Голова ЦВК Тетяна Сліпачук: Збалансовано подавати інформацію — це обов’язок усіх ЗМІ, окрім партійних

З осені 2018 року в Центральної виборчої комісії нова голова — Тетяна Сліпачук. Верховна Рада призначила її членом Центрвиборчкому 20 вересня, пані Сліпачук склала присягу 5 жовтня, й того ж дня на першому засіданні нового складу ЦВК таємним голосуванням її обрали головою Центральної виборчої комісії. Тетяну Сліпачук знають у юридичних колах, але участі в політичній діяльності вона ніколи не брала, до ЦВК вона пройшла за квотою парламентської групи «Воля народу».

Після обрання головою ЦВК Тетяні Сліпачук відразу довелося займатися підготовкою до президентських виборів, призначених на 31 березня 2019 року. Кампанія стартувала в переддень нового року, хоча потенційні кандидати у президенти (зареєстровано 44 кандидати) свої передвиборчі кампанії розпочали задовго до її офіційного старту.

«Детектор медіа» поцікавився в голови ЦВК, чи не варто взагалі заборонити політичну рекламу на телебаченні і радіо в Україні, що робити із джинсою, чорним піаром, чи мають бути ЗМІ об’єктивними під час виборів. А також яка відповідальність кандидатів, інших учасників виборчого процесу та окремо медіа за порушення виборчого законодавства.

Тетяна Сліпачук зазначає, що теле- й радіоканали істотно впливають на вибір громадян. «Понад 70 % громадян основну інформацію отримують із телебачення», — каже вона. На її думку, за кілька місяців до початку виборчого процесу бажано було би заборонити політичну рекламу як зовнішню, так і в ЗМІ, але зробити це можна лише внесенням змін до законодавства. При цьому Центральна виборча комісія, за її словами, не має повноважень, щоби боротися із замовними матеріалами та чорним піаром.

Які можуть бути порушення ведення передвиборчої агітації та як має ЦВК реагувати на отримані заяви чи скарги — читайте в інтерв’ю Тетяни Сліпачук «Детектору медіа».

— Тетяно, як ви будете разом із Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення відстежувати порушення мовниками виборчого законодавства? Яким чином можна карати порушників?

— Наразі можу говорити лише про ЦВК. Притягання до будь-якого виду відповідальності не належить до повноважень Центральної виборчої комісії та виборчих комісій нижчого рівня. При цьому державним та комунальним ЗМІ під час виборчого процесу, окрім угод, укладених відповідно до вимог Закону України «Про вибори Президента України», забороняється агітувати за або проти, оцінювати передвиборчі програми або віддавати перевагу в будь-якій формі комусь із кандидатів на пост Президента України. Це якщо говорити чисто юридично. У разі такого порушення ЦВК чи окружна комісія можуть через суд домагатися тимчасового припинення діяльності такого ЗМІ.

— Яка відповідальність кандидатів, інших учасників виборчого процесу та окремо медіа за порушення виборчого законодавства?

— Процитую ст. 105 Закону України «Про вибори Президента України»: «Особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом». Якщо перелічувати всі статті Кримінального кодексу й Кодексу України про адміністративні правопорушення, то це буде дуже довгий перелік. Краще перед тим, як робити щось, перевірити, чи не протизаконно це. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Про медіа я вже говорила раніше. Додам ще, що ми маємо право надсилати отримані заяви чи скарги, які стосуються виключного переліку порушень ведення передвиборчої агітації, до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України. Це можуть бути скарги на такі порушення:

• включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборчих агітаційних матеріалів кандидатів або політичної реклами;
• переривання передачі передвиборчих програм кандидатів на пост Президента України рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями;
• поширення інформації про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України протягом останніх двох днів перед днем виборів та днем повторного голосування;
• розміщення друкованих передвиборчих агітаційних матеріалів, у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху;
• виготовлення та розповсюдження друкованих передвиборчих агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск та замовника відповідних матеріалів і ще декілька порушень прямо встановлених у законі заборон.

Як бачите, це повноваження ЦВК не є самостійним реагуванням на порушення — лише похідним від отримання скарги.

— Гіпотетично, чи можливе зняття з реєстрації кандидата у президенти через порушення ведення агітації, зокрема в медіа?

— Ні. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України визначено ч. 1 ст. 56 Закону України «Про вибори Президента України». Порушення ведення передвиборчої агітації не є підставою для прийняття Комісією такого рішення.

— Яким чином можна боротися з «чорним піаром», замовними матеріалами (джинсою)?

— З боку ЦВК — жодним чином. Центральна виборча комісія не має таких повноважень.

— У деяких країнах Європи заборонена політична реклама на ТБ і радіо? На вашу думку, чи варто заборонити політичну рекламу на телебаченні і радіо в Україні й чому?

— Буду говорити лише про платну політичну рекламу — її заборона має сягати певного часу до початку виборчого процесу. Проте думаю, що це має стосуватися тільки телебачення і радіо. Політична реклама у друкованих ЗМІ може залишатися. Так само дуже дискусійне питання — зовнішня реклама. Але за кілька місяців до початку виборчого процесу вона також повинна припинятися. Платна політична реклама не тільки породжує нерівність серед політичних партій, вона ще й майже виключає їх пряме спілкування з виборцями, безпосереднє змагання лідерів партій та ще й суттєво заважає виборцям робити усвідомлений вибір — а це один із критеріїв демократичних виборів.

— Чи потрібно врегулювати засилля де-факто політичної реклами (зовнішньої та в ЗМІ), яку розміщують до початку виборчого процесу? Яким чином це зробити?

— Так, думаю, що потрібно врегульовувати. Як я казала раніше, за кілька місяців до початку виборчого процесу бажано було би заборонити політичну рекламу, як зовнішню, так і в ЗМІ. Зробити це можна лише внесенням змін до законодавства.

— На вашу думку, чи суттєво теле- і радіоканали впливають на вибір громадян?

— Дуже суттєво. Понад 70 % громадян основну інформацію отримують із телебачення. Тому наразі телевізор поза конкуренцією. Про радіо статистики, на жаль, не знаю, але думаю, що тут відсоток не набагато менший.

— Чи повинні загальнонаціональні телеканали збалансовано подавати інформацію про всіх кандидатів у президенти? Чи нормальним є те, що деякі канали про одних кандидатів подають тільки позитивну інформацію, а про інших — лише негативну?

— Збалансовано подавати інформацію — це обов’язок не тільки загальнонаціональних телеканалів, а й усіх засобів масової інформації, окрім партійних ЗМІ, які мають іншу мету і про це відкрито заявляють. Питання об’єктивності взагалі не має стояти. Та наскільки це можливо зробити в українських умовах? Думаю, відповідь очевидна. Як із цим боротися? На жаль, знову ж повертаємося до змін у законодавство із зазначенням санкцій за порушення.

— Уже неодноразово лунали заяви, в тому числі й від керівництва держави, що російські хакери активно намагатимуться впливати на вибори в Україні. ЦВК збиралася значно збільшити фінансування свого кіберзахисту. Чи вдасться захистити системи від хакерських атак?

— Зрозуміло, наразі бути впевненим, що хакери не придумають щось нове, ніхто не може. Поза тим, ми дуже багато уваги приділяємо саме кібербезпеці: оновлюємо устаткування, програмне забезпечення. Ще минулого року провели тендерні процедури й закупили частину обладнання бюджетним коштом. Міжнародні організації IFES і USAID допомагають знайти донорів, які зможуть окремо профінансували обладнання, прописане у великому документі, який оформляв трастовий фонд НАТО. Цей процес уже має позитивні результати.

У ЦВК є дві дуже важливі системи — це Державний реєстр виборців і система «Вибори» для підрахунку голосів. На обладнання для цих систем вже виділено понад мільйон доларів за першим траншем.

Резюмую так: у порівнянні з попередніми виборами, рівень захисту ресурсів ЦВК суттєво збільшився.

— У грудні 2018 року на круглому столі «Комунікації у виборчому процесі і прозорість адміністрування виборів» експерти порадили ЦВК розробити довгострокову комунікативну стратегію. Члени ЦВК тоді повідомили, що вже починають працювати над проектом такої стратегії. Коли вона буде презентована?

— Справді, ми працюємо над цим. Але потрібно розуміти, що це важлива робота із залученням великої кількості людей, а в нас наразі відбувається виборчий процес. Тому паралельно вести два фундаментальні процеси важко. Комунікативна стратегія не може створитися одразу: вона має бути виписана, обговорена, а потім лише презентована.

— Чи оновиться сайт ЦВК, який наразі є не дуже зручним для користувачів?

— Так, справді, сайт Центральної виборчої комісії востаннє оновлювався в далекому 2004 році. Але найближчим часом ми плануємо запустити оновлену версію з усією необхідною інформацією. Поза цим, і в цій версії ми вже зробили певні зміни. Для прикладу, на головній сторінці з’явився окремий блок «Громадянам України», де можна знайти інформацію, як голосувати внутрішньо переміщеним особам і виборцям, виборча адреса яких відноситься до тимчасово окупованої території України, як проголосувати не за зареєстрованим місцем проживання, де знайти необхідну дільницю й навіть наскільки доступною є будівля ЦВК для людей з інвалідністю.

Ще варто згадати, що ми вже зробили адаптивну версію сайту Державного реєстру виборців, який теж постійно оновлюємо. Днями запустили окремий розділ, де можна побачити інформацію про кількість громадян, які змінили місце голосування, і сторінку зі статистикою кількості виборців із 2010 року й дотепер.

— Які ще заходи відбудуться для того, щоби такий орган як ЦВК ставав відкритішим, а його робота прозорішою?

— Не можу сказати, що до приходу нового складу ЦВК не була прозорою. У нас відкриті засідання, всі тексти постанов і наші нововведення оперативно з’являються на сайті. Це прописано в законі про ЦВК. Про що точно варто згадати — ЦВК стала більше працювати з різними організаціями. Скажімо, ми підписали меморандуми про співпрацю з МВС і Уповноваженою Верховної Ради з прав людини. Раніше такого не було. Працюємо з Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, низкою українських і міжнародних організацій.

— Чи співпрацює ЦВК з донорськими організаціями? Якими? Що це за проекти?

— Так. Радує, що багато міжнародних організацій готові до плідної співпраці. Наразі ми працюємо з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES), Координатором проектів ОБСЄ, представництвом Ради Європи в Україні. Розпочинаємо роботу з Представництвом Європейського Союзу. Проектів багато, здебільшого це питання кіберзахисту, оновлення зовнішнього позиціонування ЦВК, а також, із урахуванням виборчого процесу, ще й виробництво навчальних матеріалів, тренінги й конференції.

Фото: www.ukrinform.ua, www.cvk.gov.ua, hromadske.ua