Коаліція громадських організацій оприлюднила результати медіамоніторингу другого туру виборів

Вибори стали головною темою, яку висвітлювали у новинах телеканалів та онлайн-видань, а також у студіях ток-шоу. Соціальні мережі зіграли ключову роль у створенні інформаційних приводів виборчої кампанії кандидатів. З 1 по 12 квітня 2019 року було виявлено 20 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із яких пов’язана з порушенням стандарту відділення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту. Про це повідомили «Детектор медіа» у прес-релізі.

19 квітня відбулася презентація результатів моніторингу медіа щодо висвітлення передвиборчої кампанії «Зеленський VS Порошенко або кого “обрали” українські ЗМІ: результати медіамоніторингу другого туру виборів». Прес-конференцію провела коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи. Дані медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень. Моніторинг проводився у період з 1-го до 12 квітня 2019 року.

Змін у роботі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення не відбулось. Практично на всі порушення з боку телерадіоорганізацій щодо висвітлення виборів та поширення агітації, в тому числі, які фіксує сама Нацрада, вона реагує листами-повідомленнями та листами-вимогами привести діяльність у відповідність до вимог законодавства. На ці листи телеканали не завжди відповідають. Про це зазначив виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

«Як наслідок, до раніше окреслених системних порушень законодавства щодо публікації результатів соцдосліджень, не позначення інтерактивності опитувань в студіях і дисбалансу у висвітленні тих чи інших кандидатів додались нові. Наприклад, неприхована і масова агітація під час дії заборони після першого туру (31 березня) і до офіційного призначення ЦВК другого (з 8 квітня)», – вважає медіаюрист.

Відповідно до результатів моніторингу, вибори були головною тему, яку висвітлювали у новинах телеканалів та онлайн-видань, а також у студіях ток-шоу. Медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик зауважила, що у ЗМІ поменшало «джинси», яка стосувалася кандидатів у президенти. Натомість з’явилася «джинса» політичних партій, які почали підготовку до парламентських виборів.

Повідомлення, які могли б вказувати на російський вплив, протягом періоду моніторингу спостерігалися рідше, ніж у попередні періоди. Про це зазначила медіаекспертка, співзасновниця «StopFake» Ольга Юркова. Це може пояснюватися зосередженістю медіа на виборчій тематиці. При цьому російський вплив, зокрема на вибори і на кандидатів у президенти, став однією із домінуючих тем у передвиборчому дискурсі.

 «Соціальні мережі зіграли ключову роль у створенні інформаційних приводів виборчої кампанії кандидатів. Втім, у їхній риториці бракувало змістовних меседжів про програми та бачення розвитку держави – акцент робили на короткі лозунги та спроби дискредитувати опонента», – додала Ольга Юркова.

Більшість лідерів громадської думки або відкрито висловлюють свої симпатії, або дають їх зрозуміти. Що стосується Facebook-представництв традиційних медіа, то найпопулярнішим для всіх сторінок був перебіг виборчої кампанії: обговорення дати та часу дебатів, здача кандидатами аналізів тощо. Це свідчить про відсутність запиту на змістовні дискусії.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов зазначив: «Здобуто цінний досвід, який придасться вже незабаром – під час парламентських виборів. Комісія з журналістської етики здобула більше видимості, що важливо для згуртування журналістської спільноти і для того, щоби зробити наші проблемні питання зрозумілішими широкому загалу. Через такі процеси, як відстеження висвітлення виборів, пролягає шлях до підвищення рівня медіаграмотності у суспільстві і підвищення рівня професіоналізму у діяльності засобів масової інформації».

За результатами моніторингу з 1 по 12 квітня 2019 року було виявлено 20 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із яких пов’язана з порушенням стандарту відділення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту.

Комісія уважно розглянула скарги та винесла три рішення щодо таких ЗМІ як: «Інтер», «NewsOnе», «ТРК Україна». Серед рішень Комісії було два дружніх попереджень та один публічний осуд, зокрема «ТРК Україна».

Дані моніторингу демонструють значні відмінності у висвітленні діяльності жінок і чоловіків в українських медіа, особливо з урахуванням проведення виборчої кампанії. З одного боку, з’явилася чутливість до гендерної рівності у деяких журналістів, з іншого боку, вона носить несистемний, особистісний характер.

«Так відбувається через відсутність редакційної політики та прописаних редакційних стандартів реагування на сексизм та дотримання гендерного паритету у ЗМІ. Як вірно наголошує Комісія з питань гендерної рівності Ради Європи гендерна рівність залежить не лише від бажання кількох осіб. Насамперед це – продукт колективної діяльності, спрямованої на зміну культури та ментальності в медіасекторі», – вважає координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко.

Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщуються на веб-сторінці ГО «Комісія з журналістської етики».

Презентація підсумкового звіту за увесь період моніторингу та обговорення його результатів у форматі круглого столу, заплановано на 20 травня 2019 року.

Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

Фото: Укрінформ