Андрій Садовий: Коли стану Президентом, готовий продати свої медіа, зокрема Томашу Фіалі

«Детектор медіа» до президентських виборів планує взяти серію інтерв’ю з кандидатами в президенти, яким ми хочемо поставити подібні запитання. І першим нам письмово відповів Андрій Садовий.

Об’єднання «Самопоміч» вирішило висунути Андрія Садового кандидатом у президенти на своєму з’їзді 3 січня 2019 року. Андрій Садовий вважає, що президент має бути стратегом. Він закликає українців іти в наступ, щоби стати господарями своєї країни. «Хтось скаже, що президент має займатися зовнішньою політикою, бути головнокомандувачем. На моє переконання, насамперед Президент України має бути стратегом. Бачити перспективу на десять, двадцять років вперед», — сказав він на з’їзді. Садовий має фракцію в нинішньому парламенті, але не наважився йти в президенти на минулих виборах. Цього разу він оголосив про намір балотуватися на посаду Президента України на зустрічі з молоддю 3 жовтня 2018 року.

«Детектор медіа» поцікавився в кандидата у президенти від «Самопомочі», чому громадяни України мають проголосувати саме за нього, хто веде його акаунти в соцмережах, як він вирішуватиме проблему Донбасу і Криму, як ламатиме олігархічні монополії в економіці тощо. Пан Садовий вважає, що медіа — важлива ланка в системі політичної корупції. За його словами, те, що ЗМІ розміщують джинсу, — ознака слабкості економіки, медіа не можуть бути самодостатніми з комерційної реклами, й вибори для них — це жнива. «Більшість медіа залежні від власників і говорять те, що ті їм диктують», — каже Андрій Садовий, додавши, що це перестане бути актуальним, якщо буде сильне суспільне мовлення й виборці орієнтуватимуться на чесну журналістику, будуть медійно грамотніші.

Пан Садовий підтримує всі медійні реформи: суспільного мовлення, роздержавлення друкованих ЗМІ, прозорість медіавласності. «Щодо прозорості власності я вважаю, що українці повинні знати, кому належать ті ЗМІ, які вони дивляться / слухають / читають. А найкраще, аби вони зрозуміли — довіряти варто тим медіа, які самі українці і фінансують, а тобто незалежному і професійному суспільному мовнику», — зазначає він.

Також Андрій Садовий готовий продати свої медіа, коли стане президентом. «Так, ми з дружиною, яка є власником контрольного пакету, готові це зробити, якщо побачимо серед потенційних покупців тих, хто інвестує в медіа як у бізнес, а не як у політичний рупор. Серед таких кандидатів бачимо, зокрема, Томаша Фіалу з “Дрегон кепітал”», — каже він.

— Пане Андрію, назвіть три причини, чому громадяни України повинні проголосувати саме за вас?

— Я йду на цю посаду з великою кількістю чесних і професійних однодумців, не маю жодних зобов’язань перед олігархами, маю досвід реформ у найбільш успішному місті України.

— Хто веде ваші акаунти в соцмережах? У яких?

— Маю акаунти у Facebook, Instagram, Twitter, YouTube. Інколи пишу особисто, інколи накидую ідеї, прошу помічників підібрати певні факти і статистику, і вони після погодження зі мною публікують пости.

— Яка у вас команда, скільки в ній членів, хоча би приблизно? Кого ви бачите головою Адміністрації Президента в разі виграшу? Хто з політтехнологів нині працює з вами, чи є серед них іноземці?

— У команді є різні рівні. Політичний рівень — це політрада (9 осіб) і провід «Самопомочі» (близько 50 осіб). Саму кампанію веде виборчий штаб, де працює кілька десятків осіб. Його очолює народний депутат Олег Лаврик. Завершуємо підбір довірених осіб, яких буде понад двісті. Це будуть відомі в Україні в цілому і в окремих регіонах люди. Якщо взяти всі регіональні штаби та волонтерів, то це вже тисячі задіяних осіб. Суттєвою перевагою «Самопомочі» є широкий кадровий резерв. Я не поспішаю роздавати конкретні посади, але вибирати є з кого. Ну, й виборці можуть уже бачити, хто саме є командою Садового.

— Хто фінансує вашу президентську кампанію?

— Перший внесок зробив я сам особисто, далі переконую тих, хто має таку спроможність і розуміє, для чого це потрібно робити. Робимо публічні заклики до виборців долучатися до фінансування. Весь список зробимо публічним десь протягом десяти днів. Але вже можу сказати, що серед прізвищ ви побачите Олега Лаврика, Левка Підлісецького, Тетяну Острікову та багатьох інших. До кожного зі спонсорів кампанії може буде підійти й запитати, хто він і для чого це робить.

— Як ви збираєтеся вирішувати проблеми Донбасу і Криму? Конкретні механізми та інструменти?

— Ключова проблема — слабкість переговорних позицій України. Сьогодні в будь-яких міжнародних форматах ми — найслабша сторона, яку всі змушують щось робити проти наших національних інтересів. Інтегрувати Донбас на умовах широкої автономії і фактично впустити Росію в управлінську систему України, як це передбачає Мінськ, — це точно не в наших інтересах.

Тому:

• потужна оборона на лінії зіткнення з російськими і колаборантськими військами;
• швидке наведення порядку в самій Україні особливо в напрямі зменшення залежності від Росії. Почистити спецслужби, нейтралізувати агентів впливу в політиці, ліквідувати вплив Росії на критичну інфраструктуру, зміщувати торгівельні потоки з Росії на Європу та інші ринки;
• формування коаліції держав, які розуміють російську загрозу (Польща, країни Балтії, Румунія, Велика Британія, США, окремо слід попрацювати на скандинавському напрямку);
• загалом стратегія така — кожен день очищення України від корупційних схем, кожен день зростання ВВП, кожен день побудови ефективної системи управління в державі даватиме силу й наближатиме час звільнення окупованих територій. Той, хто обіцяє швидке припинення війни, лукавить — війни просто так не зупиняються. Їх або виграють, або програють.

— Яким чином ви ламатимете олігархічні монополії в економіці?

— По-перше, необхідно розкрити інформацію про кінцевих бенефіціарів усіх компаній, які володіють критичною інфраструктурою (енергетика, транспорт тощо) та розробляють надра. Це питання національної безпеки. Далі через санкції необхідна заборона для російських та офшорних компаній володіти критичною інфраструктурою та розробляти надра. В умовах війни ми маємо на це всі підстави.

Ми впровадимо прозорі аукціони на отримання ліцензії для розробки надр. Якщо протягом трьох років надра не розробляють — ліцензію скасовують і проводять наступний аукціон.

Окреме рішення щодо обмеження власності: не більше 10 % в одного кінцевого бенефіціара на кожному етапі виробництва та на всьому виробничому ланцюгу. (До прикладу: Ахметов не може мати більше ніж 10 % видобутку вугілля, 10 % у генерації електроенергії, 10 % у постачанні електроенергії споживачеві та 10 % на всіх цих етапах разом.) Це зробить ринок конкурентним, а товари й послуги — якіснішими.

Мусить бути сильний і незалежний антимонопольний регулятор, який контролює дотримання всіх вимог. Усі попередні вимоги залишаться лише «деклараціями на папері», якщо не буде створено механізму контролю в інтересах людей.

Після цих адміністративних рішень нам необхідно буде запровадити справедливий ринок. Зокрема:

• створити єдину та прозору біржу, на якій торгуватимуть паливно-енергетичними товарами (вугіллям, електроенергією, газом, нафтою, нафтопродуктами) та сировиною (зерном, рудами). Створювати біржу можливо лише після дроблення монополій. Інакше біржа може стати інструментом збільшення впливу для монополій;
• забезпечити роботу сильного, незалежного і прозорого регулятора для встановлення справедливих тарифів на комунальні послуги;
• створити реєстр споживачів та прозорий і публічний облік усіх енергоресурсів та розрахунків на всіх етапах виробництва. Відсутність обліку — це можливість для відмивання коштів і списування газу на «мертвих душ».

— Як ви охарактеризуєте зараз роль медіа щодо вашої кампанії? Чи є прямі відмови від ефірів, за якою причиною — якщо так? Які телеканали (інші медіа) вас підтримують? А які ігнорують вас як кандидата у президенти?

— Медіа — важлива ланка в системі політичної корупції. Не хочу звинувачувати менеджмент і конкретні канали. Але інтерес олігархів-власників очевидний — зберегти вплив на політику. До речі, в мене у програмі підтримка й розвиток суспільного мовлення — один із ключових пунктів подолання політичної корупції і зменшення впливу олігархів. Я хочу, щоби після мого першого терміну на посаді Президента України незалежне Суспільне телебачення (також його канали в інтернеті), яке керується принципами, а не вірністю владі, було першим у рейтингах. Вважатиму це успіхом.

— Якою буде роль медіа в цій президентській кампанії взагалі? На що, по-вашому, вони вплинуть? Можете коротко розказати про «карту» підтримки тими чи іншими медіа, перш за все телеканалами — кандидатів у президенти? Хто кого просуває та, навпаки, «мочить»?

— Гравці відомі — Ахметов, Порошенко, Коломойський, Пінчук, Медведчук. Кожен із них грає або сам, або своїми фігурами.

— Якою буде головна технологія влади в цій кампанії? А ваша? Ваших конкурентів, які теж опозиційні до влади?

— Технологія влади доволі примітивна. Всі, хто проти нас, — рука Кремля. Це технологія Путіна, тільки навпаки. Він теж так себе позиціював — усі, хто проти Путіна, агенти Заходу. Моє завдання — донести до українців, що ще п’ять років такої корупції Україна може не витримати. У нас немає часу давати цій владі ще один шанс зробити «життя по-новому». Але інші політики, які були при владі на високих посадах протягом останніх десятиліть, також не зроблять необхідних змін.

— Соцопитування показують втому громадян від великої кількості негативу в інформаційному просторі. Чи будете ви використовувати у своїй кампанії не лише критику, але й конструктивні меседжі?

— Немає сенсу зосереджуватися на критиці. Українців не потрібно переконувати, що корупція нищить державу. Вони це й так бачать. Я буду говорити про те, що варто робити, аби так далі не було.

Ключовими елементами моєї кампанії стануть план знищення політичної корупції, яка є головним хребтом влади, технологічна та інфраструктурна модернізація, а також відновлення довіри українців до влади, своєї держави та її перспектив.

— Чи доводиться учасникам виборчої кампанії платити за розміщення матеріалів про себе в медіа поза рекламними площинами? Якщо так, то як це відбувається? І як це можна змінити в майбутньому?

— Якщо увімкнути радіо в автомобілі, то ви доволі чітко можете відчути, які новини йдуть редакційні, а які «за гроші». У ведучих навіть тембр голосу міняється й вони намагаються прочитати джинсу пошвидше й дуже неохоче. По-перше, це ознака слабкості економіки. Медіа не можуть бути самодостатніми з комерційної реклами, і вибори для них — це жнива. По-друге, більшість медіа залежні від власників і говорять те, що ті їм диктують. По-третє, це перестане бути актуальним, якщо буде сильне суспільне мовлення і виборці орієнтуватимуться на чесну журналістику, будуть медійно грамотнішими.

— Хто очолює вашу прес-службу? Скільки в ній працівників? Що є головним завданням тих, хто забезпечує медійний супровід вашої кампанії?

— Роботу прес-служби штабу координують Володимир Дедишин та Ірина Твердовська. Згодом візьме відпустку керівниця прес-служби Львівської мерії Христина Процак і також долучиться до команди. Загалом до п’яти осіб. Головне завдання — знаходити можливості виходу на медіа в умовах доволі жорсткої ізоляції.

— Чи розроблені штабом якісь новації в рекламній компанії в медіа? У чому полягає її головна фішка?

— Життя змусило нас активно шукати нові шляхи комунікації. Ми добре зайшли у Facebook, YouTube. Маємо більше 100 тисяч підписників на свою газету. Шукаємо прямі канали спілкування з людьми.

— Чи підтримуєте ви ідею заборони політичної реклами взагалі або принаймні на телебаченні? Чому?

— Так. Це позбавить українців шаленого рекламного тиску, змусить їх більше дізнаватися самим про кандидатів, а самих кандидатів мотивує більше йти до людей.

— Які медійні реформи ви підтримуєте: суспільного мовлення; реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ; фінансову прозорість медіавласності?

— Суспільне мовлення є одним із моїх пріоритетів. Розповідав уже вище. Я давно виступав за реформування комунальної преси і ще під час своєї першої каденції у Львові пропонував передати газету міської ради у власність колективу. На жаль, тоді цього не підтримали депутати. Це сталося лише тепер, після прийняття відповідного закону. Щодо прозорості власності я вважаю, що українці повинні знати, кому належать ті ЗМІ, які вони дивляться / слухають / читають. А найкраще, аби вони зрозуміли — довіряти варто тим медіа, які самі українці і фінансують, а тобто незалежному і професійному суспільному мовнику.

— Нинішній Президент Петро Порошенко обіцяв продати свій 5 канал, але так і не зробив цього. Чи продасте ви канал «24» і радіо «Люкс ФМ», якщо станете Президентом України?

— Так, ми з дружиною, яка є власником контрольного пакету, готові це зробити, якщо побачимо серед потенційних покупців тих, хто інвестує в медіа як у бізнес, а не як у політичний рупор. Серед таких кандидатів бачимо, зокрема, Томаша Фіалу із «Дрегон кепітал».

Фото: надані прес-службою «Самопомочі»