Валентин Наливайченко: Потрібно законом обмежити суму коштів на політичну рекламу від одного кандидата

«Детектор медіа» до президентських виборів робить серію інтерв’ю з кандидатами у президенти, яким ми ставимо подібні запитання. Услід за Андрієм Садовим (який 1 березня вже зняв свою кандидатуру), Анатолієм Гриценком, Романом Безсмертним, Віктором Бондарем та Інною Богословською на наші запитання письмово відповів Валентин Наливайченко.

Кандидат у президенти Валентин Наливайченко — лідер партії громадсько-політичний рух «Справедливість», у минулому — заступник міністра закордонних справ України (2004–2005), надзвичайний і повноважний посол України в Білорусі (2005–2006), голова СБУ (в. о. 22 грудня 2006 — 6 березня 2009; 6 березня 2009 — 11 березня 2010; 24 лютого 2014 — 18 червня 2015), народний депутат України VII скликання.

Валентин Наливайченко — активний користувач соціальних мереж і вважає медіа чи не найвагомішим елементом будь-якої виборчої кампанії. Однак основою його кампанії є безпосередні зустрічі з людьми. «Що стосується мене, то для мене на першому місці все ж таки безпосередні зустрічі з людьми», — каже він.

Кандидат запевняє, що не платить за розміщення матеріалів про себе. «Щодо того, як позбутися джинси, то, вважаю, це насамперед питання совісті як політиків, так і представників медіа», — додає він.

Валентин Наливайченко підтримує всі медіареформи. Суму коштів, яка може бути витрачена кандидатом на політичну рекламу, на його думку, потрібно законом обмежити: «Обмежити, приміром, сумою застави в ЦВК — 2,5 млн гривень. Тоді всі учасники перегонів будуть у рівних умовах. Цей принцип, до речі, існує в деяких країнах — Польщі, Фінляндії. Крім цього, обмеження коштів на політичну агітацію звільнить ефіри радіо та ТВ від засилля нав’язливої і нікому не потрібної реклами».

— Пане Валентине, назвіть три причини, чому громадяни України мають проголосувати саме за вас?

— Не брешу, не краду, відстоюю інтереси людей — «Знаю, зможу, зроблю!». Знаю, що треба зробити, щоб вивести Україну на шлях розвитку. Зможу, бо маю необхідний досвід та знання. Зроблю, бо маю на це політичну волю.

— Яка у вас команда, скільки в ній членів, хоча би приблизно? Кого ви бачите головою Адміністрації Президента у разі виграшу? Хто з політтехнологів зараз працює з вами?

— Почну з кінця. Я не працюю з політтехнологами, тим більше іноземними. У нашому русі є чимало молодих людей, які в тому числі мають політологічну освіту. Ось до їхніх знань та досвіду дослухаюся.

Щодо кадрової політики, то я не збираюся нав’язувати суспільству керівника АП чи МЗС. Я проти кумівства та протекціонізму при призначенні на посади. Влада в Україні врешті-решт має перестати бути кулуарною, адже саме через таку клановість і мафіозність у нас стільки корупції і брехні. Ініціюватиму проведення відкритих прозорих конкурсів, що дозволить очистити й оновити владу, запустить соціальні ліфти.

Щодо моєї команди, то це представники 210 громадських організацій по всій Україні, які й висунули мене у президенти. Кожна з цих організацій на самофінансуванні. У 22 областях рух «Справедливість» має своє представництво. Маємо 340 районних організацій. Зараз нам допомагають більше 20 тисяч волонтерів.

— Хто фінансує вашу президентську кампанію?

— Як я вже згадував, йду в президенти від руху «Справедливість», який об’єднує громадські організації. Маємо систему членських внесків. Крім того, протягом минулого року всі наші організації по всій Україні збирали гроші і для застави, і на виборчу кампанію. І, як ви можете бачити, вона у нас скромна — ні засилля білбордів, ні дорогих роликів на ТБ.

— Як ви збираєтеся вирішувати проблеми Донбасу і Криму? Конкретні механізми та інструменти?

— Для того, щоби повернути Донбас і Крим, маємо добитися деокупації. А для цього потрібна нова дієва міжнародна угода з деокупації й національний план дій із відновлення миру. Усі ці документи я підготував.

Моя мета — об’єднати можливості всіх міжнародних організацій та спільними зусиллями примусити російські окупаційні війська і спецслужби піти з нашої землі. Далі замість окупаційних військ маємо запропонувати нашим громадянам альтернативу — мирне життя, безпеку, верховенство закону та економічну стабільність.

— Яким чином ви ламатимете олігархічні монополії в економіці?

— А чому існують олігархічні монополії? Та тому що корупція у владі, починаючи від президента, і так по всій вертикалі влади. І останній скандал в оборонній сфері — черговий цьому доказ. Як це побороти? Насамперед, президент не має права займатися бізнесом. Потрібно законодавчо спростити умови ведення бізнесу, зробити правила гри прозорими й однаковими для всіх. Надати преференції малому і середньому бізнесу, здешевити кредити, в тому числі й на відкриття власної справи. Законодавчо захистити підприємців від рейдерства та беззаконня силовиків. Упевнений, такі дії принесуть результат.

— Як ви охарактеризуєте зараз роль медіа щодо вашої кампанії? Чи є прямі відмови від ефірів, за якою причиною — якщо так? Які телеканали (інші медіа) вас підтримують? А які ігнорують вас як кандидата у президенти?

— Медіа — чи не найвагоміший елемент будь-якої виборчої кампанії. Однак, що стосується мене, то для мене на першому місці все ж таки безпосередні зустрічі з людьми.

Щодо відмов, то я сам відмовився ходити на телеканали, що належать Порошенку й Медведчуку. Мені нецікаво брати участь у брехні та маніпуляціях. Ви ніколи не побачите мене на телеканалах тих олігархів при владі, корумповані схеми яких я викривав і офшори яких оприлюднював.

— Якою буде роль медіа в цій президентській кампанії взагалі? На що, по-вашому, вони вплинуть? Можете коротко розказати про «карту» підтримки тими чи іншими медіа, перш за все телеканалами — кандидатів у президенти? Хто кого просуває та, навпаки, «мочить»?

— Як я вже сказав, медіа — впливовий фактор під час виборів у цілому світі. На жаль, практично весь український медіаринок розподілений між кількома олігархами. І хто за чи проти кого воює — ні для кого не є секретом. Це розуміють і українські глядачі, їх не обдуриш. Є кілька справді незалежних ресурсів, які намагаються тримати баланс, донести правду і продукувати справді цікавий контент. Але їх, на жаль, небагато.

— Якою буде головна технологія влади в цій кампанії? А ваша? Ваших конкурентів — які теж опозиційні до влади?

— Як ми вже всі могли пересвідчитися, головна технологія влади — це підкуп. Як прямий — через організацію так званих сіток агітаторів, так і завуальований — через одноразове підвищення пенсій. Основа моєї кампанії — це моя президентська програма дій. Я чітко знаю, що буду робити на посаді президента. З цим і йду до людей. Щотижня працюю в регіонах, об’їздив уже всю Україну, й не один раз. Щодо конкурентів — то це радше питання до них.

— Соцопитування показують втому громадян від великої кількості негативу в інформаційному просторі. Чи будете ви використовувати у своїй кампанії не лише критику, але й конструктивні меседжі?

— Мій головний меседж — я знаю, що робити, як робити, й маю необхідний досвід та політичну волю зробити це, тобто втілити в життя мою президентську програму відродження України. Уся моя президентська кампанія базується на прямому спілкуванні з людьми. На зустрічах по всій Україні, а я зараз постійно у відрядженнях, розповідаю про те, як можна відновити мир, добитися деокупації, як знищити корупцію у владі і як подолати бідність. Такі зустрічі для мене справді важливі. Я борюся за довіру людей.

— Чи доводиться учасникам виборчої кампанії платити за розміщення матеріалів про себе у медіа поза рекламними площинами? Якщо так, то як це відбувається? І як це можна змінити у майбутньому?

— У нас немає потреби розміщувати платні матеріали. Йду в президенти, маючи чітку і практичну програму дій. Своєрідну президентську інструкцію, як керувати країною, і там є чимало передового. А тому відчуваємо справжній інтерес ЗМІ як до нас, так і до наших ідей та пропозицій.

Щодо того, як позбутися джинси, то, вважаю, це насамперед питання совісті як політиків, так і представників медіа.

— Хто очолює вашу прес-службу? Скільки в ній працівників? Що є головним завданням тих, хто забезпечує медійний супровід вашої кампанії?

— Мій прес-секретар Карина Самохвалова, досвідчений фаховий журналіст. На ній — усі мої контакти з медіа. Висвітленням діяльності руху «Справедливість» займається молодий, активний Максим Бурдюг. Оце і є наша медійна команда. Невелика, але потужна, працьовита і креативна. Я дуже вдячний їм.

— Хто веде ваші акаунти у соцмережах? У яких?

— У Фейсбук пишу сам, дуже часто в машині (не за кермом). Маю ютуб-канал. Загалом я соціально активна людина. Люблю пряме спілкування. Маю навіть свої програми — «Підсумки тижня» та «Час справедливості», де відповідаю на питання користувачів соцмереж. І мої програми без цензури — викладаємо все — «без купюр». Інстаграм, відверто кажу, веде прес-служба. Там фотографії, а з ними складніше.

Інстаграм мені, до речі, подобається. Я захоплююся тим, як його веде австрійський канцлер Себастьян Курц — молодий сучасний політик. Думаю, ми ще його побачимо на високих європейських посадах. Твіттер президента США Трампа мені подобається тим, що там дуже вдалі цитати, цікаві словосполучення, граматика. Хто вчить американську англійську — рекомендую.

— Чи розроблені штабом якісь новації в рекламній компанії в медіа? У чому полягає її головна фішка?

— Наші ресурси обмежені, а відтак дорогі рекламні кампанії в медіа не для нас. Однак на сьогоднішній день набагато більше форм комунікацій, шляхів донесення інформації, ніж було раніше, й ми їх активно використовуємо.

Так, ми активні користувачі соціальних мереж. Максимально використовуємо їхні можливості для поширення нашої програми та наших ідей. До речі, неодноразово лідирували в рейтингах довіри, які проводяться в соцмережах, зокрема у Фейсбуку. Також робимо інтернет-розсилки нашим симпатикам, таким чином і втілюємо нашу програму «Цифрова Україна» і безкоштовно охоплюємо величезну аудиторію інтернет-користувачів. До речі, така робота себе виправдовує — кілька місяць поспіль очолюємо політичні рейтинги довіри соцмереж.

— Чи підтримуєте ви ідею заборони політичної реклами взагалі або принаймні на телебаченні? Чому?

— Вважаю, що потрібно законом обмежити суму коштів, яка може бути витрачена кандидатом на політичну рекламу. Обмежити, приміром, сумою застави в ЦВК — 2,5 млн гривень. Тоді всі учасники перегонів будуть у рівних умовах. Цей принцип, до речі, існує в деяких країнах — Польщі, Фінляндії.

Крім цього, обмеження коштів на політичну агітацію звільнить ефіри радіо та ТБ від засилля нав’язливої й нікому не потрібної реклами.

— Які медійні реформи ви підтримуєте: суспільного мовлення; реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ; фінансова прозорість медіавласності?

— Підтримую всі реформи, які стимулюватимуть розвиток медійного ринку, зроблять його сучасним, конкурентоспроможним, цікавим та доступним для українців.

Однак до будь-якої реформи треба підходити вдумливо й відповідально. Вважаю неприйнятним, що в процесі реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ були ліквідовані головні військові друковані часописи «Народна армія» і «Військо України». Уявіть, в умовах гібридної війни та російської інформаційної агресії наші військові залишилися без газети та журналу!

Ще один приклад безвідповідальності. «Укрпошта» не перераховує місцевим виданням сплачені людьми гроші за передплату, піднімає тарифи, невчасно доставляє видання — все це ставить регіональні друковані ЗМІ на межу виживання. Це неприпустимо!