Джинсова Полтавщина. Як полтавські медіа розпочали виборчу кампанію

Микола Руденко

Хто з кандидатів уже піариться в медіа, які з видань працюватимуть на владу й опозицію та де розгорнеться найбрудніша боротьба між учасниками місцевих виборів? Сайт «Вибори і ЗМІ» продовжує цикл матеріалів про перебіг місцевої виборчої кампанії 2020 року в регіональних і місцевих медіа. Ми вже писали про ситуацію на Кіровоградщині та в Кривому Розі. На черзі Полтава.

Замовні матеріали в газетах і в онлайні, авторські програми кандидатів на телебаченні, промоція і сварки в фейсбуку, а на десерт — реклама Капліна на кришках для консервації. Про все це – в нашому огляді.

Політичний піар в онлайн-виданнях

Хоч виборчий процес і стартував офіційно лише 5 вересня, ніщо не завадило місцевим кандидатам почати піаритися раніше. Тому вже з кінця липня на білбордах у Полтаві почали з’являтися знайомі й не дуже обличчя потенційних кандидатів до органів місцевого самоврядування та символіка політичних сил.

Піарились майбутні учасники виборів і в місцевих онлайн-виданнях. Лідером читацьких симпатій, за даними ресурсу SimilarWeb, на Полтавщині є однойменний новинний ресурс, який у липні 2020 року мав близько мільйона відвідувань. Тож і розміщуються на ньому потенційні кандидати активно. Власником «Полтавщини» є полтавський підприємець Борис Лозовський, який у 2012-му балотувався до парламенту від «УДАРу». Рекламу у виданні можна поділити на дві категорії: марковану та немарковану. Перша міститься як у стрічці новин, так і у вигляді банерів на стартовій сторінці, позначена літерою «Р».

Та є на сторінках видання і чимало матеріалів, не позначених як реклама, проте з явними ознаками замовності. Вони найчастіше розміщуються в розділах «Блоги» та «Проекти Полтавщини». Щоправда, щодо цих розділів є дисклеймер: «Матеріали, розміщені в розділах “Проекти” та “Блоги”, публікуються за ініціативи сторонніх осіб і не є редакційними».

Преференцій не помітно: у згаданих розділах розміщують матеріали представники різних політсил та потенційних кандидатів. Одні з найактивніших — очільник Полтави 2006-2010 років, депутат Полтавської міськради Андрій Матковський, лідер «Партії простих людей» Сергій Каплін, представники партій «Довіра» та «За майбутнє». Щоправда, у дописах у місцевих групах та на власних сторінках журналісти видання здебільшого критичні до чинної української влади.

На сторінках іншого популярного місцевого ресурсу — обласного комунального видання «Новини Полтавщини» (337 тисяч візитів у липні) — політична реклама маркується та міститься в окремому розділі. Матеріалів з ознаками замовності тут не помічено. Проте, враховуючи, що засновником видання є Полтавська обласна рада, на сторінках «Новин Полтавщини» часто можна зустріти звіти про поїздки обласних посадовців та керівників держави в позитивному ключі. Також на стартовій сторінці видання можна знайти посилання, наприклад, на телеграм-канал голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова.

Ще одне інтернет-видання, що користується попитом серед полтавців — «Коло» — поводиться приблизно як «Полтавщина». Володіє ним місцева журналістка Тетяна Цирульник. Маркована політична реклама тут — на банерах і в стрічці новин. А от у рубриці «Влада» час від часу трапляються матеріали, дуже схожі на джинсу, від різних політичних діячів, але з легким домінуванням «Довіри», висуватися від якої планує голова Полтавської облради Олександр Біленький.

Полтавські телеканали: маєш канал — маєш піар

Ситуація на полтавських телеканалах — різноманітна. Єдині, хто не працює на замовлення, — полтавська філія Суспільного.

Майже незаплямовану джинсою репутацією має «Полтавське телебачення» (колишнє «Громадське ТБ Полтави»), що днями розширило географію мовлення. 60% каналу належать бізнесмену Богдану Звягольському, по 10% — підприємцям Леоніду Гонтару, Сергію Михайлику, Олександру Потернаку та Ігорю Стефанишину. Останній володіє кількома нафтогазовидобувними компаніями.

На каналі трапляються, наприклад, сюжети про потенційного кандидата в полтавські міські голови від «Слуги народу» Сергія Іващенка. Він то передає міській владі протокол інфекційної безпеки в дитсадках, то розповідає про свої ініціативи у студії «Полтавського». Також на етер приходять потенційні кандидати від «Європейської солідарності».

Тим часом на телеканалі «Центральний» — своя передвиборна атмосфера. Поки власниця медіа Ганна Рибалка знімається в бойовиках разом зі Скотом Едкінсом (правда, нині під прізвищем Буткевич), потенційні кандидати до органів місцевого самоврядування Полтави прагнуть знятися в проєктах телеканалу. Найбільших успіхів досяг секретар Полтавської міської ради, в. о. міського голови Олександр Шамота. Пошук на сайті ЗМІ дає зрозуміти: Шамота тут — гість давній і частий. Він має на телеканалі свою програму «Головний етер з Олександром Шамотою».

Сюжети про інших потенційних кандидатів у міські голови, наприклад, висуванця від «Слуг народу» Сергія Іващенка, публікуються на сайті каналу в рубриці «Актуально» на правах реклами.

І просто таки королями неприхованого політичного піару можна назвати полтавський телеканал ІРТ. Тут «повний безліміт» має колишній Полтавський міський голова, нині — депутат Полтавської міськради від БПП та очільник міського осередку ВО «Батьківщина» Андрій Матковський. Його дружина Вікторія і є власницею каналу. Тож команда потенційного кандидата присутня як у випусках новин, так і в проєктах телеканалу. Політик, як і його колега на «Центральному», має на ІРТ власну програму — «Про місто з Матковським», де щоразу постає як ефективний управлінець, який знає, як навести у Полтаві лад.

Завсідником етерів телеканалу є й інший потенційний висуванець у мери — лідер «Партії простих людей» Сергій Каплін. Політик та його соратники регулярно з’являються і в новинах, і в програмах. Каплін, наприклад, «окупував» проєкт «Авторитетна думка».

Газети, всіяні джинсою

Друковані ЗМІ Полтавщини теж не гребують матеріалами з ознаками політичної замовності. Лідером тут можна вважати тижневик «Полтавський вісник», який нині роздержавлений та належить приватним особам, що не приховують симпатій до Андрія Матковського. Він на початку року лобіював виділення коштів з міського бюджету на пільгову передплату видання.

У самій газеті (і в друкованому, і в онлайн-варіанті, і на фейсбук-сторінці) — потужний піар команди все того ж Андрія Матковського. Тут тобі і про звитяги самого політичного діяча, і про здобутки його соратників. Рекламного маркування біля статей годі й шукати.

Лідер «Партії простих людей» Сергій Каплін, який наступає Матковському на п’яти в кількості появ на телеканалі ІРТ, не відстає і на шпальтах «Полтавського вісника». Під його «добрі справи» у випуску за 27 серпня відведено шпальту. Щоправда, матеріали про діяння Капліна публікуються в рубриці «Важливо» — одній з тих, де видання розміщує рекламні матеріали.

На шпальтах іншої популярної в Полтаві газети — «Вечірня Полтава» — піариться більше політсил. У випуску від 26 серпня є про представників «Довіри», «Рідного міста» (команда ексочільника Полтавської ОДА Олександра Удовіченка), «Слуги народу». Матеріали рекламних позначок не мають, як і на сайті тижневика. Володіє виданням медійник Володимир Марченко.

«Зоря Полтавщини», якою володіє його головний редактор Олександр Макаренко, теж грішить розміщенням матеріалів з ознаками замовності. Це помітно вже на стартовій сторінці сайту.

А що в соцмережах?

Штаби потенційних кандидатів на місцевих виборах-2020 добре розуміють: традиційними роздачами газет і появами на телебаченні тепер не обійтися. Тож наввипередки використовують соціальні мережі, чимало витрачаючи на рекламні публікації.

Тут у лідерах, як і за піаром на телебаченні, знову мер Полтави 2006-2010 років Андрій Матковський. За даними бібліотеки реклами Facebook, тільки за останні 30 днів (станом на 7 вересня) політик витратив на просування в соцмережі майже 1800 доларів. При цьому рекламні відео потенційного кандидата часто можна зустріти і в інстаграмі, і на ютубі.

Не відстає й Каплін. Він за останній місяць замовив у фейсбуку реклами на майже 1200 доларів. Як і потенційний конкурент, Каплін активно розміщує рекламу й на ютубі. При цьому можливий переможець виборів Полтавського міського голови (принаймні, за рейтингами компаній з непідтвердженою репутацією, а головне, за відгуками серед полтавців) — колишній очільник міста Олександр Мамай — на фоні згаданих вище політиків виглядає скромно: на просування у фейсбуку за останній місяць він витратив менше 40 доларів. Можливо, тому, що орієнтується на дорослішу авдиторію, яку задобрює роздачами наборів першокласника, концертами місцевих зірок та переглядами радянської кінокласики. Про що потім звітує на власній сторінці.

Не надто активно просуває публікації в соцмережі й висуванець від «Слуги народу» Сергій Іващенко. На розкрутку його передвиборної сторінки «Полтаві – зміни» за місяць, станом на 7 вересня, витрачено трохи більше 350 доларів.

З-поміж полтавських фейсбук-груп наймасовіша — «У Полтаві (Полтава, Poltava, Poltawa)», що має 84 тисяч підписників. Тут найчастіше розгораються політичні суперечки зі взаємними звинуваченнями «зелебобів» та «порохоботів», хоч правила групи подібні дописи й забороняють. При цьому симпатики п’ятого президента зазвичай беруть кількістю, публікуючи по кілька постів на день та будучи дуже активними в коментарях. Власник групи Богдан Звягольський та його команда модераторів намагаються не допускати у групі відвертих вкидів та розпалювання ворожнечі. Проте не встигають видаляти всі провокативні дописи.

Пишуть про політику і в телеграм-каналах. Персональні канали політичних діячів надто великим успіхом не користуються (наприклад, канал колишнього мера Полтави Олександра Мамая). Хоча в теперішнього очільника області Олега Синєгубова і непоганий результат у понад 2 тисяч підписників. Активніше полтавці тиражують на платформі саркастичні дописи про політику на кшталт тих, що публікуються на каналі «Фонтанзамільйон» (його веде журналіст «Полтавщини» Микола Лисогор). Тут публікують короткі саркастичні дописи про активності місцевих політиків. Наприклад, цей, де автор бідкається, як «за*бала» всюдисуща реклама Матковського.

Політизований гумор просуває в маси і канал «Х*евая Полтава», у якого понад 12 тисяч підписників. Тут без цензури дістається всім кандидатам у мери, але найбільше «прасують» імовірного висуванця від «Слуги народу» Сергія Іващенка.

Кременчук: сфери впливу поділені за виданнями

У промисловому центрі Полтавщини піаряться політики різного штибу. Хіба що тут значно активніше, ніж у Полтаві, веде свою діяльність осередок «Опозиційної платформи – За життя».

За кількістю відвідувань тут лідер «Кременчуцький телеграф» (813 тисяч візитів у липні). Матеріали з ознаками політичної замовності тут розміщені в блоці «Політика». А от у другому за популярністю місцевому інтернет-виданні «Кременчуцька газета» (568 тисяч відвідувань) чимало уваги присвячено очільнику Кременчука Віталію Малецькому, якого нерідко згадують у негативному контексті.

Натомість лояльне до міського голови видання – «Кременчук тудей», яке посідає третє місце в рейтингу читацьких симпатій місцевих мешканців (268 тисяч візитів у липні за статистикою SimilarWeb). Позначки, що свідчила б про рекламу, жоден позитивний матеріал про Малецького не містить.

Видання інших міст області мають значно скромніші охоплення, тож масово впливати на політичні симпатії земляків навряд чи можуть.

Трапляються скандали, а що далі?

Нині виборчий процес у медіа характеризується здебільшого піаром кандидатів, які через усі можливі канали комунікації намагаються донести, чому обирати варто саме їх. Проте окремі політики не гребують і чорним піаром. Численні сварки потенційних кандидатів у соцмережах не рахуємо. Але є й суперечки, винесені в судову площину.

На початку серпня член команди колишнього голови ОДА Олександра Удовіченка, який планує йти в міські голови Полтави, Тарас Бойко написав пост, де звинуватив колектив газети «Полтавський вісник» в оббріхуванні комунального АТП-1628, внаслідок чого від імені підприємства на видання подали до суду. Журналістів телеканалу ІРТ Бойко ганив за викривлення інформації щодо судового засідання. Як нині триває розгляд позову, дізнатися не вдалося: на запит Тарас Бойко не відповів.

Чорного політичного піару в полтавських медіа поки що небагато. Найбільше стараються автори «Полтавського вісника», «поливаючи» секретаря Полтавської міськради Олександра Шамоту, лідера політсили «Рідне місто» Олександра Удовіченка та керівника фракції «Батьківщини» Олега Бєлоножка, депутатські фракції яких нині мають ситуативну більшість у міськраді. Негативні тези щодо більшості у блозі на сторінках «Полтавщини» поширює Каплін.

Надалі, вочевидь, кількість чорнухи у ЗМІ різного штибу буде тільки зростати. Як і кількість «білого» піару від кандидатів, у яких на завоювання симпатій виборців є нині лише півтора місяці. Тож цілком імовірна поява джинси у виданнях, які донині від немаркованої реклами утримувались. Ну й куди ж без виборчого креативу? Наприклад, Каплін друкує власну політрекламу… на кришках для виготовлення консервації. Страшно навіть уявити, що політики вигадають далі та які речі поширюватимуть у медіа під час гострої фази виборчих перегонів.

Фото: telegraf.in.ua