розповідав, що вважає безальтернативним нормандський формат та підтримуватиме курс на вступ до ЄС і НАТО. 15 червня ICTV показав привітання Порошенка із річницею звільнення Маріуполя.

Про те, що більшість відібраних на праймериз не потрапила до прохідної частини списку «Європейської солідарності», сказали в тижневику каналу ZIK. Утім, процитували політкоментатора Олега Саакяна, який виправдовує керівництво партії: мовляв, деякі люди, яких поставили в перші десятки, заслужили на це через свій статус, наприклад, військові та волонтери.

У тижневику 5 каналу «Час. Підсумки тижня», який тепер веде Анна Мірошниченко, «Європейську солідарність» протиставили іншим партіям: мовляв, політсила Порошенка провела з’їзд заздалегідь, а інші чекали до останнього тижня, «не полишаючи спроб створити коаліцію».

У програмі «ТСН. Тиждень» на «1+1» «нагадали» глядачам, що Петро Порошенко, хоч більше й не є чинним президентом, але й далі, мовляв, наживається на державі як «власник» схеми «Роттердам+». Називають суму — 12 мільярдів гривень на рік, які начебто отримують двоє олігархів (Ахметов і Порошенко, треба думати). Ахметова називають «партнером Порошенка». Тим часом, мовляв, нова влада намагається поламати схеми. Позиції самого експрезидента немає.

«Сила і честь». «Абонемент» Ігоря Смешка на присутність в ефірі каналу «Україна» залишається чинним, тоді як інші великі телеканали лідера «Сили і честі» здебільшого ігнорують. Її піар-сюжетів немає у випусках новин, а головного спікера штабу Дмитра Гордона вже не так охоче запрошують на політичні ток-шоу (можливо, побоюючись того, що він знов буде відкрито агітувати за Смешка).

«Голос». Партія Святослава Вакарчука вже вирушила у свій всеукраїнський тур, але сам він примудряється бувати в ефірі політичних ток-шоу кілька разів на тиждень. Про виключення двох людей зі списку партії 12 червня повідомили 5 канал та «UA: Перший»; цікаво, що «1+1», який подавав цього дня аналогічну новину про «очищення» списків «Слуги народу», змовчав про «Голос». 14 червня партію відверто вихваляла в піар-дайджесті «Україна». Про список «Голосу» та обіцянки його очистити розповіли у програмі «Деталі» на каналі ZIK.

«Українська стратегія». Володимир Гройсман, який попередні кілька років стабільно був одним із лідерів за кількістю піару та «паркету» в новинах, схоже, сподівається завоювати кілька відсотків підтримки, яких його партії бракує для проходження до парламенту, в той самий спосіб. У своїй публічній риториці Гройсман переходить до критики «старих політиків» (яким протиставляє себе, молодого) та навіть Петра Порошенка, який дав йому путівку у владу. При цьому він не припиняє піаритись як прем’єр — наприклад, 13 червня «Інтер» та СТБ показали паркетні матеріали з його виступу на рівненському льонокомбінаті, де Гройсман роздавав обіцянки від імені уряду.

16 червня Гройсман побував у студії тижневика телеканалу ICTV. Де, зокрема, понарікав на правоохоронну систему, яку не дав, мовляв, реформувати Порошенко.

Радикальна партія. Найбільше піару партії Олега Ляшка перепало традиційно від «України». Тут розповіли, як перед з’їздом Ляшко їздив молитися до Видубицького монастиря, процитували його ключові агітаційні меседжі, а ось у подробиці списку не заглиблювалися — назвали Ляшка і ще пару людей.

Для просування Ляшка та його партії «Україна» й далі використовує коментарі політичних коментаторів. Цього разу лідера та список Радикальної партії вихваляв колишній письменник та багаторічний спічрайтер і політтехнолог Банкової (за різних президентів) Володимир Цибулько. 13 червня після чергового піар-ефіру Ляшка у студії «України» його вихваляв також політкоментатор Юрій Лісничий. Коментарі цього ж експерта з вихвалянням Ляшка повторили в новинах наступного дня.

14 червня дифірамби Ляшкові від Цибулька звучали у джинсовій рубриці «Головне+» програми «Деталі» на каналі ZIK. Цікаво, що в цьому ж сюжеті жорстка критика на адресу Тимошенко: Цибулько каже, що лідерка «Батьківщини» зрадила свого виборця й «розчиняється в Зеленському», прагнучи влади. Натомість Ляшко підтримує простих виборців. Є в матеріалі й похвали Ляшкові з боку політкоментатора Тараса Загороднього.

16 червня в тижневику «України» зворушлива історія про те, як пенсіонер поскаржився Ляшкові на захмарні платіжки за комунальні послуги. Звісно, лідер Радикальної партії обіцяє це виправити, якщо буде обраний до нового парламенту.

«Громадянська позиція». Про з’їзд і першу десятку партії позитивний матеріал у новинах зробив лише ICTV. Зокрема процитували слова Гриценка про те, що він готовий співпрацювати із Зеленським і хотів би стати прем’єром. Гриценко сам поспішив анонсувати призначення, закладене в основу цієї співпраці ще до президентських виборів: член «Громадянської позиції» Іван Апаршин начебто має бути призначений до президентської адміністрації. Коротко у збірних сюжетах про з’їзди різних партій і про «Громадянську позицію» згадали на 5 каналі, «Інтері» та «UA: Першому».

5 канал у тижневику констатував, що Гриценко озвучив прем’єрські амбіції, однак «питання, чи ця партія взагалі потрапить до парламенту»; втім, мовляв, лідер «Громадянської позиції» вірить в електоральне диво.

14 червня «Інтер» повідомив про те, що на представника «Громадянської позиції» у Вінниці напали. Та загалом про Гриценка і його партію в новинах згадок небагато.

«Опоблок» Ахметова. Про з’їзд і першу десятку «Опоблоку», об’єднаного з іншими помірковано-проросійськими партіями, підготували піар-сюжети ті-таки ICTV та «Україна». Переказали не тільки їхні обіцянки, а й уривки самохвальства («йдуть командою професіоналів, яка здатна відновити країну»). «Україна» вдалася до поетичного історичного екскурсу — мовляв, Україна вражала світ під час чемпіонату з футболу 2012 року, а тепер «команда “Опозиційного блоку” знає, як розбудити країну і зробити так, щоб нею пишалися українці». У піар-дайджестах, які повернулись у новини каналу Ріната Ахметова, незмінно піарять «Опоблок» та його списочників.

5 канал 15 червня, посилаючись на ток-шоу «Головна тема. Вибір» на «Україні», повідомив про включення до списку «Опоблоку» Олександра Єфремова. Дали бекґраунд про те, в чому підозрюють колишнього регіонала. Також про це стисло розповідали на «1+1». Та загалом рішення «Опоблоку» витягнути з-за ґрат Єфремова, якого звинувачують в організації проросійського сепаратистського захоплення Луганська, не стало великим скандалом у теленовинах.

Загалом 5 канал іде проти тренду позиціонування ахметовської політсили як «хороших проросійських хлопців»: у сюжеті про різні партії «Опоблок» характеризується як політсила, для якої «дружба з Кремлем важливіша за патріотизм»; шансів у партії потрапити до ВР небагато.

У тижневику «України» у збірному сюжеті про списки і з’їзди партій наголос на тому, що «старі» партії об’єднались, очистились і омолодилися. Геннадій Кернес зі списку «Опоблоку» протиставляє «політиків, які роблять» крикунам. «Опоблок» отримав у цьому випуску потрійну порцію піару та паркету, а також інтерв’ю Олександра Вілкула у студії. Той, зокрема, критикував «Опозиційну платформу — За життя» та нагадав глядачам, що Ілля Кива, який увійшов до списку цієї партії, — радикальний націоналіст (Кива і справді якийсь час очолював осередок руху «Правий сектор»).

Тим часом Вадим Новинський вочевидь вирішив переплюнути конкурентів із «Опозиційної платформи — За життя» та показав свою поїздку до Московського патріарха, але невдовзі видалив це повідомлення з фейсбука. Ймовірно, поїздка до Москви перед виборами не входила в контент-план «української, хоч і проросійської» партії, яка протиставляє себе «російській» «Опозиційній платформі — За життя».

«Рух нових сил». Попри те, що рейтинги не обіцяють партії Михеїла Саакашвілі нічого хорошого на дострокових виборах, а сам він навряд чи буде зареєстрований як кандидат, рухи «Руху нових сил» медіа відстежують. Зокрема говорили про його список і про обіцянки Саакашвілі.

«Свобода». Рішення українських націоналістів іти єдиним списком під брендом «Свободи» — й це тоді, коли по Україні давно розставлені борди «Національного корпусу» — було несподіваним. Об’єднання відбулося 9 червня, але в новинах про нього заговорили 14-го, після прес-конференції в Києві. ICTV процитував Олега Тягнибока, який пообіцяв зупинити реванш промосковських сил. «1+1» зробив про «Свободу» радше негативний матеріал, нагадавши про кримінального авторитета Ігоря (Пупса) Кривецького, якого Тягнибок «під час прес-конференції не назвав». У партії підтвердили, що Пупс є членом і одним зі спонсорів партії.

«Самопоміч». Партія львівського мера фігурує в медіа значно частіше, ніж фігурував він сам за часів президентських виборів. Втім замість переконливої кампанії, яка могла би зробити диво з мізерним передвиборним рейтингом, виходить сумнівна комунікація. До прикладу, перепалка Андрія Садового зі Святославом Вакарчуком про те, домовлялися вони про узгодження кандидатів на мажоритарних округах чи ні. Партія намагається використати як піар-приводи свої минулі досягнення, зокрема те, що сумлінність її депутатів високо оцінив рух «Чесно». Разом із тим у публічних комунікаціях «Самопомочі» немає чіткої відповіді на питання, чи планує вона бути в коаліції зі «Слугою народу», чи в опозиції до президента та його партії.

5 канал називає «Самопоміч» разом із Радикальною партією в переліку політичних сил, які після цих виборів можуть відійти в небуття. «Факти тижня» ICTV сказали, що Садовий не проти очолити уряд, але його партія має рейтинг не більше 2 %.

Мажоритарники. «Інтер» і далі знаходить у новинах час для свого улюбленця Сергія Капліна, який хвалиться досягненнями в парламенті та на своєму окрузі в Полтаві. 5 канал 15 червня повідомив про те, що ЦВК відмовилася зареєструвати Олександра Онищенка.

Більше про висвітлення виборів читайте на сайті «Вибори і ЗМІ».

Маніпуляції

Він просто жартував. У програмі bihus.info представник президента в Кабміні Андрій Герус сказав, що Володимир Зеленський не обіцяв знизити тарифи і скасувати «Роттердам+», а просто жартував про це. Люди ж «почули в напівнатяках те, що їм хотілося чути». Блискучий козир для критиків і недоброзичливців Зеленського, які екстраполювали формулу «він просто жартував» буквально на все, що говорив і чого не говорив новий президент. Герусові вочевидь швидко пояснили, що до чого, й невдовзі він написав у фейсбуку: «Хочу вибачитися за невдалу свою фразу про те, що “Зеленський жартував про зниження тарифів”. Дається взнаки брак політичного досвіду, зокрема у спілкуванні із журналістами. Звичайно, тарифи — це болюча тема, а тому погана тема для жартів або необачних коментарів». Виявилося, що президент уже двічі скликав нараду про пониження тарифів (під час ефіру Герус, який мав би бути головним у цій темі в команді Зеленського, цього не знав?), але все не так просто, як може видатися. З телеканалів на цю історію звернули увагу «Україна» та «Інтер» (останній використав це як нагоду для піару Юрія Бойка та Вадима Рабиновича з «Опозиційної платформи — За життя). Загалом Герус грамотно скомунікував свій прорахунок: мовляв, я новий у політиці (насправді не дуже — член НКРЕКП із 2014 року, кандидат на виборах Київради 2015-го й послідовний критик дій команди Порошенка на енергетичному ринку вже щонайменше кілька років), вчіться на моїх помилках. Але головне, що Зеленського та його команду попереджали: 40 % виборців очікує від президента зниження тарифів, незалежно від того, може він це зробити чи ні. Починати думати про те, як пояснювати громадянам ситуацію з тарифами, після того, як Андрій Герус необачно пожартував про «Зеленський пожартував», було запізно. Втім це не єдиний приклад невчасної комунікації цього тижня. Начальник генерального штабу Збройних сил Руслан Хомчак пояснив, що жодної команди «не стріляти у відповідь» військові не отримували і взагалі на війні так не буває. Але це варто було робити тиждень тому, коли в соцмережах і медіа поширилась інформація про заборону (або невчасний дозвіл) відповідати на артилерійський обстріл.

Васильківські страсті. Після оприлюднення п’ятдесятки списку «Європейської солідарності» в ньому знайшли людину з явно небездоганним бекґраундом: голову Васильківської районної ради Наталію Баласинович. Кадри, на яких вона поводиться не надто гідно, оприлюднили спершу в соцмережах. Але 14 червня компромат підхопив «1+1», чий ведучий Олександр Дубинський балотується по мажоритарці у Василькові. «Торік жінку звинуватили в побитті консьєржки і навіть відкрили провадження щодо завдання тілесних ушкоджень. Окрім того, мережею ширяться відео, на яких керівниця райради нецензурно лається і погрожує фізичною розправою», — йдеться в новинах «1+1». Ані до самої Баласинович (яка в ефірі каналу «112» все заперечила й назвала кампанію проти себе інспірованою Дубинським та ворогами «Європейської солідарності»), ані до партії, яка після скандалу оголосила про перевірку та очищення списку, «Плюси» не звернулися. Згодом цю історію ще раз переказали в «ТСН. Тижні», показавши відео з матюками Баласинович.

Ті ж самі й «Подробиці вибору». Як і перед виборами президента, до «Подробиць тижня» на «Інтері» присобачили маніпулятивно-піарну подобу ток-шоу «Подробиці вибору». Веде програму Олексій Фадєєв. Як і раніше, формат призначений насамперед для піару «Опозиційної платформи — За життя» та просування меседжів, важливих для цієї політсили. 14 червня у «Подробицях вибору» виступали народні депутати від «Опозиційної платформи — За життя» Наталія Королевська та Нестор Шуфрич, а також пул експертів, які часто коментують політичні та енергетичні питання у вигідному Фірташу-Льовочкіну-Медведчуку ключі. В першій частині говорили про тарифи: критикували НКРЕКП. Згадали і про те що Зеленський не обіцяв знижувати тарифи: Шуфрич і Королевська намагалися довести, що такі обіцянки таки були. Зійшлися на тому, що для зниження тарифів потрібен прем’єр-міністр Юрій Бойко — «для балансу молодості і мудрості». Також Шуфрич розкритикував Зеленського за переслідування Бойка й Медведчука через поїздку до Росії («це не по-кварталівськи»). У другій частині програми гості з інших політсил — переважно завсідники «Інтера»: радниця Зеленського Ірина Венедиктова, нардеп від Радикальної партії Ігор Попов, Альона Шкрум із «Батьківщини», Денис Марчук із Аграрної партії, а також кілька стандартних інтерівських політкоментаторів. Обговорювали можливе рішення Конституційного Суду. При цьому політкоментатор Богдан Бондаренко прогнозує хаос у разі, якщо суд визнає указ неконституційним, але не дасть відповіді на питання, що робити з виборами. Інші учасники програми відверто піаряться й маніпулюють — наприклад, Денис Марчук голослівно ствердив, що Аграрна партія має рейтинг 7,5 %, а соціологи брешуть.

Новини й підсумкові тижневики

З’їзди. Цікаво було спостерігати за вибірковістю, з якою деякі телеканали розповідали в новинах про з’їзди та списки політичних сил. До прикладу, 10 червня на 5 каналі процитували Олега Ляшка про те, що «в парламенті треба не артистизмом займатись», та далі змогу похвалити свою команду Євгенію Мураєву. Тим часом про «Громадянську позицію» сказали, що вона не долає п’ятивідсотковий бар’єр (хоча партій Ляшка й Мураєва це стосується так само). «1+1» був несподівано критичний до «Батьківщини» (мовляв, партія нагнала студентів для масовки), нейтральний до Ляшка, а також відверто м’який до «Опоблоку» (тенденція, яку ми побачили ще на минулому тижні, коли політсилу Ахметова вивищували у порівнянні з «російським продуктом» «Опозиційною платформою — За життя»).

«Інтер» учетверте повторив відео про з’їзд «Опозиційної платформи — За життя», який відбувся ще минулого тижня. Попіаривши Юрія Бойка, показали результати опитування КМІС про те, кого громадяни хочуть бачити прем’єром; Бойко тут без відриву, але на першому місці. Процитували політкоментатора й завсідника каналу Тараса Загороднього, який пообіцяв, що Бойко буде оптимальним прем’єром. І на завершення — опитування «Соціального моніторингу» та Українського інституту соціальних досліджень, що дає «Опозиційній платформі — За життя» порівняно вищі результати. У піар-дайджесті про з’їзди інших політсил «Опоблок» проігнорували, натомість зосередилися на «Батьківщині», «Громадянській позиції» та Ляшку. «UA: Перший» показав усі чотири партії, що стали цього дня ньюзмейкерами («Батьківщину», «Опоблок», Ляшка і Гриценка) із біографічними довідками, зокрема й не найвигіднішими для них.

13 червня в новинах говорили про список «Руху нових сил» Саакашвілі. 5 канал розповів про позицію лідера партії, мовляв, був відсутній в Україні не з власної волі, тому покладається на суд, який вирішить, чи має він право балотуватися. На «1+1» повідомили, що у списку сотня людей, але назвали перших п’ятьох. А також показали обіцянку Саакашвілі з’їсти мікрофон, якщо виявиться, що в його списку хтось купив місце. «UА: Перший» розповів про список та дав порожній піар-синхрон Саакашвілі. Загалом про старт участі «Руху нових сил» у виборах теленовини говорили без достатніх бекґраундів.

А у програмі «Деталі» каналу ZIK доречно нагадали, що «нові обличчя» не є ноу-хау цьогорічних виборів. Підрахували, що більше половини депутатів поточного скликання в парламенті вперше, «але якості це не додало». Глядачів застерігають від надмірних очікувань, які можуть принести розчарування.

У тижневику «України» поруч із партіями, які фігурують у рейтингах, зненацька опинилось повідомлення про те, як Михайло Поплавський очолив Аграрну партію. Однак це можна вважати частиною розповіді не про партію, а про зірок у списках, якщо вважати Поплавського співаком.

Зупини капітуляцію. 10 червня під Адміністрацією Президента відбулась акція протесту проти угодовських заяв Кучми в Мінську та політики Зеленського щодо війни. Вона була порівняно велелюдною та видовищною, але потрапила в новини лише «1+1», СТБ, 5 каналу та «UA: Першого».

Конституційний суд. Прелюдією до розгляду скарги «Народного фронту» на указ про розпуск Верховної Ради стала заява Зеленського про готовність прийти до суду. Про це 10 червня повідомили ICTV, СТБ та «UA: Перший», не давши достатнього бекґраунду про причини судового розгляду. Докладно про це розповів 5 канал. Наступного дня в новинах усіх каналів говорили про початок розгляду. А ось пікети біля суду опонентів і прибічників Зеленського розгледіли на всі. «Україна», «112» та суспільний канал розповіли про обидва мітинги, тоді як 5 канал явно надав перевагу опонентам Зеленського: «На пікет прийшло й декілька прихильників Зеленського. Між людьми спалахнула штовханина». «1+1» висвітлив початок судового розгляду лаконічно і збалансовано.

«Факти тижня» ICTV охарактеризували процес у Конституційному Суді як найвідкритіший в історії. Процитували промову Зеленського в суді й висловили сподівання, що з процесом не тягнутимуть місяць, адже ЦВК вже створила окружні комісії.

«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» мало того, що докладно розповіли про засідання Конституційного Суду й події навколо нього, так ще й продемонстрували результати опитування, замовленого каналом у компанії Edison Research. На запитання «Якого рішення ви чекаєте від КС?» 54 % опитаних висловилися за визнання указу Зеленського конституційним. Цікаво, чи можна застосовувати такі технології для інших судів, і чи не є це тиском на правосуддя.

Навряд чи тиском на суд, але досить помітною подією в інфопросторі стало інтерв’ю Арсенія Яценюка Дмитрові Гордону, в якому лідер «Народного фронту» не лише висловив позицію партії і фракції щодо розпуску ВР, а й заявив про президентські амбіції.

Місяць Зеленського. Підсумки першого місяця президентства Володимира Зеленського дещо передчасно підбив «Інтер». Ведучий програми «Подробиці тижня» Олексій Ліхман назвав це «найдивнішим першим місяцем» і ствердив, що призначення йдуть кволо. У сюжеті спрогнозовані призначення силовиків та відставки, зокрема генпрокурора Юрія Луценка. Зробили наголос на словах Руслана Стефанчука про те, що влада повернеться до результатів кучмівського референдуму 2000 року, коли виборці підтримали створення двопалатного парламенту. Бекґраунду про обставини проведення того референдуму, його цілі та передумови не дали.

Рейтинги. 10 червня результати соціологічного опитування КМІС показав у новинах лише «1+1». 5 канал, розповідаючи 13 червня про списки «Слуги народу» та «Батьківщини», без посилання на джерело та назву опитування озвучив цифри: 37 % першої партії та 7,5 % другої. Якщо показник «Батьківщини» приблизно відповідає цифрам «Рейтингу» та КМІС, то 37 % «Слуги народу» — цифра сильно применшена. 14 червня «Україна» оприлюднила дослідження, проведене на її замовлення компанією Edison Research. Порівняно з іншими дослідженнями тут вищий показник «Голосу» та «Опоблоку». До речі, в цікавому форматі результати цього опитування подає газета «Сегодня»: назва кожної партії зазначена лише з одним лідером, і лише «Опоблок» та «Опозиційна платформа — За життя» — із трьома прізвищами. Медіа Ахметова переймаються тим, аби виборці проголосували за правильне «Опо».

ZIK в останньому випуску програми «Деталі» дав результати опитувань КМІС і «Рейтингу». 5 канал у програмі «Час. Підсумки тижня» — опитування компанії «Социс», яке дає «Європейській солідарності» (лідер партії, нагадаємо — власник 5 каналу) друге місце в рейтингу.

Більше читайте в моніторингу щоденних новин і телетижневиків.

Політичні ток-шоу

Гостем «Свободи слова» на ICTV 10 червня втретє поспіль став лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук. Втім цього разу в нього була солідна компанія: героями двох спецвипусків стали представники дев’яти політичних сил. Кожна партія отримала півгодини для піару й самохвальства. Біля мікрофона виступали Руслан Стефанчук від «Слуги народу», Юлія Тимошенко від «Європейської солідарності», Євгеній Мураєв від «Опозиційного блоку», Володимир Гройсман від «Української стратегії», Анатолій Гриценко від «Громадянської позиції», Петро Порошенко від «Європейської солідарності», Андрій Садовий від «Самопомочі» та Олег Тягнибок від «Свободи». Відсутність представника «Опозиційної платформи — За життя» виглядала промовисто.

Структура кожного виступу була такою: вступний монолог лідера, розповіді членів політсили про їхні плани, відповіді на запитання експертів. Зокрема Руслан Стефанчук назвав парламентські вибори «третім туром президентських», у якому треба дати шанс Володимиру Зеленському та його команді. Юлія Тимошенко розповідала про свій «Новий курс» та відбивала вдалу подачу політкоментаторки Олександри Решмедилової про допомогу дітям, але між іншим згадала про свій прем’єрський досвід. Петро Порошенко обіцяв захистити здобутки реформ та армію від удару в спину. Святослав Вакарчук заявив, що лівих і правих треба об’єднати. Євгеній Мураєв назвав «Опоблок» «опозицією до війни й розрухи», критикував «Опозиційної платформи — За життя» та особисто Медведчука. Володимир Гройсман хвалив себе за успіхи на посаді прем’єра і сказав, що йде у ВР, щоби продовжити реформи. Анатолій Гриценко говорив загальні речі про відповідальність і чесність. Олег Тягнибок обіцяв, що націоналісти в парламенті захистять Україну від реваншу проросійських сил. Андрій Садовий хизувався досягненнями Львова та кадрами «Самопомочі». Загалом доволі корисний формат для глядачів, які не мають нагоди побачити кандидатів та лідерів у рівних умовах на інших каналах.

«Пульс» на каналі «112» 11 червня вкотре перетворився на бенефіс Віктора Медведчука. Годину фактичний лідер «Опозиційної платформи — За життя» виступав соло на початку програми. Далі у студії виступали переважно проросійські політики, кандидати від «Опозиційної платформи — За життя» та інші однодумці Медведчука, зокрема Євгеній Червоненко, Ілля Кива (віднедавна списочник «Опозиційної платформи — За життя»), народні депутати від цієї партії Наталя Королевська, Василь Німченко та Нестор Шуфрич, а також політкоментатори Олег Волошин та Руслан Бортник. Ілюзію балансу створювали націоналісти Андрій Білецький та Андрій Іллєнко, екснародний депутат Єгор Фірсов, політкоментатори Ростислав Балабан і Валентин Гладких, екс-міністр Олексій Кучеренко та представник президента в Кабміні Андрій Герус.

Обговорювали списки — зокрема Євген Червоненко обурився, що «Слуга народу» включив до свого списку Дмитра Співака, який часто змінював політичну позицію в минулому, та не включив Андрія Пальчевського, який боровся за перемогу Зеленського (нагадаємо, йдеться про власника лабораторії, де президент здавав аналізи перед виборами). Також Червоненко заявив, що в Україні громадянська війна, та обурився, що українські військові зруйнували Донецький аеропорт. Нестор Шуфрич нагадав, що Росія офіційно не визнана агресором (це неправда), а Василь Німченко засумнівався в тому, що так звана ДНР не є терористичною організацією. Учасники програми наввипередки вихваляли зусилля Медведчука в обміні полоненими та переговорах із Росією про газ. Проросійська риторика стає все відвертішою. Єдиним реальним опонентом представникам «Опозиційної платформи — За життя» був Андрій Білецький.

У порівнянні з ток-шоу «112» «Український формат» на News One був розмаїтішим. Новий формат програми — передмова й чотири годинні дискусійні блоки. У програмі взяли участь народна депутатка Надія Савченко (героїня «передмови»), Іван Крулько з «Батьківщини», Нестор Шуфрич і Наталя Королевська з «Опозиційної платформи — За життя», Ілля Кива, який балотується від цієї партії до ВР, Ігор Мосійчук, який вийшов із Радикальної партії, екс-народний депутат Єгор Фірсов та чинний народний депутат Дмитро Добродомов, які балотуються від «Громадянської позиції», керівник штабу «Національного корпусу» Родіон Кудряшов, а також представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський. Обговорювали розгляд Конституційним судом указу Зеленського про розпуск ВР. При цьому представників політичних сил, які підтримують скасування указу, у студії не було. У другій і третій дискусійній частині кандидати і представники політсил просто піарилися та агітували за себе. А також пропонували «своїх» кандидатів на прем’єра: Наталя Королевська — Юрія Бойка, Іван Крулько — Юлію Тимошенко. Також до ефіру включався проросійський блогер Анатолій Шарій, який розповів про свою іменну партію. Дмитро Співак розповів, чому він уже не йде до ВР за списком «Слуги народу».

Головним спарингом «Права на владу» на «1+1» 13 червня була суперечка лідера «Слуги народу» Дмитра Разумкова та Святослава Вакарчука. Також у студії були Андрій Садовий, Володимир Гройсман, представниця «Європейської солідарності» Софія Федина та перший номер «Опоблоку» Євген Мураєв. Гройсман доводив Вакарчуку, що молодший за нього, а Вакарчук сперечався з Разумковим про те, в чиєї партії прозоріші списки і краща система очищення кадрів. Разумков нарікав на те, що на справжні праймериз партії не вистачило часу (чи не тому, що Зеленський прискорив вибори на три місяці?). Також Вакарчук ствердив, що «не ходив у владу», хоча насправді дванадцять років тому був народним депутатом. Найменш вигідні умови створили Євгенієві Мураєву: йому не давали говорити, а Наталія Мосейчук реагувала на його слова сміхом.

У програмі «Ехо України» на Прямому каналі 14 червня антипіару Зеленського було більше, ніж піару його опонентів. Зеленського порівнювали з Путіним, Сталіним, Гітлером і Муаммаром Каддафі. Участь у програмі брали Софія Федина, народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Мірошниченко, член «Сили людей» Остап Єднак, заступник міністра окупованих територій Георгій Тука, російський політик Ілля Пономарьов, народний депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець та низка політкоментаторів.

У сюжеті про розгляд Конституційним Судом указу про розпуск ВР навели тільки думки експертів, критичних до Зеленського. Критикували також Юлію Тимошенко, яка закликає президента ігнорувати рішення суду. Також у програмі продемонстрували результати опитування компанії «Социс», які порівняно з іншими найвигідніші для «Європейської солідарності». У сюжеті про підготовку до виборів партії Порошенка пророкують рейтинговий прорив.

У ток-шоу «Протистояння» на каналі NewsOne 14 червня брали участь кандидат від «Руху нових сил» Давид Сакварелідзе, соратниця Януковича Олена Лукаш, народні депутати від «Свободи» Андрій Іллєнко та Юрій Левченко, народний депутат Ігор Мосійчук, списочник «Батьківщини» Валентин Наливайченко, Нестор Шуфрич з «Опозиційної платформи — За життя», списочниця «Слуги народу» Ірина Верещук, титрована як експертка; колишній голова КМДА часів Януковича Олександр Попов; народний депутат від «Опоблоку» Євген Балицький, народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмар та низка полікоментаторів. «Спеціальним гостем» із сольним виступом був фактичний власник каналу Віктор Медведчук. У дискусійній частині говорили про вибори, списки та кадрові призначення Зеленського.

Програма «Народ проти» на телеканалі ZIK 14 червня (якраз у день, коли стало відомо, що канал купив Медведчук) була присвячена «скандальним спискам», кандидатам на посади керівників силових відомств і перспективам парламентських виборів. У студії дискутували народні депутати Юрій Мірошниченко (ОПЗЖ), Ірина Подоляк («Самопоміч»; пішла зі студії, оголосивши, що канал тепер належить Медведчуку), Ігор Мосійчук (колишня Радикальна партія), представник «Слуги народу» Святослав Юраш, керівник Департаменту контррозвідки Олексій Петров, керівник штабу Смішка Дмитро Гордон, представниця «Батьківщини» Олександра Кужель та низка політкоментаторів і журналістів. Максим Бужанський, який оголосив, що балотується від «Слуги народу» до Верховної Ради, залишився у ток-шоу в якості «резонера».

Гостями студії проекту «Головна тема. Вибір» на каналі «Україна» 14 червня стали (по черзі) Олег Ляшко, Ігор Смешко та Євгеній Мураєв. Їхні виступи супроводжувалися піар-сюжетами про списки їхніх політичних партій. Традиційно наступного дня вибрані цитати героїв програми потрапили до піар-дайджесту новин каналу «Україна». Телеканал відверто використовує як новини, так і формат «Головна тема. Вибір» для передвиборної агітації.

Більше читайте в огляді політичних ток-шоу.

Матеріал готували Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко, Ангеліна Ломакіна й Олександр Крумін.