Журналісти проти соціологів: що не так із сюжетом каналу «24»
Соціологічна група «Рейтинг» знайшла маніпуляції соціологічними даними та помилки в оприлюднених на сайті каналу «24» сюжеті та статті. Канал ці матеріали із сайту вже видалив. Керівник каналу Роман Андрейко пояснив, що сюжет випустили на сайті помилково, адже редактор не пропустила його в ефір. «Детектор медіа» розбирався, що сталося.
Як саме зманіпулювали журналісти – пояснення соціологів «Рейтингу»
3 лютого канал «24» випустив на своєму сайті сюжет «Чому рейтинги кандидатів у президенти суттєво відрізняються: пояснення». 5 лютого на нього звернула увагу соціологічна група «Рейтинг». На її думку, автори сюжету вдаються не до пояснень та аналізу тенденцій, а до маніпуляцій результатами соціологічних досліджень. «Рейтинг» припустив, що мета сюжету – в дискредитації соціології загалом та окремих соціологічних організацій зокрема. Соціологи сподіваються, що цей сюжет не відповідає редакційній політиці каналу «24», а є лише думкою окремих журналістів.
Група «Рейтинг» вимагала від редакції каналу «24» видалення згаданого матеріалу та офіційного спростування маніпуляцій, інакше обіцяла припинити співпрацю з каналом.
Соціологи групи «Рейтинг» пояснили, чому вони вважають наведені в сюжеті факти маніпулятивними.
1. Хибна цитата
У статті до сюжету йшлося, що «Директорка фонду “Демократичні ініціативи” (Ірина Бекешкіна – ред.) стверджує, що так багато різних опитувань публікують для того, аби люди не бачили об’єктивної картини». Однак, ці слова належать журналісту, пост якого зачитувала пані Бекешкіна на круглому столі «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляції?», на якому соціологи дали свої поради журналістам, як використовувати дані соціологічних досліджень, уникаючи маніпуляцій.
Автори сюжету декілька разів використовували цитати Ірини Бекешкіної та Олексія Антиповича з круглого столу, вириваючи їх з контексту.
2. Зіставлення непорівнюваних показників
Цитата з сюжету: «Порівнявши рейтинги цих двох соціологічних груп журналісти відзначили, що на виборах президента у 2014 році Петру Порошенку перед першим туром давали досить різні відсотки. Так, опитування “Демократичних ініціатив” та Центру Разумкова давали майбутньому президенту орієнтовно 45%. Тоді ж як група “Рейтинг” – 34%. Різниця у десять відсотків досить суттєва, проте соціологи переконують, що вона може залежати від багатьох факторів. Отже, рейтинги, які проводили перед першим туром виборів президента у 2014 році проводились в один час – середина травня. Перелік кандидатів також був однаковий. Тоді ж виникає питання: звідки різниця у 10%, що точно забагато для статистичної похибки. Крім того, результати минулих президентських виборів взагалі показали зовсім інші цифри. Петро Порошенко набрав у першому турі майже 56%, що на 20 більше, ніж давала група “Рейтинг” та на 10% від “Демократичних ініціатив”».
Соціологи групи «Рейтинг» вказують на маніпуляцію з показниками: «Автори сюжету зіставляють непорівняльні показники й на підставі цього моделюють маніпулятивні висновки».
По-перше, автори сюжету порівнюють показник «Демініціатив» (45% серед тих, хто має намір голосувати) з показником «Рейтингу» (34% серед усіх опитаних) і роблять висновок, що «різниця у десять відсотків досить суттєва». Тоді як, насправді, серед усіх опитаних показники становили 35% і 34% відповідно (тобто різниця фактично відсутня).
По-друге, автори сюжету порівнюють наведені вище показники з реальним результатом Петра Порошенка на виборах. Давали 34-45%, а насправді він отримав 56%, «що на 20 більше, ніж давала група “Рейтинг” та на 10% від “Демократичних ініціатив”».
«Рейтинг» звертає увагу на статистику. На виборах президента 2014 року було зареєстровано 29,6 мільйони виборців. Узяли участь у голосуванні близько 18 мільйонів. За Петра Порошенка проголосували 9,9 мільйони виборів, тобто 54,7% від тих, хто прийшов на вибори, або 33,4% від всіх виборців.
«Виходить, соціологічна група “Рейтинг” досить точно передбачила результат Петра Порошенка – 34% від усіх опитаних (по факту він узяв 33,4%). Для коректного порівняння результатів опитувань і результатів виборів ми спеціально вивели показник – % серед тих, хто має намір голосувати на виборах і визначився з вибором. Він розраховувався і оприлюднювався в травні 2014 року, але журналісти жодним чином на нього не посилаються», – зауважують у «Рейтингу».
3. Порівняння показників, отриманих у різні періоди
Цитата з сюжету: «За інформацією соцопитувань, якщо в другий тур вийдуть Петро Порошенко та Юрій Бойко, то соціологічна група “Демократичні ініціативи” віддає перемогу чинному президенту. З результатом у 23% проти 21% у Бойка. Тоді як Київський міжнародний інститут соціології навпаки віддає перемогу Бойку. А от група “Рейтинг” взагалі оцінює шанси Порошенка та Бойка у другому турі рівними. Однак, самі соціологи та експерти наголошують, що реальні цифри на виборчих перегонах можуть бути суттєво інші, адже чверть виборців ще не визначилася, а 10% відмовляються брати участь в опитувані». Ця картинка підписується: «Рейтинги соціологічних центрів щодо другого туру президентських виборів у 2019 році».
Тут маніпуляцію «Рейтинг» вбачає в тому, що автори порівнюють показники, отримані в різні періоди, і моделюють висновки. Наприклад, останні оприлюднені результати групи «Рейтинг» за січень 2019 свідчать, що Порошенка у другому турі готові підтримати 23% (серед усіх опитаних), а Бойка – 21%, КМІС ще не оприлюднював у 2019 році жодних даних щодо другого туру.
Також група «Рейтинг» вказала на помилки у використанні соціологічних даних в іншому матеріалі – «Як змінювалися рейтинги політиків в Україні після виборів: інфографіка», який було опубліковано на сайті каналу «24». «Наприклад, автори інфографіки дають показники за листопад 2016 серед всіх опитаних (до того ж правильно тільки щодо Тимошенко і Порошенка), а за всі інші місяці – серед тих, хто визначився з вибором, і виводять “динаміку”».
У таких випадках група «Рейтинг» рекомендує користуватися єдиним першоджерелом – її сайтом, де ведеться динаміка показників кандидатів, обрахованих за єдиною методикою (щоби порівняння було коректним). Також соціологи радять журналістам звертатися до них напряму по консультацію.
Реакція каналу: сюжет в ефір не пускали, із сайту видалили
Станом на 5 лютого матеріали, які стали причиною офіційного звернення соціологічної групи «Рейтинг» до журналістів каналу «24», видалено із сайту каналу.
Генеральний директор телеканалу «24» Роман Андрейко пояснив «Детектору медіа», що відеосюжет випустили на сайті каналу «24» помилково, адже редактор не пропустила його в ефір. «У нас електронна верстка новин, журналісти побачили, що він у верстці, подумали, що це вже готовий сюжет для ефіру і взяли з нього текст. Зробили рерайтинг. Він в ефір не пішов, його зняли з ефіру, але на сайт, на жаль, просочився», – розповів пан Андрейко.
Він запевнив, що конфлікт між каналом «24» та групою «Рейтинг» вичерпано. За його словами, йдеться не про маніпуляції, а про помилки журналістів: «Там немає злого умислу. Не завжди просто розібратися з цифрами, що таке просто рейтинг, а що таке рейтинг тих, хто готовий голосувати, тих, хто прийняв рішення. Найнеприємніше з цього, що коли робили рерайт із сюжету, то слова, які у відео цитувала Бекешкіна, були сприйняті як її пряма мова. Це прикра штука, яка при рерайті була втрачена. Але помилку виправили, тож усе нормально».
Директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович підтвердив слова Романа Андрейка, вони дійсно контактували та все обговорили. Щоправда, лише після того, як група «Рейтинг» опублікувала звернення щодо маніпуляцій із соціологічними цифрами.
«Ми звернулися офіційним шляхом, але поспілкувалися з паном Романом неофіційно. У нас немає конфлікту, ми за те, щоб соціологічні цифри подавалися коректно, а не маніпулятивно. У тому числі, щоб після цього не виникало звинувачень на адресу соціологів у неправдивості, чи непрофесійності, чи неправомірності результатів. Адже сюжет був якраз скерований на те, щоб підпсувати авторитет соціології як такої і конкретно Соціологічної групи “Рейтинг”, мене як соціолога, Ірини Бекешкіної, яка згадується в сюжеті. Роман Андрейко розуміє, що там помилки, а я розумію, що це занадто велика кількість помилок, які призводять до маніпуляцій», – сказав «Детектору медіа» пан Антипович.
Олексій Антипович не може точно стверджувати, у чому саме була причина підготовки такого сюжету: небажання журналістів розбиратися у цифрах та графіках чи зумисна маніпуляція.
«Звинувачення подібного плану лунають досить часто з різних штабів. Але коли соціологічні показники невигідні, треба що робити? Дискредитувати або соціологів, які їх отримали, тобто конкретні організації та прізвища, або соціологів загалом. Це класика жанру», – зауважив він.
Директор групи «Рейтинг» звертає увагу журналістів, що не можна допускати таких ситуацій. Адже видалення матеріалів не розв’язує проблеми маніпуляцій із соціологічними даними, зокрема, рейтингів кандидатів у президенти. Це може впливати на формування громадської думки на базі неправдивої інформації. Олексій Антипович висловив сподівання, що ситуація з каналом «24» вичерпана, та очікував на офіційні вибачення.
Пізніше телеканал «24» опублікував пояснення ситуації та процитував лист шеф-редакторки каналу «24» Олени Трибушної до Олексія Антиповича. Пані Трибушна попросила вибачення за непорозуміння – публікацію на сайті двох матеріалів, які особисто вона заборонила видавати в ефір саме через те, що журналіст неправильно розкрив тему і виклав факти.
Зауважимо, що згадані матеріали журналісти каналу «24» підготували після круглого столу «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляція?», на якому соціологи та представники громадських організацій закликали журналістів коректно використовувати і трактувати соціологічні дані.
Фото: Прямий
