«Я тільки запитати». Головні тенденції інфопростору 12—18 жовтня 2020 року. Детектор виборів

Read in English here.

Президенту вдалося перебити своїм опитуванням негативний резонанс від деяких провалів — тепер усі критикують його тільки за опитування. Детектор виборів 2.8

«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з місцевими виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, політичні ток-шоу, інформаційні канали, російська пропаганда тощо) моніторингових дослідженнях.

Попередні випуски:  5—11 жовтня, 28 вересня — 4 жовтня, 21—27 вересня, 14—20 вересня, 7—13 вересня, 31 серпня — 6 вересня, 24—30 серпня.

Головні тенденції

Ключовою темою для дискусій та піару протягом тижня було президентське опитування, хоча резонанс пішов, схоже, не зовсім за планом Зеленського. Опозиція об’єдналась у критиці ідеї опитування, а найпопулярніші медіа поділились на три групи: ті, що висвітлювали тільки заяви президента та анонсували запитання; ті, що давали слово різним сторонам, зокрема й критикам ідеї опитування; і ті, що просто зібрали докупи всі аргументи «проти». Найзапекліші баталії на цю тему, крім соцмереж, відбувались у студіях політичних токшоу, де «Слугам народу» було важко відбивати атаки опозиції. Особливо активною в критиці опитування була «Європейська солідарність», натомість Юлія Тимошенко й ОПЗЖ переконували виборців, що вся справа в бажанні влади легалізувати наркотики.

Опитування відвернуло увагу медіа від невигідних президентові та його партії інфоприводів, зокрема від самоспалення ветерана в Києві та зустрічі з британською розвідкою.

«Інтер» не припиняє маніпулювати рейтингами, накручуючи космічні відсотки ОПЗЖ, та поєднує піар свого кандидата в мери Києва Олександра Попова з піаром чинного мера Віталія Кличка. Медіа ОПЗЖ після смуги суцільного піару Віктора Медведчука перефокусувались на просування окремих кандидатів, а також вишукування прикладів «переслідування опозиції».

«1+1» уже не обмежується регулярним піаром партії «За майбутнє» в новинах і токшоу «Право на владу», кожен випуск якого відвідує голова політсили Ігор Палиця. Цього тижня в ефірі каналу вийшло окреме інтерв’ю ведучої Наталі Мосейчук із Палицею.

У теленовинах дещо побільшало матеріалів, пов’язаних із виборами, що не містять прихованої реклами: повідомлень про порушення, пояснень, як голосувати, а Суспільне підготувало серію оглядів передвиборної ситуації у великих містах.

Головні події, пов’язані з виборами, які висвітлювались 12—18 жовтня 2020 року

• Геннадій Труханов перейменовує проспект Небесної Сотні в Одесі назад на честь Жукова;
• Ветеран підпалив себе на Майдані на знак протесту проти дій влади і помер;
• Кандидат від партії Ляшка на Черкащині підпоював виборців;
• Росія каже, що дасть Україні вакцину від коронавірусу, якщо Україна попросить;
• Петра Порошенка виписали з лікарні — він каже, що одужав;
• Комітет виборців знайшов кандидатів-клонів у 24 містах;
• Уряд продовжив карантин до кінця року;
• «Слуга народу» Олександр Качура каже, що його зробили керівником осередку «Українського вибору» без його відома;
• Центральна виборча комісія пояснила, як правильно заповнювати бюлетень;
• Президент призначив нову голову Чернігівської ОДА;
• Національна рада з питань телебачення і радіомовлення перевірить канали Медведчука;
• Сергій Притула каже, що «Голос» думає про об’єднання з сімома партіями;
• Володимир Зеленський передав сільгоспземлі в комунальну власність;
• «Слуга народу» Микола Тищенко захворів на коронавірусну хворобу;
• Центральна виборча комісія розпустила Одеський тервиборчком;
• Денис Бігус стверджує, що Анатолія Шарія фінансує «БРСМ-Нафта» — компанія це заперечує;
• Зеленський анонсував всенародне опитування в день виборів — Офіс президента пояснив, що це не референдум — ЦВК не буде до нього залучена — більшість фракцій проти — президент оголосив перше запитання — а потім друге — питальник злили в інтернет і Зеленський озвучив решту три — з’ясувалося, що опитування оплатять меценати — Офіс президента роз’яснює запитання — 42% українців позитивно оцінюють ідею опитування — опитування проводитимуть волонтери в білих накидках — Реанімаційний пакет реформ закликає президента не проводити опитування;
• «Опора» виявила мережу ботів, які піарили Пальчевського;
• Держаудитслужба знайшла «сміттєвий» компромат на кандидата від «ЄС» Олега Синютку;
• У Києві напали з ножем на агітатора від «УДАРу» — підозрюваного заарештували;
• На Херсонщині облили зеленкою кандидатів від ОПЗЖ, у Слов’янську — напали з ножем;
• Володимир Зеленський виступить 20 жовтня у Верховній Раді.

Найгучнішим передвиборним інфоприводом тижня стало анонсоване Володимиром Зеленським опитування. Підказати, що щось подібне є в планах у команди президента, міг ще у вересні зареєстрований законопроєкт «слуг народу» про проведення опитувань під час виборів. Вже тоді медіа писали про «псевдореферендум». Утім, вереснева законодавча ініціатива «слуг» не була оформлена як відеозвернення, тому ажіотажу не викликала — на відміну від оголошеного за два тижні до виборів опитування, для проведення якого Банковій, схоже, не знадобляться ані закони, ані схвалення експертів. Протести опозиції, соціологічної спільноти та громадянського суспільства не справили на Зеленського і команду враження, а використання в анонсах опитування передвиборчого гасла партії «Слуга народу» «Буде так, як вирішиш ти!» натякає на справжню мету затії: мобілізацію власного електорату.

Оголошення про опитування можна вважати вдалою інформаційною спецоперацією хоча б тому, що воно відвернуло увагу критично налаштованої частини суспільства від невдалого для Зеленського інтерв’ю BBC. Блогери, медійники, опозиційні політики смакували дискомфортні моменти розмови українського президента, звиклого до розмов у форматі «тепла ванна», та ведучого HardTalk Стівена Сакура. «Важка розмова» потрапила й у новини опозиційних каналів як привід для критики президента, наприклад, на 5-му каналі: «“Це просто слова” — про обурення родин Небесної Сотні призначенням Олега Татарова. “Я в це вірю” — про угоди з Путіним. “Вони нікого не посадили” — про звільнення членів своєї команди. “Не чіпляюсь, але не все одно” —  про власні рейтинги. Півтора року тому Володимир Зеленський гучно зачитував питання з папірця на стадіонних дебатах, нині тихіше відповідає журналісту британського BBC. Зокрема про те, коли закінчить війну і де реформи». Та вже наступного дня всі говорили лише про опитування.

Якби задум команди Зеленського вдався, суспільство залишалося б у напрузі до кінця тижня, чекаючи щодня на нове запитання, однак повний перелік запитань злили вже на другий день (у блогосфері шириться версія, що спойлер — справа рук Михайла Подоляка, який нібито поквитався з ідеологом опитування Кирилом Тимошенком). Зеленському довелося оголошувати відразу й останні три запитання, й кожне з них потребувало додаткового пояснення Офісу президента.

Центральні телеканали поділилися: частина — «Україна» та канали Пінчука — просто повідомили про заплановане опитування як факт і потім щодня озвучували нові запитання. Суспільне, «1+1» і канали Медведчука пішли далі — спробували з’ясувати й пояснити глядачам, навіщо проводиться опитування і які можуть бути в нього наслідки. Вже 13 жовтня, в день оголошення першого запитання, в новинах «1+1» лунали коментарі політкоментатора Володимира Фесенка, що зміст питань може мобілізувати окремі групи виборців, і керівниці «Опори» Ольги Айвазовської, яка припускає, що справжня мета опитування — нав’язати конкурентним політсилам свій порядок денний. «Інтер» також процитував Ольгу Айвазовську та керівника Комітету виборців України Олексія Кошеля, який вважає, що опитування може вплинути на результати виборів; пізніше тут же пролунав коментар Фесенка про «банальне загравання з виборцями» і Тараса Загороднього про «виборчу технологію», а на каналі «112» експерти з пулу каналів Медведчука говорили про маніпулятивність запитань. Суспільне більше цікавилося джерелами фінансування опитування, а на другий день епопеї, коли Зеленський озвучив запитання про вільну економічну зону на «Донбасі» (так і не зрозуміло було, яка частина Донеччини й Луганщини малася на увазі), новини «UA: Першого» присвятили матеріал цій ідеї й дійшли висновку, що це запитання заскладне навіть для експертів, не кажучи вже про пересічних виборців.

Нарешті медіа з пулу Порошенка, зокрема 5 канал, просто збирали докупи всі аргументи проти опитування — експертів, політиків, юристів, представників громадянського суспільства і так далі. Розгромні матеріали про опитування виходили на 5-му три дні поспіль — і коли Дмитро Разумков запевнив, що бюджетних грошей не виділятимуть, журналісти не припинили цікавитися, «хто оплатить цю цікавість». Тим часом аргументам опозиційних і незалежних медіа про сумнівну законність, провокативність і прихований вплив на волевиявлення Зеленський протиставив контраргументи штибу «політики бояться почути твою думку». А «слуга народу» Олександр Качура на «Інтері» ствердив, що його партія не має до опитування жодного стосунку, й президент просто хоче порадитись.

Втім, у токшоу, де обговорювали опитування, зокрема на «Свободі слова Савіка Шустера» і «Праві на владу», «слугам» було непереливки — вони хіба що повторювали, що опитування не матиме юридичних наслідків і тому нічого не порушує, відбиваючи напади численних критиків із числа опозиції, експертів та журналістів. Головред «Цензора» Юрій Бутусов навіть назвав підтримку опитування, яку висловив експрезидент Леонід Кравчук, проявом старечого маразму.

Вкрай незручний для влади інфопривід початку тижня залишився в тіні. Самоспалення Миколи Микитенка на знак протесту проти політики чинної влади на Донбасі та «повзучої окупації Росії» висвітлювали в центральних медіа спорадично: новини вийшли на «1+1», 5-му каналі та Суспільному. Як і в аналогічному випадку 16 років тому з прибічником Ющенка Аліком Аслановим, прихильні до влади та лояльні медіа обмежилися найсухішими фактами або промовчали про подію взагалі. Та крім лояльності й цензури такий підхід можна пояснити неоднозначністю ситуації, адже сам Микитенко пояснив причини своїх дій лише дуже загально, а про зв’язок самоспалення з політикою Зеленського відомо зі слів його дочки.

Зрештою, геть невдалою виявилась комунікаційна ситуація довкола зустрічі Зеленського з представниками британської розвідки. 13 жовтня «Дзеркало тижня» повідомило з посиланням на анонімне інсайдерське джерело, що під час зустрічі Зеленському дали «сигнали» щодо зрадників у його оточенні. Президенту довелося виправдовуватись і заперечувати: «У нас була зустріч в офісі МI-6. На жаль, не всю інформацію я можу говорити. Тобто це державницькі справи. Я прочитав про те, що пишуть про склад цієї зустрічі. Там був інший склад на цій зустрічі. Зі всього обсягу питань із нашої довгої двогодинної зустрічі більшість становила інформація про допомогу й захист нашого суверенітету та територіальної цілісності. Деталі я не можу розповсюджувати… Питання, яке, за версією деяких українських ЗМІ, порушувалося на цій зустрічі, насправді взагалі не розглядалося». За версією ж президента, говорили зокрема про медіа в Україні, які фінансуються «не тільки українцями, а різними групами».

На опозиційні медіа це виправдання не справило враження: на 5-му каналі вийшов сюжет, у якому версію «зрадників на Банковій» подали як основну: «Від показово публічних історій до демонстративно не публічних: таємна інформація з високих кабінетів Банкової йде назовні». У матеріалі перелічені теми, які нібито обговорювали з британськими розвідниками «Перше — атаки української влади на антикорупційні органи, друге — ситуація на сході України та дії Росії. Третім питанням, яке також стосувалося російської тематики, стало оточення Зеленського як неформальне, так і офіційне, яке має значний вплив на президента. Нагадаю, що саме очільнику Офісу президента Андрію Єрмаку ЗМІ закинули причетність до зриву імовірної спецоперації затримання групи найманців-“вагнерівців” у липні-серпні цього року. Досі на Банковій відкидають свою причетність». Навіть не дуже кмітливий глядач зробить із цього висновки: британська розвідка відкрила Зеленському очі на те, що голова його офісу — агент Кремля. Хоча в оригінальній публікації «Дзеркала тижня» Єрмака не називають.

Цього тижня в новинарів Суспільного нарешті дійшли руки до оглядів передвиборної ситуації в окремих регіонах. «UA: Перший» проаналізував окремими матеріалами ситуацію на виборах мера Харкова, Львова, Одеси, Черкас, Полтави і Миколаєва, запропонувавши альтернативу соціологічним опитуванням — опитування експертне: «Воно не відображає електоральних настроїв, не є репрезентативним. Тому ми не називаємо жодних цифр, а порядок, у якому розповідаємо про кандидатів на посаду мера, довільний». Від цитування соцопитувань Суспільне відмовилось, бо жодна соціологічна компанія не називає замовників. У миколаївському огляді, зокрема, пригадали, що кандидатка від «Слуги народу» Тетяна Домбровська висловлювала проросійські погляди в соцмережах у 2014 році. Окреме повідомлення цього тижня «UA: Перший» присвятив Нелі Штепі — кандидатці в мери Слов’янська, чию справу перенесли на після виборів через коронавірусну загрозу.

Таким чином Суспільне стало другим після ICTV каналом, що називає вголос кандидатів і розповідає про передвиборну ситуацію в регіонах предметно. Інші поки що від цього утримуються. «Україна» натомість розтлумачила, як заповнювати бюлетень, а «1+1» — як голосувати, якщо у вас висока температура. Що ж, це краще, ніж нічого.

Монополістом із маніпулювання рейтингами у всеукраїнському телепросторі залишається «Інтер». Тут і далі користуються «опитуваннями» «Української соціологічної групи», яку заснували співробітники центру «Нова Україна», заснованого нардепом від ОПЗЖ і співвласником «Інтера» Сергієм Льовочкіним. Коментарі працівників «Нової України» використовують у матеріалах, заснованих на цифрах «Української соціологічної групи». Протягом тижня у праймових новинах вийшли такі матеріали про Дніпро (тут у другий тур із Борисом Філатовим виводять Загіда Краснова, а найкращі результати на виборах до облради прогнозують ОПЗЖ) і Одесу (Микола Скорик від ОПЗЖ у другому турі з Геннадієм Трухановим і так далі).

Втім, схоже, вже навіть кишенькова «соціологічна група» неспроможна намалювати ОПЗЖ настільки оптимістичні результати, аби це задовольнило політичних патронів «Інтера». Тому «Інтер» віддав це завдання на аутсорс — «соціально-політичні настрої жителів Донецької області» нібито вимірював аналітичний центр «Соціомодус». Навряд чи хтось здивується, знайшовши цю контору у базі псевдосоціологів «Текстів». Якщо два тижні тому «соціологи» Льовочкіна давали ОПЗЖ на Донеччині 58%, то «Соціомодус» нарахував 62%, а іншим партіям, окрім «Слуги народу», взагалі не дав ніяких шансів. Цікаво, що в цих результатах взагалі не згадується «Блок Вадима Бойченка», якому опитування льовочкінського інституту давало 11%. Квазісоціологам варто було б домовлятися між собою.

Натомість 5 канал підготував матеріал про маніпулювання соціологічними рейтингами, опитавши експертів із різних організацій.

Що ж до порушень виборчого процесу, то тут — залежно від того, який канал ви ввімкнете — можна побачити або низку поодиноких випадків, із якими через раз дає собі раду поліція, або нібито системний наступ влади на опозицію. «Інтер», розповідаючи про нібито організовану в Кременчуці мережу підкупу виборців, стверджує, що «організована злочинна група, яка задіяна, скажімо так, провладними структурами міста». Натомість, повідомляючи 14 жовтня про напад із ножем на агітатора «УДАРу» в Києві, навіть не називає партію (вочевидь це суперечило б парадигмі «переслідування опозиції»). Тим часом СТБ і «Україна» кілька разів протягом тижня повідомляли про окремі порушення.

З нагоди Дня захисників і захисниць України більшість центральних телеканалів дали привітання Зеленського. Особливо постаралась «Україна», виокремивши зі звернення президента обіцянки підтримки, що може сприйматись під час виборів як агітація. «Інтер» використав святковий привід для піару інших політиків, зокрема Порошенка: «П’ятий Президент України Петро Порошенко, власне, той, хто 6 років тому й переніс святкування Дня захисника на Покрову, сьогодні разом з дружиною вшанував пам’ять загиблих воїнів у Залі пам’яті Міністерства оборони». І хоча День захисників — свято геть не радянське й навіть навпаки, воно стало приводом для піару улюбленців медіа ОПЗЖ. «Інтер» пропіарив Юлію Світличну та її прибічника Ігоря Черняка, який був волонтером, а тепер є кандидатом на пост мера Харкова. А «112» повідомив, як Ілля Кива і його «Патріоти — За життя» покладали квіти до пам’ятнику захисникам у Хмельницькому. «Чтим, помним и сделаем все для того, чтобы наша Украина действительно обрела независимость, действительно возродилась из руин и из пепла, действительно была свободной», — говорить у матеріалі Кива, про участь якого у війні на Донбасі медіа Медведчука зайвий раз не згадують. Ще б пак, адже зараз на NewsOne Кива закликає до прямих переговорів і поступок Росії.

«Слуга народу». Як на партію влади, присутність «Слуги народу» в теленовинах мізерна. 5 канал тримав на плаву скандал довкола нардепа Олександра Качури, який спочатку сказав, що «Слуга народу» об’єднуватиметься на місцях з ОПЗЖ, а потім почав бурхливо забирати свої слова назад. У бекґраунді про Качуру є що нагадати — то він закликає купувати російську вакцину (згодом він стверджував, що «журналісти все перебрехали»), то взагалі виявився керівником осередку «Українського вибору» Медведчука (згодом сказав, що його призначили без його відома). Лояльніші до влади медіа Качуру не чіпали.

«Ліга» випустила великий викривальний профайл про Олександра Дубінського, який у відповідь назвав журналістів «калоедами» і пригрозив їх знищити. Однак негативний резонанс навколо Дубінського, як і зазвичай, не поширився далі соцмереж.

А «Україна» присвятила матеріал синові кандидата в мери Кривого Рогу від «Слуги народу» Дмитра Шевчика, який, до того ж, є менеджером підприємства Ріната Ахметова. На початку вересня Марко Шевчик збив дитину на пішохідному переході. Історію намагалися спустити на гальмах, наголошуючи, що водій був тверезий і відповідально поводився, однак із наближенням виборів за Шевчика взялась організація «Стоп корупції». Цю організацію моніторинги «Детектора медіа» не раз ловили на відстоюванні інтересів бізнесу Дмитра Фірташа та інших питань, дотичних до сфери зацікавлення ОПЗЖ (а лідер «Стоп корупції» Роман Бочкала, колишній новинар «Інтера», повернувся в ефір цього каналу як ведучий джинсового токшоу — майданчика для піару ОПЗЖ). Не дивно, що історію з Шевчиком знов розганяють медіа ОПЗЖ, а «Україна» — стає на його захист.

Згадок про конкретних кандидатів від «Слуги народу» в новинах більше практично не було — хіба що Ірина Верещук, кандидатка у мери Києва, з’явилась у збірному сюжеті ICTV про «креативні підходи» на місцевих виборах. Ну, і вершина безжальної креативності «слуг» цього тижня:

Хоча понура пародія кандидата від «Слуги народу» на пост мера Харкова, який спробував зобразити класичних Допу і Гепу, могла б поборотися за перше місце в рейтингу, якби він існував.

«Європейська солідарність». Ще зовсім нещодавно вся Україна вболівала за Петра Порошенка, який важко переносив коронавірусну хворобу, і ось 12 жовтня теленовини оголосили про його видужання. Наступного дня на «Україні» з’явився вже сам Порошенко, який дякував медикам і нагадував: «Під час моєї президентської каденції не раз, бувало, хворів. Але ніхто не помічав». Уже в кінці тижня Порошенко вирушив у виборчий тур — спершу до Рівного («Не довіряти політикам, що, цитую — душу й тіло поклали в кишеню Коломойському, кінець цитати — закликав 5-й президент України Петро Порошенко під час свого виступу у Рівному», — повідомив 5 канал), потім до Львова, де перед багатотисячним мітингом (промовчимо про заходи безпеки під час епідемії) агітував за свого однопартійця — кандидата в мери Львова Олега Синютку. Включився Порошенко і в політичну боротьбу — 13 жовтня на 5-му каналі пролунали його вимоги до Кабінету Міністру відзвітувати про витрати з коронавірусного фонду.

Одужання іншого помітного представника «ЄС» — Володимира Балуха, якого перевели з реанімації у звичайну палату — зацікавило цього тижня з центральних каналів тільки Суспільне. А ось похід кандидатки до Київради та дружини Петра Порошенка Марини на відкриття нових відділень в Інституті раку став приводом для повідомлення СТБ. Інший канал Пінчука, ICTV, серед коментарів експертів про порядок голосування зненацька використав думку кандидата до Київради від ЄС Леоніда Ємця. І навіть «Інтер» повідомив про ініціативу Володимира В’ятровича, нардепа від «ЄС» і кандидата до Івано-Франківської облради (не питайте, нам самим цікаво, який стосунок народжений у Львові В’ятрович має до цієї області) — звернення до поліції з вимогою перешкодити проведенню президентського опитування.

У політичних токшоу представники «Європейської солідарності» зосередились на торпедуванні президентського опитування, час від часу також нагадуючи, як багато Порошенко зробив для боротьби проти коронавірусної епідемії.

«Батьківщина». За два тижні до виборів партія Юлії Тимошенко дещо активізувалась у новинах. Піар «Батьківщини» з’являється на різних каналах і з різними меседжами: на «Україні» лідерка партії каже, що «вітчизняні підприємства цілком можуть покрити потреби країни в медичних товарах, необхідних для боротьби із коронавірусною епідемією», ICTV висвітлює її зустріч із підприємцями, постраждалими від карантину, та нагадує про обіцяні президентом доплати лікарям. Алла Шлапак — колишня соратниця Черновецького, яка тепер балотується до Київради від «Батьківщини» — у піар-дайджесті «Інтера» вимагає раціонально використовувати гроші з коронавірусного фонду, а кандидат у мери Києва Олексій Кучеренко — закликає провести аудит київського бюджету. І нарешті коронна тема тижня, на якій піарилась «Батьківщина» — критика запитання про медичну маріхуану, що міститься в питальнику Зеленського: «Всі ці питання вже з’ясовані і вже визначені в суспільстві, але весь цей шум, тарарам, всі ці інформаційні приводи, опитування в день голосування, організовані заради одного питання — це питання легалізації наркотиків в Україні». Характерно, що на «Свободі слова Савіка Шустера» Тимошенко закликала не чекати на опитування, а негайно проголосувати за довічне ув’язнення для корупціонерів. Втім, і в цьому ефірі вона звинувачувала владу у прагненні легалізувати наркотики, стверджуючи це в унісон з представником «Опозиційної платформи — За життя» Нестором Шуфричем (люди, які пам’ятають політичні реалії п’ятнадцатирічної давнини, мали причини всміхнутися). І Тимошенко, і Шуфрич сказали неправду, що в Україні вже дозволений медичний канабіс, а ведучий їх не виправив, тож розповісти глядачам правду намагалися присутні у студії гості на кшталт представниці «Голосу» Олександри Устінової.

А ось на «Свободі слова» ICTV Тимошенко виступала як експертка з протиепідемічної боротьби, розповідаючи, як державі краще лікувати людей, та висловлюючи побоювання, що зростання кількості хворих призведе до надзвичайного стану і зриву виборів.

Відкриття Центру протидії корупції, який знайшов серед кандидатів від «Батьківщини» дружину Романа Насірова, не набуло в мейнстримових медіа помітного резонансу.

«Опозиційна платформа — За життя». Після смуги піару Медведчука та його поїздки до Росії для ресурсів ОПЗЖ настав час працювати на підвищення впізнаваності окремих кандидатів. «Николай Леонидович — он свой, одессит. Он все время был рядом с одесситами, в самое сложное время», — вихваляє Юрій Бойко Миколу Скорика в новинах «Інтера». Одеські добрі справи ОПЗЖ та її критика на адресу чинної влади згадуються в новинах «Інтера» протягом тижня кілька разів.

Також «Інтер» регулярно нагадує про ситуацію в Миколаєві, де в ОПЗЖ виникли проблеми з реєстрацією на виборах (за версією новинарів каналу — «опоненти досі намагаються не допустити до участі у виборах», за версією Бойка — «ноу-хау» цьогорічних виборів, нелегітимність яких, нагадаємо, медіа ОПЗЖ всіляко намагаються довести). Наталія Королевська, яка забезпечує медіа ОПЗЖ інформаційні приводи на Донеччині, то закликає до миру,  то їздить автопробігом на підтримку лікарів, то нарікає, що чинний мер Маріуполя заважає балотуватись кандидату в мери від ОПЗЖ. Харківська ОПЗЖ піариться на «платформі розв’язання міських проблем», про яку ми знаємо з моніторингу проросійської дезінформації.

Олександр Попов, який претендує на вже знайоме йому крісло київського міського голови, розповідає, що за його часів медицина в столиці була краща, а ліки для киян можна здешевити. В іншому матеріалі Попов уже зустрічається з виборцями: «Мешканці поскаржилися йому на благоустрій мікрорайону. Серед болючих питань: відсутність дитсадків та шкіл. За словами людей, місцева влада цю проблему — ігнорує». В іншому — обіцяє розв’язати проблеми шкіл та зменшити комунальні тарифи. Тут «Інтер» має своє ноу-хау: щоденні матеріали про Попова ставляться у піар-дайджестах впритул до піар-повідомлень чинного мера Києва Віталія Кличка.

Втім, Медведчук залишається важливим героєм своїх власних та фірташе-льовочкінських медіа. «Інтер» і канали Медведчука докладно розповіли про те, як голова політради ОПЗЖ добився одностороннього скасування санкцій проти трьох українських підприємств у Росії.

«112» процитував оцінку Медведчука заяви посольства США, що Україна не купуватиме російську вакцину від коронавірусу, як «акту агресії», а на «Інтері» Медведчук коментував випробування російської вакцини як «експерт». Тут також зманіпулювали, сказавши, що щодо закупівлі російської вакцини «тривають дискусії», хоча міністр охорони здоров’я Максим Степанов казав, що «немає навіть передумов для дискусій». В «Українському форматі» на NewsOne присвятили чимало часу формулюванню маніпулятивних аргументів на користь обов’язкової закупівлі російської вакцини. Згадували й іншу тему, яка була в центрі проросійських маніпуляцій минулого тижня — військову співпрацю з Британією, яку політкоментатор Михайло Чаплига назвав «торгівлею батьківщиною», а нардеп від ОПЗЖ Олександр Качний стверджував, що за гроші, які Україна буде нібито платити іноземцям, можна було збудувати власну оборону.

А ось невигідний для Медведчука інформаційний привід — суд «Медведчук проти Стуса», фінал якого ще не був відомим минулого тижня — пул ОПЗЖ не висвітлював. Як, утім, і інші центральні канали, крім пулу Порошенка.

Як ми вже згадували, на «Інтері» вже кілька тижнів виходить «токшоу», більше схоже на піар-майданчик для ОПЗЖ, під назвою «Мир чи війна». Аналогічний формат під назвою «Подробиці вибору» «Інтер» запускав перед парламентськими виборами 2019 року. Втім, до студії запрошують тепер не лише представників ОПЗЖ, а й інших політиків, зокрема представників влади і улюбленців «Інтера» (16 жовтня — Сергія Капліна, який претендує на пост мера Полтави). У програмі змальовували визначальну роль ОПЗЖ у боротьбі за зниження тарифів та піддавали нищівній критиці опитування Зеленського. Принагідно Микола Скорик з ОПЗЖ назвав злочинною відмову України від російського газу (нагадаємо: Кремль обіцяв ОПЗЖ газ за вищою ціною, ніж Україна купувала на той час) і закликав додати в опитування запитання про купівлю російської вакцини від коронавірусу. У програмі пролунали також типові пропагандистські меседжі ОПЗЖ про небажання «Слуги народу» проводити вибори на прифронтових територіях, щоб нова місцева влада не прикрила «кривавий бізнес», і новий — що опитування потрібне для «легалізації наркоти».

«УДАР» і Віталій Кличко. З наближенням виборів Кличкові знайшлося місце у піар-дайджестах «Інтера» — чинний мер Києва з’являється тут практично щодня, затиснений між піаром ОПЗЖ. Подекуди це виглядає майже як баланс думок — зокрема після заклику Олександра Попова знизити тарифи для киян Кличко сказав, що тарифи на газ може знизити Верховна Рада. А анонс передчасного початку опалювального сезону (ну чому місцеві вибори не проводять щороку? — ДМ 🙂 ) від Кличка вийшов у піар-дайджестах «Інтера» і ICTV.

«Голос». Партія в піар-дайджестах не світиться, проте знаходить спосіб потрапити до інфопростору. ICTV включив Сергія Притулу в оглядовий сюжет креативу кандидатів, а ініціативу «Голосу» скасувати можливість брати на поруки підозрюваних у корупції висвітлили ICTV та СТБ.

Та геть несподіваною стала поява кандидатки в мери Ірпеня, колишньої журналістки й медіаменеджерки Михайлини Скорик-Шкарівської у піар-дайджесті на каналі «Інтер» (33-тя хвилина випуску 15 жовтня). Приводом став показ в Ірпені фільму «Іловайськ» — одним із героїв стрічки є загиблий чоловік Михайлини Сергій Шкарівський. У матеріалі фігурує Тарас Костанчук, титрований командиром штурмової групи батальйону «Донбас», і каже він таке: «Ірпінцям я кажу: не робіть дурниць, обирайте таких людей, як Михайлина». Що звучить як пряма агітація.

Останній раз Тарас Костанчук з’являвся в полі зору національних медіа навесні 2019 року, коли його затримали за спробу підкупити кандидата Юрія Тимошенка. Семен Семенченко, який очолював батальйон «Донбас», стверджує, що жодну штурмову бригаду Тарас Костанчук не очолював, хоча справді воював у складі батальйону.

На наше прохання прокоментувати вихід цього матеріалу Михайлина Скорик-Шкарівська відповіла, що за піар «Інтеру» не платила  і матеріал не замовляла. За словами кандидатки, «Інтер» був єдиним загальнонаціональним телеканалом, що погодився висвітлити презентацію стрічки, а про вихід новини у форматі піар-дайджесту вона не знала, як і про зміст синхрону Тараса Костанчука — він давав коментарі журналістам окремо.

«Пропозиція». Протягом тижня в теленовинах лише раз — на ICTV — з’явився у піар-форматі Борис Філатов, розповівши, що Дніпро визнали найкращим містом, де використовують систему «Безпечне місто». Поза тим партія згадувалась лише нейтрально в оглядах Суспільного.

«За майбутнє». Із центральних телеканалів про партію згадує в піар-форматі тільки «1+1». Партія Коломойського почала активніше використовувати мотив «переслідування опозиції». Зокрема в новинах каналу подали звільнення співробітника Одеської медичної академії, який балотується від «За майбутнє», як політичні переслідування. А 16 жовтня лише з коментарями представників партії повідомили про обстріл автівки з кандидатами від «За майбутнє» в Запоріжжі: «На той момент в автомобілі були кандидати Тетяна Лазаревич, яка очолює одне з місцевих ОСББ, і захисник донецького аеропорту Сергій Кирик. Правоохоронці одразу затримали 41-річного нападника і вилучили в нього пневматичну гвинтівку». Решта матеріалів — звичайний піар кандидатів від партії.

Ігор Палиця вже поборов коронавірусну хворобу, тож у четвер зайняв своє місце у студії «Права на владу», жоден ефір якого не пропускає вже кілька місяців. Тут йому дали розповісти, як партія закуповує томографи для луцьких лікарень, а також озвучити вже наскрізну для опонентів Зеленського тезу, що «опитування замовила наркомафія». Окрім новин і токшоу, «1+1» вигадав для «За майбутнє» новий піар-майданчик — в ефір каналу вийшло інтерв’ю Наталії Мосечук із тим-таки Ігорем Палицею.

Партія Шарія. Традиційно центральні медіа ігнорують Анатолія Шарія та його партію, незалежно від того, чи позитивні, чи негативні інфоприводи їм пропонують. Цього тижня розслідувачі bihus.info з’ясували, що Шарія начебто таємно фінансує компанія «БРСМ-Нафта». Проте з-поміж загальнонаціональних каналів, які аналізує «Детектор медіа», цю новину сповістив тільки 5 канал, додавши, що на «БРСМ-Нафті» пройшли обшуки. Можливо, маленьким втішним призом для Партії Шарія, що компенсує тотальний бойкот, стане першість Ольги Шарій у рейтингу найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус» (хоча, здається, це більше свідчить про теперішній стан «Фокусу»).

Олег Ляшко. «Україна», як і в попередні тижні, щодня піарить Олега Ляшка. Зазвичай це сюжети про зустрічі кандидата з виборцями та абстрактні обіцянки та гасла. Втім, 17 жовтня картину урізноманітнили конфліктним матеріалом про конкурента — «Україна» ствердила, що у штабі кандидата Анатолія Гунька організовують підкуп виборців і поширюють наклепи на опонентів. Тут навіть не згадують, що нібито наклепи стосуються саме Ляшка, хоча на відео видно, що «наклепи» містять його фото. Нагадаємо, що минулого тижня «Україна» випустила в ефір чорний піар проти вдови нардепа Валерія Давиденка — конкурентки Олега Ляшка у 208-му окрузі.

Матеріал підготували Отар Довженко, Ярослав Зубченко, Зоя Красовська і Олександр Крумін.