Більшість українських ЗМІ висвітлює вибори упереджено та незбалансовано – медіамоніторинг

Із наближенням виборів ЗМІ інтенсивно висвітлюють передвиборчу кампанію, надаючи виборцям багато інформації щодо кандидатів та їхньої діяльності. Проте сформувати об’єктивне бачення кампанії виборці можуть лише за умови перегляду новин від декількох інформаційних джерел одночасно. Це один з висновків моніторингу загальнонаціональних телеканалів, онлайн-ЗМІ та їхньої діяльність у соціальних мережах. Результати моніторингу було оприлюднено на прес-конференції «Кому із кандидатів підігрують українські ЗМІ: результати медіа моніторингу».

28 березня відбулася прес-конференція коаліції громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» щодо других проміжних результатів незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні за період з 4 лютого до 17 березня 2019 року. Дані медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.

Попри різноманітне медіасередовище, більшість інформаційних джерел слідують певним політичним лініям та залишаються під суттєвим впливом своїх власників. Для висвітлення виборчої кампанії це означає, що низка ЗМІ знаходилися під впливом певних кандидатів та політичних партій.

«Необхідно розуміти, що є важливим для глядача з інформаційної точки зору, а що з’являється у новинах лише для задоволення певного кандидата або ж за можливу оплату появи кандидата у новинах. Це надзвичайно сильно впливає на загальну довіру до ЗМІ» – зауважив міжнародний експерт Ради Європи Расто Кужель.

Експерт зазначив, що у висвітленні виборів відсутні глибинні підходи, які були б корисні електорату, щоб зробити поміркований вибір.

«Я впевнений, що журналісти можуть робити більше для того, щоб слідувати більш активному, а не реакційному підходу у висвітленні виборів, та створювати кращі платформи для суспільного обговорення важливих питань, як це підтверджує приклад декількох онлайн ЗМІ. Політики зобов’язані прийняти ту роль, яку незалежні медіа мають відігравати під час виборів», – додав Расто Кужель.

Будь-які законодавчі «правила гри», в тому числі, для ЗМІ під час виборчого процесу, мають забезпечуватись санкціями за їх порушення. Без цього правила стають декларативними і не обов’язковими для виконання. На цьому наголосив Медіаюрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

«Для телебачення, яке залишається на сьогодні основним джерелом інформації для 74% українців, визначну роль в цьому контексті грає регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Проте, через сумніви щодо власних повноважень, дефекти чинного законодавства та внутрішні процедури регулятора єдиним реагуванням на сьогодні є різноманітні листи до телеканалів», сказав медіаюрист.

Через відсутність кейсів притягнення до відповідальності або де було б ініційовано справи за порушення під час виборчого процесу з боку телеканалів, як наслідок, телеканали не хочуть реагувати на звернення регулятора й продовжують незбалансована висвітлювати виборчу кампанію.

Олександр Бурмагін зазначає, що Нацрада не має впевненості у власних повноваженнях. Але на його думку, у регулятора є повноваження виносити попередження телеканалам.

«Наш ефір сьогодні з мовою ворожнечі, агітацією в новинах і відсутністю навіть формальних вихідних даних при публікації результатів соціологічних опитувань, пов’язаних з виборами. В цілому, результати моніторингу красномовно говорять самі за себе. Адже, без санкцій, правила носять умовний характер. Таке враження, що ніхто не знав, що у нас буде виборчий процес», – сказав Бурмагін.

Також, за результатами моніторингу, негативні тенденції, які зафіксувала команда з 15 незалежних моніторів у попередній моніторинговий період (14 січня – 3 лютого 2019 року), лише посилювалися із наближенням дня голосування.

«Олігархічні телеканали продовжили підтримку своїх кандидатів у президенти та контрагітацію проти опонентів, що спостерігалося і в ток-шоу, і в новинах. На жаль, побільшало «джинси». І в теленовинах, і на сайтах багато беззмістовних матеріалів про поїздки кандидатів у президенти в регіони, їх зустрічі з виборцями. Натомість мало об’єктивного інформування виборців про кандидатів та їхні програми, що не сприяє раціональному вибору», – зазначила медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.

За результатами моніторингу 4 лютого – 17 березня 2019 року командою з моніторингу було виявлено 46 випадків можливого порушення Кодексу етики українського журналіста. Більшість із них пов’язана з порушенням стандарту балансу точки зору опонентів,  а також обов’язку подачі оцінки незалежних експертів. Крім того, за попередній період моніторингу  14 січня – 3 лютого 2019 року було виявлено 16 випадків порушення журналістської етики, більшість із яких були пов’язані з порушенням стандарту відділення фактів від коментарів, відсутністю відокремлення і маркування реклами від новинного контенту, а також порушенням правил цитування соціологічних опитувань.

Членкиня ГО «Комісія з журналістської етики» Світлана Остапа зазначила: «Комісія з журналістської етики як орган саморегуляції журналістів та редакцій уважно розглянула скарги та винесла 8 рішень щодо таких ЗМІ, як: сайт «Сьогодні»,  сайт «Страна.юа», сайт «ГОРДОН», телеканал «1+1», телеканал «Прямий», «Телеканал Україна». Серед рішень Комісії було 7 дружніх попереджень та 1 публічний осуд медіа, зокрема Прямого телеканалу».

За результатами опрацьованих рішень Комісія наголошує на важливості дотримання журналістами засад достовірності, повноти і точності, об’єктивності та неупередженого подання інформації щодо кандидатів на виборах та перебігу виборчого процесу, які визначені у статті 56-5 Закону України «Про вибори Президента України».

Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами. Зважаючи на це, Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам у своїх матеріалах утримуватися від надання переваги окремим кандидатам для представлення їхньої позиції на виборах.

Моніторинг зосереджувався на новинних програмах у прайм-тайм на десяти національних телеканалах: «UA:Перший», «1+1», «Інтер», ICTV, СТБ, «112 Україна», Прямий, 5 канал, NewsOne. Також 8 онлайн-ЗМІ (моніторинг стрічки новин): «Обозреватель», «Сегодня», «Страна.ua», «Кореспондент», «Українська правда», «Гордон», «Громадське.UA», «Новое время». А також соціальні мережі 10 кандидатів у президенти на Facebook та Facebook-сторінки ЗМІ.

Якщо відбудеться другий тур виборів Президента України, команда з моніторингу продовжить моніторинг засобів масової інформації, щоб визначити, чи збережуться вищезазначені тенденції під час другого туру та презентує результати напередодні голосування у квітні.

Повні звіти за результатами моніторингу українською та англійською мовами, новини моніторингу, рішення Комісії з журналістської етики розміщуються на веб-сторінці ГО «Комісія з журналістської етики».

Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.