Юрій Артеменко: «Неофіційну інформацію, що за “Зеонбудом” стоять Ахметов, Фірташ та “сім’я”, зараз перевіряє Генпрокуратура»
Голова Нацради з питань ТБ і радіо — про перерозподіл частот, формування наглядової ради суспільного мовника, мовне питання та контент радіо «Вести»
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення — одне з відомств, яке наглядає за діяльністю телеканалів і радіостанцій під час виборчої кампанії. Власне, відповідну тему ми й анонсували для чат-конференції голови Нацради Юрія Артеменка на «Телекритиці». Втім, розмова вийшла далеко за межі окреслених питань; читачі цікавилися всім, чим відає регуляторний орган у сфері мовлення.
Чи є в ефірі радіо «Вести» ознаки розпалювання міжнаціональної ворожнечі? Чи заслуговують на загальнонаціональне покриття в цифрі телеканали Dobro, «Вінтаж», «Ескулап», Business, Zoom, К2? Чи з’ясувала Нацрада, хто є кінцевим власником «Зеонбуду»? Чи буде єдиною сітка мовлення НРКУ та ОДТРК по всіх їхніх мережах? Коли будуть проводитися форматні конкурси серед радіостанцій? Як просувається процес формування наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України? На ці та багато інших питань відповів Юрій Артеменко.
— Всім привіт! Нацрада на зв’язку, давайте спілкуватися.
— Доброго дня! Пане Юрію, зараз різні кандидати в народні депутати звинувачують Нацраду, що ви не караєте їхніх конкурентів за джинсу. Чи виявляє Нацрада такі випадки, чи може покарати? Як? Дякую.
— Нацрада виявляє — тобто моніторить. І моніторять мільйони громадян, які дивляться ТБ або слухають радіо. А ось покарати, на жаль або на щастя, на сьогодні не можемо. Таке законодавство, такі нормативні документи. Єдиний інструмент, який є сьогодні в Нацради — повідомляти про це ЦВК.
— Який штат у Нацради? Чи Нацраді також скоротили фінансування?
— Штат у Нацраді скоротився з приходом нового складу десь на 15%, і складає на сьогодні близько 220 людей. Із них близько 80 — працюють у регіонах (тобто представники Нацради на місцях). Бюджет не ахти, м’яко кажучи. 98,5% бюджету — це зарплатня і податки на неї, немає грошей ані на відрядження, ані на оновлення моніторингового центру, ані на що інше. Зверталися до Кабміну, думали, що нам збільшать фінансування, враховуючи важливість регулятора в цей складний для країни час, нічого не отримали. Такі часи. І кошти в першу чергу спрямовуються на потреби армії й АТО.
Така ситуація з фінансуванням дивує тим більше, коли читаєш новину на улюбленій «Телекритиці» про збільшення фінансування Кабміном державних ЗМІ, зокрема журналу «Віче». Позиція Нацради — фінансування відомчих видань має скорочуватися або взагалі припинятися. Так, зокрема, зробив наш склад, припинивши видавати «Вісник Нацради». Сучасний світ потребує сучасного інформування, всю інформацію про діяльність Нацради можна отримати на сайті. І оперативніше, і кошти економляться.
— У відповідь на свої звернення з приводу порушень радіостанцією «Вєсті» умов ліцензії і норм законодавства отримав листи за вашим підписом (виконавець — А. Войтенко). Згідно з ними, Нацрада не знайшла нічого крамольного в тому, що Матвій Ганапольський у передачі «На пике событий» від 21 липня порівняв українців із нацистами за бойкот і маркування триколором російської продукції. Нічого поганого ви не побачили і в тому, що ведучий «Ефіру без правил» Дмитро Тєрєшков у програмі, яка звучала в ефірі в День Національного прапора, назвав масові прояви українського патріотизму «жовто-блакитною істерією». В іншому «Ефірі без правил» Тєрєшков і його напарниця Василіса Фролова два дні поспіль передавали новину про фактичне оточення Маріуполя російськими військами. За вашою логікою виходить, що образи українців за національною ознакою, зневага до державних символів, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, дезінформація з ознаками диверсії — вповні відповідають як законодавству України, так і умовам ліцензії? Постійний експерт радіо «Вєсті» і співробітник холдингу Ігоря Гужви громадянин Росії Іскандер Хісамов у передачі Юлії Литвиненко «Точка зрения» постійно виправдовує й відбілює бойовиків, заперечує терористичний статус «ДНР»/«ЛНР» (вони для нього — «ополченці»), звинувачує українську армію у військових злочинах і т. д. і т. п. Він завжди висвітлює й коментує події відповідно до кремлівської антиукраїнської пропаганди. Він говорить як коментатор «Росії 24» чи LifeNews. Від нього шкода не менша. Питання: скільки українцям його терпіти в українському ефірі?
На яких підставах радіо «Вєсті» має статус української радіостанції? Шеф-редактор Сакен Аймурзаєв — громадянин Росії, ведучі Матвій Ганапольський, Ксенія Туркова, Дарина Цивіна — громадяни Росії; ведучий Олег Білецький — громадянин Німеччини; постійні експерти-коментатори Євгеній Кисельов та Іскандер Хісамов — громадяни Росії. І це тільки ті, що з’являються в ефірі. А скільки таких серед топ-менеджменту? Мова ефіру — російська. Чи не було б доречно вважати радіо «Вєсті» російським — і фактично, і юридично?
Ведучий радіо «Вєсті» Матвій Ганапольський часто послуговується в ефірі такими словами, як «жопа», «задница», «сраный/срана», «на хрен». Дуже часто посилає слухачів. Скажіть, будь ласка, чи закріплено це право у виданій радіостанції ліцензії? Якщо ж ні, то що порадите робити? Як із цим боротися? Якщо такі слова дозволяє собі ведучий, то чи можна це розуміти як автоматичний дозвіл на аналогічне поводження слухачам?
— По-перше, Олексію, хоча не знаю вас особисто, хочу подякувати за вашу активну позицію щодо моніторингу діяльності Нацради, та й узагалі медіаіндустрії. Ви з тих людей, які не дають чиновникам спати спокійно. Щодо конкретно ваших питань, то відповідь на них не вмістяться в часові рамки чату. Будете в Києві, зайдіть, готовий довго дискутувати. Дуже шкода, що коли Нацрада проводила минулого тижня виїзну нараду в Дніпропетровську, ми не змогли з вами зустрітися. Щодо «Вестей» (бо більшість ваших питань саме про них): як ви знаєте, «Вести» вже мають два попередження від Нацради, окрім того, ця радіостанція в нас періодично моніториться (періодично, бо немає технічних можливостей робити це на постійній основі). Хочу сказати, що більшість висловлювань, які звучать в ефірі «Вестей», на мою думку як колишнього журналіста, мають оціночний та етичний характер і не зможуть бути аргументами в суді для позбавлення ліцензії. Це вже питання патріотизму і соціальної відповідальності конкретних журналістів перед суспільством.
— Чи буде проводитися перегляд результатів цифрового конкурсу? Бо такі низькопробні канали, як Dobro, «Вінтаж», «Ескулап», Business, Zoom, К2 — просто не заслуговують на загальнонаціональне покриття. І також незрозуміло, що буде з місцевими телеканалами, які не потрапили до Т2… І ще цікаво, чи буде видана цифрова ліцензія телеканалу «Ера»? Все ж таки це єдиний загальнонаціональний канал, який її не отримав.
— Згідно з чинним законодавством, терміни, які б дозволяли нам скасувати результати конкурсу, сплили. Інша справа, якщо буде відповідне рішення суду на підставі, скажімо, звернення Генпрокуратури. Щодо каналів «Ескулап», «Добро» тощо: рішення про їх включення до цифри було злочинним та корупційним. Але крок за кроком ми будемо виправляти цю ситуацію. Наприклад, два тижні тому ми переоформили ліцензію того ж «Голдбері» на «Еспресо ТВ» — і, на мій погляд, глядач від цього тільки виграв. Канали, які, на погляд Нацради, несправедливо та непрозоро отримали ліцензію, найближчим часом буде виключено зі складу універсальної програмної послуги, і, можливо, вони зникнуть самі по собі або їх наповнення відрегулює ринок. Більше мене хвилює інше питання: оператор цифри «Зеонбуд». Непрозора власність, нечесні тарифи, монопольний статус. Ми розглядаємо питання щодо або створення йому конкурента на базі Концерну РРТ, або (і мені це подобається більше) — входження до складу «Зеонбуду» всіх медіагруп, які стануть власниками оператора. Це європейський підхід, бо ніхто краще за самі медіагрупи не зацікавлений у якісному покритті та дешевих тарифах. Інша справа, що самі медіагрупи чубляться між собою, але, думаю, час усе розставить на свої місця. Місце для місцевих мовників знайдеться в мультиплексі МХ-6.
— Розкажіть, на якій стадії зараз проект зі створення українського іномовлення? Бо вже зараз державний канал БТБ повністю перейшов на російську і, як на мене, найкращим варіантом було би скооперувати його з проектом «1+1 Media» — англомовним Ukraine Today. Чи можливе таке об’єднання сил?
— По-перше, дякую колегам з «1+1» за Ukraine Today. Вірю в те, що і людські ресурси, й фінансові можливості, які є в них, дозволять дуже швидко розвинути цей канал. Нацрада за дорученням Президента України та за допомогою медіаекспертів розробила бізнес-план створення саме державного каналу іномовлення на базі УТР, що ледь дихає, та каналу Нацбанку БТБ. Є дві проблеми, які треба вирішити на найвищому рівні: по-перше, фінансування (бо ми хочемо залучити до державного іномовлення найкращих фахівців, яким треба платити не як чиновникам, а хорошу зарплату; за нашими підрахунками, це близько 3–5 млн доларів на рік, які потрібні окрім зарплат ще й на обладнання, супутникове мовлення тощо. По-друге, дуже багато питань щодо оформлення іномовлення як юридичної особи. Хочу прийти з цими питаннями до Президента після того, як буде обрано парламент.
— Чому суспільне телебачення планують робити лише на двох телеканалах — Першому та «Культурі»? Чому не розглядають ідею створення трьох програм: УТ-1 (Перший національний); УТ-2 (Центральний канал [КДРТРК] + обласна мережа мовлення); УТ-3 («Культура») ?
— Як буде мовити суспільне телебачення — питання до законодавця. Закон, який прийнято, недосконалий. Наприклад, із нього треба терміново вилучати норму про включення зі складу НСТУ каналу УТР. Відповідний законопроект внесено Миколою Томенком та групою депутатів із Комітету з питань свободи слова та інформації. Але якби закон не прийняли, хоч і недосконалий, — переконаний, ми б сьогодні взагалі не вели б розмову про НСТУ. Моя позиція, враховуючи брак державних коштів і ситуацію на ринку, взагалі робити один канал, не кажучи вже про 2 чи 3. Один — і найкращий.
Користуючись можливістю чату, хотів би попросити медіагромадськість ось про що. Роль Нацради у створенні НСТУ полягає у проведенні конференцій, на яких має бути обрано членів наглядової ради Суспільного телебачення. Я дуже боявся, що буде велика кількість заявок від, м’яко кажучи, не професійних громадських об’єднань (чи фіктивних). А тим часом прийом заявок закінчується 28 жовтня, і ми маємо лише дві заявки. Можливо, це через вибори або через необізнаність, хоча ми де могли, на всіх сайтах розмістили цю інформацію. А можливо, є така звичка, все робити в останню мить. Не хотілося б продовжувати терміни прийому заяв, щоб не зривати графіку створення НСТУ. Тому просимо: долучайтеся та інформуйте своїх колег.
— Чи знає Національна рада з питань телебачення і радіомовлення про дослідження активістів «Відсічі» контенту 10 найбільших телеканалів України, згідно з яким у середньому контент українською мовою складає лише 29%? Чи не було б мудрим рішенням розділити російськомовні й україномовні канали в Україні? Наприклад, канали «Інтер» і «Україну», які й так майже на 90% російськомовні, залишити такими, натомість кілька інших топових зробити повністю україномовними, щоби не було нарікань ані в російськомовних, ані україномовних громадян України? Дякую.
— Зовсім не мудре рішення, як на мене, влазити регулятору в мовну політику поза межами закону. Нехай законодавці зроблять нову редакцію закону «Про мови», узгодять її з суспільством, і ми на підставі цього закону будемо працювати. Адже питання дуже непросте — саме спроба зміни мовного законодавства певною мірою спровокувала процеси на сході України. Я демократ, і вважаю, що кожен глядач має обирати свої передачі й мову, якою вони йтимуть. Завдання держави — зробити так, щоб мовити українською було модно та престижно. Але робити це треба не нахрапом, не примусом, а дуже тонко й точково.
— Чому в Польщі й Чехії можливі національні версії світових каналів HBO, AXN, Canal+, Filmbox, CBS, які не тільки транслюють серіали своєї продукції мовами народів цих країн, а й виробляють досить якісні серіали в цих державах — «Ватага» в Польщі або «Неопалима Купина» в Чехії? Чи робить щось Нацрада, щоби ринок України став привабливим для таких світових медіагігантів, чи ми приречені споживати те, що споживаємо зараз, на своїх телеканалах?
— Аби до нас прийшов інвестор, потрібні чесні і прозорі правила ведення бізнесу, сприятливі економічні умови. На жаль, зараз не такий час. Нацрада працює над спрощенням, дерегуляцією правил гри для медіа. Але водночас треба розуміти, що рекламний ринок цього року очікує зменшення день на 35–40%. Зміниться ця ситуація — інвестор прийде, інвестор з іменем. Будуть рекламні кошти — будуть хороші вітчизняні серіали. Або після закінчення АТО держава передбачить у бюджеті кошти на копродакшн.
— Я чув, ви з Миколою Томенком нещодавно приїжджали в Запоріжжя. Що ви там хорошого зробили? В які області ще плануєте приїхати?
— В Запоріжжі зробили багато чого хорошого, з огляду на те, що були там лише півтора дні. Провели нараду з місцевими медіа, де розповіли про наші плани та почули про проблеми. Відкрили кольорову (жовто-блакитну) підсвітку на історико-культурному комплексі «Запорізька Січ» (це наше з Миколою дітище з 2005 року, опікуємося ним постійно, шукаємо для нього гроші) — дуже красивий уночі. Також відкрили відеоінсталяцію «Славетні запорожці» в Запорізькому театрі молоді. На десяти моніторах сяють фото й імена справжніх героїв України, які родом із Запоріжжя. Не ті, які в часи Кучми чи Януковича отримали свої нагороди, а саме справжні: Петро Григоренко, відомий правозахисник, засновник Української гельсінської спілки, Володимир Хавкін, який створив вакцину проти чуми й холери, та інші. Про наступні поїздки поки важко казати, можливо, поїдемо в Чернівці.
— Якісь «актівісти» постійно наїжджають на керівника КРРТ Півнюка за те, що він нібито здав телепростір на Донбасі терористам. Ви теж так вважаєте?
— Не вважаю, досвід моєї співпраці з паном Півнюком свідчить про те, що він професіонал. Саме за його допомогою нам вдалося швидко відновити мовлення українських телеканалів на звільнених територіях.
— Доброго дня, пане Юрію! Чи є шанси, що до наглядової ради НСТУ оберуть достойних людей, а не тих, кому треба десь прилаштуватися? Чи контролює Нацрада якось цей процес?
— Шанси ― не знаю, а сподівання є. До громадської комісії, яка певною мірою буде перевіряти документи громадських організацій і відсіювати сумнівні, ввійшли досвідчені й порядні фахівці від громадськості. Наприклад, Олександр Човган, Світлана Остапа. Від них почасти залежить, кого буде обрано до наглядових рад. І яким врешті-решт буде майбутнє Суспільне мовлення.
— На ОДТРК весь час вимагають, щоб їх поки що не роздержавлювали. Що ви думаєте з цього приводу? Чи повинні всі ОДТРК стати базою для НСТУ згідно з законом, чи внести зміни і відтермінувати цей процес?
— Я вважаю, що чим скоріше (хоч і дуже болісно) це відбудеться, тим буде краще. ОДТРК мають стати базою для Суспільного мовлення. Реформа має буде жорсткою та швидкою.
— На сайті Нацради в розділі «Новини» публікуються результати засідання робочої групи по виборах. Чому в цих новинах ви не називаєте порушників, а пишете, приміром, «в ефірі 8 радіостанцій зафіксовано порушення…», «в ефірі одного із супутникових каналів є ознаки порушення…»? Чому нема назв компаній, які порушують законодавство?
— Не знаю, зверну увагу, ніякого секрету немає.
— Доброго дня, пане Юрію! Нині Національна рада активно працює над розбудовую ФМ-мережі каналу УР-1 Національної радіокомпанії України за рахунок частот ОДТРК і прорахунку нових. У зв’язку з цим маю два робочих питання: 1. Чи буде єдина сітка мовлення і час регіональних врізок ОДТРК на УР-1 на ФМ-мережі, УКХ і проводовому мовленні? Чи ОДТРК на ФМ-мережі матимуть 4 години ефіру на добу, а на УКХ і проводовому — 2 години 10 хвилин на добу, як досі? Чи планується уніфікація сіток і яка позиція щодо цього в Нацради і НРКУ? 2. Чи можливо під час оголошення наступного конкурсу на частоти, які зараз прораховуються для НРКУ, виділити окремо на конкурс відрізки часу для міськрайонного мовлення, яке зараз присутнє на УР-1 в обсязі 15 хвилин на добу? Бо мережа руйнується, кількість радіоточок невпинно зменшується, а міськрайонне мовлення в перспективі залишиться і без мережі, і без ФМ-частот? А брати участь у конкурсі на 24 години й сплачувати конкурсну гарантію за 24 години ефіру, плануючи надалі працювати в ефірі 15 хвилин на добу, а решту часу віддати НРКУ і ОДТРК, не кожній місцевій редакції фінансово під силу, та й не зовсім справедливо, адже тільки сам розмір фінансової гарантії буде перевищувати вартість ліцензії на 1 годину 15 хвилин мовлення на тиждень. Яка ваша позиція з цього приводу?
— Позиція Нацради щодо сітки мовлення — вона має бути єдина. Я пропонував керівництву Держтелерадіо привести до 4 годин не тільки ФМ-мережу, а й проводову водночас. Керівництво Держтелерадіо повідомило, що вони за, але робитимуть це поетапно. Я не вважаю це найкращим варіантом, бо різні сітки мовлення на ФМ та на проводі додадуть зайвої роботи працівникам. У будь-якому разі Нацрада завжди готова внести відповідні зміни до ліцензії дуже швидко.
— Чи з’ясували ви нарешті, хто є власником «Зеонбуду»? Відомо, що тривають переговори між ним і телеканалами, а отже хтось відповідальний з того боку є. Хто це?
— Неофіційну інформацію щодо того, що за «Зеонбудом» стоять пани Ахметов, Фірташ та «сім’я», зараз перевіряє Генпрокуратура.
— Ще запитання: чи поборете ви кодування, яке є незаконним, принаймні після вашого (НР) рішення?
— Боріться й поборете. Поборемо!
— Коли Україна зможе хоча би частково повернути мовлення українських каналів у Криму?
— Частково і зараз мовлять, наприклад, ATR (кримськотатарський телеканал). Але маємо розуміти, українське мовлення буде відновлено на наступний день після повернення Криму до України.
— Доброго дня! Скажіть, коли в Україні будуть проводити конкурси на частоти радіо за форматами «дитяче радіо», «інформаційне радіо», «українська музика», «спортивне радіо» тощо?
— Я вважаю, що один із найбільших прорахунків, які зробили попередні склади Нацради, — це відсутність саме системного розвитку телебачення. Коли ліцензії видавалися не під формати, а під запити олігархів. І тому в нас зараз так багато каналів, схожих один на одного, і дуже мало форматних. Найближчим часом, я сподіваюсь, оголосимо конкурс саме на форматний проект, наприклад, україномовне музичне радіо.
— Дуже дякую всім за запитання, треба бігти. Не забудьте: в неділю вибори. Нагадую, завтра (25 жовтня. — ТК) день тиші, агітувати не можна. Але читати «Телекритику» можна і треба 🙂 Дякую «Телекритиці» за запрошення!
«Вибори та ЗМІ»
Фото Максима Поліщука
