Голова ЦВК Олег Діденко: У суспільній свідомості питання підготовки до виборів часто ототожнюється з виборчим процесом. Але це не завжди так

Олег Діденко — про роботу ЦВК під час повномасштабної війни, підготовку до повоєнних виборів, протидію зовнішньому втручанню у вибори та виклики перед медіа.

Центральна виборча комісія почала готуватися до виборів через кілька місяців після повномасштабного вторгнення. Члени ЦВК вірили у швидку перемогу й думали, що чергові вибори пройдуть в 2023 році.

Розуміючи, що чинне виборче законодавство не пристосоване до повоєнних виборів, у ЦВК напрацювали проєкт закону про особливості перших повоєнних виборів. Саме він став базовим документом, над яким працювала робоча група щодо підготовки законодавства до перших повоєнних виборів, створена у грудні 2025 року у парламенті.

І хоча ЦВК не проводила чергових загальнонаціональних виборів з початку великої війни, має готуватися до нових викликів: масштабна міграція, мільйонні переміщення людей, руйнування виборчої інфраструктури, окуповані території та наші громадяни на них, загрози зовнішнього втручання, дезінформація, кібератаки, проблеми з кадрами, проблеми з навчанням, гарантії виборчих прав військовослужбовців, питання інклюзії.

Усі ці виклики потребують відповідей і рішень, каже голова ЦВК Олег Діденко. На жаль, будь–які рухи щодо підготовки до повоєнних виборів у нас сприймають як факт, що скоро вибори. «Треба розмежувати підготовку до виборів у широкому сенсі та, власне, організацію виборчого процесу, коли будуть для того умови», — зауважує голова ЦВК.

За словами Олега Діденка, роль медіа на перших повоєнних виборах буде важливою в плані верифікації інформації. Щодо викликів, які будуть перед медіа на перших повоєнних виборах, то, на його думку, це буде зовнішнє втручання. «Дуже важко буде знайти баланс між свободою слова і висвітленням різних точок зору з одного боку, і щоб при цьому не стати інструментом в руках ворога — з іншого», — каже він.

Семирічні повноваження чинного складу ЦВК розпочалися у жовтні 2019 року. Олександр Корнієнко в інтерв’ю «ДМ» сказав, що скоро у членів ЦВК завершується термін повноважень, і що це перший склад ЦВК, який за весь термін не провів жодних загальнонаціональних виборів. Олег Діденко вважає, що питання перезавантаження ЦВК не є найскладнішим. Найважливіше — підготуватися до повоєнних виборів.

«У 2020-му році у нас були місцеві чергові вибори на всій території України, за винятком окупованої. На жаль, у зв’язку з війною не було президентських і парламентських. Якщо говорити про звільнення у зв’язку з завершенням строку повноважень — це не якась подія, до якої потрібно готуватися, це просто факт, який повинен настати. Якщо парламент вирішить перезавантажити ЦВК, ми готові», — каже він.

— Олеже Миколайовичу, ви входите до робочої групи щодо підготовки законодавства до перших повоєнних виборів, яку очолює перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко. Відомо, що вона працює в режимі семи підгруп, кожна з яких обговорює одне важливе питання. Приміром, голосування за кордоном, голосування військовослужбовців тощо. На вашу думку, чи напрацювала вже робоча група консенсусні пропозиції для ухвалення закону про перші повоєнні вибори? Чи ще є дискусії з деяких питань? Яких саме?

— На це питання немає однозначної відповіді. Дійсно, робоча група розподілена на підгрупи за напрямами, за ключовими проблемами. У нас на робочій групі відбулася презентація напрацювань, які погоджені на рівні підгруп. Дискусійні ж питання будуть обговорювати на рівні робочої групи загалом. Крім того, є окремі питання більш політичного характеру, які відразу планувалося обговорювати на рівні робочої групи загалом. Тому цей процес ще буде тривати.

Складно відповісти конкретніше, бо питання багатоаспектні. Приміром, щодо голосування за кордоном. Обговорювалося, яким чином будуть розширювати можливості для голосування наших громадян за кордоном: варіанти кількаденного голосування, створення додаткових дільниць тощо. Активна реєстрація — це ще одне питання. Якісь питання практично узгоджені, якісь — ще дискутуються. Загалом можу сказати, що практично за основу робоча група взяла законопроєкт, який напрацювала Центральна виборча комісія. Думаю, на 90% робоча група підтримала наші пропозиції.

— Він ще ж не зареєстрований?

— Ні. Можна так сказати, що зараз триває робота в робочій групі над пропозиціями до законопроєкту про перші повоєнні вибори, в основі якого лежать пропозиції до законопроєкту, напрацьовані ЦВК.

Наскільки я розумію, за результатами роботи робочої групи буде зареєстрований уже власне законопроєкт про особливості повоєнних виборів — і тоді почнеться законодавчий процес відповідно до регламенту Верховної Ради.

— Чи обговорювали якісь новації щодо медіа та політичної реклами? Приміром, чи мають зберегтися дебати на Суспільному?

— У нашому законопроєкті ми не приділяли багато уваги цьому питанню, тому що ми говоримо про законопроєкт про особливості перших повоєнних виборів. А тут, мабуть, немає якихось особливостей для повоєнних виборів, тут буде діяти загальне законодавство.

У парламенті зареєстровано законопроєкт №8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборчої агітації». Але його ще не розглядали.

А у фокусі нашої робочої групи були саме особливості повоєнних виборів.

Щодо дебатів відповім вам як громадянин. Думаю, що такий формат має право на життя, оскільки допомагає виборцям краще зрозуміти особливості передвиборчої кампанії, особливості програм кандидатів, краще їх оцінити. Але знову ж таки питання: хто з ким дебатує. Як показує практика попередніх дебатів, не всі дебати було цікаво дивитися виборцям. Бо є більш і менш популярні кандидати. Або іноді приходив лише один кандидат на дебати. Пари і почерговість визначаються жеребкуванням. Але виборцям найцікавіше подивитися дебати саме між лідерами громадської думки.

Знову ж таки з минулого досвіду питання дебатів не обмежується законом. Окремі медіа організовували власні формати, які надавали можливості кандидатам дебатувати. І це нормально. Важливо тільки, щоб дотримувалися загальні демократичні стандарти та принципи, передусім — принцип рівності.

Щодо політичної реклами. Якщо законом буде заборонена політична реклама, то має бути заборонена для всіх. Якщо вона передбачена, то мають бути забезпечені рівні умови. Це найважливіше. Щоб суб’єкти виборчого процесу були в однакових умовах. Для нас як органу адміністрування це важливо насамперед.

По-друге, щоб було прозоре фінансування політичної реклами, тому що з цим теж часто є питання. Є ще питання рівності і доступності. Тут стоїть дилема, чи має держава забезпечити певні площі чи ефірний час коштом державного бюджету, щоб усі мали доступ? Чи державі доцільно фінансувати цю історію, якою потім дехто зловживає, чи зекономити бюджетні кошти й витратити їх на інші важливі цілі Але це питання більш політичне. Це питання до законодавця.

— В інтерв’ю «Укрінформу» пів року тому ви сказали, що ЦВК готується до занальнонаціональних виборів уже з 2022 року. Я розумію, що запустити основний процес підготовки можна буде тільки після ухвалення відповідного закону. Конкретизуйте, будь ласка, що саме зроблено за період повномасштабного вторгнення? Ви вже згадували законопроєкт ЦВК…

— Питання підготовки до виборів дуже широке і комплексне. Що ми спостерігаємо. У суспільній свідомості питання підготовки до виборів часто ототожнюється з виборчим процесом. Але це не завжди так. Треба розмежувати підготовку до виборів у широкому сенсі та, власне, організацію виборчого процесу, коли будуть для того умови. Раніше Верховна Рада довго не починала працювати над законопроєктом про повоєнні вибори, зокрема й тому, що будь-яка згадка про вибори, особливо в парламенті, виглядала для суспільства так, що дуже скоро вибори.

А у нас повномасштабна війна, нам не до цього. І фокус уваги суспільства переноситься не туди, це дестабілізує ситуацію. І тут я можу зрозуміти народних депутатів.

З іншого боку, війна внесла багато коректив. Є багато викликів. Вибори будуть надзвичайно складними з одного боку та надзвичайно відповідальними з іншого. Від них дуже багато чого залежить. Для того, щоб подолати всі ці виклики, треба готуватися завчасно.

Ми почали готуватися до подолання викликів війни на повоєнних виборах вже за кілька місяців після повномасштабного вторгнення. Ми тоді вірили, що перемога буде швидкою, і вибори відбудуться за планом, уже в 23-му році. До чого зводилася наша робота? Є нові виклики, як-от масштабна міграція, мільйонні переміщення громадян, як в Україні, так і за кордон. Руйнування виборчої інфраструктури, окуповані території та наші громадяни на них, загрози зовнішнього втручання, дезінформація, кібератаки, проблеми з кадрами, проблеми з навчанням, гарантії виборчих прав військовослужбовців, питання інклюзії — ці виклики потребують відповідей, рішень. Тому очевидно, що виборче законодавство має бути оновлене.

І суб’єкти виборчого процесу, і виборці, і члени виборчих комісій мають розуміти, як це все відбуватиметься. Приміром, як проводити навчання в повоєнних умовах, коли міграція триватиме? Невизначеність усе ускладнює. Тобто підготовка до повоєнних виборів — це фактично відповіді на ці виклики. Тому законопроєкт — це основа. Очевидно, що наше законодавство не писалося під такі умови. Тому, очевидно, що потрібно визначити особливості повоєнних виборів.

Інший великий блок питань — підвищення інституційної спроможності ЦВК. Щоб Комісія була максимально готовою долати всі виклики безпосередньо під час виборчого процесу.

Для прикладу, ризик зовнішнього втручання у вибори у формі кіберзагроз стимулює посилення кіберстійкості. Це означає, що потрібно удосконалювати, модернізувати наші системи кіберзахисту, удосконалювати інформаційно-аналітичні системи ЦВК. Вони у нас застарілі й потребували оновлення.

Оновлення інформаційно-аналітичних систем ЦВК, створення єдиної інформаційної системи ЦВК, посилення кіберзахисту — це все потрібно робити в умовах відсутнього бюджетного фінансування. Це дуже складно, але нам це вдається поступово розв’язувати завдяки допомозі наших партнерів — завдяки коштам міжнародної технічної допомоги. І знову ж таки, це все дуже складний процес, який потребує не тільки коштів, але й часу. Якщо напередодні виборчого процесу Центральній виборчій комісії нададуть навіть необмежений бюджет — неможливо буде встигнути провести відповідні закупівлі, розробити програмне забезпечення, протестувати його та ввести в експлуатацію, закупити, поставити та налаштувати обладнання тощо. Це все потрібно робити завчасно.

Інший важливий напрям — комунікаційна стратегія повоєнних виборів. Вона навіть стала пунктом євроінтеграційної дорожньої карти, настільки оцінено її важливість. Тому що, з одного боку — це механізм інформування громадян і суб’єктів виборчого процесу про правила проведення виборів. З іншого — це інструмент протидії дезінформаційним і маніпуляційним кампаніям. Фактично інструмент протидії зовнішньому втручанню.

Також ми працюємо над створенням тренінгового центру Центральної виборчої комісії, який забезпечував би навчання членів виборчих комісій усіх рівнів. Працюємо і над концепцією навчання членів виборчих комісій усіх рівнів. Нещодавно виносили її на публічне обговорення, сподіваюся, скоро приймемо. Багато чого в плані навчання можна переводити в онлайн, як відповідь на нові виклики, тому що дуже складно працювати в окремих випадках старими методами. Наприклад, за кордоном, де виборці розпорошені по всьому світу, збирати людей фізично в одному місці буде непросто та й не завжди доцільно.

Великий масив питань з інклюзії, доступності до виборчого процесу. Такими питаннями завжди важко було займатися, важко розв’язувати. А через війну їх актуальність зростає. На жаль, кількість людей з інвалідністю збільшується і, відповідно, держава має забезпечити їхні права щодо участі у виборчому процесі на рівних засадах. Теж активно працюємо над цими питаннями.

Щодо Державного реєстру виборців. Ми призупиняли його ведення, посилили кіберзахист, потім із 1 січня цього року відновили його роботу в повному обсязі. За великим рахунком питання реєстру надзвичайно складне. Основна проблема в тому, що дані реєстру часто не відповідають фактичним даним проживання людей. Державний реєстр виборців є точний з юридичної точки зору, але не актуальний із фактичної точки зору, тому що громадяни дуже часто не реєструються за фактичним місцем свого проживання.

Як ЦВК, державі забезпечувати виборчі права п’яти-шести чи десяти мільйонів людей, якщо вони не обліковуються там, де фактично перебувають? Особливо ті, хто за кордоном — в абсолютній більшості їхня виборча адреса значиться на території України за місцем юридичної реєстрації, оскільки практично ніхто з вимушених переселенців не перебуває на консульському обліку. Якщо держава Україна захоче створити додаткові виборчі дільниці за кордоном, щоб дати можливість громадянам проголосувати, вона ж має знати, де саме ці дільниці створювати?

Станом на зараз голосування за кордоном відбувається у виборчих дільницях на територіях посольств України, їх наразі 104. Це дуже мало. Ми запропонували утворювати додаткові дільниці за межами посольств там, де є багато наших громадян, де вони активні, де хочуть голосувати.

— Але громадяни поки ж можуть оновити свої дані в реєстрі виборців?

— Так. Станом на зараз громадяни можуть і перевірити свої дані в Державному реєстрі виборців, і оновити їх. Також люди вже зараз можуть змінити свою виборчу адресу. Інше важливе питання — чи варто вже зараз активно закликати їх до таких дій? Чи варто зараз робити інформаційно-роз’яснювальні, мотиваційні кампанії щодо зміни виборчої адреси, наприклад? В умовах повномасштабної війни та постійних обстрілів, терору цивільного населення. І зразу всі будуть думати, що через пів року вибори. Тому питання: вчасна ця інформаційна кампанія чи ні? Чи не зробимо більше шкоди? Крім того, якщо ЦВК зараз вийде з інформаційною кампанією, неважливо в Україні чи за кордоном, з проханням оновити дані в реєстрі, то на момент виборів (ніхто ж не знає, коли вони будуть) інформація може змінитися.

Тому зараз ми хочемо напрацювати зміст, меседжі конкретних кампаній. Їх має бути декілька. На мою думку, має бути кампанія в перехідний період після завершення воєнного стану і початком виборчого процесу. Наступна — під час виборчого процесу. І можливо ще одна. Вони мають бути своєчасно, тоді, коли це актуально.

Крім того, у законопроєкті ми пропрацювали окрему процедуру активної реєстрації, як механізм визначення потреби в утворенні додаткових виборчих дільниць за кордоном — якщо це буде підтримано законодавцем, тут теж потрібна буде окрема інформаційна кампанія.

— Я читала, що ЦВК має два великих напрями роботи — це підготовка до повоєнних виборів і євроінтеграція. Що саме мала зробити ЦВК задля нашої євроінтеграції?

— У євроінтеграційній дорожній карті визначені конкретні пункти, виконавцем яких є Центральна виборча комісія. Торік це була комунікаційна стратегія повоєнних виборів і врахування рекомендацій ОБСЄ БДІПЛ, ми ці пункти виконали.

У євроінтеграційній дорожній карті є прийняття закону про вибори, виконавець парламент. ЦВК свою частину роботи зробила. Ми напрацювали комплексний законопроєкт, направили його до Верховної Ради для подальшого опрацювання. Працюємо над іншими напрямами.

— Нещодавно Центральна виборча комісія схвалила концепцію щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні. Документ визначає стратегічні підходи ЦВК до запобігання, виявлення та протидії спробам зовнішнього впливу на виборчі процеси. Основними формами іноземного втручання у вибори є кібератаки, поширення дезінформації та іноземні інформаційні маніпуляції і втручання (FIMI), зокрема з застосуванням штучного інтелекту, тиск на медіа та журналістів. «ДМ» цікавить, як ЦВК може запобігати тиску на медіа та журналістів, кібератакам і поширенню дезінформації?

— Ми прийняли концепцію про запобігання зовнішньому втручанню на виборчий процес. Це загальний візійний документ, у якому ми спробували систематизувати форми зовнішніх загроз і протидію в межах власних повноважень.

Якщо говоримо про медійну сферу, то дійсно повноваження ЦВК тут обмежені, але ми уклали меморандум про співпрацю з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, а також із Центром протидії дезінформації. Питання зовнішнього втручання комплексне. Це питання держави, а не одного органу. І тут надзвичайно важлива міжвідомча співпраця, координація та взаємодія.

— Коли ви напрацьовували цю концепцію, вивчали досвід виборів у Молдові, Румунії, Угорщині тощо?

— Звичайно. Ми його вивчали, не тільки працюючи над концепцією протидії зовнішньому втручанню, а загалом, працюючи над підготовкою до повоєнних виборів, розробляючи законопроєкт про особливості повоєнних виборів. Ми обмінювалися досвідом під час візитів, зустрічалися з компетентними органами, зокрема Молдови. Механізми зовнішнього втручання дуже схожі. По тому, що відбувається в країнах, де проходили вибори та які були у фокусі уваги країни-агресорки, можна розуміти, чого очікувати у нас. І ЦВК одна не впорається. Потрібні будуть комплексні заходи на рівні уряду, правоохоронних органів передусім.

— З якими громадськими організаціями у вас налагоджена співпраця?

— Найбільш авторитетна профільна громадська організація, яка займається виборами, — це «Опора». ЦВК співпрацює з нею та ще низкою ГО. Деякі громадські організації беруть активну участь у публічних обговореннях наших документів, зокрема подавали нам пропозиції під час обговорення проєкту комунікаційної стратегії.

— Чи цікавляться медіа роботою ЦВК? Як ви вважаєте, який найбільший виклик перших повоєнних виборів стоятиме перед медіа? Чи важлива буде їхня роль?

— Увага медіа до нас зростає, як тільки піднімається чергова інформаційна хвиля про проведення виборів найближчим часом. Загалом зрозуміло, коли воєнний стан і вибори не проводяться, то ЦВК, мабуть, не має бути в фокусі уваги.

Щодо викликів, які будуть перед медіа на перших повоєнних виборах, то, на мою думку, це знову ж таки зовнішнє втручання. Дуже важко буде знайти баланс між свободою слова і висвітленням різних точок зору з одного боку, і щоб при цьому не стати інструментом в руках ворога — з іншого. Гібридна війна нас вчить, що ворог часто демократичні інструменти використовує на шкоду демократії.

На повоєнних виборах роль медіа буде важливою в плані верифікації інформації. Ми ж знаємо, як багато українців отримують інформацію здебільшого з телеграму. А якщо це дезінформаційні, маніпуляційні кампанії через анонімні телеграм-канали? Це може бути великою проблемою, яку потрібно розв’язувати.

— У яких соцмережах ЦВК має свої сторінки?

— У фейсбуці, інстаграмі. У тіктоку ще немає, але ми над цим думаємо Адже важливий спосіб протидії дезінформації — наповнення інформаційного простору достовірною інформацією.

— Олександр Корнієнко в інтерв’ю «ДМ» сказав, що скоро у вашого складу ЦВК завершується термін повноважень, а саме — у жовтні. І що це перший склад ЦВК, який за весь термін не провів жодних загальнонаціональних виборів. Розумію, що це сталося через війну. Чи готові ви до перезавантаження?

— У 2020-му році у нас були місцеві чергові вибори на всій території України, за винятком окупованої. На жаль, у зв’язку з війною не було президентських і парламентських.

Якщо говорити про звільнення через завершення строку повноважень — це не якась подія, до якої потрібно готуватися, це просто факт, який повинен настати. Якщо парламент вирішить перезавантажити ЦВК, ми готові. ЦВК — це орган, який завжди повинен бути готовий до будь-якого розвитку подій і потреби швидко організувати виборчий процес: чи позачергових виборів — у мирний час, чи повоєнних виборів з усіма їх викликами — у наш час. Питання перезавантаження тут явно не найскладніше.

Фото: «Укрінформ»