«Європейська солідарність», «Українська стратегія Гройсмана» та «Опозиційна платформа – За життя» найбільше проводили дочасну агітацію – «Опора»

Найбільш активна та масштабна дочасна агітація  у червні проводилася партіями «Європейська солідарність», «Українська стратегія Гройсмана» та «Опозиційна платформа – За життя». Повідомляють спостерігачі Громадської мережі «Опора».

Агітаційна активність потенційних суб’єктів виборчого процесу була сконцентрована переважно в обласних центрах і великих містах, тоді як в невеликих населених пунктах протягом перших тижнів червня спостерігачі фіксували лише поодинокі заходи кандидатів. Найбільш динамічно дочасна агітаційна кампанія ймовірних кандидатів розгортається в Київській та Львівській областях. Натомість низькою є інтенсивність кампанії в Донецькій та Луганській областях.

Найбільш інтенсивною та масштабною була дочасна агітаційна активність партії «Європейська Солідарність». Спостерігачі «Опори» фіксували неодноразові прояви партійної агітації в усіх областях України (у тому числі за межами обласних центрів). Також масштабною за територіальним охопленням в травні – червні 2019 року була агітаційна активність партії «Українська стратегія Гройсмана». До лідерів у агітаційній діяльності також віднесли партію «Опозиційна платформа – За життя», політична реклама якої зафіксована в більшості регіонів України.

Дочасну агітацію партій «Голос» та ВО «Свобода» зафіксовано в половині областей України. Решта політичних сил були значно менш активними в розрізі різних форм дочасної агітаційної діяльності.

У червні 2019 року зовнішня та медійна реклама були найбільш характерними формами агітаційної роботи серед потенційних та фактичних учасників виборчого процесу. Агітацію на носіях зовнішньої реклами (білборди, сітілайти, плакати) найбільш масштабно використовували політичні партії, а не окремі кандидати.

За оцінками спостерігачів, найбільш масовою за територіальним охопленням та кількісними показниками була зовнішня реклама «Європейської Солідарності», яка відразу після ребрендингу розгорнула рекламну кампанію. Менш помітною була зовнішня агітація партій «Українська стратегія Гройсмана», «Голос» та «Опозиційна платформа – За життя». Деякі партії (зокрема «Голос», «Слуга народу») почали масово розміщувати друковану агітаційну продукцію лише наприкінці червня, після завершення етапу реєстрації.

З-посеред партій до політичної реклами в регіональних ЗМІ частіше за інших вдавалися «Європейська Солідарність», «Українська стратегія Гройсмана», «Слуга народу», «Голос», Радикальна партія Олега Ляшка, ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та Об’єднання «Самопоміч». Разом з тим медійну рекламу на регіональному рівні інтенсивніше використовували кандидати-мажоритарники, зокрема чинні народні депутати. Соціальні мережі в агітаційних цілях, за оцінками спостерігачів «Опори», найбільш широко використовують політичні партії «Слуга народу» та «Голос».

Станом на 28 червня ЦВК зареєструвала 5 853 кандидати в депутати, з яких 3 179 (або 54%) балотуються в 199 одномандатних виборчих округах, а 2 674 (46%) в єдиному загальнодержавному окрузі. Зареєстровано 21 політичну партію, яка висунула виборчі списки кандидатів в загальнодержавному виборчому окрузі.

29 червня ЦВК на виконання рішення Верховного Суду своєю постановою зареєструвала також кандидатів у народні депутати України (88 осіб), включених до виборчого списку Політичної партії «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі». Також зареєстровано 9 кандидатів, висунутих зазначеною політичною партією в одномандатних виборчих округах.  

Спостерігачі «Опори» направили до Національної поліції України 455 заяв та повідомлень про адміністративні правопорушення та злочини.  66 % усіх заяв (301) стосувалися агітації без вихідних даних, 23% (106 повідомлень) порушень правил агітації (ст. 212-10 КУпАП), в тому числі й фінансування не з виборчого фонду, 5 повідомлень щодо розміщення агітації в заборонених місцях (ст. 212-14 КУпАП), 1 повідомлення щодо розміщення з порушенням правил благоустрою (ст. 152 КУпАП).  Також спостерігачі подали 28 повідомлень про вчинення злочинів: 22 повідомлення про порушення правил фінансування виборчої кампанії (ст. 159-1 КК), 4 повідомлення про підкуп виборців (ст. 160 КК), 2 повідомлення щодо  розпалювання ворожнечі (ст. 161 КК).

Із повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням.