Бумеранг і торпеда. Головні тенденції інфопростору 27 травня — 2 червня 2019 року. Детектор виборів
Політичні сили перегруповуються за лаштунками, поки увага прикута до Саакашвілі.
«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, телетижневики, політичні ток-шоу, інформаційні канали, російська пропаганда) моніторингових дослідженнях. Випуски «Детектора виборів» часів президентської кампанії читайте тут.
Головні тенденції
Інформаційно-політичний розлад останніх тижнів зберігається: межа між особистою думкою людей, опосередковано причетних до політики, і власне політиків стерта. Особиста порада Ігоря Коломойського Зеленському та його команді оголосити дефолт стала топ-темою для обговорення в ток-шоу, де відмова платити борги трактувалась як реальна перспектива. Хоча в команді Зеленського (де довільні новопризначені посадовці й далі говорять за свого шефа) дефолт не підтримують. Висловлювання бізнес-партнера та друга Зеленського, співзасновника «Кварталу 95» Бориса Шефіра в інтерв’ю «Детектору медіа» трактувались як декларація мовної, культурної та міжнародної політики нової команди, хоч та й заперечує це. «Що в Зеленського на умі, те в Шефіра на язику», — коментують це в ток-шоу. Якщо офіційні комунікації не будуть налагоджені, й Зеленський не обмежить кількість мандатів на висловлення позиції «у Зеленського», проблеми будуть не тільки в медіа, а й у самої влади.
Спільною практично для всіх політичних сил і політиків є відсутність конкретики у відповідях на питання журналістів, експертів та опонентів під час дискусій про склад виборчих списків. Лідери та представники партій обіцяють «нові обличчя», «патріотів», «відповідальних» і так далі, однак старанно уникають прізвищ. Те саме стосується потенційних альянсів у майбутній ВР: і влада, і опозиція воліють не говорити про те, з ким готові кооперуватись. До прикладу, на пряме запитання, чи буде «Слуга народу» об’єднуватись у ВР із проросійськими партіями, лідер політсили Дмитро Разумков відповідає у дусі «ми будемо з народом».
Та очевидно, що переговори тривають. Їхній дещо провокаційний відгомін можна було бачити цього тижня у студії програми «Український формат» на NewsOne, де представник «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич запропонував колишньому соратнику Ляшка Ігореві Мосійчуку та іншим політикам об’єднати зусилля, «щоб Кононенко до парламенту не потрапив». Юрій Бойко на «Інтері» анонсує возз’єднання колишнього «Опоблоку» (власне, про це вже писали медіа протягом тижня, але самі політики від коментарів утримуються), «бо цього хоче народ». «1+1», натомість, повідомив, що спонсор возз’єднання «Опоблоку» — Кремль, і робиться це «заради прибутку».
Балансом у висвітленні передвиборних намірів і дій політичних сил на телебаченні навіть не пахне. Головний принцип — «підтримуй своїх». Наприклад, «Інтер» присвячує цілий матеріал тому, що нардеп Сергій Каплін вийшов із «Блоку Петра Порошенка», хоча сам Каплін говорить, що фактично це сталося ще три роки тому. «Україна» навіть для розмови про відставку Гройсмана, яка не вдалася, запрошує до студії свого щоденного спікера Олега Ляшка. «1+1» намагається показати Зеленського як борця, який витримав «бій на засіданні РНБО, присвяченому тарифам». На цьому тлі вирізнився хіба що канал ZIK, зробивши в тижневику «Перші про головне. Деталі» докладну й нейтральну інвентаризацію політичних сил, кандидатів, амбіцій і альянсів.
Віктор Медведчук на своїх медіаплатформах стає все більш відверто проросійським. Зокрема критикує українську владу за те, що вона судиться з Росією щодо захоплених біля Керченського моста кораблів та моряків. А також повторює, що «75% українців хочуть прямих переговорів із Росією», хоча соціологи називають саму постановку питання в цьому опитуванні маніпулятивною.
Головні події, пов’язані з виборами, що висвітлювались у медіа 27 травня — 2 червня
Верховний Суд не погодився розглядати указ про розпуск парламенту.
Команда Зеленського запустила проект «Соціальний ліфт».
Зеленський реєструє торгівельні марки «Зе» і «Команда Зеленського».
Президент закликав Верховну Раду не «піаритись», а займатись реформами.
Дмитро Разумков очолив партію «Слуга народу».
Зеленський розширив кадрову структуру АП.
Під час з’їзду партії «Довіряй ділам» Нацкорпус звалив пам’ятник Жукову.
«Опоблок» готується до возз’єднання.
Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство.
ЦВК скасувала довідки для зміни місця голосування.
Олександр Данилюк став секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Зеленський узяв участь у концерті «Ліги сміху».
Партію «Європейська солідарність» очолив Петро Порошенко.
Дмитро Гордон очолив виборчий штаб партії Смешка.
Аваков заявив, що не планує балотуватись до ВР.
Верховна Рада не підтримала відставку Гройсмана.
Андрія Садового хочуть відправити у відставку з посади міського голови Львова.
Ігор Коломойський заявив, що допомагатиме «Батьківщині» на парламентських виборах.
Актор «Кварталу 95» збирається брати участь у виборах.
Президент подав до ВР законопроект про імпічмент.
ВР призначила восьмого члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Партія Гройсмана «Українська стратегія» призначила дату з’їзду.
Партія «Слуга народу» оголосила набір кандидатів на мажоритарку.
Ведучий «1+1» Олександр Дубінський має намір балотуватись до ВР.
Партія «Слуга народу» сподівається сформувати коаліцію сама.
Трамп запросив Зеленського до Вашингтона.
Зеленський побував на передовій на Луганщині.
Зеленський затвердив новий склад РНБОУ.
Адміністрація Зеленського відхрестилась від заяв Бориса Шефіра.
Данилюк заявив, що з АП зникли сервери з секретною інформацією — порушено кримінальну справу.
Зеленський полетів до Львова на шахту, де загинули гірники.
Труханов і Кернес створили «партію мерів».
Міхеїл Саакашвілі повернувся в Україну.
Олексій Гончарук із «Сили людей» став заступником голови АП.
Андрій Портнов подав чергову скаргу на Порошенка до ДБР.
Вадим Рабинович закрив свою авторську програму на «112».
У ЦВК можуть виникнути проблеми через брак часу на друк бюлетенів.
Заступник голови АП Кирило Тимошенко віддав свій бізнес в управління.
Структурувати за партіями частину цього звіту, як це було під час президентської кампанії, поки що неможливо. Адже не зрозуміло, які партії і в якому вигляді йдуть на вибори і хто буде у списках. Політичні сили, які, згідно з результатами соцопитувань, набирають найбільше голосів, — «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», «Солідарність» і «Сила і честь» — перебувають у процесі або переформатування, або взагалі формування з нуля. Лише в «Батьківщині» все по-старому, хіба що раніше анонсовано союз із Сергієм Тарутою та його проектом «Основа».
Висвітлення президентських обов’язків Володимира Зеленського напрочуд швидко увійшло у звичний формат паркету в новинах більшості телеканалів. Лише 5-й та Прямий додають до повідомлень про те, що президент зустрівся, заявив або відвідав, неоднозначний бекґраунд чи подекуди в’їдливі коментарі. «1+1», розповідаючи про те, як Зеленський побував на передовій, наголосив, що «до найближчої позиції бойовиків було лише 400 метрів». Коли ж Володимир Зеленський і його соратники сфотографувались із шаурмою, «Плюси» вирішили це проаналізувати, поговорили з експертами й дійшли висновку, що мета президента — наблизитись до виборців. «Інтер», натомість, у «Подробицях тижня» нагадав про епізод з аварією на шахті в серіалі «Слуга народу» — мовляв, це сталося в дійсності, але без хепі-енду. А ось ZIK, розповідаючи про поїздку президента на Львівщину в тижневику, зробив наголос на критиці Зеленського з боку шахтарів.
Одна за одною політичні сили оголошують про свої амбіції на парламентських виборах. 27 травня «1+1», ICTV, СТБ та «Україна» в позитивному ключі висвітлили парламентські плани партії «Слуга народу», повідомивши, що партію замість Івана Баканова, який тепер працює у Службі безпеки України, очолив політтехнолог Зеленського Дмитро Разумков. Чи є в партії «Слуга народа» ще хоч один член, окрім Разумкова? Відповіді на це самоочевидне й важливе питання в медіа не дошукаєшся. Лише про те, як партія збирає заявки від потенційних кандидатів у депутати через інтернет. Тут не зайвим було би пояснення когось зі знавців політичної науки на тему «що таке партія».
Не перестають піарити в новинах і екс-президента Петра Порошенка. Зокрема, про з’їзд, на якому «Солідарність» перетворилась на «Європейську солідарність», вийшов розлогий піар-матеріал у новинах «України». Від імені партії коментарі там дає Віталій Гайдукевич, якого позиціонують не як ведучого 5-го каналу, а як члена президії. 5 канал також розповів, що у складі «ЄС» на вибори йде Андрій Парубій, а Порошенко обіцяє «свіжу кров» у політиці. «Інтер» говорив про подію в загальних рисах, не називаючи жодних прізвищ. Найбільш нейтрально з’їзд висвітлив «UA: Перший», пояснивши принцип, за яким у «ЄС» проходитимуть так звані праймеріз. «1+1» висвітлив з’їзд саркастично: «нові назва, статут і програма, але курс старий», «мастодонти політики», «старі обличчя не знають, чи візьмуть їх на перейменоване судно». У «ТСН. Тижні» до цього додали твердження, що присутні на з’їзді тільки вдали перезапуск партії, а насправді вона залишається цілком віртуальною та підконтрольною Порошенкові особисто. «Плюси» особливо пильно стежать за пересуваннями Ігоря Кононенка, Сергія Березенка та інших членів команди Порошенка, які вже й самі почали називати себе «токсичними».
Натомість з’їзд партії «Сила і честь» Ігоря Смешка зацікавив лише канал «Україна». Особливо наголосили тут на тому, що Дмитро Гордон, який очолив штаб партії, після виборів має намір повернутись у журналістику. Якщо про «Слугу народу» ми знаємо, що до ВР за списками партії підуть люди з «Кварталу 95», то про «Силу і честь» — нічого, крім Смешка і Гордона.
«Інтер» очікувано приділив найбільше уваги з’їздові «Опозиційної платформи — За життя», розповівши, як розподілили керівні посади між Юрієм Бойком, Вадимом Рабиновичем, Віктором Медведчуком та Сергієм Льовочкіним. Про возз’єднання з «Опоблоком» говорити не поспішають. Практично щодня канал висвітлює заяви як партії загалом, так і її окремих представників. А також знов почав публікувати дані підозрілих соціологічних опитувань, які дають ОПЗЖ вигідніші показники в порівнянні з даними поважних інституцій. Також «Інтері» поки що єдиний висвітлював з’їзд «Довіряй ділам» — «партії мерів» Труханова та Кернеса, до яких долучився і мер Ужгорода.
ICTV як суспільно важливу подію висвітлює концерт групи «Океан Ельзи». Попри те, що лідер групи просив не пов’язувати концерт із його політичними планами, в нього самого це не вийшло — до сюжету увійшла явно кандидатська цитата: «Ми не маємо права в цей момент опускати руки, відвертатися, стояти осторонь. Ми мусимо робити кожен на своєму місці те, що наша країна потребує від нас. Слава Україні!». «Україна» запросила Вакарчука до студії тижневика, глядачі якого ще раз переконались у спроможності співака-політика говорити багато, не кажучи нічого по суті.
Володимир Гройсман уже оголосив про свої наміри брати участь у виборах, однак далі піариться як прем’єр-міністр. 29 травня ICTV показав у паркетному форматі його зустріч із молоддю, де Гройсман закликав слухачів повірити у свої сили. Його провалену парламентом відставку висвітлили в новинах порівняно збалансовано, головний лейтмотив — «держава не може без уряду». «Інтер» і 5 канал подали коментарі опозиційних політиків (Тетяни Острикової та Валерія Писаренка відповідно) з натяками на те, що провалена відставка — справа рук Порошенка, який боїться конкуренції. Згодом цю ж думку на ICTV озвучив Володимир Фесенко. «Інтер» запросив Гройсмана до студії «Подробиць тижня», щоб почути чергове «я не тримаюсь за крісло, головне — стабільність». Конкретики про «молоді, але з досвідом» обличчя його партії в новинах катма.
Однією з найгучніших тем в інформаційному просторі тижня стало інтерв’ю співвласника «Кварталу 95» Бориса Шефіра «Детектору медіа». Він висловився проти закону про мову та квот на україномовний контент, а також за відновлення торгівлі з Росією. Попри те, що в Адміністрації президента відхрестились від його поглядів, шквал критичних дописів у соціальних мережах вихлюпнувся у площину політичних дискусій. Зокрема Шефіра та команду Зеленського критикували Петро Порошенко, Андрій Парубій та інші політики з нової опозиції. Тим часом секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк закликав ставитись до поглядів «громадянина Шефіра» толерантно, водночас запевнивши, що влада дотримуватиметься закону.
Міхеїл Саакашвілі став одним із головних ньюзмейкерів тижня. Його запрошували до ток-шоу, цитували та обговорювали в новинах і тижневиках. Поза тим власне політична складова його повернення в Україну залишилась таємницею. Він говорить, що буде «допомагати» владі, однак не дає визначеної відповіді на запитання про участь у виборах і обіцяє відмовитись від посади в уряді. Постає питання: якщо Саакашвілі не буде ні у владі, ні в опозиції, чому він — головний герой новин і коментатор у ток-шоу? Наприклад, «112» дає коментар політексперта Бачо Корчилави про те, що Саакашвілі «активно включиться в політику й нудно не буде». На ICTV говорять про його «таранні здібності», натякаючи, що мішенню може бути Петро Порошенко. «1+1» називає «людиною-торпедою». Такі тлумачення лише утверджують бачення політики як шоу, в якому повноцінною роллю політичного діяча може бути здійснення піар-атаки на своїх або чиїхось конкурентів.
Більше про висвітлення виборів читайте на сайті «Вибори і ЗМІ».
Маніпуляції
Вкрадена кімната. Новопризначений секретар РНБО Олександр Данилюк заявив про те, що з ситуаційної кімнаті в Адміністрації президента зникла техніка, на якій, можливо, зберігалась таємна інформація. Виникла плутанина, якою деякі медіа скористались, щоб спотворити картину чи «зам’яти» негативний ефект від інформації про начебто орендовану командою Порошенка техніку.
28 травня у програмі «Пульс» на каналі «112» ведучий, зманіпулювавши різними уривками повідомлень, змалював ситуацію в такий спосіб, наче команда Порошенка купила бюджетним коштом апаратуру для ситуаційної кімнати, кудись діла її, а потім замінила орендованою. Представник партії Порошенка Артур Герасимов, присутній у студії, не мав змоги повноцінно відповісти на закид. 30 травня його знов запитали про це на «1+1», але Герасимов не дав відповіді.
29 травня 5 канал висвітлив ситуацію у скороченому вигляді: звинувачення Данилюка, пояснення Цеголка та заява Турчинова, який сказав, що ситуаційна кімната РНБО в іншому місці. Натомість «1+1» дав ширший спектр коментарів — давніші синхрони Порошенка, пояснення екс-заступника голови АП Дмитра Шимківа, «приголомшений» колишній заступник секретаря РНБО Степан Гавриш, який називає зникнення апаратури зачисткою. Згодом — 31 травня — Данилюк провів спеціальну прес-конференцію, щоб пояснити, що йшлося не про ситуаційну кімнату РНБО. У цей день на «Інтері» дали слово екс-голові СБУ Валентину Наливайченку, який сказав, що «попереджав» про нерозуміння командою Порошенка поняття державної таємниці.
«ТСН. Тиждень» відверто маніпулює: показуючи голі стіни, журналістка називає їх «тим, що залишив по собі Петро Порошенко в президентському офісі». А зникнення техніки тлумачать як намагання ставити палиці в колеса Зеленському, бо той загрожує старій системі.
Жіноча партія. Заяви про намір створити «першу в Україні жіночу партію» поп-співачці Ользі Поляковій вистачило для того, щоб стати ньюзмейкеркою та потрапити до двох політичних ток-шоу — «Українського формату» на NewsOne та «Права на владу» на «1+1». При цьому з’ясувалося, що йдеться лише про намір, який точно не буде втілений до парламентських виборів 2019 року. Те, що ця політична сила стане першою жіночою партією, сумнівно, адже ще на початку 2000-х в українській політиці помітною була партія «Жінки за майбутнє» (і, як нагадала Анна Маляр, не тільки ця). Якщо одне з поширених тлумачень цієї ініціативи — «партія, куди прийматимуть тільки жінок», — слушне, то не завадило б дати цьому обмеженню юридичну оцінку. Хоч чим була ця заява — серйозною декларацією політичних намірів, намагання співачки привернути до себе увагу чи тонким тролінгом Святослава Вакарчука, який раніше створив партію «Голос», — вона засвідчила, що політична партія в сучасній Україні є поняттям цілковито віртуальним. До речі, озвучений намір Полякової спонукав канал «Україна» опитати інших артистів — Олега Винника і Віктора Павліка, — чи не мають намір і вони піти в політику. Так, можливо, в українському віртуально-політичному просторі з’явилися нові вигадані гравці. Хоча ICTV заспокоює: у «Фактах тижня» ствердили, що феномен успіху Зеленського унікальний, і штучно повторити його іншим знаменитостям не пощастить.
Поїзд (не) пішов. В останні дні травня низка видань, як правило, з сумнівною репутацією, поширила новини на зразок «Партія Зеленського “Слуга Народу” може не потрапити на вибори». Йшлося про те, що партія не виконала вчасно вимог до політичних сил, які беруть участь у виборах. Мовляв, запізно провели з’їзд і змінили голову. Але Зеленський начебто намагається зламати міністерство юстиції через коліно і змусити зареєструвати зміни заднім числом. Про те, звідки пішла ця інформація, можна судити з авторства однієї з публікацій — вона підписана нікнеймом Олександра Нойнеця, співзасновника «Петра і Мазепи» та відкритого прихильника Порошенка.
Партія «Слуга народу» мусила це спростовувати: мовляв, інформація про зміну голови 27 травня не відповідає дійсності, бо це відбулося 21 травня. Дані в Єдиний державний реєстр щодо зміни керівника партії внесли 30 травня. Доказів того, що з’їзд відбувся 21, 27 травня чи в будь-який інший день, і що він відбувся взагалі, в медіа так і не з’явилося. Вся інформація про конкретні плани «Слуги народу» вихлюпнулась у новини завдяки прес-конференції 27 травня. Зокрема, саме в цей день «1+1» повідомив про те, що партія змінила голову, а керівником виборчого штабу став Олександр Корнієнко. Так само без дати про це повідомили на Суспільному, а на СТБ сказали, що Разумков став головою партії «напередодні». Зважаючи на те, як проходив попередній з’їзд «Слуги народу», можна навіть спробувати повірити в те, що на цей не запросили знімальну групу «1+1». Але в те, що журналісти не знали про зміни у партії цілих шість днів, віриться мало. У медіа мали б виникнути питання до публічності партії «Слуга народу» і взагалі до самої практики проведення секретних з’їздів.
Партійні підсумки тижня. Ведучий 5-го каналу Віталій Гайдукевич під час президентської кампанії не приховував критичного ставлення до Володимира Зеленського. Але тепер це офіційно: Гайдукевич увійшов до керівного органу партії «Європейська солідарність», яку очолює власник 5-го каналу Петро Порошенко. В поході журналіста в політику немає нічого страшного, однак бути водночас публічним політиком і ведучим інформаційних програм — практика, м’яко кажучи, не демократична. Важко пригадати щось подібне навіть за часів Кучми. Найбільше шкоди це завдасть, либонь, самому 5-му каналу. Адже протягом років президентства Порошенка канал тримав новини порівняно чистими, не дозволяючи собі забагато піарити свого власника. Він трохи пустився берега під час виборчої кампанії, але все одно залишався чистішим за «Інтер», «Україну» чи NewsOne. Та й сам Порошенко, відповідаючи на закиди щодо володіння 5-м каналом, не раз повторював старе гасло «канал чесних новин». Зрощення каналу з партією ставить чесність і неупередженість під великий сумнів. Цивілізованим кроком із боку Гайдукевича було би попрощатися з глядачами хоча б до кінця парламентської кампанії… Однак він провів ефір 2 червня, у звичному тоні коментував політичні події тижня, підколюючи потенційних конкурентів «Європейської солідарності» і Зеленського особисто.
Новини і підсумкові тижневики
Розпуск Верховної Ради. На початку тижня законність указу президента про розпуск парламенту ще активно обговорювалась, а дискусії — висвітлювали в теленовинах. 27 травня ICTV цитував позицію «Народного фронту» проти розпуску, а «Батьківщини» — «за»; «Україна» додала до цього заклик «Опоблоку» провести вибори за відкритими списками, а також Ляшка, який закликав Зеленського не допустити продажу землі. «Інтер» дав позицію майже всіх фракцій і груп Верховної Ради. Канал «112», окрім закликів Зеленського, процитував нарікання Парубія на те, що президент принижує парламент. Загалом питання законності рішення Зеленського на цьому тижні вже виведене за дужки — якщо хтось і сумнівається в тому, що вибори відбудуться 21 липня, то висловлює це приватно. Як от, наприклад, Олександр Дубінський.
Дефолт. Ігор Коломойський в інтерв’ю The Financial Times порадив українській владі оголосити дефолт. ICTV зібрав на цю тему коментарі Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка, експертів компанії Dragon Capital та Українського інституту майбутнього. Ще більше коментарів Яценюка в матеріалі «України», яка останнім часом посилено просуває лідера «Народного фронту».
28 травня після матеріалу про зустріч Зеленського з місією Міжнародного валютного фонду в новинах «України» вийшли окремі коментарі Максима Бурбака з «Народного фронту» (вимога оприлюднити результати переговорів) та критика на адресу президента з уст Олега Ляшка: «Коли вони говорять, що дефолт для України — найкращий варіант, я хочу сказати українцям: дефолт — це сто гривень за долар, а пенсія — ті самі дві тисячі гривень».
ZIK у тижневику «Перші про головне. Деталі» пов’язав падіння курсу гривні до долара із заявами Коломойського та небезпекою дефолту. Ідею дефолту в сюжеті коментує екс-прем’єр Юрій Єхануров. 5 канал у програмі «Час. Підсумки тижня» нагнітає: мовляв, «кола, близькі до президента», тестують реакцію суспільства на дефолт, але іноземні партнери реагують негативно, й Україна «ризикує стати розмінною монетою». Водночас тут, принаймні, пояснили, що таке дефолт і якими є його можливі наслідки. Тим часом «1+1» назвав винним у тому, що на порядку денному постало питання дефолту, голову фракції «Блоку Петра Порошенка» Артура Герасимова.
Рівненський інцидент. Долею мітингарів із Рівного, які виступали за імпічмент Зеленському й були затримані в суботу, 25 травня, теленовини на тижні вже мало переймались. «1+1» 27 травня говорив про це нейтрально, наголосивши, що хлопець і дівчина відмовились давати каналу коментарі. Цю подію більшість телеканалів просто забули.
Повернення Саакашвілі. На тлі більшості каналів, які повідомляли про повернення Міхеїлові Саакашвілі громадянства та його намір приїхати в Україну, вирізнився 5 канал. Тут ситуацію змалювали як політичне перебіжництво: «У листопаді 2016 року він пішов у відставку. В той час Саакашвілі був різким опонентом Коломойського. І не лише — з Арсеном Аваковим теж було напружено. На засіданні ради реформ одного разу державні мужі і кричали один на одного, і водою обливалися. І ось влада, частиною якої лишається Арсен Аваков, а близьким до якої є Коломойський, повертає Саакашвілі громадянство…»
Наступного дня 5 канал, розповідаючи про те, як зустрічали екс-президента Грузії, наголошував на тисняві й на тому, що в натовпі мало не затоптали дитину (хоча батько хлопчика в матеріалі говорить, що не сталось нічого страшного). Натомість на «1+1» про повернення Саакашвілі говорили захоплено, Україну називали його «рідною землею». Також Віталія Кличка, який у цей час зустрічав дітей в аеропорту, запідозрили в симпатіях до Саакашвілі; мер Києва це спростував, однак невдовзі дав новий привід для підозр.
«ТСН.Тиждень» підготував розлогий ексклюзивний сюжет про життя Саакашвілі в Україні в рубриці «Інтимні зони». Показали його кота, розповіли про буття у засланні, а сам політик сказав, що хоче бути «українським Стівом Джобсом». «Плюси» використовували Саакашвілі як скандалізованого героя й раніше, але тепер переступили межу політичних новин і зайшли на територію світської хроніки.
Стенограма. Головною політичною темою новин 31 травня стала стенограма зустрічі керівників парламентських фракцій із президентом. На «Україні» наголосили на позиції «Народного фронту» — мовляв, розпуск незаконний. На «112» більшість опитаних нардепів підтвердили, що стенограма неповна, а реакції Зеленського на цей закид немає.
Ведучий «Подробиць тижня» на «Інтері» Олексій Ліхман сказав, що стенограма нагадує сатиричну п’єсу і «демонструє, що з таким набором учасників і без перезавантаження українська політика не може стати ефективною». Така емоційна й безпредметна критика законодавчої влади типова для «Інтера»; зі слів Ліхмана не зрозуміло, що саме такого смішного й неефективного у стенограмі. Не надто подбали про те, аби глядачі, які не читали стенограму, довідались про неї головне, й інші канали.
Імпічмент. «1+1» повідомив про те, що президент вніс свій проект закону про імпічмент, і дав коментар соратника Зеленського Руслана Стефанчука. У матеріалі згадані альтернативні законопроекти, однак не сказано, чиї вони та чим відрізіняються від президентського. Натомість 5 канал повідомив про те, що альтернативний законопроект подав Олексій Гончаренко з «Блоку Петра Порошенка». «ТСН.Тиждень» хвалить Зеленського за те, що він «готовий відповідати за свої дії головою» — вніс закон про імпічмент, чого не робили інші президенти.
Більше читайте в моніторингу щоденних новин і телетижневиків.
Політичні ток-шоу
Участь у «Свободі слова» ICTV 27 травня взяли генпрокурор Юрій Луценко, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук, мер Львова Андрій Садовий, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко і низка політкоментаторів. Саме тут Луценко заявив, що піде в політику після того, як забезпечить «чесні парламентські вибори». Ведучий програми Вадим Карп’як ставив Луценкові жорсткі питання про не доведені до кінця розслідування, повернення соратників Януковича в Україну тощо. Генпрокурор боронився традиційними аргументами: Генпрокуратура відповідає не за все, розслідування гальмують інші правоохоронні органи, а вироки не виносить суд. Він також ствердив, що розслідування «справи Майдану» завершене, та хвалився грішми корупціонерів, поверненими до бюджету. Також Юрій Луценко картинно розірвав папірець зі скаргою Нестора Шуфрича на Порошенка й Турчинова.
Юлія Тимошенко у своєму виступі фактично висловила підтримку Зеленському, нарікала на те, що вибори пройдуть за старими правилами, натомість висловилася проти дефолту. Від імені команди Зеленського виступав Руслан Стефанчук, який пожалівся на ВР, яка не хоче ухвалювати запропоновані президентом закони, і ухилявся від конкретних запитань про майбутні альянси в новому парламенті. Ключові слова — «прізвища не важливі» й «потрібен перезапуск системи».
Міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко від піару уряду невдовзі перейшов до просування політичної сили Володимира Гройсмана «Українська стратегія». Як і Стефанчук, на запитання про конкретних кандидатів, які увійдуть до списку, Саєнко чіткої відповіді не дав. Про підготовку «Самопомочі» до виборів у «Свободі слова» розповів мер Львова Андрій Садовий. Він зосередився на відкритості процесу, мовляв, партія шукає лідерів і незаплямованих політиків у регіонах. До речі, Садовий також з’явився у «Фактах тижня» ICTV — тут розповіли про акцію, яку проти нього розпочала львівська опозиція та обурені власники кіосків, яким заборонили продавати алкоголь. Цю подію подають як спробу вибити «Самопоміч» із виборчої боротьби.
Сольний вступ до «Пульсу» на каналі «112» 28 травня розширився: цього разу тут виступили двоє політиків, перший президент України Леонід Кравчук та неофіційний власник каналу, голова політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Медведчук. Обоє закликали до прямих переговорів із Росією. Кравчук принагідно нагадав ідею Юлії Тимошенко, яку підтримував на президентських виборах, повернутись до формату Будапештського меморандуму. Медведчук — про доцільність надання окупованій частині Донецької та Луганської областей автономії. Проросійська риторика Медведчука була настільки прямолінійною, що він назвав позицію України в міжнародному трибуналі ООН із морського права «нерозумною».
Головною темою обговорення у студії було повернення Саакашвілі в Україну. Лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков назвав це відновленням законності й не зустрів ґрунтовних заперечень. Натомість на закиди до влади щодо «крадіжки» ситуаційної кімнати Адміністрації Президента дали відповісти Артуру Герасимову, голові фракції «Блоку Петра Порошенка» у ВР.
Про Саакашвілі йшлося й в «Українському форматі» на NewsOne 29 травня. Спікером у вступній частині був Дмитро Добродомов, який останнім часом став завсідником ток-шоу на каналах Медведчука, а раніше часто з’являвся в ефірі каналу «Інтер». Як і напередодні на «112», Добродомов ствердив, що ситуаційна кімната в Адміністрації Президента використовувалась як виборчий штаб Порошенка. У подальшому обговоренні цієї теми у студії учасники ефіру одностайно засудили Порошенка як за використання приватного майна в адміністрації, так і за те, що він його забрав. Коли ж у студії зайшлося про заяву Коломойського, то представник ОПЗЖ Нестор Шуфрич закликав аудиторію не боятися «технічного, прорахованого дефолту». Депутат також озвучував тези, які напередодні лунали з уст Віктора Медведчука, зокрема про прихильність 75% українців до перспективи прямих переговорів із Росією.
Участь у «Праві на владу» на «1+1» 30 травня узяли двоє представників нової президентської команди — Олександр Данилюк і Дмитро Разумков. До програми також запросили головних ньюзмейкерів останніх днів: Міхеїла Саакашвілі та Святослава Вакарчука, а в ефір включили мера Харкова Геннадія Кернеса. Данилюк запевняв аудиторію, що заяви Коломойського про дефолт є лише думкою Коломойського, однак пояснити, чому Зеленський не висловить щодо цього своєї офіційної позиції, не зміг. Також секретар РНБО сказав, що переговори щодо миру на Донбасі триватимуть у «нормандському форматі», а Медведчука в переговорному процесі влада «не бачить».
Саакашвілі, головний герой ток-шоу цього тижня, на «Плюсах» нарешті з’явився власною персоною. Він не приховував, що підтримує Зеленського, пообіцяв йому допомагати, але при цьому висловив до нього низку побажань.
Геннадій Кернес, включившись в ефір, назвав партію «Довіряй ділам» «представництвом регіональних еліт» і наголосив, що сам залишиться мером і до парламенту не піде. Наталія Мосейчук згадала про те, що проти Кернеса порушували кримінальні справи, проте на цьому не наголошувала.
Святославу Вакарчуку, для якого цей ефір був одним із перших досвідів участі в ток-шоу в ролі політика, ставили досить гострі запитання. Наприклад, чому він не голосував за вступ України до НАТО (Вакарчук такого не пригадує і взагалі не той вже, що був у 2007 році), хто фінансує партію «Голос» (сам Вакарчук та неназвані бізнесмени), а також про Ярослава Ведмедя з агентства Postmen, який долучився до команди «Голосу». Почувши, що агентство причетне до чорного піару проти Зеленського, Вакарчук пообіцяв, що таких людей у списках не буде.
Про те, хто буде у списках, спитали й голову «Слуги народу» Дмитра Разумкова, але він ухилився від прямої відповіді, пообіцявши «не бути такими, як вони». Разумков також заперечив, що команда Зеленського поділяє погляди Коломойського на дефолт.
У програмі «Ехо України» на Прямому каналі 31 травня обговорювали підготовку до виборів. Зайшлося тут і про інтерв’ю Бориса Шефіра «Детектору медіа»; команда президента зненацька здобула несподіваного оборонця в особі екс-регіонала Олександра Лавриновича. Він назвав слова Шефіра «точкою зору приватної особи» та звинуватив Прямий у маніпуляціях. Проте пояснити, в чому полягають маніпуляції, не спромігся. Решта учасників програми були традиційно критичними до Зеленського. Зокрема повернення громадянства Саакашвілі було названо «узурпацією влади», самого екс-президента Грузії — «бумерангом, який звіздоне того, хто його запустив», а Івана Баканова розкритикували за те, що він не має компетенцій для керування Службою безпеки України.
31 травня у програмі «Народ проти» на каналі ZIK були: головред «РБК-Україна» Сергій Щербина, політкоментатори Михайло Чаплига і Тарас Загородній, нардепи Ігор Мосійчук (екс-РПЛ), Антон Геращенко («Народний фронт»), Євгеній Мураєв (позафракційний, лідер партії «Наші»), Володимир Парасюк (позафракційний), Андрій Немировський (БПП), Михайло Добкін («Опозиційний блок»), експерт партії «Слуга народу» Данило Гетьманцев, журналіст Роман Реведжук, міністр інфраструктури Володимир Омелян. Говорили про вибори та про співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
До «Протистояння» на NewsOne 31 травня прийшов Міхеїл Саакашвілі, який коментував політичну ситуацію в Україні. У першій дискусійній частині проекту у студії зібралися нардепи Євген Балицький та Юрій Павленко (ОПЗЖ), Іван Крулько («Батьківщина»), Дмитро Лінько (РПЛ), Олег Осуховський (позафракційний, висуванець ВО «Свобода»), Олена Сотник («Самопоміч»), Сергій Шахов (позафракційний, висуванець від «Нашого краю»), громадський діяч Василь Апасов, політкоментатори Руслан Бортник, Ростислав Балабан, Олег Волошин, Ігор Рейтерович, телеведучий Андрій Пальчевський, лідер СПУ Ілля Кива. Йшлося про те, кого українці підтримають на позачергових виборах до ВРУ, та про перебіг кампанії. У другій частині в студії «Протистояння» залишилися ті ж самі гості. Говорили про перші 11 днів Зеленського на посаді президента, непідтримання відставки Гройсмана та інші помітні події з політичного життя України.
Більше читайте в огляді політичних ток-шоу.
Матеріал готували Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко й Олександр Крумін.
A boomerang and a torpedo. The main trends in the information space during May 27 — June 2, 2019
Political forces are regrouping behind the scenes, while attention is focused on Saakashvili.
“Election Detector” is a weekly analytical review which timely captures the main topics, trends, manipulations, and changes in the information space, related to the election. Read more detailed analysis in our regular (television news, weekly TV magazines, political talk shows, information channels, Russian propaganda) monitoring studies. Issues of “Election Detector”, devoted to the presidential campaign are available here.
The main trends
The informational and political disorder of the last few weeks remains the same: the borderline between personal opinion of people indirectly involved in politics and the politicians themselves has been erased. Personal advice to declare default, which Ihor Kolomoiskyi had given Zelenskyi and his team, became the main topic for discussion in talks shows, where the refusal to repay debts was considered as a realistic prospect. However, Zelenskyi’s team (where random newly appointed officials continue to speak for their boss) does not support the idea of default. Statement made by Borys Shefir, Zelenskyi’s business partner and friend who is the co-founder of Quarter 95, in an interview with Detector Media was interpreted as a declaration of the new team’s language, cultural, and international policy, although the team denied this. “Shefir voices what Zelenskyi thinks,” the talk show commented on this. If official communications are not set up, and if Zelenskyi does not limit the number of mandates for expressing the position of “Zelenskyi’s team”, not only will the media experience problems, but also the authorities themselves.
The lack of specifics in the answers to journalists’, experts’, and opponents’ questions during discussions on the list of candidates is a common practice for practically all political forces and politicians. Leaders and representatives of the parties promise “new faces”, “patriots”, “responsible people” and so on, but diligently avoid mentioning specific surnames. The same applies to potential alliances in the future Verkhovna Rada: both the authorities and the opposition prefer not to talk about who they are ready to co-operate with. For example, to a direct question whether the People’s Servant party will cooperate with the pro-Russian parties in the Verkhovna Rada, the leader of the political force, Dmytro Razumkov, responds something like “we will be together with the people.”
But it is obvious that the talks are under way. Their somewhat provocative echo could be seen this week in the studio of the Ukrainian Format program at NewsOne, where Nestor Shufrych, representative of the Opposition Platform – For Life, offered Lyashko’s former colleague Ihor Mosiychuk and other politicians to join forces, “so that Kononenko would not get into the parliament.” On Inter, Yuriy Boyko announced the reunion of the former “Opposition Bloc” (in fact, the media have already written about this during the week, but the politicians themselves abstain from commenting on this), “because the people want this”. On the contrary, “1+1” said that the Kremlin is sponsoring the reunion of the “Opposition Bloc”, and that this is done “for the sake of profit”.
There is nothing even close to balance in the coverage of election intentions and actions of political forces on television. The main principle is to “support friendly forces”. For example, “Inter” devoted an entire episode to the fact that people’s deputy Serhiy Kaplin had left “Petro Poroshenko Bloc”, even though Kaplin himself said that this had actually happened three years ago. Even after the failure with a conversation about Hroisman’s resignation, “Ukraine” invited their regular speaker Oleh Lyashko to the studio. “1+1” was trying to depict Zelenskyi as a fighter who had endured “a battle for tariffs at the meeting of the National Security and Defense Council.” Against this background, only ZIK channel stood out, having made a detailed and neutral inventory of political forces, candidates, ambitions, and alliances in their weekly talk show “Pershi pro holovne. Detali” [“Being the First to Talk About the Main Things. Details”].
Viktor Medvedchuk has become increasingly openly pro-Russian on his media platforms. In particular, he was criticizing the Ukrainian authorities for being in litigation with Russia with regard to ships and sailors trapped near the Kerch Bridge. He has also been repeating that “75% of Ukrainians want direct talks with Russia,” even though sociologists call the very formulation of question in this poll manipulative.
The most important events related to the election, which were covered in the media in the period from May 27 to June 2
The Supreme Court refused to consider the decree on the dissolution of parliament.
Zelenskyi’s team launched the Social Elevator project.
Zelenskyi was registering “Ze” and “Zelensky’s Team” trademarks.
The President called on the Verkhovna Rada not to “engage in promotional activities”, but to work on reforms.
Dmytro Razumkov became the head of the People’s Servant party.
Zelenskyi expanded the personnel structure of the Presidential Administration.
During the convention of the “Trust Actions” party, the National Corps tumbled a monument to Zhukov.
The “Opposition Bloc” is preparing for a reunion.
Zelenskyi gave Saakashvili Ukrainian citizenship back.
The Central Election Commission cancelled the requirement for the submission of certificates when changing the place of voting.
Oleksandr Danyliuk became secretary of the National Security and Defense Council.
Zelenskyi took part in the concert of the “League of Laughter”.
The “European Solidarity” party was headed by Petro Poroshenko.
Dmytro Hordon headed the campaigning team of Smeshko’s party.
Avakov said that he does not plan to run for a member of the Verkhovna Rada.
The Verkhovna Rada did not support Hroisman’s resignation.
Deputies want to dismiss Andriy Sadovyi from the position of a city mayor of Lviv.
Ihor Kolomoiskyi said that he would help the “Fatherland” faction in the parliamentary election.
The actor from “Quarter 95” is planning to take part in the election.
The president submitted a bill on impeachment to the Verkhovna Rada.
The Verkhovna Rada appointed the eighth member of the National Council on Television and Radio Broadcasting.
Hroisman’s party “Ukrainian Strategy” scheduled the date of convention.
The People’s Servant party announced the recruitment of candidates for the majority vote.
“1+1” host Oleksandr Dubinskyi intends to run for a member of the Verkhovna Rada.
The People’s Servant party hopes to form a coalition on their own.
Trump invited Zelenskyi to Washington.
Zelenskyi visited the front line in the Luhansk region.
Zelenskyi approved the new members of the National Security and Defense Council of Ukraine.
Zelenskyi’s administration shrugged off Borys Shefir’s statements.
Danyliuk stated that servers with secret information had disappeared from the Presidential Administration — criminal proceedings were initiated.
Zelenskyi came to Lviv to visit the mine where miners had died.
Trukhanov and Kernes created a “party of mayors”.
Mikheil Saakashvili returned to Ukraine.
Oleksiy Honcharuk from the “People’s Power” became deputy head of the Presidential Administration.
Andriy Portnov filed another complaint against Poroshenko to the State Bureau of Investigations.
Vadim Rabinovich closed his author’s program on “112”.
The Central Election Commission may have problems due to the lack of time to print ballots.
Deputy head of the Presidential Administration Kyrylo Tymoshenko transferred his business to the management.
