«Простіше. Технологічніше. Коротше». Аласанія, Ткаченко, Калниш, Куликов, Хоркін, Захарова — про висвітлення виборчої кампанії
Опитування «Детектором медіа» топ-менеджерів ЗМІ про підсумки та уроки виборчої кампанії для українських медіа. Частина перша. Опитування медіаекспертів читайте тут.
Президентська виборча кампанія почалася 31 грудня 2018 року і тривала до завершення другого туру 21 квітня 2019 року. Для українських ЗМІ ця кампанія стала справжнім викликом. Адже, як зазначали медійні експерти, учасники виборчих перегонів використовувати нові інструменти й механізми ведення передвиборної кампанії, до якої, мабуть, ніхто не був готовим. Зокрема, мінімум контактів із журналістами та зустрічей із виборцями, спілкування з електоратом через соціальні мережі. Українські медіа часто не мали змоги поспілкуватися з кандидатами напряму. Замість відповіді на запити ЗМІ доводилося обходитися постами в соцмережах, а в ефірах спілкуватися із представниками деяких кандидатів, адже не всі особисто брали участь у програмах і ток-шоу.
Детальніше про виклики й сюрпризи президентської виборчої кампанії «Детектор медіа» поцікавився в керівників українських медіа. У першій частині опитування на наші запитання відповідають голова правління Суспільного Зураб Аласанія, гендиректор «1+1» Олександр Ткаченко, головред «Радіо НВ» Валерій Калниш, очільник «Громадського радіо» Андрій Куликов, генпродюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін, гендиректорка Прямого каналу Євгенія Захарова та прес-служба каналу NewsOne.
Більшість респондентів зазначила, що робота в цій виборчій кампанії зазнала змін, адже не вистачало комунікації з топовими кандидатами, а один із них узагалі був віртуальним.
Так, Зураб Аласанія сказав, що «ЗМІ не просто не вистачало даних — комунікація була майже повністю відсутня. Принаймні у звичних для традиційних ЗМІ формах». А головним трендом президентських перегонів назвав «медійну та комунікаційну дезорганізацію».
На думку Олександра Ткаченка, це була найбільш ненависницька передвиборна кампанія з усіх, що були на його пам’яті. Він також зазначив, що формат комунікації в сучасному світі змінився. Пан Ткаченко вважає, що «довіра будується не на засобах масової комунікації, якими є телебачення або соцмережі, а на довірі до особи. Питання в довірі та в очікуваннях».
Окрім того, «традиційні ЗМІ втрачають монополію впливу на українців», адже соціальні мережі стають ефективнішим інструментом для комунікації та впливу, вважає Валерій Калниш.
Також більшість опитаних звернула увагу на появу віртуального кандидата, що стало особливістю цієї кампанії та певним чином визначало роботу ЗМІ. «Ця кампанія відрізнялася наявністю віртуального кандидата, який, на відміну від попередніх випадків, здобув перемогу саме завдяки відсутності у реальному просторі», — зазначив Андрій Куликов.
Зураб Аласанія, голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого каналу? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– Будь-який досвід є корисним, причому негативний навіть корисніший, ніж позитивний. Суспільний мовник під час президентської кампанії 2019 року здобув і те, й інше.
Негативний досвід полягав у неприродній кризі, дуже невчасно створеній усередині самої компанії. Наслідком став брак довіри всередині компанії (з боку наглядової ради до виконавчої ланки компанії), що призвело до надмірної кількості перепон для вчасного запуску головного передвиборного проекту «Зворотний відлік» та проекту «Національні дебати». Виробництво навіть одного великого телевізійного шоу в умовах занадто стислих строків (фактично 28 днів із моменту прийняття рішення) — це зайве навантаження за й так напруженої ситуації в наполовину недофінансованій компанії. (У підсумку і наглядова рада НСТУ визнала зроблене шоу одним із найкращих зразків вітчизняного телепродукту.)
Також до негативного досвіду можна віднести неготовність НСТУ до неочікуваних рішень із боку головних претендентів на пост глави держави. Формат «дебатів» на стадіоні «Олімпійський», погоджений обома учасниками, став непомірним викликом для НСТУ. По-перше, з організаційної точки зору (знову ж таки, брак довіри до інституції Суспільного, тепер уже з боку учасників перегонів, які мають свої потужності для телевиробництва); по-друге, з юридичної точки зору (чинний закон не пропонує чіткого механізму втілення дебатів і не передбачає покарання за їх уникнення учасниками перегонів. Іншими словами — формат дебатів законом «зарегульований», а водночас — невизначений). У такій ситуації НСТУ залишалося тільки твердо триматися букви закону, ризикуючи репутаційними втратами («Суспільне — надто консервативне» etc).
Позитивний досвід, здобутий НСТУ, набагато більший. Команда, що робила два передвиборних проекти, вперше відчула здатність творити в умовах належного фінансування (хоч і забезпеченого грантовою угодою, а не державним бюджетом). Ще з позитивного досвіду — вперше перевірена спроможність концентрувати великий ресурс у потрібний час в одному місці, координована співпраця дуже різних підрозділів компанії — теле- та радіоплатформ, digital-підрозділів, новинарів і адміністраторів, надважлива участь філій у виробництві проекту.
Кампанія в цілому вперше на великому проекті показала країні, що саме робить Суспільне й навіщо воно потрібне. Виявилося, що можна робити нетоксичний контент, який буде і змістовним, і цікавим, знайти баланс між видовищним шоу і створенням доданої вартості у вигляді незаангажованої та якісної експертизи.
Ще один позитив. Основним завданням Суспільного на даному етапі є здобуття довіри, важливішої за рейтинги. Так ось — і головні учасники перегонів продемонстрували зародження політичної довіри до інституції Суспільного, звернувшись до Суспільного не щодо організації неформатних дебатів на стадіоні, а щодо забезпечення рівного висвітлення події. І глядачі заявили про довіру кількістю переглядів «Національних дебатів» на Суспільному, що перевищила кількість перегляду ними більш видовищної події на стадіоні.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Передвиборна кампанія зразка 2019-го відрізнялася зміною комунікаційних ланок одним із основних учасників перегонів. ЗМІ не просто не вистачало даних — комунікація була майже повністю відсутня. Принаймні у звичних для традиційних ЗМІ формах.
Це створювало проблему всім журналістам, але особливо це відбилося на Суспільному, яке законом зобов’язане робити у другому турі такий проект як «Національні дебати». Окей, контрагент у перемовинах може погодитися чи відмовитися, але коли контрагента немає взагалі, тоді втрачається навіть розуміння того, що відбувається.
До речі, такою ж проблемною була комунікація й між учасниками перегонів. Точніше — її просто не було. По факту відбулося двоє виборів у паралельних світах, що не перетиналися.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– За підсумками кампанії постає необхідність переосмислення методів комунікаційних зв’язків — як із новою адміністрацією, так і зі «старим» парламентом; зрозуміти зміну парадигм і підходів до подій, що раніше розцінювались як загальнонаціональні (й пов’язані з цим стандарти прямих трансляцій); з’ясувати ставлення до подій міжнародного масштабу; підготуватися до нових способів як прийняття, так і донесення інформації до користувача.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Головний тренд першої частини кампанії (президентських перегонів) — медійна й комунікаційна дезорганізація. Відбулося дивне й нелогічне руйнування чинних правил без пропозиції замінити їх іншими, бодай якимись. Головне завдання до другого, навіть важливішого етапу, парламентських перегонів — встановлення зрозумілих правил. І це стосується не тільки медіа, але й політиків старої та нової формації.
Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 медіа»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого каналу? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– Усі виклики насамперед пов’язані із провокаціями й тиском на журналістів із боку представників влади, спроб прорватися на ефіри наших програм, всупереч редакційним правилам та здоровому глузду.
Що стосується інформаційного висвітлення самої кампанії, ми ґрунтовно до цього підійшли, зробили низку масштабних спецпроектів, результати яких виправдали та перевищили наші очікування. Це була багатомісячна редакторська й технічна підготовка, були задіяні корпункти в усіх регіонах та за кордоном, запрошені найбільш авторитетні гості та застосовані інноваційні візуальні рішення.
Цього року ми також посилили інформаційний блок у дні виборів власним екзит-полом, який провели Kantar TNS та Info Sapiens. Для нас було важливо залучити міжнародну компанію, щоб мінімізувати ризик впливу внутрішньополітичних факторів на результати.
Обидва 7-годинні марафони ТСН «Вибір країни», які проходили у дні голосування, та спецвипуск, присвячений дебатам, пройшли з рекордними показниками як на ТБ, так і в інтернеті, та увійшли до топу найрейтинговіших продуктів весни. Очолив цей рейтинг, до речі, випуск «Права на владу», під час якого Володимир Зеленський відповідав на запитання журналістів.
Великого суспільного резонансу також набув документальний спецпроект Ольги Кошеленко «Дорога на Банкову». Взагалі, документалістика в новинах — новий формат, і команда «ТСН» дуже якісно зробила цей проект.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Це була найбільш ненависницька передвиборна кампанія з усіх, що є на моїй пам’яті, а я пройшов майже всі кампанії, які були за часи незалежної України. Вона була «за межами», зважаючи на емоції, які дозволяли собі виплескувати не стільки навіть кандидати, скільки група осіб, які називали себе фанатами одного з кандидатів — Петра Порошенка. Серед цих людей, до речі, було багато тих, кого я знаю давно особисто, з деякими я навіть товаришував.
Особливо я був занепокоєний тим, на що перетворилася передвиборна кампанія в останні кілька тижнів. Це була істерика на кшталт: «Думай — інакше все пропало». Кампанія була спрямована на розкол країни — на тих, хто типу кращий, розумніший, красивіший, і тих, хто просто хоче думати інакше. Вона була просякнута дуже «вождистськими» настроями та провокувала агресію. І коли я запитував у цих моїх знайомих опонентів, чи розуміють вони, що для Росії Зеленський — це удар ракети дальнього ураження, страшний удар, сильніший за постійні скиглення Порошенка, що тільки він може щось там відповісти Путіну, то у відповідь чув: «А ми боїмося». Чого? Корупції чи втрати країни, частина якої вже окупована? Він привчив боятися своїх прибічників. І я зрозумів, що злість у їхній поведінці та публічних проявах — це страх, подолати який буде дуже важко. Насправді, всі ці меми про 25 % свідчать про те, що нагнітання обстановки й інтриги триватимуть. Хоча я дуже сподіваюся, що після передвиборної кампанії буде спад ажіотажу.
Зараз, враховуючи результати, можна сказати, що «залякати» людей не вийшло. В них немає страху, але є надія. Але саме ця відсутність страху перед владою говорить про те, що якщо новообраний Президент не виправдає сподівань, страху змінити владу ще раз у людей теж не буде.
Різні моніторинги свідчать, що ми достатньо коректно висвітлювали передвиборну кампанію. (За даними моніторингів «Детектора медіа», на «1+1» були порівняно «чисті» новини завдяки відсутності піар-дайджестів заяв різних кандидатів, однак «1+1» був лідером із чорного піару проти Петра Порошенка в неновинних форматах і послідовно просував «своїх» кандидатів — Володимира Зеленського, Олександра Шевченка й Віктора Бондаря. — Ред.)
Чи використовував свій адмінресурс Президент? Безумовно. Нацрада навіть визначила 5 канал і Прямий найбільшими порушниками виборчого законодавства в ефірі. А те, що сталося під час ефіру «Права на владу»! Ми кликали Петра Порошенка в ефір ток-шоу останні півроку, навіть пропонували зустрітися у студії виключно із журналістами, без неприємних для нього людей. Тиша. Й ось, іде ефір, ніхто не чекав на Президента, і він неочікувано з’являється, будучи поінформованим, що Зеленський у Парижі. Це проста підлість.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Світ змінився, й ця виборча кампанія саме про це. Її будуть вивчати політологи, журналісти з точки зору очікувань українців і того, як вона проходила. Тому що в новій цифровій реальності один ролик, який подивилося 15 млн людей, до того ж, зазначу, за власним бажанням, — це не порівняти з телебаченням, на якому навіть у пік ток-шоу «Право на владу» перегляд на нашому, найбільш популярному у квітні каналі, склав близько 7 млн людей.
На мою думку, ця та прийдешня парламентська кампанія будуть останніми, які для традиційних медіа були суттєвими або дуже важливими. Далі вплив традиційних медіа буде тільки падати. За п’ять років картина серйозно зміниться, в першу чергу з акцентом на соціальні мережі.
Протягом останніх десяти років я наголошую на тому, що в Україні забагато каналів. Це сталося, коли цифровому монополісту «Зеонбуду» дозволили мати 32 канали, що є забагато. Але вони або «помруть» самостійно, оскільки зрозуміють, що малоефективні та працюють на літню аудиторію, яка, звісно, дивиться їх, але потім іде та голосує за Володимира Зеленського. Ось такий ефект впливу каналів. І ці вибори продемонстрували, що вони демократичні, реалістичні й до них немає запитань чи претензій із точки зору плюралізму.
Прикро, що не всі розуміють це. Після виборів уже пролунали заяви деяких політиків щодо необхідності зміни медійного законодавства у зв’язку з цими виборами. Начебто медіа сильно вплинули на них. Але насправді, мені здається, не всі розуміють, що відбулося. Так, переможець — медійна особа. Так, він був на телебаченні й не лише на телеканалі «1+1». До того ж, продукти «Кварталу» склали до 15 % прайму на «Плюсах» на тиждень. І цей медійний образ будувався 15 років. Тому питання не до медіа, а до медійної особи, яка користується довірою та вирішила стати політиком.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Мова комунікації в сучасному світі змінилася. Довіра будується не на засобах масової комунікації, якими є телебачення або соцмережі, а на довірі до особи. Питання в довірі та в очікуваннях. Не ЗМІ, а саме це є головним визначальним фактором успіху.
Валерій Калниш, головний редактор «Радіо НВ»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого ЗМІ? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися — які висновки ви зробили?
– Как и любой опыт, этот был положительный. Мы впервые попробовали сделать радиодебаты кандидатов в президенты. Тема выборов, разные аспекты — национальная безопасность, экономика, оборона — были главными в линейном эфире. Марафоны. И все удалось. Об этом мы можем судить по количеству звонков и участвовавших в голосовании слушателей. Достаточно было назвать фамилию «Порошенко» или «Зеленский» — и аудитория откликалась в течение минуты.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Главным отличием считаю то, что традиционные СМИ, по большому счету, потеряли монополию влияния на украинцев. Социальные сети становятся все более влиятельными. Сложные форматы, серьезные дискуссии оказались невостребованными. Один сериал «Слуга народа» сделал больше для избрания президента, чем все ток-шоу вместе взятые.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Лично для себя я делаю неутешительные выводы. Популизм, желание получать простые ответы на сложные вопросы, ожидания и их экстраполяция вместо серьезного анализа — вот чего хочет сейчас аудитория. Рассуждать стало не модно. Мы не будем поступаться своими принципами, и отказываться от полного информирования о происходящем. Возможно, добавим больше интерактива.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Проще. Технологичнее. Короче.
Андрій Куликов, голова правління «Громадське радіо»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого ЗМІ? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– Досвід оцінюю позитивно. Особливо вдалою вважаю програму «МозОК», скеровану на піднесення здатності самостійно обмірковувати питання виборів; програму «Шотамвибори», яка є регулярним оглядом новин на виборчу тематику; вдалою була програма «Свобода вибору», гостями якої були 19 кандидаток і кандидатів на пост Президента, а також довірена особа кандидата на пост президента.
Впоратися не вдалось із залученням найрейтинговіших кандидатів. Висновок — можна й без них давати різноманітну й корисну інформацію.
Ще один важливий висновок — прес-службі кандидата Зеленського довіряти не можна було.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Ця кампанія відрізнялася наявністю віртуального кандидата, який, на відміну від попередніх випадків, здобув перемогу саме завдяки відсутності в реальному просторі.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Потрібно збільшити наполегливість дізнавання й не брати на віру обіцянки жодних прес-служб і штабів щодо надання інформації. Особливо це стосується майбутніх дій організаторів кампанії партії «Слуга народу».
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Бажання бачити і представити нове часом переважало над бажанням подати правдиву інформацію.
Дмитро Хоркін, генеральний продюсер «Українського радіо»:
– Для «Українського радіо», якому в цьому році виповниться 95, це перша виборча кампанія, яку ми пройшли гідно — як суспільний незалежний мовник. «Українське радіо» в радянські часи було рупором Компартії, а з відновленням Україною незалежності у 1991-му залежало від влади. З 2017 року ми разом із суспільними телеканалами у складі НСТУ працюємо за стандартами журналістики, є незаангажованими, рівновіддаленими від політичних сил.
У цю виборчу компанію нам вдалося зробити все, аби радіослухачі мали максимум інформації про кандидатів, їхні програми і заяви, адже ми, крім лінійних щоденних радіоефірів, запустили тематичні проекти під час виборів.
Наприклад, на Першому каналі «Українського радіо» виходила саркастична фактчекінгова програма «А серйозно?» (аналіз заяв кандидатів), серія передач для і про участь у голосуванні людей із інвалідністю, щоп’ятниці ввечері виходило годинне ток-шоу за участі очільників галузевих бізнес-асоціацій з економічним порядком денним для майбутнього президента, серія радіодокументальних правничих передач про права виборців, можливі порушення під час голосування та агітації.
На молодіжному другому каналі «УР» — «Промінь» — виходив політичний радіосеріал «ПоліТроль», де студенти-політологи з Могилянки аналізували заяви і програми всіх кандидатів у президенти по черзі, тобто й наша молодіжна аудиторія мала змогу зробити усвідомлений вибір, маючи докладний аналіз планів усіх претендентів на найвищий пост нашої держави.
А на третьому каналі «УР» — «Культура» — був спецпроект «Культура не на часі?», де ведучі разом із запрошеними експертами аналізували програми кандидатів на предмет культурної політики, питань освіти, науки, церкви.
До того ж на «Українському радіо» була особлива відповідальність під час кампанії за розміщення обов’язкової політичної агітації кандидатів на пост президента коштом Центральної виборчої комісії. Усім кандидатам згідно із жеребкуванням було надано двічі по 15 хвилин на агітацію. Ми цей іспит на професійність пройшли — жодної скарги від ЦВК, кандидатів на пост президента, жодного зауваження від Нацради з питань телебачення і радіомовлення, яка моніторила радіостанції і телеканали, не було жодного судового позову.
Євгенія Захарова, генеральна директорка Прямого каналу:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого каналу? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися — чого вони вас навчили?
– Рейтинги каналу підтвердили, що стратегія, яку розробили й випробували під час інших проектів задовго до виборів, виявилася ефективною та успішною. Одним із найбільш вдалих форматів є марафон. Наприклад, під час першого туру марафон щодо результатів голосування тривав кілька діб. І саме таке рішення й формат були цікавими для глядачів. Постійні включення з місць подій — штабів, ЦВК, виборчих дільниць також були цікавими й корисними для глядачів.
Зазначимо, що значно зросла кількість установлених додатків Прямого для смартфонів. Багато глядачів саме завдяки додатку стали експертами каналу та змогли в ефірі наживо коментувати події у країні та світі.
Щодо викликів, то на Прямому каналі працює команда досвідчених професіоналів, які перетворюють їх на перемоги та приводи для гордості.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Ми не можемо оцінювати, як саме вплинула кампанія на інші медіа. Для нас це перші президентські перегони. І це були справжні перегони, де переміг найспритніший та найдосвідченіший інформаційний ресурс. Прямий здобув багато перемог, якими варто пишатися.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Жодні вибори не впливають на висвітлення подій, тому що вони завжди висвітлюються об’єктивно та оперативно.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Вважаємо, що оцінювати вплив виборів на інформаційний простір мають експерти з медіа, використовуючи для цього великі масиви даних.
Прес-служба телеканалу NewsOne:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого каналу? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– Кожна президентська кампанія — це серйозний виклик для інформаційно-новинних телеканалів, бо їхня кількість в Україні невпинно росте і в таких конкурентних умовах важко залишатися найкращими. Аби очолювати рейтинги телеперегляду, всій команді потрібно дуже багато працювати. Ця кампанія не стала винятком.
Спеціально до президентських виборів-2019 NewsOne запустив низку спецпроектів, які гідно оцінили телеглядачі. До першого і другого турів президентських виборів на NewsOne були проведені телемарафони, в межах яких вийшли в ефір велике політичне ток-шоу «Вибір-2019» із Василем Головановим та масштабний проект «Епіцентр української політики: правильний чи неправильний вибір» із В’ячеславом Піховшеком та Діаною Панченко й очолили рейтинги телеперегляду.
Упродовж марафонів на телеканалі NewsOne велися прямі трансляції з виборчих дільниць із різних регіонів України та світу, були залучені десятки найкращих знімальних груп, журналістів та кореспондентів. Спеціально для спецпроектів були розроблені нові пакети графіки. Навіть більше, вперше в історії — на замовлення інформаційних телеканалів — для NewsOne та «112 Україна» був проведений власний екзит-пол, і наші телеглядачі першими дізналися результати президентських перегонів, що майже на 100 % збіглися з остаточними цифрами. До другого туру президентських перегонів NewsOne інформував глядачів про останні події дня ще довше й запустив спецпроект «Ніч виборів» із Віталієм Диким, а також ми працювали в режимі марафону впродовж тижня до й після виборів.
Окрім того, щоб не порушувати закон, на NewsOne були запущені спецпроекти й до дня тиші, що є новинкою дня новинних телеканалів. Зокрема, медичне ток-шоу «Політика здоров’я» максимальний формат із Ланою Шевчук, а також спецвипуски динамічного ток-шоу «Тема» з Діаною Панченко та проекту портретних інтерв’ю «Особиста територія» з Оленою Кирик, які також високо оцінили телеглядачі. Щоразу телеканал NewsOne ставить для себе нові цілі й постійно перевершує власні рекорди.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Атмосфера під час президентської кампанії для NewsOne не відрізнялася від того, як до телеканалу ставились останні роки. Ми постійно відчуваємо тиск на нашу діяльність — це тривало й під час президентських перегонів. Зокрема, попри законне рішення суду, провайдер «Ланет» не відновив трансляцію телеканалу. У зв’язку з обмеженою через це аудиторією, для NewsOne є знаковою підтримка наших телеглядачів та надзвичайно високі рейтинги телеперегляду.
Іншою тенденцією, яку варто відмітити, була цілковита непередбачуваність кампанії. Так, до останнього моменту не було визначено день та час проведення президентських дебатів, що ускладнювало роботу телеканалу через неможливість планування сітки мовлення та графіку зйомок.
Новинкою для NewsOne під час цієї кампанії було звернення до європейського досвіду. Так, телеканал створив редакційну раду, до якої увійшли євродепутати й одним із рішень якої і стало проведення власного екзит-полу разом із відомими міжнародними компаніями.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Ця кампанія вкотре підтвердила, що українському телеглядачеві потрібна об’єктивна, різнобічна та незаангажована інформація. Саме тому телеканал NewsOne традиційно очолив рейтинги телеперегляду (у квітні NewsOne посів третє місце за показниками телеперегляду інформаційних каналів за аудиторією «18+, вся Україна» після «112 Україна» та Прямого каналу – ДМ). До парламентських виборів ми будемо й далі працювати для того, щоб наші глядачі знали правду й отримували найповніше та найоперативніше висвітлення всіх важливих подій. Найближчим часом NewsOne планує запустити ще більше соціально важливих та інформативних проектів.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Попри те, що кампанія була традиційно брудною, на остаточні результати це не вплинуло. Іншим помітним трендом є збільшення кількості інформаційних ресурсів — тому знаково, що в таких конкурентних умовах NewsOne обирають як у традиційному телебаченні, так і в інтернеті.
Фото: Темченко, Валя Балабанова, Facebook-сторінка, П. Шевчук, Світлана Григоренко, Н. Федорова.
