Журналісти впевнені, що ЗМІ впливають на виборців і політиків
ЗМІ впливають на виборців і політиків – таку думку висловили журналісти – учасники суспільно-політичного форуму: «Чесна розмова з майбутнім парламентом», який відбувся в Києві 23 липня з ініціативи громадянського руху «Чесно».
«Інше питання: якою мірою впливають і чи виборці мають доступ до цих ЗМІ? Наприклад, з нашим каналом є питання», – сказав гендиректор ТВі Микола Княжицький.
На думку оглядача «Телекритики» Світлани Остапи, про довіру виборців до ЗМІ свідчить той фактор, що люди звертаються до журналістів за допомогою, після того, як не змогли вирішити свої проблеми у владних кабінетах. «А власне на вибір виборців старшого віку більше впливає телебачення. Молодь же більше довіряє інтернет-виданням», – сказала журналістка.
Ольга Вакало із Запорізької ОДТРК зазначила, що потреба в чесній нерафінованій інформації є не лише в громадян, а й у політиків.
На заваді поширенню чесної інформації стоять дві проблеми, вважає Мустафа Найєм з «Української правди». Одна з них – внутрішня – це недовіра журналістів один до одного, а також загальна – відсутність критеріїв чесності інформації. «У депутатів є партія, гроші, медіа, бізнес, а єдиний ресурс, який є в журналістів – це його репутація. Якщо нам не довіряють читачі, слухачі, глядачі, то це й буде найкраща люстрація», – зауважив журналіст.
Микола Княжицький вважає, що про впливовість медіа свідчать переслідування ТВі. Виключення ТВі з кабельних мереж «Тріолану» пан Княжицький пов’язує з показом сюжету про підкуп кандидатами від Партії регіонів виборців гречкою та іншими продуктами.
На сьогодні є дуже важливим питання прозорості медіавласності, вважає народний депутат Анатолій Гриценко. «Нам треба всім разом розбити міф-стереотип, що всі депутати однакові. Не всі. Так само, як і журналісти не всі однакові, і виборці не всі однакові. Власне, і саме рух “Чесно” мав за мету показати, що не всі депутати однакові. Як використати ЗМІ? Говорити чесно, закликати виборців йти на вибори, переконати навіть розчаровану людину, що від неї щось залежить. Показати також моральних уродів, які не мають права брати участь у виборах. І переконати їх, що вони не всі однакові і що можна захистити свій результат», – сказав пан Гриценко.
Дослідження руху «Чесно» не так легко донести до більшості громадян, оскільки провладні ЗМІ не поширюють інформацію, яка може зашкодити партії влади. Змінити цю ситуацію могли б закони про прозорість медіавласності та незалежність регуляторного органу, переконаний Микола Княжицький. «Бо поки цього не буде, у нас будуть обмеження в розповсюдженні інформації і джинса», – зазначив гендиректор телеканалу ТВі.
Редактор Kyiv Post Катерина Горчинська вважає, що тут потрібен комплексний підхід. «Нам потрібні зміни в освіті журналістів, система внутрішніх стандартів. Чому джинса виникає? Тому що не існує ніяких стандартів. В Україні велика кількість ЗМІ, частина з них існує за бюджетні кошти. Цього не повинно бути, вони повинні виживати самостійно», – впевнена вона.
«Проблем з поширенням інформації не було б, якби влада роздержавила пресу і створила канал суспільного мовлення, про що вже заявляла давно», – нагадала Світлана Остапа.
Мустафа Найєм порадив доносити інформацію руху «Чесно» через друзів, родичів, знайомих.
Під час форуму були оприлюднені результати моніторингу чинної Верховної Ради, проведеного рухом «Чесно». Згідно з дослідженням, тільки три депутати відповідають критеріям доброчесності: Микола Томенко (позафракційний), Олександр Гудима (фракція «БЮТ-Батьківщина») і Володимир Лановий (фракція «НУ-НС», став депутатом лише в червні 2012 року).
«Телекритика»
