Конфліктні ситуації за участі медіа в день виборів: алгоритми вирішення

Що робити, якщо співробітника ЗМІ не допускають на дільницю, примушують її покинути, забороняють знімати або в інший спосіб перешкоджають його діяльності? Про це розповів медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін під час вебінару «Можливі конфліктні ситуації за участі медіа до і під час виборів та шляхи їх вирішення».

Насамперед, до роботи в день виборів потрібно підготуватися. Не завадить взяти з собою офіційне видання ЗУ «Про вибори народних депутатів України», зробити закладки на сторінках зі статтями, які стосуються діяльності журналістів. В разі виникнення конфліктної ситуації, ви зможете швидко знайти потрібну статтю і, посилаючись на неї, пояснити члену виборчої комісії, чому його дії є порушенням ваших прав і які наслідки це може для нього мати.

Слід мати з собою перелік телефонів гарячих ліній Центральної та окружної виборчих комісій. Туди можна зателефонувати і в усній формі повідомити про порушення.  Доволі швидко на дільницю мають під’їхати представники вищої виборчої комісії і вирішити питання – зафіксувати порушення або ж пояснити членам дільничної комісії, що вони не мають підстав для заборони виконувати журналісту свої професійні обов’язки. За словами Олександра Бурмагіна, часто навіть погрози здійснити такий дзвінок достатньо, аби залагодити конфлікт. Крім того, протягом дня представники окружних комісій їздять дільницями і моніторять ситуацію. Тож цілком можливо, що хтось з її представників буде на дільниці саме в той час, коли у вас виникне непорозуміння з членами комісії,  відповідно, до нього можна буде звернутися напряму.

Не завадять телефони гарячих ліній правової підтримки, які будуть цілодобово діяти при громадських і міжнародних організаціях, осередках партій. До них в будь-який момент можна звернутися за консультацією – вам пояснять, як ліпше залагодити ситуацію, на які статті яких законів у конкретно вашій ситуації ліпше посилатися. Або ж юрист може по телефону пояснити члену виборчої комісії, чому його дії неправомірні.

Загалом, в розмові з членами виборчих комісій можна відстояти свої права, послуговуючись п’ятьма беззаперечними аргументами. Їх цілком достатньо, аби вплинути на опонентів і переконати їх залагодити ситуацію мирними шляхами – без звернення до правоохоронних органів або адміністративного суду.

Аргумент №1. Ви – журналіст, а не випадкова людина, що прийшла на дільницю і намагається там щось з’ясувати або потрапити «за куліси». Свій статус обов’язково слід підтвердити відповідним документом:

•  редакційним посвідченням;
•  посвідченням журналіста, виданого Національною спілкою журналістів;
•  посвідченням журналіста, виданого медіа-профспілкою;
•  прес-картою інших журналістських організацій.

Відсутність саме редакційного посвідчення, тобто документу, який підтверджує, що ви є штатним працівником певного ЗМІ, не є причиною для відмови у допуску на дільницю. Адже і редакційне посвідчення, і посвідчення однієї з журналістських організацій мають однакову силу. Завдяки цьому навіть фрілансери або позаштатні журналісти можуть працювати на виборах і мати всі ті ж права, що й їхні штатні колеги.

Якщо на посвідченні є фотографія, то від вас не мають права вимагати додаткові документи, що підтверджують особу. Якщо ж фотографії немає, обов’язково слід пред’явити разом з посвідченням паспорт або водійські права.

Бажано, окрім посвідчення мати з собою і редакційне завдання – документ з печаткою ЗМІ і підписом уповноваженої особи, в якому прописані мета перебування журналіста на дільниці та завдання, які перед ним поставлені. Такі «папірці» дуже гарно діють на членів виборчої дільниці і, зазвичай, стають сильним аргументом на користь журналіста.

У випадку, коли журналіст не має ані редакційного посвідчення, ані посвідчення профспілки, можна спробувати використати паспорт та редакційне завдання. Це може спрацювати, хоча гарантія не стовідсоткова. Є ризик того, що такого журналіста на дільницю все ж не допустять і формальні підстави для цього будуть.

Важливо відразу поінформувати членів виборчої комісії, що ви є журналістом. Адже у випадку порушення ваших прав, перше, що з’ясовують правоохоронні органи – це те, чи людина, яка ці права порушила, знала, що ви журналіст. Тож одягніть прес-бейдж і не забувайте пред’являти посвідчення членам комісії.

Аргумент №2. Статус журналіста визначено законами України, а закони мають найвищу юридичну силу в Україні. І саме закони гарантують журналісту право бути присутнім на виборчій дільниці, використовувати техніку, виконувати свої професійні обов’язки. Потрібно знати статті законів, в яких ці права прописані.

Насамперед, право на професійну діяльність закріплено в ст. 34 Конституції України, де сказано, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно ст. 25 ЗУ «Про інформацію» журналіст під час виконання своїх професійних обов’язків має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів.

Фотографам і операторам слід пам’ятати про ст. 307 Цивільного кодексу, в якій сказано: якщо зйомка  проводиться на вулиці або під час публічних заходів (а вибори таким заходом є), то дозвіл від особи, яку знімають, не потрібен. Іншими словами, ви можете фотографувати або вести відеозапис процесу діяльності виборчої комісії і заборонити вам цього не в праві.

Будь-які вимоги членів виборчої комісії припинити зйомку або роботу журналіста мають ґрунтуватися на нормах закону (не на постановах Кабінету Міністрів, розпорядженнях районного голови або ще когось, а саме на законах). Той, хто  звертається до журналіста вимогою припинити роботу, обов’язково має послатися конкретну статтю конкретного закону, на підставі якої він цю вимогу висуває. В протилежному випадку, його вимога не матиме законних підстав.

Аргумент №3. Журналіст виконує свої професійні обов’язки і перешкоджати йому в цьому не мають права. Ваш перший і головний обов’язок – забезпечення прозорості та чесності виборів шляхом надання виборцям об’єктивної і достовірної інформації про перебіг виборів. Відповідно, перебування на виборчій дільниці є необхідною умовою для виконання цього обов’язку. Крім того, у ст. 13 ЗУ «Про вибори народних депутатів» сказано, що процес підготовки і проведення виборів є публічним, а журналістам гарантовано вільний доступ до усіх публічних заходів пов’язаних з виборами.

Аргумент №4 Професійну діяльність журналіста захищає ст. 171 Кримінального кодексу України. В ній сказано, що умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. А переслідування журналіста за виконання ним професійних обов’язків, здійснюване службовою особою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або забороною обіймати певні посади на строк до трьох років. Важливо те, що голову або секретаря виборчої комісії можна вважати службовою особою. Тож, на них цілком може подіяти аргумент про можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

Аргумент №5 Недопуск або вигнання журналіста з виборчої дільниці під час підрахунку голосів є підставою для визнання виборів на дільниці недійсними – це сказано у ст. 94 ЗУ «Про вибори народних депутатів». Нагадування про те, що перешкоджання роботі навіть одного журналіста може зробити недійсними результати  голосування на дільниці, має вплинути на членів комісії.

Слід пам’ятати, відповідно до закону журналістам дозволено перебувати на виборчих дільницях без спеціальних дозволів або попередньої акредитації. Єдине обмеження – одночасно на дільниці має бути не більше двох представників від одного ЗМІ. Проте, протягом дня, в різний час, на дільниці можуть чергувати хоч і десять представників однієї редакції.

Лєра Лауда

Фото –  ridna.ua