«Що, як правило, вимагають спростувати політики? Факти? Ні! Судження!»

Олександр Курдинович і Тетяна Котюжинська під час чат-конференції відповіли на запитання читачів ТК про найгостріші проблеми ведення виборчої кампанії у засобах масової інформації.

Під час чату в ТК голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдинович та президент Асоціації медіа-юристів, член правління Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська розповіли, яким чином нині в Україні виконується законодавча норма про рівність доступу різних політичних сил до медіа, про те, що вперше в історії України суди ігнорують дії місцевих «царьків», задовольняючи позови опозиційних кандидатів проти ЗМІ та зобов’язуючи останніх розміщати матеріали передвиборної агітації, про ситуацію з постачанням телетюнерів та про багато чого іншого.

Олександр Курдінович: Доброго дня! Готовий надати відповіді на всі запитання!

Тетяна Котюжинська: Доброго дня! Чекаю на ваші питання!

Олександре, чому під час виборчої кампанії опозиції так важко пробитися на обласні державні ТРК? Це ваша вказівка? А де ж рівність доступу до ефіру? Ви ж потім захочете, щоб вибори визнали демократичними. Ваші попередники так не робили з Партією регіонів, яка тоді була в опозиції.

Олександр Курдінович: Жодних проблем у представників усіх політичних сил, які беруть участь у виборчому процесі, в тому числі опозиції, у доступі до ефірів ОДТРК на сьогодні немає. Всі, хто звернувся з проханням щодо розміщення власних матеріалів відповідно до чинного законодавства, отримали таку можливість, Хто не звернувся – того немає в ефірі. Наведу статистику по областях. Станом на сьогодні агітаційних матеріалів опозиції немає тільки в ефірах Донецької та Луганської ОДТРК. В ефірі харківської ОДТРК з опозиції присутня поки що лише «Свобода». Головна причина – небажання опозиційних сил розміщуватись у цих регіонах. Якщо будуть відповідні звернення та матеріали – жодних проблем із розміщенням не буде. Держкомтелерадіо всіляко сприятиме забезпеченню рівного доступу всіх учасників виборів до ЗМІ. Щодо випадків порушень цього принципу звертайтеся до Комітету з детальною інформацією.

Тетяно, «Вибори та ЗМІ» пишуть про деякі випадки судових справ між засобами масової інформації та кандидатами в депутати. Підозрюю, що це лише вершечок айсберга й таких справ насправді значно більше. Чи це так? І чому редакції не хочуть афішувати їх? Бояться? Запитую у вас, бо ж напевне, у Спілку журналістів постійно звертаються за консультаціями?

Тетяна Котюжинська: Так, звертаються за консультаціями багато. Так, афішувати ЗМІ не хочуть – не бояться, просто не хочуть «радувати» конкурентів 🙂

Чому тільки дві компанії – постачальників телетюнерів  – отримали доступ до ліцензії ІРДЕТО? Чи не вважаєте ви це ознакою монополізації ринку? Чому до виробництва телетюнерів не допущено українських виробників?

Олександр Курдінович: Не хотів би коментувати діяльність компанії ІРДЕТО в Україні. Краще в них про це запитати. Вимоги до партнерів цієї компанії відомі, головна з них – не допускати випуску піратської продукції. Монополізації ринку немає. Ціни на телетюнери почали знижуватися. Велика конкуренція між продавцями. Жодних проблем та обмежень, крім суто бізнес-складової, для організації виробництва телетюнерів в Україні немає. Статистика несправностей телетюнерів значно краща, ніж в іншої побутової техніки, яка продається в Україні. Всі запитання щодо якості роботи телетюнерів та їх налаштування можна поставити за телефонами постачальників: «Стронг» – 0800604451, «Трімакс» – 0800600500.

Коли я телефоную у вашу приймальню чи в приймальню вашого заступника Кравченка, то секретарка, яка бере слухавку, завжди відповідає російською, ніби я дзвоню не в Держкомтелерадіо України, а в Гостелерадио России. А коли роблю їй зауваження і вимагаю спілкування зі мною, українцем, який зателефонував у Київ до приймальні Держтелерадіо УКРАЇНИ, українською мовою, то вона огризається і незадоволено фиркає та переходить на зневажливий тон. Що там у вас за секретарки? Який кастинг, за якими критеріями і в кого проходять перед тим, аби сісти у вас на телефон? Вони, часом, не забувають, де перебувають? Чи завжди вони пам’ятають, що працюють не на якійсь там фірмочці, а в державній установі України? Навчіть їх української, а також зробіть так, щоби вони не ігнорували і не зневажали державної мови!

Олександр Курдінович: Шановний пане Олексію! Щиро дякую Вам за ту увагу, яку Ви приділяєте роботі моєї приймальні та Дніпропетровської ОДТРК. Ваша конструктивна думка важлива для нас. Ділові пропозиції буде розглянуто. Успіхів Вам!

Тетяно, можете підтвердити або спростувати інформацію про те, що нині районні та інші державні ЗМІ отримали вказівку не публікувати агітаційних матеріалів опозиції? Можливо, маєте інсайдерську інформацію :). І чи була така ж ситуація на попередніх виборах?

Тетяна Котюжинська: Так, ще до початку виборів із комунальних видань пішли звістки про «бесіди» голів райадміністрацій або їхніх заступників із редакторами щодо нерозміщення матеріалів опозиції, навіть за плату на підставі угод. По-перше, редактори були невдоволені, що ними намагаються так керувати, по-друге, що не дають заробити на виборах, але водночас вимагають беззбитковості видання. Але більшість вирішила чинити тихий спротив. Із початком виборчої кампанії від редакторів стали вимагати відмов, але тепер суди займають принципову позицію щодо виконання виборчого законодавства і дії місцевих «царьків» ігнорують, задовольняючи позови опозиційних кандидатів проти ЗМІ та зобов’язуючи ЗМІ розміщати матеріали передвиборної агітації. Така судова практика в нас уперше! Це ненормально, але це так! Деякі редактори вимагали від «порадників-засновників» підготувати їм юридичне обґрунтування для відмови – не вийшло. Але більшість на це не страждає, а просто забороняють. Чому це погано, думаю, розповідати не потрібно 🙂 Головне – це призведе до негативних оцінок виборів міжнародними спостерігачами. Справді, це буде для них особливо помітно з огляду на ідеальні умови агітації під час виборчої кампанії 2009-го.

Якщо редактор комунального ЗМІ отримує вказівку зверху не публікувати певну інформацію, як йому діяти в такій ситуації? Як обійти цю вказівку згори? Адже редактор стає заручником керівництва.

Тетяна Котюжинська: Редактором комунального ЗМІ бути непросто – можеш отримувати зарплату, як у голови ради/адміністрації, але це постійна боротьба з цими головами. Звісно, вони хочуть бачити себе на першій, другій, а іноді й на третій і четвертій шпальтах видання: ось я на нараді, ось я на святі, ось я на полі, ось на велосипеді 🙂 А коли вже мова заходить про зміст газети, то й поготів! По-перше, напишіть, як усім добре, по-друге – а про це навіщо писати. І коли редактор стикається з такими претензіями, то його дії залежать від багатьох факторів – чи є він депутатом місцевої ради, чи підтримує його більшість депутатів чи голова адміністрації, скільки років він очолює редакцію, скільки років головують керівники-засновники. А головне, про що каже більшість редакторів – його власна позиція. Хтось каже: «не носив газету і носити не буду», а хтось, погодившись раз щось узгодити, потім не може вийти на шлях відмов. Тож щоб дати пораду, як діяти в конкретній ситуації, потрібно знати багато аспектів. Звертайтеся – 044-2342357, tk@mediapravo.org.ua – наша «гаряча лінія»

Скільки коштів на забезпечення сет-топ-боксами заплановано на наступний рік? Скільки пропонував Держкомтелерадіо, і скільки врахував Кабмін?

Олександр Курдінович: На наступний рік станом на сьогодні у проекті держбюджету поки що не передбачено коштів на закупівлю телетюнерів, Ми просили Мінфін передбачити на ці цілі 260 млн грн для закупівлі близько 500 тис. приладів. Це та кількість приладів, на яку є заяви громадян, але немає коштів цього року.

Скільки заявок на телетюнери надійшло цього року? Скільки вже розіслано людям? І коли будуть задовольняти решту? Чи правда, що ще 500 тисяч людей потребує тюнерів?

Олександр Курдінович: Цього року надійшло 1 384 907 заявок на сет-топ-бокси, планується до кінця року доставити пільговим категоріям громадян 885 000 шт. На сьогодні Укрпоштою вже доставлено близько 600 000 шт.

Скажіть, будь ласка, чи мають депутати право використовувати безкоштовний «депутатський» час на підлеглих вам ОДТРК для агітації?

Олександр Курдінович: Відповідно до чинного законодавства, агітація здійснюється на платній основі. Безкоштовний «депутатський» час надається народним депутатам для інформування громадян про власну парламентську діяльність та звітування перед виборцями. Агітація протягом цих ефірів є незаконною.

Александр, скажите пожалуйста, что на сегодняшний день уже сделано в рамках обеспечения населения бесплатными телетюнерами и что еще планируется сделать в этом году в этом направлении?

Олександр Курдінович: Главное, что удалось сделать – организовать процесс по сбору заявлений малообеспеченных категорий граждан (1384907 заявлений), закупить телетюнеры (на сегодня закуплено 685 тыс. шт.) и передать их вместе с адресами заявителей на Укрпочту для распространения. До конца года, надеюсь, сможем обеспечить еще 200 тыс. домохозяйств. Остальные – в следующем году.

«Так, афішувати ЗМІ не хочуть – не бояться, просто не хочуть “радувати” конкурентів» – що означає «радувати конкурентів»?

Тетяна Котюжинська: ЗМІ достатньо конкурентне середовище і наявність судового спору, а тим більше програного, для іншого ЗМІ не тільки привід для солідарності з колегами, а ще й привід для зловтіхи, для згадування цього факту потенційним рекламодавцям – всяке буває. Особливо коли ЗМІ відчувають, що справді не праві – тоді точно просять не афішувати ані звернення за консультацією, ані, тим більше, судове рішення не на їхню користь.

Что сейчас с инициативой Госкомтелерадио относительно обязательного субтитрования и сурдоперевода программ телекомпаний? Удалось уже что-то сделать в этом направлении?

Олександр Курдінович: Очень важный вопрос. Это не инициатива Комитета, а необходимость выполнения нормы закона про социальную защищенность инвалидов. Пока мы в процессе консультаций с общественностью, поскольку у вещателей очень много вопросов и предложений. Чтобы принятое решение об обязательствах дублирования и титрования работало на практике, необходимо достичь консенсуса на этапе подготовки документа.

Тетяно, а як часто ЗМІ самі бувають не праві? А то це вже такий моветон – захищати журналістів із першого-ліпшого приводу. Очевидно, бувають ситуації, коли вони самі винні. До речі, можете якісь подібні ситуації з останніх випадків пригадати? Коли журналіст сам був винен у тому, що на нього подали до суду.

Тетяна Котюжинська: Пригадувати ситуацій, коли ЗМІ самі не праві, не буду, бо  вважаю моветоном не захищати журналістів. Приклади «унтерофіцерської вдови», з якими іноді стикаюся, дивують. Вважаю, розбиратися в своєму цеху потрібно без залучення, наприклад, судів. Якщо ж особа діє не як журналіст – це інша ситуація. Але якщо за якісь дії, пов’язані з журналістикою, притягають до відповідальності – аргументи для виправдання можу знайти завжди. Вважаю, що будь-яке рішення суду проти ЗМІ/ журналіста є поганою практикою, яка б’є по всіх – із цього рішення завжди можна щось смикнути-пересмикнути і застосувати погану практику до хороших журналістів.

Тобто журналістів судити не треба? 🙂 А якщо він робить відвертий наклеп? Або знаєте, є всі ці сайти – зливні бачки, які публікують псевдокомпромат і різний бруд на політиків. Їх теж не треба судити? Не кажу про кримінальну відповідальність, бо це занадто, але принаймні штраф.

Тетяна Котюжинська: Штраф – ні! Будь-яке втручання держави поза змагальним процесом – це надзвичайне втручання. Я наголосила, що йдеться про ситуації, коли журналіста притягують до відповідальності за журналістську діяльність – це точно не «зливні бачки». Щодо політиків: перше, що має зробити політик, – звернутися до цього ж ЗМІ для реалізації права на відповідь. Друге: якщо у першому відмовили – скликати прес-конференцію, розіслати прес-реліз в інші ЗМІ зі своєю відповіддю. Третє: звернутися до суду й вимагати оприлюднити свою відповідь або спростування. Але що, як правило, вимагають спростувати політики? Факти? Ні! Судження! Ось останній позов від Ляшка до інтернет-ресурсу «Високий Вал» – він просить визнати недостовірною і наклепницькою інформацію, що «На Борзнянщині Ляшка називають півником» – заголовок – це слова пенсіонера, що от приїхав Ляшко і накинувся на іншого кандидата, як той півник. Але представник Ляшка у суді посилається на словник тюремного жаргону і вимагає скасувати недостовірну інформацію, яку мав на увазі автор публікації, бо Ляшко має дружину. Ну й кого будемо в цій ситуації захищати?

Олександре, можливо ви в курсі, хто там тисне на телекомпанію «Аверс» у Луцьку? А то вони ніби через тиск кандидатів у нардепи змінили директора ТРК. Тепер він має цьому тиску протистояти 🙂 Попередник не впорався.

Олександр Курдінович: Про ситуацію з телекомпанією «Аверс» поки що не володію повною інформацією. Обов’язково розберемося.

Татьяна, вот вы ходите на заседания группы, которую возглавляет Чепак. Скажите, есть какая-то польза от этой группы? Или это чистый пиар Чепак?

Тетяна Котюжинська: Відносно піару – якщо Дарка зуміє зробити з цієї групи власний піар – молодець! Бо це означатиме ефективну роботу МРГ! Поки жоден прес-секретар Президента такої групи не зробив. Безумовно, під час президентства Ющенка такої кількості (саме кількості) проблем і не було, ще не було проблем з УДО, з МВС – журналістів не били, не штовхали на мітингах, на конгресах тощо, не приймали законів про наклеп. Але проблеми у площині «влада – ЗМІ» були завжди, а от такого публічного майданчика для спілкування «влада – ЗМІ» не було. Нині цей майданчик є єдиним публічним місцем, де журналісти можуть висловити владі свої аргументи. Погано це, добре, але це так. Тут і зараз. Тому треба використовувати таку можливість.

Пане Олександре, ось ви відповіли на питання щодо державного забезпечення телетюнерами, а чи є взагалі статистика щодо комерційних продажів цих приладів у магазинах? Наскільки активно люди купують їх і чи купують взагалі? Які тенденції?

Олександр Курдінович: Держкомтелерадіо в межах власної компетенції вживає всіх можливих заходів для забезпечення рівного доступу учасників виборів до ЗМІ, особливо державних, під час виборчого процесу. Детальна інформація про це є на нашому сайті. Ми організували збирання інформації про порушення з усіх можливих джерел, відпрацювали механізми реагування, ведемо профілактичну роботу про неприпустимість порушення принципів рівного доступу, нагадуємо про відповідальність. Про результати цієї роботи (а вони вже є) та проблеми я обов’язково поінформую на своїй прес-конференції наступного тижня.

Тетяна каже, що районні видання отримали вказівку не друкувати агітації опозиції. А як із цим ситуація на державному телебаченні? І цікаво де саме, у яких районах. Бо є райони, де керують радами і мають більшість регіонали, є – де свободівці, є – де бютівці. А затверджує на посаді редактора – рада.

Тетяна Котюжинська: Ситуація з областями, де при владі регіонали, гірша, але є «чудові» приклади і з опозиції. Затятих людей у владі вистачає завжди!

Тетяно! Як ви думаєте, а чому на цих виборах не створено громадської експертної ради, яка була раніше при Нацраді? Вона не потрібна а) каналам, б) Нацраді, в) владі? Чому ви не наполягали на створенні такої ради?

Тетяна Котюжинська: Нацраді не потрібна ані своя громадська рада, ані якась там експертна. ЦВК теж, Комітету ВР теж. Від каналів до нас було два звернення. Нікому ми не потрібні 🙁

Таня, а за кого будете голосовать? Если не секрет?

Тетяна Котюжинська: На жаль, з 2004-го не голосую – починаючи з цих виборів організуємо цілодобовий центр допомоги журналістам під час виборів. І так на кожних виборах – із 7-ї ранку й до 10-ї ранку наступного дня – і є чим зайнятися! Хоча, скажу чесно, на останніх президентських було нудно – лише три звернення. А крім того, до нас звертаються журналісти з різними політичними поглядами – якщо сам не голосуєш, не маєш якихось преференцій – це відчувають інші. А з професійної точки зору – завжди за опозицію (хто б нею не був), бо влада має більше можливостей для порушень, а опозиція повинна мати більше можливостей для донесення своєї точки зору і для захисту своїх суджень. У цьому переконана!

Олександре, а чому на тюнерах була реклами Регіонів? Чи то чому їх у пакетиках від Регіонів роздавали? Хто має вживати заходів відносно цього – бо це ж порушення правил агітації.

Олександр Курдінович: Без конкретики важко точно відповісти. Справді, на багатьох телетюнерах можна було натрапити на рекламу політичних сил. Однак є випадки, коли телетюнери закуповувались і роздавалися коштом цих політичних сил або мажоритарників. Усі закуплені Держкомтелерадіо прилади передаються на Укрпошту, яка відповідно до правил надання послуг поштового зв’язку їх розповсюджує.

Олександре, а як ви ставитеся до мораторію на перевірку ЗМІ під час виборів? Якщо засіб масової інформації зловживає своїми можливостями, приміром, розміщує відверту джинсу певних кандидатів, то до відповідальності його якщо й можна притягнути, то лише після виборів?

Олександр Курдінович: Позитивно. Перевірки ЗМІ під час виборів неприпустимі. Звісно, під час виборів багато непрямої агітації в новинах, висвітлення передвиборної активності всіх і вся. Від цього нікуди не дінешся. Але ж рано чи пізно постраждає сам телеканал: упадуть рейтинги. На мою думку, треба вимагати маркувати таку інформацію, не вводити в оману глядача.

Тетяно, ви дуже вродлива жінка!

Тетяна Котюжинська: Ой, дякую! 🙂

Тетяно, а хіба Ляшко судиться саме за півника? В тій новині йдеться про те, що його розкусили, він всіх обманює, люди йому не вірять… Купа таких от суджень журналіста, які видаються за факти, які нічим не підкріплені. Я думала, він подає до суду саме на це… А про півника – то все так змалювала редакція.

Тетяна Котюжинська: Сама була на суді! Чекайте звіт на «Телекритиці» з усіма подробицями 🙂

Тетяна Котюжинська: Дякую! Йду захищати ТВі від провайдерів – сьогодні має відбутися засідання Громадської ради при Нацраді, на якій Оксана Приходько (член ГР) винесе проект рішення щодо відключення ТВі. Навряд чи Громадська рада на щось вплине в цьому процесі, адже Нацрада обіцяла розібратися з провайдерами у грудні. Але спробуємо виробити рішення.

Олександр Курдінович: Щиро дякую за запитання! На все добре!

Чат проведено Громадською організацією «Телекритика» у рамках проекту «Вибори та ЗМІ» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 

Фото –  Павла Довганя