Замало інформації, забагато думок лузерів. Враження глядачів від ночі виборів

Сенсація виборів-2014 у тому, що урядовці не були агітаторами

Сайт «Вибори та ЗМІ» («Телекритика») продовжує аналізувати ніч виборів-2014 на вітчизняних телеканалах. Своїми враженнями вже поділилися наші оглядачі Отар Довженко, Борис Бахтєєв, сайт «Дуся». На черзі враження від інших наших оглядачів, у тому числі й від ефірів на невеликих каналах. Тим часом ми звернулися з запитаннями й до деякого з професійних глядачів.

Ми поцікавилися:

1. Чим, на вашу думку, відрізнялася ця телевізійна виборча ніч від попередніх?

2. Що вас вразило, що запам’яталося в телемарафонах на різних каналах?

3. На якому каналі ви побачили, можливо, щось сенсаційне чи особливе?

Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів України:

– Ключова відмінність – це відсутність персонажів, пов’язаних із Януковичем і його командою, адже провідні члени Партії регіонів уже всім набридли. Загалом з’явилась якась альтернатива: у студіях представили різноманіття експертів і політиків. Раніше марафони були сумні за змістом, бо відчувалася контрольованість політичного простору. Зараз певний ковток повітря в політичному житті відповідно відобразився і на медіа.

На «1+1» надзвичайно гарна інформаційна картина – виборчі новини, сюжети. Перший національний намагається робити яскраві новини, проте часом їх хочеться перемкнути. Але студія Савіка Шустера є цікавою в плані добору гостей. На «Інтері» також високий клас підготовки.

Можна виділити оперативність, жвавість подачі, професійні підходи й роботу журналістів на цих каналах. Журналісти не домінували, а давали можливість кожному політикові презентувати себе: кандидати перебували в студії або ж із ними організовували прямі включення. Було створено майданчики, де яскраві політики могли позмагатися в епатажності.

Колоритним був тролінг Партії регіонів з боку ведучого «Інтера» Дмитра Анопченка.

Сергій Неретін, режисер, телепродюсер, журналіст:

– Відрізнялася більшим обсягом інформації та більшою кількістю точок зору. Багато включень робили канали «1+1», «Інтер», ICTV. Зважаючи на всі події і, так би мовити, шлюзи, що відкрилися, стало цікавіше й об’ємніше.

Претензії є до контентної частини: одні й ті ж експерти переходили на різні канали, не казали нічого нового, в основному висловлювали свої прогнози. Справді фаховий аналіз можна було почути лише від кількох експертів. Всі решта ворожили на кавовій гущі. Наприклад, на каналі «ЕспресоTV» почув, як один із фахівців розмірковував, що в цей час у голові Януковича. Чесно кажучи, для такого можна й не бути експертом, а радше письменником.

У режисерському плані претензій набагато менше. З погляду швидкості й оперативності зараз відкрилося більше можливостей, в першу чергу, за рахунок нових технологій, інтернету.

Сенсаційного, як на мене, нічого не було. Єдине – я вже в інтернеті надибав повідомлення з «Громадського ТБ»: Мустафа одним із перших примудрився взяти коментар у Порошенка щодо перевиборів, затримавши його на 4–7 хвилин. Це була певна доза інформації, яка була на той момент дуже актуальною.

Александр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей», медіаексперт:

1. Я дивився фрагментарно. Сподобалося те, що не було жлобства, агресії, що одні кандидати не наїжджали на інших. Те, що були оголошені результати кількох екзит-полів, – шикарно. Те, що ці результати збігаються з результатами виборів, – ще більше подобається.

3. Для мене найбільша сенсація цих виборів, і не тільки цієї ночі, а взагалі найбільша сенсація виборів у тому, що нинішня влада ні за кого не агітувала. Коли ми робили моніторинг, то дуже детально відстежували, чи буде влада агітувати за свого кандидата. Для мене фантастика й сенсація в тому, що ми не знайшли жодного факту, щоб урядовець був агітатором. До цього не було жодних виборів, щоби влада за когось не агітувала.

Іван Мельник, одеська обласна газета «Чорноморські новини»:

1. Я дивився Перший національній, студію Савіка Шустера. Мені було цікаво слухати різні думки й сподобалися запрошені учасники. Чомусь я залишився на Першому національному, хоча ціную й «1+1», і 5-й. Але мені здалося, що Перший національний був найбільш неупередженим і об’єктивно висвітлював ситуацію. По-перше, всі чекали, чи відбудуться вибори в першому турі. І коли всі почули по телебаченню результати екзит-полів, то, думаю, трохи заспокоїлися. Те, що вибори відбулися – це наша велика перемога.

Нас, звісно, цікавила ситуація в Одесі. Екзит-поли показали перемогу Гурвіца, але, на жаль, ситуація змінилася, й зараз ми бачимо зовсім інші результати. Але головна пересторога була в тому, щоби в Одесі не вдалися до якихось силових методів і вибори відбулися спокійно. Побачимо, чим все закінчиться, але в Одесі кожні вибори мера закінчуються судами.

3. Щодо гострих моментів, то, може, у всіх викликав цікавість високий результат Олега Ляшка. Можна по-різному до нього ставитись, але на цьому ефірі він виглядав навіть симпатично. Ще раз вам скажу: я радів, що Україна отримала шанс будувати демократичну державу. Проблем, звісно, буде багато: і на сході, і в Криму, але тепер є можливість рухатися далі.

Леонід Цодіков, екс-керівник «Українського медіа-холдинга»:

‒ Я смотрел Первый национальный, и это было совершенно ужасно. Всё, что я видел, это были какие-то совершенно непонятные для меня вещи: пригласить в эфир каких-то лузеров с какими-то их мнениями и идеями, в тот момент когда подсчитываются голоса, когда масса событий происходит? Это совершенно неправильный подход. Это вообще не журналистика. Мне было интересно, что происходит с выборами, а не точка зрения какого-то там Нестора Шуфрича. Она для меня не представляет никакого интереса. Меня прежде всего интересовали информационные моменты, и в частности поэтому я был вынужден «продираться» в интернете через Первый национальный. На самом деле, я совершенно не телевизионный человек, всё смотрю в интернете.

Михайло Батіг, член Комісії з журналістської етики:

1. Мені здається, що головним питанням цієї ночі було: чи оберемо ми президента в першому турі, чи буде другий? Тому з оголошеннями результатів екзит-полів основна інтрига була знята. І це позначилося загалом на тональності й градусі цих телемарафонів.

Я дивися Перший національний, уривками «Україну» й «Інтер». Сподобалася загальна доброзичлива тональність і те, що ніхто не ставив під сумнів перемогу Петра Порошенка. Ця перемога здобута фактично по всій території України. Нема якихось регіонів, де симпатії виборців діаметрально б відрізнялися. Що стосується форматів, то нічого нового я не побачив.

3. Сенсацій не було, і ще раз скажу, що їх важко було знайти. Чогось такого скандального, епатажного фактично не було. З несподіванок виборчих перегонів – це, як на мене, дуже високе місце, зайняте Олегом Ляшком. Ляшко відчував себе іменинником, а місцями, мені здається, навіть і переможцем.

Що стосується екзит-полів, то їх результати фактично збігалися, і принципових розходжень не було. Тому ступінь довіри до них достатньо високий.

Михайло Балтакса, журналіст, місто Дніпродзержинськ:

1. Отличалась: была слабее, много технических неполадок.

2. Удивило, что «Интер», на который я периодически переключался, был интереснее других каналов, хотя смотрел и ТСН на «1+1». Впрочем, и ТСН – молодцы, хорошие подготовили сюжеты про кандидатов.

3. Сенсации не вышло.

Тетяна Ткаченко, Ольга Артеменко

фото – marker.ru, sobitie.com.ua, cje.org.ua, lisovoy_m, imi.org.ua, novoselova_y, facebook.com, mmr.ua