За мир повбиваємо. Головні тенденції інфопростору 15–21 липня 2019 року. Детектор виборів

Фіктивні вибори прем’єра і спікера, улюблені мажоритарники каналів Пінчука та «люди, которые не знают цены на газ». Детектор виборів 2.8.

«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, телетижневики, політичні ток-шоу, інформаційні канали, російська пропаганда) моніторингових дослідженнях. Випуски «Детектора виборів» часів президентської кампанії читайте тут.

Архів: «Детектор виборів» за 8-14 липня, 1–7 липня, 24–30 червня, 17–23 червня, 10–16 червня, 3–9 червня, 22 травня — 2 червня

Головні тенденції

Василь Голобородько Володимир Зеленський в останні тижні перед виборами розпочав неформальний тур на підтримку партії «Слуга народу», щоби створити схожу на серіал картинку для теленовин і ютуб-роликів. Він «звільняє» чиновників та посадовців місцевих органів влади на нарадах, погрожує кримінальними справами, вимагає звіту від силовиків, віддає розпорядження покращувати дороги, бурхливо бореться з корупцією та «ламає стару систему». Між тим кидає зухвалі виклики Росії та Путіну. А тим часом у відеозверненнях натякає, як голосувати за «не скажу яку партію». «1+1» посилює піар окремих кандидатів від «Слуги народу».

Невеличкі «бомби», що вибухнули в останні дні, — наприклад, заклик Михеїла Саакашвілі голосувати за «Слугу народу» або «зняття з виборів» (насправді ні — він був у бюлетені, але здобув мізерну кількість голосів) Ігоря Мосійчука на користь Олександра Дубинського, — не змінили перебігу кампанії. Та й самі вибори, на щастя, минули спокійно.

У кожної партії з умовної першої десятки вже є більш чи менш достовірна соціологія, — зазвичай менш, ніж більш, — що дає шанси на подолання п’ятивідсоткового бар’єру або хоча б отримання двох відсотків голосів, що гарантує державне фінансування. На цих виборах маніпуляції соціологічними даними залишаються поширеними, але принаймні немає тотальної блокади, як під час президентської кампанії, коли провідні телеканали не оприлюднювали справжніх рейтингів.

Для пропагандистських телеканалів ці вибори вочевидь сприймаються як останній бій. Канал «Україна» віддав останній вечір ток-шоу «Опозиція» «Опоблоку», а «Головної теми. Вибору» — Гройсману та Ляшкові. Намагаючись догодити своїм протеже, «Україна» продемонструвала дивовижну кмітливість — наприклад, під завісу кампанії розповіла, що саме ці три політсили мають найбільше жінок у списках. «Вибори прем’єра і спікера» — ще одна безсоромна маніпуляція «України»: два тижні перед виборами в новинах ахметовського каналу імітували народну та експертну підтримку «кандидатів у прем’єри і спікери» Гройсмана та Ляшка. Приховуючи від глядачів, що і прем’єр, і спікер — предмет коаліційних переговорів, а обидва політики, згідно з реальною соціологією, до ВР навряд чи потраплять.

Не менш відчайдушно обстоював інтереси своїх власників та політичних патронів «Інтер». Навіть у вечір дня виборів, коли всі інші озвучували офіційні екзит-поли, тут запропонували глядачам свій — проведений організацією «Передові правові ініціативи», що накинула «Опозиційній платформі — За життя» чотири відсотки в порівнянні з іншими екзит-полами. Перенасиченість згадками про «ОПЗЖ» (навіть у дні, коли агітувати заборонено законом) новин «Інтера» контрастує з тотальним ігноруванням партії на інших великих телеканалах. Щодня нахвалюючи «ОПЗЖ» та демонструючи найдрібніші подробиці передвиборних вояжів Юрія Бойка та Віктора Медведчука, «Інтер» практично припинив піарити інші політичні сили, хіба що часом позитивно згадує Гройсмана.

До дня виборів українське телебачення підійшло ще більш сегментованим. Воно бомбардувало своїх глядачів піаром окремих (не обов’язково найбільш рейтингових, не кажучи вже про найбільш гідних) учасників виборів, водночас ігноруючи інших. 5 канал у готовності переступати через стандарти, просуваючи інтереси власника — Петра Порошенка — та його політичних союзників, наблизився до Прямого, з яким врешті в день виборів провів спільний марафон із промовистою назвою «Стоп реванш». А ось марафон каналу ZIK, який віднедавна належить Медведчуку, називався «Війна чи мир?» — і вгадайте, в якої партії є ексклюзивні ключі від миру.

Більшість поширених теленовинами інформації про вибори, окрім лайтових підсумків роботи старого парламенту і ще лайтовіших прогнозів щодо роботи Ради нового скликання, процедурних моментів щодо друку бюлетенів, кількості порушень та формування виборчих комісій, являла собою більш чи менш прихований піар. На цьому тлі знов вирізнявся «UA: Перший», який старався дати глядачам корисну інформацію, проводив інформативне й динамічне ток-шоу «Зворотний відлік» і, зрештою, не піарив нікого.

Головні події, пов’язані з виборами, що висвітлювались у медіа 15–21 липня 2019 року

Опубліковані результати опитування Центру Разумкова, «Соціального моніторингу», «Рейтингу».

Набув чинності закон про мову — вся агітація має бути українською.

Суд остаточно відмовив Шарію, а потім дозволив не реєструвати Онищенка.

Ігор Мосійчук «знявся з виборів» на користь Дубинського.

При Офісі президента створять раду зі свободи слова.

Кабмін звільнив керівника ДФС, на якого нагримав Зеленський.

У Мінську домовилися про припинення вогню 21 липня.

Саакашвілі закликав голосувати за «Слугу народу».

Офіс президента заявив, що Медведчук не представляє Україну у світі.

Офіс президента хоче обміняти Сенцова на Вишинського.

МЗС звинуватило Угорщину у впливі на вибори в Закарпатті.

Зеленський звернувся до іноземних інвесторів із закликом вкладати в Україну.

Тимошенко намагається змусити Кабмін підвищити пенсії через суд.

На виборах проведуть три екзит-поли.

Фірташа вишлють у США, але не раніше зими — екстрадицію зупинив суд.

Суд скасував рішення про зняття кандидата Куницького з виборів.

«ОПЗЖ» провела круглий стіл із проросійськими євродепутатами у Страсбургу.

Зеленський попросив Парубія зібрати 8 скликання ВР на ще одне засідання — той відмовив.

«Голос» звинуватив «ЄС» в організації смс-розсилки чорнухи — порушена справа.

Гриценко погрожує Смешку через Добродомова.

Кандидат від «Слуги народу» Куницький відновився у списку через суд.

Гройсман публічно посварився з «Європейською солідарністю».

Зеленський натякнув, як голосувати за правильних кандидатів від «Слуги народу».

Конституційний Суд визнав закон про декомунізацію конституційним.

Разумков не виключає, що може стати спікером.

«Слуга народу» хоче об’єднати три міністерства.

«Чесно» зафіксувало багато прихованої та явної агітації в день тиші.

Зеленський бачить економістом точно не Гройсмана, Бойка чи Тимошенко.

Явка на виборах менша за 50 %.

Садовий піде з посади голови «Самопомочі».

Партія Шарія може отримати фінансування з держбюджету.

Маніпуляції

Столар і компанія. 18 липня в новинах «1+1» вийшло повідомлення, що кандидатка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла звинувачує представницю «Європейської солідарності» Людмилу Костенко в масовому підкупі виборців. Єдине джерело інформації — прес-конференція Безуглої та її юриста, які «оприлюднили список нібито підкуплених учасників так званої шістки Костенко, начебто записи телефонних розмов з деякими волонтерами, агітаторами з цього списку». Слова «нібито» і «начебто» не можуть приховати того очевидного факту, що журналісти «1+1» не зробили нічого, аби перевірити звинувачення. У матеріалі немає коментарів Костенко (кажуть, що вона «коментувати відмовилась»). Зате з’ясовується, що «і списки, і аудіозаписи представники партії взяли у вільному доступі в інтернеті. А на додачу ще й повідомили, що Людмила Костенко має прямий зв’язок із проросійськи налаштованим Віктором Медведчуком». Плюс синхрон Безуглої, яка розповідає, що «за дослідженнями ЗМІ» Костенко пов’язана зі Столаром, а Столар тепер кандидат від «Опозиційної платформи — За життя» — глядачам підкреслено нагадують — Бойка й Медведчука. Таким чином одна точка зору, «докази з інтернету», «нібито» і «начебто» виливаються в констатацію зв’язку між «Європейською солідарністю» та Медведчуком — одного з лейтмотивів чорного піару проти партії Порошенка.

«Вибори прем’єра і спікера» тривають. Попри самоочевидний факт, що прем’єр-міністра буде призначено парламентською більшістю, а не обрано на виборах, канал «Україна» не припиняє піар-проект «Україна обирає прем’єра». Один із його інструментів — вуличні опитування, в яких люди називають ті самі прізвища, які фігурують у новинах і токшоу каналу: Юлію Тимошенко, Євгенія Мураєва, а найчастіше — Володимира Гройсмана, Цікаво, що соціологічні опитування на цю саму тему показують, що більшість опитаних називають Юрія Бойка, однак у вокспопах «України» лідер «Опозиційної платформи — За життя» не згадується взагалі. Такі вокспопи виходили в новинах щодня до кінця тижня.

Також «Україна» не припиняє просувати Олега Ляшка на пост спікера, який він міг би обійняти лише в разі, якби увійшов до ВР і став частиною парламентської більшості (що було б досить дивно з огляду на опозиційну риторику Радикальної партії). 15 липня — черговий вокспоп, у якому опитані називають переважно Ляшка, увінчаний посиланням на абстрактних «політичних експертів»: «Позицію більшості громадян розділяють і політичні експерти. На їхню думку, для балансу сил в парламенті крісло голови має дістатися опозиціонеру». Це подвійна маніпуляція, адже про жодну «більшість громадян» ітися не може — вокспоп не є репрезентативним опитуванням, та й «експерти» — це лише один Дмитро Левусь, який співає дифірамби Ляшкові. Аналогічний вокспоп, тільки без «експертного» коментаря, але з переважанням прізвища Ляшка у відповідях, був у новинах «України» 17 і 18 липня. Одна з опитаних жінок назвала Ляшка «майстром слова». Але цього не досить: того самого дня в новинах вийшов репортаж із села Сапожинова, мешканці якого розмірковують, кому з політиків віддали би ключові посади в державі. За дивовижним збігом прем’єром селяни бачать Гройсмана, а спікером — Ляшка.

Головні маніпулятори. 18 липня «причепом» до сюжету про чорні передвиборні технології на Харківщині, в якому не згадували жодну політсилу, крім «Європейської солідарності» (й ту — як постраждалу), «Інтер» показав новину про маніпуляції перед виборами у Запорізькій області. «Майже 400 повідомлень про порушення виборчого законодавства надійшло до поліції Запорізької області. Левова частина — незаконна агітація та підкуп виборців. Серед лідерів передвиборчих махінацій — кандидати від “Опозиційного блоку”. За даними слідства, кандидати від політсили влаштували концерт. За цим фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження. Зафіксували порушення і в розміщенні агітації політичної партії», — йдеться в повідомленні. Що значить «серед лідерів», хто ще належить до цих лідерів і про яку кількість порушень ідеться — невідомо. Натомість устами представниці «Опори» озвучують прізвища опоблоківців-порушників, а прокуратура говорить про підкуп виборців. Позиції звинувачених кандидатів у повідомленні немає. У цьому ж випуску — «гучне політичне переформатування»: начебто більшість депутатів від «Опоблоку» Херсонської обласної та районних рад (не зазначено, яких саме районів) вийшли з фракції та переходять в «ОПЗЖ». «На прес-конференції пояснили, що об’єдналися навколо Юрія Бойка, оскільки його професійна команда вже робить ті кроки, які нині є найбільш нагальними. Зокрема, керівництво партії “Опозиційна платформа — За життя” вже провело низку переговорів щодо зниження ціни на газ та сприяло звільненню чотирьох полонених українців», — ідеться в сюжеті. Тут є синхрони кількох перебіжчиків, однак жодної позиції партії «Опозиційний блок».

Вибір між ОП і ЗЖ. Квазітокшоу «Подробиці вибору», створене для піар-потреб як додаток до «Подробиць тижня» каналу «Інтер», цього разу повністю віддали «ОПЗЖ». У першій частині був єдиний промовець — Вадим Рабінович, хоча в попередніх випусках зазвичай виступали троє-четверо кандидатів від «ОПЗЖ» і ще два-три політкоментатори. Ведучий Олексій Фадєєв, натренований китайським телебаченням, не смів зупиняти потоки маніпуляцій політичного патрона. А маніпуляції були видатними. Наприклад, Рабінович ствердив, що кандидат від «Слуги народу» закликав «рубати голови на Донбасі»; приписав «Голосу» такі програмні цілі, як «легализация гей-браков, Вакарчук премьер-министр и 20 % наценки русскоязычным в ресторанах»; закликав відмовитися від співпраці з Міжнародним валютним фондом. І нарешті: «Если ты выбираешь партию, которая поёт, танцует и не знает, как провести экономические реформы и купить дешёвый газ, ты выбираешь холодную зиму для себя и своей семьи». Ведучий фонтан Рабіновича не затикав, а у другій частині програми модерував виступи вже трьох кандидатів від «ОПЗЖ» — Миколи Скорика, Віталія Саутенкова та Олександра Попова, а також двох політкоментаторів. Друга порція опозиціонерів займалась наріканням на «Опоблок» (білборди в Одесі, що компрометували «ОПЗЖ») та скептично відгукувалася про «Слугу народу» — «людей, которые не знают цены на газ».

«Слуга народу». Впевнена у своєму результаті у пропорційній частині виборів, партія почала відчайдушну боротьбу за мажоритарників, атакуючи «клонів» та просуваючи своїх кандидатів на окремих каналах. Найбільше галасу робить ведучий програми «Гроші» Олександр Дубинський, який протистоїть колишньому порошенківцю Ігорю Кононенку — той навіть започаткував анонімну ініціативу очищення медіа від насильства, єдиним негативним героєм якої є Дубинський. Володимир Зеленський не став агітувати за «Слугу народу» відкрито, але наблизився до цього.

ICTV 15 липня вигадав дотепний спосіб ще раз пропіарити менеджера компанії Віктора Пінчука — Дмитра Кисилевського, який балотується від «Слуги народу» на мажоритарці. У «Фактах» показали огляд «найяскравіших мажоритарників» від партії Зеленського, одним із яких «випадково» виявився Кисилевський. Про те, що роботодавець Кисилевського — це власник каналу ICTV, в матеріалі, звісно, не згадано. Завершується сюжет оптимістично: «Усі кандидати від “Слуги народу” зізнаються: раніше вважали політику брудною справою. Та вірять, що це вдасться змінити. Принаймні, вони готові спробувати». Того ж дня в новинах СТБ вийшов розлогий піар-матеріал про чесного кандидата Кисилевського. «…працював директором із корпоративних відносин у великій металургійній компанії», — сказано в матеріалі про кандидата — без уточнення, що компанія належить Пінчуку, як і канал СТБ. 18 липня ICTV присвятив повідомлення «брудній агітації» проти Кисилевського.

«1+1» 15 липня розповів про демонтаж у Києві двох «гігантських» білбордів, стилізованих під агітацію Зеленського. У повідомленні є коментар анонімного молодого чоловіка, який говорить від імені «зекоманди», та власника одного з банерів. Цього ж дня — розгорнутий матеріал про те, як кандидата від «Слуги народу» в Шепетівці погрожують убити.

СТБ 17 липня показав інтерв’ю зі списочником «Слуги народу» Русланом Стефанчуком. Він упевнено заявив, що коаліції з «ОПЗЖ» і «Європейською солідарністю» не буде, та ухилявся від прямої відповіді на запитання про коаліцію з «Батьківщиною». А ще пояснив, за яким принципом складалися списки «Слуги народу».

19 липня у «Подробицях тижня» на «Інтері» народний депутат восьмого скликання Ігор Попов, який був гостем студії, заявив, що Зеленський посилено піариться перед виборами, бо рейтинги «Слуги народів» падають, а кандидатів-мажоритарників від цієї партії в окремих округах — обвалюються. Ведучий не уточнив у політика, які дані він має на увазі.

У новинах останнього дня кампанії на каналі «1+1» вийшов сюжет про сміливих кандидатів від «Слуги народу», які викликають на «стадіонні дебати» конкурентів на округах. Описані три пари, в яких, природно, саме кандидати від партії Зеленського — позитивні герої.

Сюжетом про «Слугу народу» завершили свій цикл матеріалів про найбільш рейтингові партії в новинах «UA: Першого»; зокрема нагадали, що політсила до перекупівлі та ребрендингу називалась «Партією рішучих змін».

«Опозиційна платформа — За життя». Агресивне просування своїх політичних патронів, не менш агресивні намагання потопити їхніх конкурентів із «Опоблоку», безсоромний піар «ОПЗЖ» навіть у день тиші, — свідчення останнього й вирішального бою, в який Медведчук і компанія кинули «Інтер». 20 липня тут цитували Наталю Королевську, Віктора Баранського, Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка, які разом із ієрархами московської церкви молилися «за мир» і за правильне голосування в неділю, та розповідали про те, як у Запорізькій області конкуренти агітують проти «ОПЗЖ». В останні дні, коли агітація ще не була заборонена (втім у новинах вона заборонена завжди), «Інтер» докладно висвітлював агітпоїздки та передвиборні обіцянки Юрія Бойка, «автопробіг за мир» в Одесі, боротьбу за пільги чорнобильців та сєвєродонецький «Азот», захист Новопокровського хлібокомбінату від рейдерів, зустріч Віктора Медведчука з ручними проросійськими євродепутатами, скарги «ОПЗЖ» до ОБСЄ на порушення виборчого законодавства та, звісно ж, безперестанку нагадував про те, що Юрій Бойко і його партія ведуть прямі переговори про зниження ціни на газ із Росією. «У Страсбургу Медведчук вкотре підкреслив: Крим — це Україна, але вирішити ситуацію щодо півострова складніше», «Медведчук говорив про українсько-російські відносини в Санкт-Петербурзі з очільниками Білорусі і Росії» і так далі — ні слова про те, що Зеленський заперечує будь-які повноваження Медведчука. Переказувати кожне повідомлення чи сюжет окремо немає сенсу — констатуємо лише, що один лише «Інтер» забезпечив «ОПЗЖ» не меншу кількість піар-матеріалів, ніж інші телеканали — будь-якій іншій політсилі.

Тим часом розмови про можливу коаліцію і прем’єрство Юрія Бойка зійшли нанівець. «Кроме нашей, все партии, которые проходят — партии войны. Вот что страшно. Страна, в которой 75 % по всем опросам хочет мира, голосует за войну», — ця цитата Вадима Рабіновича, показана «Інтером», свідчить про те, що «ОПЗЖ» остаточно змирилася з роллю опозиційної-таки платформи.

«Батьківщина». В останні дні перед виборами Юлія Тимошенко завжди змінює звичайний популізм на фантастику. Так сталось і цього разу: заклики та вимоги лідерки «Батьківщини» геть відірвалися від політичної реальності та конституційних повноважень.

15 липня у піар-дайджесті «України» вийшов матеріал про обіцянку Тимошенко знизити тарифи й підвищити пенсії. 16 липня на «Україні» ж пообіцяла знизити ціну на газ удвічі, як уже робила перед президентськими виборами.

18 липня в піар-дайджесті СТБ Тимошенко озвучила «завдання» для ВР: «Зниження тарифів, скасування медреформи, обов’язкове медстрахування і підвищення пенсій щонайменше до трьох тисяч гривень». Тим часом ICTV дійшов у своєму циклі про мажоритарників до «Батьківщини» — до сюжету потрапили Євген Рибчинський, Ольга Бабенко, Юрій Одарченко і Ксенія Павловська. Також у новинах ICTV та «України» вийшло повідомлення про вимогу «Батьківщини» провести позачергове засідання Верховної Ради (цього вимагав Зеленський), щоби знизити ціни на газ і підвищити пенсії. Щоправда, встановлення цін на газ і пенсій не належить до компетенції ВР, але виборцям Юлії Тимошенко та її партії це знати не обов’язково.

Також 18 липня в новинах СТБ вийшло інтерв’ю з Тимошенко. «Юлія Тимошенко завжди справляла на мене враження Фенікса. Що б не сталося, після будь-якої поразки вона відроджується і знову вертається в політику», — сказала перед початком розмови інтерв’юерка Ольга Кучер. Тимошенко обіцяє «допомогти президенту в усіх справах», висловила повагу Святославу Вакарчуку (як співакові), а також ствердила, що «зниження тарифів у руках президента».

19 липня в піар-дайджесті СТБ йшлося про пакет із восьми законів (без уточнення, про що саме), які, за словами Тимошенко, можуть змінити Україну за сто годин. Про цей пакет, але з невеликим розгорнутим описом змісту законопроектів, розповіли цього дня в матеріалі ICTV — тут уточнили, що за умови втілення пакету Україна наздожене за рівнем економічного розвитку Польщу. На «Україну» в останній вечір перед виборами запросили Юлію Тимошенко власною персоною, аби вона розповіла про майбутню коаліцію «Слуги народу» та «Батьківщини», а також про вісім законів, які змінять Україну. Ведучий у монолог лідерки «Батьківщини» не втручався.

«Європейська солідарність». Реванш, НАТО і Євросоюз — ключові слова останньої фази агітаційної кампанії партії Петра Порошенка. Йому досі забезпечують ексклюзивні умови в токшоу (зокрема на ICTV), однак у новинах на тлі буяння популізму Ляшка та Тимошенко коментарі експрезидента звучать мляво.

15 липня СТБ проінтерв’ював Петра Порошенка. Окрім відповідей на запитання на зразок «чи змінилось ваше життя?», Порошенко розповідав про те, як вів жорсткі переговори і кричав на Путіна, а також давав позитивну характеристику кандидатам від своєї партії.

16 липня у циклі ICTV про «найяскравіших мажоритарників» вийшли матеріали про кандидатів від «ЄС»: Юлія Мамчура, Сергія Танасова, Валерія Прозапаса та Миколу Княжицького. «Не воював на фронті, але зарекомендував себе як справжній боєць фронту інформаційного. Захисник мови, української культури і європейського вибору Микола Княжицький. Голова парламентського комітету з питань культури і духовності, один із авторів закону про мову, про підтримку вітчизняного кіно і низки інших важливих документів. А ще він послідовний євроінтегратор», — йдеться в сюжеті, зокрема, про Княжицького. Жодних додаткових фактів, наприклад, з історії зміни власників телеканалу ТВі, журналісти в бекґраунд не додали.

18 липня пряме включення «України» з Європарламенту зненацька перетворилося на включення-монолог Петра Порошенка, який був приплетений до документа в такий спосіб: «У підготовці документа брала участь команда п’ятого президента України». «Ми зробили все для того, щоби світову солідарність на підтримку України зробити ще міцніше», — каже Порошенко. СТБ включив радісний коментар Порошенка в піар-дайджест.

19 липня в піар-дайджесті «України» Петро Порошенко давав абстрактні поради щодо того, як вести переговори в нормандському форматі, а в піар-дайджесті СТБ — застерігав від реваншу.

«Сила і честь». Лідер партії привернув до себе увагу конфліктом із Гриценком і Добродомовим, однак загалом «Сила і честь» мало фігурує в телепросторі. Піар-повідомлення із синхроном Ігоря Смешка вийшло в дайджесті «України» 16 липня: кандидат закликав збільшити витрати на оборону. 19 липня «1+1» повідомив про те, що Смешко у Великій Британії закликав держав-підписанток виконувати… Будапештський меморандум. Цього ж дня на «Україні» процитували Дмитра Гордона, який закликав українців голосувати відповідально. «Він нагадує, що виборці віддають голоси не лише за парламент, а й за майбутній уряд і навіть опозицію», — йдеться в повідомленні, а в синхроні Гордон прямо закликає голосувати за «Силу і честь».

«Голос». Останнім розбірливим меседжем, посланим партією Вакарчука телевізійній аудиторії, стало звинувачення «Європейської солідарності» в чорному піарі проти «Голосу». В останній тиждень кількість згадок про «Голос» у новинах різко впала, а п’ятничні майданчики для телепіару на «Україні» віддали іншим.

16 липня в циклі «знайомства з кандидатами» в новинах СТБ вийшов сюжет про Галину Васильченко — мажоритарницю «Голосу» зі Львова. Матеріал відверто піарний за всіма ознаками. Наступного дня канал готує сюжет у цьому ж циклі про ще одну мажоритарницю з «Голосу» — Валентину Ведровську; в матеріалі є синхрон Святослава Вакарчука. 17 липня «Факти» ICTV знайомили глядачів із найяскравішими мажоритарниками «Голосу». До добірки потрапили Леонід Ємець, Максим Черкашин, Віктор Євпак і Марта Романяк. Про депутатів у матеріалі суцільний позитив, який подекуди переходить у неприховану агітацію. 18 липня черговий сюжет СТБ був присвячений одному мажоритарнику від «Голосу» — львів’янину Ярославу Рущишину, який «іде з командою однодумців, яка хоче будувати іншу країну з новою філософією в політиці, а ще побороти реванш антиукраїнських сил». Вірити в те, що все це робилося без відома штабу партії, стає дедалі важче. Також у піар-дайджесті «України» 18 липня розповіли про флешмоб «Голосу» на захист українських лісів. А під кінець тижня згадки про «Голос» у новинах зникли — ефір віддали гравцям, важливішим для власників телеканалів.

«Українська стратегія». Прем’єрові, який навряд чи далі очолюватиме уряд і чия партія вже гарантовано не потрапить до ВР, віддають останню шану дружні телеканали. При цьому піар Володимира Гройсмана звучить іще більш порожньо, ніж будь-коли. «Ще чинний голова уряду сьогодні на зустрічі з громадськістю підкреслив важливість того, що після виборів у владі все ж був баланс між новими обличчями та професіоналами. Володимир Гройсман наголосив, що варто продовжити реформи та вийти на стабільне економічне зростання», — це «Інтер», наприклад. Найактивніше Гройсмана просуває «Україна», хоча канали Пінчука теж долучаються.

17 липня ICTV раптом вирішив докладно переказати виступ Володимира Гройсмана на засіданні Кабміну: «Українців прем’єр-міністр закликає голосувати відповідально, не зважати на рейтинги і заклики поставити галочку навпроти прохідніших сил. В Кабміні це називають контрагітацією і просять Міністерство внутрішніх справ розібратися, хто і за чиї гроші нею займається. Виборців прем’єр закликає бути відповідальними (вдруге. — Авт.) і розуміти, що саме від результатів волевиявлення залежить подальша доля реформ, як, наприклад, успіх децентралізації, яку необхідно закріпити в Конституції, бо точно будуть охочі нав’язати замість неї федералізацію. Нагадав і про нинішню економічну стабільність та пообіцяв за наступні два роки підвищити мінімальну зарплату до п’яти з половиною тисяч гривень і середню зарплату — до понад шестисот доларів». Цю обіцянку Гройсман повторює в синхроні. Свої обіцянки прем’єр вочевидь має шанс здійснити лише за умови, що залишиться прем’єром у новому уряді, а це далеко не факт.

18 липня на «Україні» та «Інтері» Гройсман похвалився розвитком культури в малих містечках бюджетним коштом. Також прем’єра запросили до студії «України» поговорити про успіхи його уряду в децентралізації та покритикувати Петра Порошенка — згадав він, зокрема, і про смс-розсилку проти «Голосу» та інші некоректні дії штабу «Європейської солідарності». Цю тему Гройсман порушив сам — ведучий про це не запитував. 19 липня в новинах «України», ICTV та СТБ розповіли про агітаційний захід «Української стратегії» в «Мистецькому арсеналі».

Радикальна партія. Нічого оригінального на кінець кампанії Радикальна партія не вигадала: Олег Ляшко залишався королем ефіру каналу «Україна», підпіарювався на СТБ та ICTV та повторював ті самі популістські обіцянки та заклики. Інші кандидати від Радикальної партії ніде не фігурували, тож її можна сміливо назвати партією однієї людини.

15 липня «Україна» показала заклик Ляшка знизити ціну на газ та збільшити субсидії зі зворушливою історією пенсіонерки Людмили Андріївни, а також — у піар-дайджесті — замість ринку землі роздати бодай по два гектари ріллі громадянам (те саме повідомлення повторили в піар-дайджесті наступного дня). 16 липня в новинах «України» Ляшкові дали розгорнуто відповісти на критику його ініціативи каструвати педофілів; аргументація критиків була наведена буквально одним словом — «негуманно», хоча насправді аргументів проти набагато більше. Також, порушуючи стандарт точності, журналісти не зазначили, хто саме критикує закон. Також у цьому виступі ще одне повідомлення із загальними популістськими обіцянками від Ляшка, пов’язане з птахівництвом на Сумщині. 17 липня на «Україні» — заклик Ляшка знизити ціни на газ і комунальні тарифи. 18 липня в новинах «України» вийшов матеріал про те, як Ляшко вимагає впорядкувати земельну сферу замість продавати землю, й окремо про боротьбу з корупцією (фантастична ідея саджати до в’язниці на два тижні кожного, хто претендує на суддівську чи прокурорську посаду). Цього ж дня в піар-дайджесті СТБ Ляшко закликав виділяти на медицину щонайменше 3 % ВВП, щоб давати людям дешевші ліки. 19 липня в піар-дайджесті «України» Ляшко обіцяв повернути українцям справедливість, а в піар-дайджесті СТБ — дешевий газ.

«Громадянська позиція». Сварка між Ігорем Смешком і Дмитром Добродомовим, а також заочна перепалка між лідерами «Сили і честі» та «Громадянської позиції» — останнє, чим партія Анатолія Гриценка спромоглася привернути увагу медіа. Гриценко та його соратники в останні тижні не гребували ефіром каналів Медведчука, проте в новинах центральних телеканалів їх згадували хіба що в контексті соціологічних опитувань.

«Опозиційний блок». Поширюваний у соцмережах ролик, у якому Юрій Бойко (як неважко здогадатися, молодший на п’ять років) закликає голосувати за партію «Опозиційний блок», увінчує багатомісячну історію намагання Ріната Ахметова не дозволити Медведчуку монополізувати підтримку проросійського електорату. У цій боротьбі Ахметов і його соратники тяжко експлуатували всі свої медійні ресурси, а також отримували щедру допомогу від ситуативних союзників із числа вчорашніх конкурентів — груп Пінчука та Коломойського.

15 липня в піар-дайджесті «України» просували Бориса Колеснікова (обіцяє добудувати новий канал «Дніпро-Донбас»), а також кандидатів Ростислава Шурму та Володимира Буряка з ахметовської «Запоріжсталі», які відкрили побудовану в Запоріжжі дорогу. 16 липня Колесніков закликав давати більше грошей людям, які працюють в оборонному комплексі. 17 липня про «християнські цінності» в новинах «України» говорили Вадим Новинський і глава московської церкви в Україні Онуфрій. 18 липня СТБ й ICTV показали Олександра Вілкула, який після чергової зустрічі з колективом великого підприємства вимагає виділяти більше грошей із бюджету на ракетно-космічну галузь. «Україна» цього дня пропіарила Євгенія Мураєва та Бориса Колеснікова, які зустрічалися з «колективами» в Костянтинівці (на жаль, питання способу організації таких зустрічей залишається за кадром). 19 липня в піар-дайджесті «України» Колесніков обіцяв знизити ціну на газ без угод із Росією, а в піар-дайджесті СТБ повідомили про підтримку, висловлену «Опоблоку» «трудовими колективами промислових підприємств» Кривого Рогу.

«Опоблокові» дістався останній сюжет із циклу про мажоритарників каналу ICTV (про «Опозиційну платформу — За життя» канал чомусь вирішив не розповідати): пропіарили Костянтина Павлова, Ігоря Чумаченка, Віктора Буська та Олександра Вишнякова. Всі з питомих опоблоківських країв.

«Рух нових сил». Окрім поодиноких запрошень лідера партії Михеїла Саакашвілі на токшоу згадок про «Рух нових сил» у теленовинах і тижневиках практично немає. Заклик Саакашвілі голосувати не за «Рух нових сил», а за «Слугу народу» з’явився запізно, щоби потрапити в новини 19 липня, і просто потонув в інформаційному шумі останніх годин агітації.

«Партія Шарія». Маленька сенсація парламентських виборів 2019 року так і залишилася віртуальною: на жодному токшоу з аналізованих «Детектором медіа» не з’явився жоден представник партії, а в новинах про неї в останній тиждень не згадували — хіба що на 5 каналі в контексті судової боротьби за відновлення, і то не Шарія, а Олександра Онищенка.

«Свобода». Судячи зі зникомої кількості згадок у новинах, націоналісти явно не в пріоритеті у телеолігархів. 15 липня в піар-дайджесті «України» з’явився кандидат від «Свободи» Андрій Іллєнко як організатор акції на підтримку декомунізації. У матеріалі створюється хибне враження, що рішення Конституційного Суду про те, що закон відповідає Конституції, є наслідком дій Іллєнка. 19 липня в останньому піар-дайджесті «України» перед днем тиші Олег Тягнибок пояснював, що завдання «Свободи» — викорінити антиукраїнські сили з парламенту. Цього ж дня гостем тижневика «Інтера» був Андрій Іллєнко, який сказав, що не бачить нічого поганого в дострокових місцевих виборах. 19 липня Іллєнка запросили на «Інтер» знову — разом із політкоментаторкою Олександрою Решмеділовою він прогнозував розподіл сил у майбутній ВР. Така потужна підтримка свободівцю, судячи з попередніх результатів підрахунку, не допомогла — в його мажоритарному окрузі виграв кандидат від «Слуги народу».

«Самопоміч». Під завісу кампанії «Самопоміч» спробувала привернути до себе увагу, оскарживши в Конституційному Суді закон про особливий статус Донбасу. Про це розповіли в новинах ICTV, давши коментар Оксани Сироїд. Інші телеканали (окрім 24-го, що належить лідеру «Самопомочі» Андрію Садовому) про це змовчали. Більше згадок про партію, окрім участі її представників у токшоу, не було.

Мажоритарники. 18 лютого в новинах «1+1» вийшла банальна джинса Ігоря Палиці, наближеного до Ігоря Коломойського голови Волинської облради, який балотується до ВР по мажоритарці. Розповіли і про його організаційний внесок у будівництво перинатального центру в Луцьку, і про грошову пожертву від його благодійного фонду «Тільки разом» (ці слова — також рекламний слоган на білбордах Палиці). Щоправда, виявилося, що Палиця пожертвував мільйон гривень, а фонд Віктора Пінчука — сім, тоді як із бюджету виділили двісті двадцять.

5 канал узявся за посилену підтримку народного депутата-мажоритарника Ігоря Кононенка, який раніше був порошенківцем, а тепер іде як самовисуванець: від портретних інтерв’ю до піар-сюжетів, у яких, зокрема, стверджується, що «всі національно свідомі» про Кононенка, натомість за Олександра Дубинського агітує та підкуповує виборців одіозна Тетяна Засуха (19 липня).

І останнє. На «Інтері» Сергій Каплін — той самий, який під час президентської кампанії обіцяв знизити ціну на газ у чотири рази — закликав кандидатів відмовитися від порожніх обіцянок та відвертого піару. Є навіть відео.

Більше про висвітлення виборів читайте на сайті «Вибори і ЗМІ».

Новини й підсумкові тижневики

Зеленський. На початку тижня президент літав на гелікоптері на Харківщині й боровся з чорними лісорубами (не так ефектно, як у серіалі «Слуга народу»). Матеріали про це показували СТБ й особливо активно — ICTV та «1+1». «Плюси» навіть робили включення з антикорупційної ради в Харкові. Натомість про дорожньо-транспортну пригоду за участі автомобілів президентського кортежу повідомляли стисло, наголошуючи, що Зеленського там не було. І лише «UA: Перший» пов’язав обшук СБУ на заводі «Арселор Міттал Кривий Ріг» 17 липня із приїздом Зеленського кількома днями раніше.

«Європейська солідарність» проти «Голосу». На історію з представником «Європейської солідарності», який розсилав смс із компроматом на партію Вакарчука, звернули увагу в новинах «1+1». Щоправда, в короткому повідомленні 16 липня згадка про «ЄС» є лише в синхроні керівника кіберполіції — й то у вигляді абревіатури. А позиції ані самого «депутата-спамера», як назвали чоловіка «Плюси», ані партії «Європейська солідарність» немає. «Україна» в піар-дайджесті 15 липня взагалі не згадує про «ЄС» — кажуть лише про те, що проти «Голосу» почали розсилати смс. Обраний синхрон Святослава Вакарчука також не містить згадок про замовників акції. 17 липня до звинувачень долучився Володимир Гройсман: «Україна» процитувала його скаргу на розсилку від «Європейської солідарності» із закликом не голосувати за «непрохідні» партії.

Рейтинги. 16 липня «UA: Перший» оприлюднив і проаналізував результати опитувань КМІС і Центру Разумкова, додавши до них коментарі Володимира Паніотто з КМІС і Михайла Міщенка з Центру Разумкова.

СТБ 17 липня оприлюднив дані дослідження Інституту соціології, й не лише щодо електоральних настроїв перед виборами, а й «щодо ймовірних кандидатів на прем’єра». Назвали Юрія Бойка, Юлію Тимошенко та Володимира Гройсмана. Зважаючи на те, що дослідження дає «Українській стратегії» несподівані 5,5 % підтримки — набагато більше, ніж усі інші, опубліковані до і після, — можна вважати це не лише маніпуляцією (прем’єр-міністра не обирають, а призначають), а й прихованою агітацією за політсилу Гройсмана. «Інтер» 17 липня озвучив результати дослідження «Соціального моніторингу» та УІСД, наголосивши на тому, що «рейтинги “ОПЗЖ” зростають».

18 липня на «1+1» озвучили результати досліджень «Рейтингу» та Центру Разумкова. «Україна», яка довго трималась і не публікувала соціологічних рейтингів узагалі, озвучила результати псевдоопитування Active Group, яке дає «Опоблоку» 5,5 % підтримки, а Радикальній партії — «високі шанси» (без цифр). «Шанси» «Опозиційного блоку» підкріплені коментарем Вадима Карасьова: це звична маніпуляція «України», коли політкоментатор розмірковує про необхідність чи перспективність політичної сили, яка не має переконливих показників електоральної підтримки. Володимир Цибулько, у свою чергу, підкреслив важливість і потрібність Ляшка та його партії у ВР.

СТБ 18 липня озвучив дані дослідження досі не згадуваної Лабораторії політичних стратегій та аналізу. Сайт із такою назвою є агрегатором чужих повідомлень, зокрема про соціологічні дослідження. Інша єдина згадка про цю організацію — явно роздутий рейтинг «Української стратегії Гройсмана».

«Інтер» 18 липня повідомив результати дослідження сумнівної контори «BURI-Україна», що приписала «ОПЗЖ» аж 18 % підтримки. Це набагато більше, ніж давали партії інші дослідження, не кажучи вже про екзит-поли. «1+1» і «UA: Перший» цього дня озвучили результати дослідження «Рейтингу», 5 канал — «Рейтингу» і Центру Разумкова.

Ті ж самі і Кучма. Є вічні речі — наприклад, сюжети про те, як голосували видатні українські державні діячі (і трошки діячів шоу-бізнесу, які до них примкнули) в день виборів. «Факти тижня» виходять у неділю й ще до завершення голосування, що не заважає їм аналізувати перебіг виборів, робити прогнози та демонструвати, як політичні лідери голосують «за мир і майбутнє дітей». Цього разу показали голосування Зеленського, Гройсмана, Парубія, Тимошенко, Вакарчука, Ляшка, Андрія Богдана, Порошенка, а також Сергія Притули з «Голосу», якого «називають майбутнім спікером» (насправді ж шансів пройти Притулі не давала жодна соціологія). А на додачу до них — Леонід Кучма, який «очікує від Ради встановлення миру, розвитку економіки та верховенства права» і радить наводити порядок. Присутність тестя власника телеканалу в таких оглядах — річ настільки традиційна, що коли Леоніда Даниловича не стане, знімальна група ICTV, певно, все одно чекатиме його на дільниці.

Більше читайте в моніторингу щоденних новин і телетижневиків.

Політичні токшоу

Склад учасників «Свободи слова» на ICTV в понеділок 15 липня був практично незмінним у порівнянні з попередніми тижнями: Святослав Вакарчук і Сергій Притула від «Голосу», Володимир Гройсман і Євген Нищук від «Української стратегії», Юлія Тимошенко і Сергій Власенко від «Батьківщини», Руслан Стефанчук від «Слуги народу», Євгеній Мураєв від «Опоблоку» й Олег Тягнибок від «Свободи». Головні тези учасників теж були ті самі: Тимошенко, зокрема, вимагала знизити ціну на газ через свою судову перемогу над постановою, яку в уряді називають уже й без того скасованою. «Я підтримую зниження цін на газ і зробив для цього все», — відповідав їй Гройсман, знову звинувачуючи її в підписанні кабального меморандуму з МВФ, через який газ так дорожчає. Гройсман обіцяв зняти депутатську недоторканність, скорочення кількості депутатів до 250 та відкриті списки, чим наразився на запитання від Тягнибока: чому тоді було не прийняти виборчий кодекс раніше? Сергій Притула запитав, чи встигне уряд забезпечити дітей світловідбивними жилетами, як обіцяє Гройсман, адже часу на це дуже мало; прем’єр пообіцяв, що все встигнеться. Руслан Стефанчук, відповідаючи на запитання про люстраційну ініціативу Зеленського, запевнив, що команда президента готова «почати зі своїх». Тягнибок назвав люстрацію від Зеленського помстою за критику призначення Андрія Богдана керівником офісу президента, а також розправою з тими націоналістами, які були у владі 2015 року. Мураєв посварився з Тягнибоком — назвав свободівців «родоначальниками культурной войны», а той слова опоблоківця про те, що українська влада «розв’язала війну», — кремлівською маячнею. Зрештою опонентам так і не вдалося змусити Мураєва сказати вголос, що Росія — агресор.

Святослав Вакарчук цього разу поводився нетипово: замість загальних фраз про «нове», «старе» і «зміни» він звинуватив «Європейську солідарність» у розсиланні смс-повідомлень проти «Голосу». Вакарчука прорвало: він нагадав навіть про те, що Порошенко працював в уряді Азарова, та закинув конкурентам намагання монополізувати любов до України. «Голос» натомість назвав «наймолодшою, але найпрофесійнішою командою».

У другій порції «Свободи слова» 16 липня взяли участь Анатолій Гриценко і Дмитро Добродомов від «Громадянської позиції», Ігор Смешко від «Сили і честі», Петро Порошенко (телемостом зі Львова) і Вікторія Сюмар від «Європейської солідарності», Андрій Садовий та Олександра Дрік від «Самопомочі», Олег Ляшко від Радикальної партії, Олександр Вілкул від «Опоблоку», а також кандидати-мажоритарники Світлана Заліщук і Сергій Лещенко. Говорили, як і напередодні, про майбутній парламент.

Включення Порошенка справляло враження цілеспрямованого піару: він перебував у Львові, за його спиною стояла масовка з молоді, а сам він говорив про закон про українську мову, похвалившись, що під документом стоїть його підпис. Кількахвилинну промову Порошенка частково перекривали кадрами зі святкового концерту «Європейської солідарності» у Львові. Навіть у моменти, коли Порошенко прямо агітував за свою партію, ведучий його не перебивав (хоча з рештою учасників програми поводився жорстко), а інші політики у студії не мали змоги поставити йому запитання.

Коли Вілкул ствердив, що проблему мови «вытянули на свет Божий Порошенко и Парубий», ведучий запитав його, навіщо «Опоблоку» було реєструвати законопроект про скасування мовного закону, якщо це питання не важливе для суспільства. Також Вілкул заявив, що його партія хоче створити «Украинский институт русского языка», щоб захистити російську від утисків.

Дмитро Добродомов із «Громадянської позиції» запитав Смешка, чи фінансує його партію Петро Порошенко, нагадавши, що лідер «Сили і честі» працював у команді експрезидента. Смешко назвав запитання провокативним, а в перерві побився із Добродомовим; після паузи народний депутат звинуватив охоронця Смешка в застосуванні сили та пообіцяв позиватися до суду, а Гриценко висловився на захист свого соратника.

«Пульс» 16 липня на «112» тривав більше п’яти годин і мав три сольні передмови — це рекорд. Солістами стали лідер «Руху нових сил» Михеїл Саакашвілі, близький до Медведчука політкоментатор Михайло Погребинський та кандидат від «ОПЗЖ» Вадим Рабінович. У студії дискутували Нестор Шуфрич від «ОПЗЖ», Сергій Євтушок і Андрій Ніколаєнко від «Батьківщини», кандидат-мажоритарник Віталій Журавський, Микола Катеринчук від «Громадянської позиції», лідер партії «Незалежність» Анатолій Могильов та низка політкоментаторів.

Саакашвілі поставив під сумнів доцільність декомунізації в тому вигляді, в якому вона проведена в Україні, адже «реальные символы СССР — разруха и произвол чиновников». Він пообіцяв «піти воювати проти мафії» та «очистити систему», а врешті ствердив, що йому «пофиг на украинскую политику». Погребинський закликав не вірити соціологічним опитуванням та спрогнозував низьку явку на виборах. Рабінович сказав, що на перемовини до Москви «ездили, ездим и будем ездить», «такого тупого созыва парламента не было никогда», а також пообіцяв одягти вишиванку, коли «ОПЗЖ» посадить Андрія Парубія до в’язниці. Між тим один із лідерів «ОПЗЖ» сказав, що заради миру готовий об’єднуватись із будь-якою політичною силою.

Представники «Слуги народу» та «Свободи», які раніше були завсідниками токшоу на каналах Медведчука, були знов відсутні, тож проросійські політсили у студії були збалансовані лише «Батьківщиною». І ті, й інші критикували восьме скликання ВР, а Сергій Євтушок відкрито просував Юлію Тимошенко на пост прем’єр-міністра — «Україні потрібен досвідчений прем’єр» і людина, яка не допустить домовленостей із Порошенком.

Нагадали й про обстріл стіни будівлі, де розташований канал «112» («Почему Зеленский молчит о теракте?» — цікавився народний депутат Нестор Шуфрич) і про фільм, знятий за участі Олівера Стоуна — за словами Шуфрича, про те, «как на Майдане стреляли в спину». Принагідно народний депутат закликав телеглядачів уважно обирати «опозиційну» партію для голосування, щоб, бува, не проголосувати за «Опоблок»; ведучим навіть довелося стримувати його агітаційні пориви.

У вступній частині до «Українського формату» на NewsOne 17 липня виступав Вадим Рабінович. Він відкрито агітував за свою партію: «номер партии — 6» (ведучий зробив зауваження), «ключи от мира — только у нас», а також закликав не підтримувати «Слугу народу». У студії навели найвигідніші на той час для «ОПЗЖ» результати опитування — «Соціального моніторингу» та УІСД, що дають партії 15,1 %. Коли Рабінович сказав, що в Україні «хунта захватила власть», ведучий Василь Голованов заперечив.

У дискусійній частині програми брали участь лідер партії «Незалежність» Анатолій Могильов, Ілля Кива, Дмитро Святаш та Нестор Шуфрич від «ОПЗЖ», Андрій Ніколаєнко від «Батьківщини», Дмитро Добродомов від «Громадянської позиції», кандидат-мажоритарник Ігор Мосійчук та невдалий кандидат від «Слуги народу» й телеведучий Дмитро Співак.

Знову згадали обстріл будинку, де розташований канал «112» (принагідно поговоривши про тиск на «незалежні» медіа), а також про поїздки представників «ОПЗЖ» до Росії («За мир мы готовы даже сесть в тюрьму», — сказав Нестор Шуфрич.) Ілля Кива, який свого часу позиціювався як брутальний учасник війни, тепер звинуватив Петра Порошенка в розпалюванні ненависті, а також збрехав, що «есть программа выдачи квартир для тех, кто в однополых браках». Кива звинуватив Ахметова, Коломойського й Пінчука у веденні війни проти «ОПЗЖ», а «Опоблок» назвав «клоном».

Критикували «Слугу народу» і Зеленського особисто. Зокрема Шуфрич висміяв те, що Альона Шкрум балотується від «Батьківщини», а її чоловік від «Слуги народу» — мовляв, «домовились про коаліцію».

В ефірі NewsOne Ігор Мосійчук здійснив камінг-аут, розповівши про те, що знімається з виборів (хоча це вже запізно робити) і взагалі мав бути технічним кандидатом Кононенка, але обдурив його і «вивів на чисту воду». Детальніше про це можна почути у відеозверненні Мосійчука. Кандидат прямо закликав голосувати за кандидата від «Слуги народу» Олександра Дубинського, наразившись на зауваження ведучого.

У студії останнього передвиборного випуску «Права на владу» «1+1» зібрався стандартний набір гостей: Дмитро Разумков від «Слуги народу» (який здивував усіх, заговоривши українською), Володимир Гройсман від «Української стратегії», Андрій Садовий від «Самопомочі», Євгеній Мураєв від «Опозиційного блоку», Ірина Геращенко від «Європейської солідарності», Олег Тягнибок від «Свободи», Дмитро Гордон від «Сили і честі», Сергій Притула від «Голосу» та Сергій Соболєв від «Батьківщини».

У студії показали результати рейтингів КМІС і «Рейтингу», які Дмитро Гордон назвав «суцільною брехнею» (вочевидь через сумнівні шанси партії Ігоря Смешка пройти до ВР). Олег Тягнибок спрогнозував, що дев’яте скликання триватиме рік-два.

Разумков, коментуючи зустріч Медведчука та його соратників із євродепутатами у Страсбургу, запевнив, що це не було доручення президента, а на дії «ОПЗЖ» виборці мають відповісти голосами на виборах. У відповідь на підказку Тягнибока, що СБУ може порушити справу за державну справу, Разумков сказав, що спецслужби мають почати діяти без підказки президента.

Володимир Гройсман знов посилено відхрещувався від зв’язків із Порошенком (Олег Тягнибок навіть заступився за колишнього лідера партії, список якої на виборах 2014 року очолював прем’єр), а на запитання, звідки в «Української стратегії» десятки мільйонів гривень на рекламу, відповів, що гроші дав він і «малі підприємці».

Сергій Притула згадав про смс-розсилку проти «Голосу», організовану «Європейською солідарністю». Ірина Геращенко відповіла, що виступає «за чесну гру», а Гройсман долучився до звинувачень, ствердивши, що Порошенко має найбільшу в Україні ботоферму, яка «мочить усіх, крім Медведчука».

Гордон, який не раз відкрито агітував в ефірах токшоу, закликав присутніх «мобілізуватися, щоб не дати жодних шансів партії Порошенка», назвав Медведчука «проектом Путіна і Порошенка», а також сказав, що «хай краще до Ради заходить Мураєв, бо він — це Україна, а Медведчук — це Росія». Сам Євгеній Мураєв зосередився на критиці «ОПЗЖ», ствердивши, що ця партія у ВР дев’ятого скликання об’єднається з «Європейською солідарністю». Гройсман знов докинув: «Порошенко вечорами спілкується з Медведчуком». Мураєву в черговий раз дісталося від Притули, який підрахував, що законодавчі ініціативи ексрегіонала завжди були безплідними: «Ви стріляєте холостими».

У програмі «Народ проти» на каналі ZIK 19 липня взяли участь Дмитро Наталуха від «Слуги народу», кандидат-мажоритарник від «Батьківщини» Ігор Луценко, від «ОПЗЖ» Юрій Павленко, від «Європейської солідарності» Андрій Карпов, колишній народний депутат Ігор Мосійчук, кандидат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко, колишня посадовиця адміністрації Януковича Марина Ставнійчук, Володимир Тимошенко від «Сили і честі» й адвокат Петра Порошенка Ігор Головань. Були й звичні «резонери» — кандидати-мажоритарники Максим Бужанський та Юрій Михальчишин. Запросили також Олександра Кіхтенка, який встиг відколотися від «Сили і честі» й тепер всіляко дискредитує Смешка. Частина з’ясувань між Кіхтенком і Тимошенком відбулась у студії ток-шоу.

Зайшлося про майбутнього прем’єра. Марина Ставнійчук ствердила, що «прем’єром буде той, у кого є програма. А вона є тільки у Тимошенко» (хоча насправді представники партії «Слуга народу» категорично відхрещувались від можливої коаліції з «Батьківщиною», а призначення прем’єром лідерки опозиційної партії малоймовірне). Ігор Мосійчук натомість спрогнозував, що «прем’єра призначать з-за океану».

Автор «Вата-шоу» Андрій Карпов, як свого часу Роман Реведжук, використав ефір, аби назвати канал, на який прийшов, медведчуківським гадюшником, а «Європейську солідарність» — спецназом проти реваншу. Він не раз прямим текстом закликав голосувати за партію, від якої балотується, за що зрештою був названий ведучою «пропагандистом найдешевшого ґатунку». Юрій Павленко просував «ОПЗЖ» й закинув Зеленському, що він порушив закон, агітуючи за мажоритарників від «Слуги народу» — Максим Бужанський, який сам балотується від партії друзів президента, це заперечив. Коли Павленка запитали, чи буде «ОПЗЖ» вступати в коаліцію зі «Слугою народу», народний депутат сказав, що це станеться, «якщо будуть спільні позиції».

Адвоката Порошенка питали про виклик експрезидента на допит до Державного бюро розслідування. Ігор Головань ствердив, що справу контролює Андрій Портнов. Ігоря Мосійчука розпитували, чому він «злився» на користь Олександра Дубинського від «Слуги народу», наводячи паралель із Саакашвілі. Врешті у студії лунали різні думки, але можливістю агітувати за своїх кандидати користувались практично без обмежень.

Прощальна передвиборна «Опозиція» — спільний проект каналу «Наш» та «України» — була повністю віддана «Опозиційному блоку», заради просування якого, зрештою, і створювалась. У студії були Євгеній Мураєв, Олександр Вілкул, Вадим Бойченко, Олександр Долженков, в ефір включалися Вадим Новинський, Геннадій Кернес, Геннадій Труханов та Ростислав Шурма. Також для масовки запросили низку політкоментаторів, серед яких, зокрема, колишній творець і поширювач чорнухи проти Віктора Ющенка Дмитро Джангіров. Назвати формат агітаційних виступів представників однієї партії «токшоу» не повертається язик. Тим часом інші політики, яких найактивніше просував канал Ріната Ахметова — Володимир Гройсман та Олег Ляшко — піарились у програмі «Головна тема. Вибір». Зокрема намагались утвердити в головах глядачів думку про те, що саме вони мають бути, відповідно, прем’єр-міністром та головою Верховної Ради.

У свою чергу NewsOne віддав ефір «Протистояння» в останні години перед днем тиші «Опозиційній платформі — За життя». До студії прийшли кандидати від цієї партії Володимир Кацман, Юрій Павленко, Василь Ніченко, Олег Волошин, Микола Скорик, Нестор Шуфрич, Олександр Колтунович, Олександр Попов та інші. З інших політсил були хіба що Сергій Власенко («Батьківщина»), Микола Катеринчук («Громадянська позиція») та Анатолій Могильов від партії «Незалежність», якого канали Медведчука запрошують регулярно. Теми «дискусії» традиційні: вибори, робота президента Володимира Зеленського, необхідність діалогу з Росією та успіхи Медведчука в його налагодженні.

У короткому — півторагодинному — випуску «Еха України» на Прямому зібралися Іванна Климпуш-Цинцадзе та Володимир Прокопів від «Європейської солідарності», Юрій Мірошниченко від «ОПЗЖ», Михайло Поживанов від «Сили і честі», Олександр Солонтай від «Сили людей» та народний депутат восьмого скликання від «Народного фронту» Сергій Висоцький. «Іноді здається що вони агітують. Але це не агітація: вони так розуміють країну», — сказав про запрошених ведучий Матвій Ганапольський. Попри запрошення представника «ОПЗЖ» (більше на жодні канали поза групами Медведчука і Фірташа цю партію не кличуть), Ганапольський демонстративно критикував політсилу, звинувачуючи в реванші.

Більше читайте в огляді політичних токшоу.

Матеріал готували Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко, Ангеліна Ломакіна й Олександр Крумін