«Рада реготала» – реакція медійників на попередні результати парламентських виборів у соцмережах

21 липня в Україні відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Після оголошення результатів екзит-полу стало зрозуміло, що партія «Слуга народу» отримує безпрецедентну перемогу. Наразі це підтверджується результатами ЦВК, адже у комісії обробили вже 95% протоколів. 

«Слуга народу» – 43,13%, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,6%,«Батьківщина» – 8,18%, «Європейська солідарність» – 8,12%, «Голос» – 5,84%. Також «Слуга народу» перемагає у більшості мажоритарних округах.

У соціальних мережах з дня голосування вирують емоції, жарти, рефлексії та прогнози на майбутнє. «Детектор медіа» зібрав реакції деяких медійників на попередні результати дострокових парламентських виборів. 

Журналістка та шеф-редакторка Lb.ua Соня Кошкіна протягом дня виборів публікувала у власному Telegram-каналі проміжні дані кількох екзит-полів.

Майже екснародний депутат Мустафа Найєм, який не балотувався цього року, також поширював результати екзит-полів та періодично розряджав атмосферу жартами.

Журналіст, заступник редактора UA: Українське радіо Сергій Стуканов поділився власними висновками щодо однопартійної більшості, яку отримала політсила «Слуга народу»:

«Замислився над тим, ЩО все-таки змусило українців так безоглядно й беззастережно голосувати за “слуг”… Основний інстинкт, на якому зіграли “зелені”, – це інстинкт влади. І, відповідно, інстинкт здобуття влади – через повалення чинної ієрархії. Ми, українці, здебільшого протиставляємо себе владі. Є узагальнені “ми” – й є “вони”. “Ми”, обираючи “їх”, все одно розуміємо, що “вони” стають владою, а не “ми” (тут я свідомо лишаю поза дужками той невеликий прошарок політично освічених громадян, котрі усвідомлюють делегування своєї влади представникам – депутатам). Отже, для більшості є “вони” і є “ми”. “Зелені” стали по цей, по “наш”, бік одвічної дихотомії – й закликали лиш одне: сделать “их” вместе. Разом. Це “разом”, власне, й стало ключем до ототожнення».

У Києві, за попередніми результатами, політсила «Слуга народу» отримала абсолютну більшість. Журналіст-розслідувач BIHUS.info Максим Опанасенко також не втримався від жартів.

Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова поділилася «стриманим оптимізмом» щодо попередніх результатів виборів.

«Вперше за всю історію де-юре незалежної України у нас ВСЮ відповідальність на себе взяла одна політична сила. І один олігарх, хаха, оскільки публічно тільки один прив’язаний до Слуги…
Тепер ця сила буде відповідати не тільки за боротьбу з корупцією, але за ВСЕ в країні. Кілька місяців можна протриматися на, припустімо, гучних посадках, але потім треба буде показувати результат і в іншому. Економічний популізм має стримувачі: необхідність співпраці з МВФ … Здача України Кремлю – удар по іміджу і амбіціях, які для президента-ексактора, думаю, мають вирішальне значення як мотиватори … Я таки вірю, що для нього вибір з президентством – це про те, як увійти в історію.

Можливості кивати головою на когось, що “не дали зробити” – у Слуги практично немає, до речі, саме тому я б не робила трагедії і з дострокових місцевих виборів… Мені особисто цікаво, коли Коломойський почне вже відкрито і потужно воювати із Зеленським? Як до цього з Порошенком? А до цього ще цікаво: чи стане Дубинський главою комітету Ради по боротьбі з корупцією? :). Це буде як маркер».

Головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов.

«П’ять років тому для зміни влади потрібна була кров, зараз – чергові вибори. У 2014-му люди голосували за ідею захисту країни, а в 2019-м голосували за ідею змін в державі. Тепер влада не має права скаржитися на брак повноважень, на поганих олігархів, на злодійкуватих чиновників і нечесних суддів. Унікальний шанс. При цьому граблі, набиті в коридорах влади за останні п’ять років нікуди не поділися, і зараз працюють вже на нових користувачів. Про які граблях варто згадати? 1. Держави немає, її треба перезбирати з нуля. 2. Громадянське суспільство – це не тягар для держави, а головний реактор, який живить державу енергією. 3. Довіра. Кожен випадок некомпетентності, корупції, кожен хабар – граната без чеки в нашому окопі. 4. Стратегія. Люди готові багато що терпіти та багато з чим миритися, якщо вони чітко бачать своє місце у системі координат, якщо зрозуміли цілі. 5. Професіоналізм. Ніщо там не дискредитує владу, як конфлікти всередині системи. 6. Війна з Росією та безпека. 7. Економіка. 8. Комунікації».

Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані

Головна редакторка «ВВС Україна» Ніна Кур’ята

Журналістка «Української правди» Мар’яна П’єцух.

Головний редактор РБК-Україна Сергій Щербина. Коротко та змістовно.

Головний редактор «Новинарні» Дмитро Лиховій більш песимістично та скептично налаштований відносно попередніх результатів голосування українців.

«А що відбулося вчора? Незбагненне як для такої великої країни. Ну хай “Слуга” виграв із небувалим результатом за партійними списками (востаннє на щось подібне спромагалася КПУ). Але мажоритарка?! Варто було поставити табуретку, пофарбувати в зелений колір, написати “партія “Слуга народу” – і тримай свої 30-40%. У “Слуги народу” буде ~250 шабель у Раді, і це не рахуючи кон’юнктурників-перебіжчиків. Навіщо їм “Голос”? Хіба що як громовідвід, для відведення частини негативу від всевладного Зеленського. А Зеленський як по маслу проводитиме через ВР будь-які свої ідеї. Учора відбулася перемога пофігізму й інфантилізму. Дай боже, щоб усе це не закінчилося лукашизмом, авторитаризмом, “зеленою” джамахірією з єдиною партією».

Журналістка ТСН Ольга Кошеленко.

Головна редакторка Київського бюро «Радіо Свобода» Інна Кузнецова.

Виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк.

Партія «Опозиційна платформа – За життя» вийшла на друге місце та отримала 13,6% за попередніми результатами.

Журналіст «Цензор.нет» та «Українська правда» Олексій Братущак виразив свою думку щодо «реваншу» проросійських сил.

«Провал Медведчука. Парламентські вибори стали черговим підтвердженням: якщо такій особі довіряють проект «реванш», то можна бути більш-менш спокійним. Так, Медведчук буде у Раді. Але давайте подивимось на його майбутню фракцію. 45 депутатів? Так у попередньому скликанні у проросійській фракції було 42. До розколу радянських гебістів та донецьких бандитів. І зі всіма російськими ресурсами, зі всіма бізнесами дружини у Росії, зі всіма ВІП-агітаторами з Кремля, зі всіма захопленими медіа, медійними колаборантами, “експертами” та політиками Медведчук дав аж +3 нардепа? Та дешевше було б докупити їх вже у Раді. А, ще ж. 5 років тому проросійська партія була лідером у 5 областях. Зараз – лише в двох. Під керівництвом Медведчука проросійська партія втратила лідерство у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Рублі успішно злиті в унітаз… Результатом роботи політичного розкольника та невдахи задоволений. Тепер треба простежити, щоб роль ЗаЖОП у Раді дорівнювала впливу Опоблоку у попередньому скликанні. Ну і з медіа Медведчука щось робити. Бо нєфіг медійним колаборантам отруювати мізки українців…»

Ведучий «Телебачення Торонто» Майкл Щур (Роман Вінтонів)

Генеральный продюсер каналу NewsOne Василь Голованов.

Фото: РБК-Україна