Боти готуються до бою. Як медіа Кіровоградщини почали виборчу кампанію
Олег Коваленко
Хто з кандидатів уже піариться в медіа, які з видань працюватимуть на владу й опозицію та де розгорнеться найбрудніша боротьба між учасниками місцевих виборів? Сайт «Вибори і ЗМІ» починає цикл матеріалів про перебіг місцевої виборчої кампанії 2020 року в регіональних і місцевих медіа. Перша область, яку ми аналізуємо, — Кіровоградська.
Хоча офіційно місцева виборча кампанія стартує у вересні, насправді у Кропивницькому та Кіровоградській області агітація почалась іще навесні. Головна боротьба закономірно точитиметься за пост міського голови обласного центру. А медіа традиційно розцінюють передвиборні місяці як можливість заробити.
У червні Артем Стрижаков, який на минулих виборах був головним суперником нинішнього міського голови Андрія Райковича, оголосив про створення політичної партії «Перспектива міста». Останні п’ять років під такою назвою у Кропивницькому працювала громадська організація. А 22 червня Райкович приєднався до новоствореної «партії мерів» «Пропозиція». На посаду він обирався як представник Блоку Петра Порошенка, але до «Європейської солідарності» не долучався. Хоча прямим текстом ані Стрижаков, ані Райкович не говорили, що претендуватимуть на пост мера, це всім зрозуміло. Також можна припустити, що серед претендентів будуть нинішній секретар міськради Андрій Табалов, якого висуватиме «Наш край», і представник «Батьківщини» Олександр Цертій. Колишній народний депутат від «Народного фронту» Олександр Горбунов, напевно, висуватиметься від партії «За майбутнє» — саме їхні фірмові кольори і шрифти він почав використовувати на своїй сторінці віднедавна.
У серпні представники місцевого осередку партії «Слуга народу» оголосили, що висуватимуть на пост мера Ольгу Ковальову-Алокілі. Це банкірка, політична кар’єра якої розпочалася з посади радниці голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрія Балоня, заарештованого за підозрою в корупції.
Агітація в медіа вже стартувала
Громадянська мережа «Опора», яка нещодавно включилась у моніторинг місцевих виборів, зафіксувала в газетах «21-й канал», «Україна — Центр», «Нова газета» та «Первая городская газета» у серпні 2020 року іміджеві матеріали про кандидатку від «Слуги народу» та про команду «Перспектив міста». Матеріали не маркувались як реклама, хоча в них були політичні гасла й заклики. Подібний контент публікують під рубриками «Політика», «Презентація», «Проєкт» тощо. Матеріали з ознаками замовності про майбутніх кандидатів від «Слуги народу» повиходили чи не в усіх районках області — журналістів звідусюди запросили на пресконференцію партії.
Також «Україна-Центр» у липні публікувала підозрілі матеріали про Андрія Райковича й Артема Стрижакова. «Кіровоградська правда» публікувала матеріали про Андрія Райковича та кандидатів від «Слуги народи», а також виявилася чи не єдиним виданням області, що написало про новопризначеного очільника осередку «Сили і честі» на Кіровоградщині.
Міська влада має якщо не власний медіаресурс, то принаймні вплив на низку популярних місцевих видань. «Вечірня газета» формально роздержавилась, але фактично залишається вісником міської ради, доносячи офіційну позицію влади. Офіційний договір про висвітлення діяльності міської ради мають також онлайн-видання «Гречка» і CBN, які обрали як найрейтинговіші сайти міста. «Гречка» маркує рекламні матеріали позначкою «реклама». Виданням, які отримують гроші з місцевого бюджету за висвітлення діяльності, буде непросто під час виборчої кампанії, коли за законом уся передвиборна агітація має оплачуватися з виборчих фондів і маркуватись.
Гаряче буде і в Олександрії — другому за розмірами місті області. Місто вже багато років очолює Степан Цапюк. Раніше він був у Партії регіонів, а згодом змінив її на «Опозиційну платформу —За життя». Він уже підтвердив, що балотуватиметься. Цапюка активно піарять у соцмережах, зокрема на фейсбук-сторінці «Сучасна Олександрія», яка фактично стала ретрансляторкою піару міської ради та мера.
Очевидно, на противагу йому виступить колишній голова Кіровоградської обласної державної адміністрації, представник «Європейської солідарності» Сергій Кузьменко або хтось із його оточення. Кузьменко — співвласник великої агрофірми, президент футбольного клубу «Олександрія», регулярно вкладає в Олександрію великі гроші. Він також володіє цілим медіахолдингом, до якого входить сайт CBN («Центральноукраїнське бюро новин»), телеканал «Вітер» і газета «Кіровоградська правда». Ці медіа активно висвітлюють доброчинність Кузьменка і приділяють багато уваги подіям в Олександрії, хоч і працюють на всю область.
Медіа, живі й не дуже
Найпопулярніші онлайн-видання регіону не грають в одні ворота, а готові розміщувати рекламу будь-яких кандидатів. Принаймні, під час попередніх виборчих кампаній «Гречка», CBN і «Точка доступу» співпрацювали з усіма охочими.
Та багато хто з кандидатів воліє не витрачати гроші на легальну рекламу в медіа, а піаритися лише у «виданнях імені себе». Такі медіа мають чітку місію: хвалили свого патрона й кусати його опонентів. Часто вони навіть не пишуть ні про що, крім політики та піарної соціалки. Навіть якби ці видання продавали рекламу, іншим кандидатам не було б сенсу її купувати, адже ні довіри, ні рейтингу в ручних медіа зазвичай немає.
Андрія Табалова вихваляють його сайти «Рідний край» та «З перших уст», хоча політик рекламується й в інших виданнях. Діяльність Олександра Цертія висвітлюють «Прожектор» і «Златопіль». Під час попередніх виборчих кампаній Цертій не розміщував рекламу, а намагався створювати інфоприводи, аби ним таки цікавилися медіа.
Сайт Dozor, який належить Артему Стрижакову, хоч і багато пише про свого власника в позивному ключі, не відмовляється від реклами інших кандидатів. Наприклад, опублікував інформацію про майбутніх кандидатів «Слуги народу». Стрижаков розміщує рекламу в усіх доступних для цього медіа.
Власник сайту «Перша електронна» Станіслав Березкін, колишній нардеп, навряд чи балотуватиметься до органів місцевої влади. Він фігурує у кримінальному провадженні через розкрадання 20 мільйонів доларів «Ощадбанку». Ймовірно, видання розміщуватиме рекламу від усіх.
Місцеві зливні бачки ElisavetUA, Centr.kr.ua, «Дзеркало Кіровоградщини» і «Моє місто» не мають ані редакцій, ані контактів, копіпейстять офіційну інформацію, крадуть контент в інших медіа, а також принагідно поширюють піар певних політиків. На минулих виборах вони підтримували Артема Стрижакова, проте не факт, що цього року їхнім фаворитом не стане хтось інший.
Сайт «Без купюр» на минулих виборах був прихильний до «Громадянської позиції». Можна припустити, що цього разу він розміщуватиме рекламу різних кандидатів і політсил. Принаймні, реклама Стрижакова вже виходила.
На початку 2020 року відродився сайт Ozone, який перебував в анабіозі кілька років. Тепер на ньому щодня виходить кілька новин. Кого він підтримуватиме на виборах, ще не зрозуміло.
Пасивне поки що й видання Mandarin-news. Воно належало депутату міської ради Рафаелю Санасаряну, який представляє Радикальну партію Ляшка. Але політик ще не оголошував, чи братиме участь у виборах, і якщо так, то від якої партії.
На паузі й сайт Кropyvnytskyi, який належить екснардепу Олександру Горбунову. Тут також з’являється по кілька передруків новин на день і свіжа інформація про реконструкцію місцевого парку, державне фінансування якої власник вважає своєю заслугою. Цікаво під час виборів буде почитати й сайт Центру медіарозслідувань «Прозоро». У цьому виданні, яке займається розслідуваннями, точно не буде реклами, проте може з’явитися чимало цікавих розслідувань, адже учасники виборів організовуватимуть зливи про своїх опонентів.
У Кіровоградській області три місцеві телеканали: філія Суспільного, «Вітер» і TTV. Останній — у сфері впливу депутата міської ради Ігоря Волкова, який зараз належить до «Слуги народу». Політичну рекламу розміщуватимуть усі три канали, але дотримання вимог законодавства та стандартів журналістики варто чекати хіба що від суспільного мовника.
Соцмережі й ботоферми
Спеціально створені сторінки в соцмережах, які поливали брудом певних кандидатів, вже були тенденцією попередніх виборів. Але якщо тоді вершиною їхньої творчості були фотожаби на кандидата або обсмоктування подробиць його особистого життя, то тепер боти в соцмережах найбільше розповідають про те, що кандидат зробив не так або чого з обіцяного не виконав.
Новою фішкою стали боти, які активно працюють на підтримку певного кандидата, але при цьому лайкають відверто ворожі ініціативи. Згодом про них писатимуть: «Подивіться на Машу Машуню, вона підтримує кандидата Х, а ще вона у групі підтримки сепаратистів, дивиться дитяче порно й підтримує доґхантерів. Певно, її кандидат теж такий».
Подібні боти вже атакували Олександра Горбунова. На гарячому ловили ботів, які просувають інтереси Андрія Райковича й Артема Стрижакова. Незабаром до війни в соцмережах долучаться й інші кандидати.
Головним полем бою ботів є групи в соціальних мережах. Найпопулярніші з них — це «Кіровоград.ua», «Кропивницький Live» та «Маленький Париж — Єлисаветград». Аналогічні групи має чи не кожна громада чи містечко області. В багатьох селах і селищах узагалі немає локальних медіа, тому всі передвиборні баталії та чорний піар зосереджені саме у групах.
Побачити негатив про «слуг народу» та інших учасників виборів можна буде і в телеграм-каналі Андрія Лавруся. Колишній кандидат у нардепи, який займався гарячою лінією облдержадміністрації, зараз отримав посаду в міській раді, але не припинив позиціонуватись як керівник громадської організації «Центральноукраїнський антикорупційний офіс». Саме він першим докладно написав про затримання Андрія Балоня та оприлюднив матеріали багатьох інших справ, пов’язаних із корупцією. Більшість злитої Лаврусем інформації згодом підтвердилася.
25 серпня телеграм-канал covid19krop, що має понад тисячу підписників, змінив назву на «Андрій Райкович» і тепер поширює піар-матеріали про нинішнього мера. Цей канал пресслужба міськради створила навесні, щоби повідомляти мешканцям Кропивницького важливі новини про коронавірус. Напевно, тепер є важливіша тема.
Можна передбачити, що медійні баталії цього року будуть у рази потужнішими, ніж перед попередніми місцевими виборами, ще й завдяки коронавірусу. Адже карантин завадить кандидатам провадити масові агітаційні заходи, а бюджет через витрати на боротьбу з епідемією недоотримав грошей, що могли піти на подачки виборцям. Єдине, на що залишається витрачати виборчий фонд — піар у медіа.
Фото: скріншот www.youtube.com/watch?v=vFPSliSah4A
