Жаба й гадюка. Головні тенденції інфопростору 8–14 липня 2019 року. Детектор виборів
Read in English here
«Вибори спікера і прем’єра» на «Україні», оборонна стратегія «ОПЗЖ» та незручні моменти «Опозиційного блоку». Детектор виборів 2.7.
«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, телетижневики, політичні токшоу, інформаційні канали, російська пропаганда) моніторингових дослідженнях. Випуски «Детектора виборів» часів президентської кампанії читайте тут.
Архів: «Детектор виборів» за 1–7 липня, 24–30 червня, 17–23 червня, 10–16 червня, 3–9 червня, 22 травня — 2 червня.
Головні тенденції
Якщо хтось із учасників виборчого процесу й готував «бомби під вибори», то вибухає поки що слабенько й особливого сум’яття у співвідношення електоральних симпатій не вносить. Анонсований телеміст між телеканалом NewsOne та кремлівським телебаченням так і не відбувся, але змусив політиків говорити про взаємини з медіа перед виборами. Перший очевидний результат — відсутність представників «Слуги народу» та «Свободи» у студіях токшоу каналів Медведчука, завсідниками яких вони раніше були. Натомість «Батьківщина» виявилася менш принциповою, хоча Юлія Тимошенко демонстративно критикувала телеміст просто у студії NewsOne. А найважче було представникам «Опозиційного блоку»: вони мусили захищати ідею телемосту й «розмов із Росією» взагалі, але засуджувати конкретну ініціативу «ОПЗЖ» як передвиборний піар. Тим часом як самі піаряться на всіх можливих майданчиках (а на тих, де не можуть піаритися, розбирають плитку).
Глава держави утримується від безпосередньої агітації за свою партію, однак посилено відновлює в пам’яті електорату образ Василя Голобородька, влаштовуючи розноси місцевій владі та чиновникам під час робочих поїздок. Теленовини захоплено (хоча й вибірково) описали його розправу над секретарем Бориспільської міськради Ярославом Годунком, але виявилися сліпоглухими до продовження цієї історії, як і до деяких її подробиць. Про те, що секретар міської ради — не чиновник, українські журналісти, як з’ясувалося, не знають.
«Україна» припинила публікувати оптимістичні прогнози та сумнівні опитування щодо нібито подолання Радикальною партією та «Опоблоком» прохідного бар’єру, а натомість зосередилася на просуванні мажоритарників із оточення Ріната Ахметова, «виборах спікера» (Олега Ляшка, якому, щоб очолити ВР, потрібно спершу туди пройти) та «виборах прем’єра». Прем’єра в Україні не обирають, а призначають, але Володимир Гройсман однаково вірить, що його можуть вибрати — й ділиться цією вірою з телеглядачами «України».
Та загалом у медіапросторі немає нічого схожого на відчайдушний драйв, яким характеризувались останні тижні президентської кампанії. Кожна умовно прохідна політсила рухається за запланованою траєкторією, все більше говорячи про переділ посад після виборів.
Головні події, пов’язані з виборами, що висвітлювались у медіа 24–30 червня
NewsOne анонсував телеміст із каналом «Россия 1» — Зеленський розкритикував канал за виборчий піар, Генпрокуратура відкрила провадження, а СБУ пригрозила санкціями — NewsOne відмовився від телемосту — перед каналом і Офісом президента пройшли акції протесту.
Віцепрем’єрку з євроінтеграції не пустили на саміт «Україна — ЄС» — Гройсман звинувачує Порошенка.
«Слуга народу» виключила зі списку сімох кандидатів.
РНБО провела засідання щодо інформаційної безпеки через телеміст.
Генпрокуратура знайшла зв’язок NewsOne із російським банком, який фінансує оборонну галузь, — Козак заперечує.
Медведчук, Рабинович і Бойко зустрілись із прем’єром Росії.
Розслідувачі з’ясували, що кандидат від «Слуги народу» більше 200 днів не був в Україні — іншого зняли з виборів за подвійне громадянство.
Олександр Данилюк хоче бути прем’єр-міністром.
Труханова визнали невинуватим у розкраданні бюджету — вирок оскаржать.
Апеляційний суд підтвердив скасування тарифів на газ за позовом Тимошенко.
Порошенко прогнозує, що полонених моряків звільнять до дня виборів в Україні.
Зеленський хоче поширити люстрацію на народних депутатів і президента — вніс законопроєкт.
Президент призначив Юрія Зіневича членом Нацради — він був помічником Ольги Герасим’юк, працюючи на «1+1».
Канал «112» мав намір транслювати фільм Олівера Стоуна з Медведчуком, але передумав.
Зеленський вирішив не проводити парад, а роздати гроші військовим — Гройсман наполягає на параді.
Зеленський помилував політв’язня Литвинова.
Верховна Рада знов не підтримала звільнення Клімкіна.
Зеленський запропонував поширити закон про люстрацію на 2014–2019 роки
Опубліковані результати соцопитувань «Рейтингу», КМІС, «Фами» та IRI, а потім іще раз «Рейтингу».
NewsOne нарікає на тиск і звернувся до Зеленського та міжнародних організацій.
ВР ухвалила виборчий кодекс із відкритими списками — Зеленський може його не підписати.
Зеленський заявив, що не дозволить Медведчуку монополізувати телебачення.
Останнє засідання ВР 8-го скликання завершилося.
Росіяни показали фейковий «телеміст», а українці ведучого внесли до бази «Миротворця».
Зеленський в Одесі намагався звільняти митників.
Верховний суд скасував повторне жеребкування партій у бюлетені.
«Голос» і «Європейська солідарність» найбільше офіційно платять за рекламу у фейсбуку.
Разумков не перейде на українську до звільнення Донбасу і Криму.
Суд відновив реєстрацію Рената Кузьміна з «ОПЗЖ».
ЦВК опублікувала фото всіх мажоритарників.
«Нацкорпус» протестував біля СБУ, вимагаючи посадити Медведчука.
Савченко хоче поїхати агітувати на окуповану територію — її не пускають.
Зеленський обхамив секретаря Бориспільської міськради.
Зеленський поговорив по телефону з Путіним.
Суд ЄС скасував санкції проти Януковича і його оточення.
Будівлю каналу «112» обстріляли з гранатомета — СБУ розслідує.
Маніпуляції
Вокспоп замість рейтингів. Маніпулятивна технологія «Ляшко-спікер», започаткована «Україною» минулого тижня, використовується в новинах каналу далі. Тепер тут опитали киян, кого б вони хотіли бачити спікером. І хоча голову ВР обирають не кияни й навіть не виборці, а народні депутати вже обраної Верховної Ради, відповіді показові: три відповіді за Ляшка, одна — Парубій, одна — Руслан Стефанчук. Ляшка, зокрема, хвалять за те, що він «уміє тримати дисципліну у фракції». Про те, що Ляшко, на відміну від Парубія і Стефанчука, згідно з рейтингами, шансів потрапити до ВР поки що не має, змовчали. Опитали мешканців столиці й про те, кого вони хочуть мати за прем’єра. І тут серед умовних фаворитів — Ігор Смешко та Володимир Гройсман, які мають «абонемент» на присутність у новинах «України». Також називали Михайла Саакашвілі та Юлію Тимошенко. Історія з «виборами прем’єра» повторювалася в ефірі «України» кілька разів протягом тижня й закінчилася розмовою із Гройсманом як із «народним кандидатом».
Нове обличчя з присмаком Пінчука. 11 липня СТБ стисло й без конкретики розповів про «Гречка-фест» у Дніпрі. Єдиний коментар у повідомленні — кандидата від «Слуги народу» Дмитра Кисилевського. З інших публікацій про цей захід стає зрозуміло, що Кисилевський був його організатором. ICTV зробив про це ширший сюжет, у якому також немає чіткої вказівки на агітаційний характер заходу, але є принаймні згадка про партію в журналістському тексті, який на це натякає. 10 липня цей самий Кисилевський був героєм сюжету про «нові обличчя» у Верховній Раді в новинах ICTV. Не зайвим буде згадати, що Кисилевський — менеджер компанії «Інтерпайп», який належить власникові каналів СТБ й ICTV Віктору Пінчуку. «Представник одного з найбільших металургійних заводів України», як це сформулювали у «Фактах». Просування дніпровських мажоритарників від Пінчука в загальнонаціональних новинах — стара традиція каналів холдингу.
Солідарний канал. 5 канал, який іще перед президентськими виборами намагався утримуватися від безпосереднього піару свого власника, тепер відкрито піарить «Європейську солідарність». 11 липня на 5 каналі вийшов матеріал про те, що в Києві «молодь вимагала від політиків підтвердити незмінність зовнішньополітичного курсу України до Євросоюзу та НАТО. З такими гаслами активісти пікетували офіси партії “Батьківщина” та “Слуга народу”». Лише з титрування голови «Солідарної молоді» й кандидатки від «ЄС» Динари Габібулаєвої стає зрозуміло, що йдеться про молодіжку партії Порошенка. У матеріалі три розлогі синхрони пікетувальників, а ще таке: «Понад годину під дощем активістам довелося провести біля офісу партії “Слуга народу”, перш ніж дочекалися якоїсь реакції на своє звернення». Реакцію «Батьківщини» та «Слуги народу» передано непрямою мовою: «представники обох партій вийшли до протестувальників і пообіцяли вивчити документи». Із матеріалу не зрозуміло, наскільки обґрунтовані побоювання та претензії молодіжки «ЄС» до «Батьківщини» та «Слуги народу» і проти чого, власне, протестують «протестувальники». Окрім 5-го, цю акцію посилено висвітлював Прямий канал, який пояснив глядачам, що «Євроатлантичну хартію», яку вимагають підписати, розробила «ЄС». Позиції представників цих партій тут теж не було, як і коментарів незалежних експертів.
Проблема — але тільки одна. 12 липня в «Подробицях тижня» на «Інтері» вийшов розлогий матеріал про те, як представники «ОПЗЖ» «продовжують налагоджувати прямі політичні контакти з Росією», в якому керівників партії називають «українською делегацією». У сюжеті, крім синхронів Бойка й Медведчука, є слова керівника російського уряду Медведєва: «Мы всячески поддерживаем намерения “«ОПЗЖ»” восстановить диалог». Втім, головною бомбою став синхрон Вадима Рабиновича: «Мы представляем сегодня все-таки Украину и у нас есть проблема. Сегодня мы сказали это российской стороне: Крым — это Украина. Мы сказали это не из подворотни, а в центре Москвы, в штабе “Единой России”, правящей партии. Я считаю, что мы сделали большой шаг к миру. Нам очень нужен мир и нам нужно восстановить нормальные отношения между странами, но Крым — это Украина». У журналістів (якби цей матеріал готували саме журналісти, а не позаштатні піарники «ОПЗЖ») мало б виникнути багато питань: і що вам на це відповіли; як цю «проблему» плануєте розв’язати; а як щодо інших проблем, наприклад, окупованого Донбасу, вкраденого майна, вбитих, скалічених і незаконно ув’язнених людей? Ба більше, журналістка російської редакції «Радіо Свобода» Олена Риковцева повідомила у блозі на фейбсуку, що на російських федеральних каналах таких слів Рабіновича не лунало. Тож узагалі неясно, чи насправді він їх казав, чи росіяни застосували цензуру. Але натомість після сюжету про московський вояж «ОПЗЖ» «Інтер» дає розлогий монолог Юрія Бойка з підсумками ВР 8-го скликання. Не було в матеріалі жодної інформації й про те, як українська влада відреагувала на чергову поїздку самозваної делегації.
«Слуга народу». Тенденція минулого тижня триває — представники партії друзів президента частіше з’являються в новинах і політичних токшоу, куди делегують уже не тільки Дмитра Разумкова. Щоправда, на канали Медведчука після оголошення тими «телемосту» з Росією представники «Слуги народу» більше не ходять.
8 липня на «Україні» вийшов матеріал про те, як «Слуга народу» почистила список під час «постпраймериз», із коментарями Дмитра Разумкова. На тому, що вилучені зі списку кандидати у, ймовірно, непрохідній частині, а серед тих, хто залишився, є низка сумнівних, телевізійники вирішили не зупинятися.
12 липня 5 канал повідомив про зняття з реєстрації кандидата від «Слуги народу» Олександра Куницького. У повідомленні є синхрон представника партії Олександра Качури, який каже, що про подвійне громадянство у «Слузі народу» не знали. Позиція Куницького представлена не повністю — є лише його слова про те, що він почав процедуру виходу з ізраїльського громадянства.
«1+1» 12 липня показав сюжет про технологію клонів та переслідування агітаторів від «Слуги народу» («президентської партії», як схарактеризували її в матеріалі). Щоправда, в компанії постраждалих згадали також «Голос» і «Рух нових сил» Саакашвілі, однак більшість прикладів у сюжеті стосуються саме «Слуги», а починається він із драматичної історії про побитого агітатора.
Дмитро Разумков був гостем студії «України» 12 липня. Говорили про люстрацію, запропоновану командою Зеленського, та скасування параду. ICTV запросив Разумкова до студії «Фактів тижня» 14 липня. Оксана Соколова почала розмову з різких запитань: що відбувається на Донбасі («багатогранна війна, яку можна назвати гібридною та інформаційною») і яку роль у цьому відіграє Росія («мы прекрасно понимаем, что если бы не было России, то сегодня на Донбассе был бы украинский флаг»). На запитання про те, чи слід вести переговори з ватажками сепаратистів, Разумков відповів, що говорити слід із тими, хто приймає рішення, натомість сепаратисти не самостійні. На запитання про декомунізацію Разумков відповів, що рішення про перейменування повинні приймати не місцеві ради, а громадяни на місцевих референдумах. Відповідь на запитання про люстрацію тих, хто був при владі попередні п’ять років, була ухильною: мовляв, це вирішуватиме наступне скликання ВР, але щодо багатьох чиновників і політиків таке рішення було би справедливим. Згадали і про клонів — Разумков закликав виборців голосувати за кандидатів від політичної партії «Слуга народу».
У неділю ввечері про партію згадали у зв’язку з трагічною подією — автокатастрофою, яку спричинив засновник полтавського онлайн-видання «Зміст» Олексій Сердюков. У новинах багатьох видань його назвали керівником «полтавського осередку» «Слуги народу», хоча підтверджень цьому немає, як і взагалі офіційного зв’язку Сердюкова з партією. Поза тим навіть неформальні зв’язки Сердюкова зі «Слугою народу», ймовірно, будуть використані для чорного піару проти партії.
«Опозиційна платформа — За життя». Звинувачення у зраді, погрози та хвиля критики з боку всіх інших політичних гравців унаслідок анонсованого, хоч і швидко скасованого телемосту з Росією могли би цементувати електорат «ОПЗЖ», однак спікери та медіаресурс партії зайняли радше оборонну позицію, намагаючись виправдатися, що йшлося не про політику. Тим часом пряма трансляція каналами Медведчука чергової зустрічі представників партії та прем’єр-міністра Росії додала аргументів критикам та опонентам «ОПЗЖ», зокрема й «Опоблоку».
«Інтер» показує щонайменше 3-4 матеріали про «ОПЗЖ» в кожному випуску новин. Зокрема, 8 липня розповів про те, як «ОПЗЖ» скаржилася представникам Організації безпеки та співробітництва в Європі на брудні виборчі технології. Зокрема серед названих проблем було й обмеження доступу до медіа. Як саме обмежується доступ «ОПЗЖ» до медіа, глядачам не пояснили, зате показали коментарі Юрія Бойка та Юлії Льовочкіної. Після цього — скарги одеського мажоритарника від «ОПЗЖ» Віктора Баранського на клонів і коментар Івана Фурсіна (партнер Дмитра Фірташа) із пропозицією внести до виборчого кодексу поправку, що забороняє клонів. І ще один матеріал — про агітаційну поїздку Юрія Павленка з «ОПЗЖ» на Житомирщину на підприємство Дмитра Фірташа. Аналогічні набори матеріалів бачимо в новинах практично кожного дня — оригінальні теми трапляються лише зрідка. Так, 14 липня у новинах «Інтера» Юрій Бойко вимагав від влади ефективного розслідування обстрілу будівлі «112» (у бекґраунді згадали підпал «Інтера» 2016 року, але не згадали про ймовірну причину обстрілу — намір показати фільм із російською версією історії війни на Донбасі), а іншим разом закликав спростити проходження митниці. Про те, що саме було причиною обстрілу, не згадали напередодні й у «Деталях» каналу ZIK, натомість зібрали коментарі всіх захисників каналу.
У «Подробицях вибору» на «Інтері» традиційно виступали представники «ОПЗЖ» — Наталія Королевська, Нестор Шуфрич та Микола Скорик.
«Батьківщина». «Крім нових облич потрібні досвідчені!» — останнє, що намагається вигукнути Юлія Тимошенко виборцям, які ще слухають політиків у телеефірі. Ця теза в тій чи іншій формі лунає і в токшоу, і в телесюжетах — наприклад, у «Фактах тижня» ICTV: «У цьому парламенті було майже 60 % так званих нових облич — чим це завершилось сьогодні, ви бачите. Важливо, щоби знову ми на цей гачок не потрапили і знову вже в новому парламенті не отримали тих самих маріонеток».
8 липня ICTV показав заклик Юлії Тимошенко до колег по ВР дати президенту призначити нове керівництво Національного банку, а «Інтер» — її заяви про загрозу зриву бюджетного процесу та критику уряду.
Матеріал з усіма можливими ознаками прихованої агітації вийшов на «Інтері» 10 липня: розповіли про план Юлії Тимошенко під назвою «Треба діяти» (таке саме гасло можна бачити на білбордах «Батьківщини»), який вона презентувала… власним партійцям. У матеріалі є синхрони Тимошенко та кандидата Вадима Івченка. Заявлено, що є «20 кроків», необхідні для відновлення економіки, однак жодної конкретики про ці кроки в матеріалі немає.
СТБ цього дня показав загальні висловлювання Тимошенко про необхідність «зростання доходів громадян». Контексту, достатнього для зрозуміння цієї заяви, журналісти не дали.
12 липня в серії передвиборних інтерв’ю із представниками політсил у «Вікнах» СТБ вийшла розмова із Сергієм Соболєвим із «Батьківщини». Журналістка ставила йому доволі гострі запитання (наприклад, яким чином узгоджується позиція партії «Основа» щодо позаблокової України та євроатлантичні орієнтири «Батьківщини»), але Соболєв майстерно уникав відповіді.
«Інтер» цього дня цитував Юлію Тимошенко в матеріалах про завершення сесії ВР, а також показав розлогий коментар Валентина Наливайченка — списочника «Батьківщини».
13 липня в піар-дайджестах ICTV та «України» Тимошенко закликає замість теперішньої медичної реформи запровадити обов’язкове медичне страхування. Позиції Міністерства охорони здоров’я або незалежних експертів, які могли б оцінити переваги цієї пропозиції, немає.
«Європейська солідарність». Ознаки проросійського реваншу — ідеальний поживний бульйон для агітації «ЄС», яка побудувала свою кампанію на захисті здобутків часів президентства Порошенка. Щоправда, забивши на сполох через телеміст із Росією, представники команди Порошенка наразилися на хвилю критики — мовляв, саме вони створили умови для безкарності Медведчука. Найрізкіше ця критика лунала в ефірі «1+1».
8 липня Петро Порошенко засвітився в новинах у контексті саміту «Україна — ЄС», у якому брали участь нинішні президент і прем’єр. Зокрема його покликали поділитися враженнями та своїми думками щодо євроінтеграції у студії «України», а на ICTV нагадали, що експрезидент — добрий друг Дональда Туска.
10 липня Порошенко фігурував у новинах як критик рішення Зеленського скасувати парад. На СТБ в піар-дайджесті дали одразу два критичні синхрони — самого лідера «ЄС» та списочника Михайла Забродського, титрованого як «командувач ДШВ України». Це маніпуляція, адже Забродський — передусім кандидат у депутати. До того ж невдовзі він буквально кинув виклик головонокомандувачу, «пообіцявши» військовий парад у відеозверненні.
11 липня в піар-дайджесті СТБ Порошенко похвалився тим, що парламент таки спромігся ухвалити виборчий кодекс із відкритими списками.
Списочник «ЄС» Андрій Парубій став героєм новин цього тижня як спікер Верховної Ради, з якою всі прощалися, підбиваючи підсумки. В цій ролі його інтерв’ювали для програми «Час. Підсумки тижня» на 5 каналі. Поміж іншим він згадав про «ініціативи Петра Порошенка», які були проголосовані восьмим скликанням, а на запитання, чи хотів би очолити ВР знову, відповів ухильно.
«Сила і честь». Лідера партії запрошують на політичні токшоу, проте згадок про «Силу і честь» у новинах украй мало.
Фрагмент виступу Ігоря Смешка на «Свободі слова» ICTV потрапив до новин каналу наступного дня. А 12 липня Ігор Смешко з’явився в «огляді політичних заяв» на ICTV та СТБ із пропозицією до Зеленського зібрати засідання РНБО на тему занадто дорогого газу та покарати всіх причетних до його «злочинного подорожчання». Кого саме має бути покарано, журналісти не поцікавилися. Також прізвище Смешка фігурувало у вокспопі «України» про те, кого перехожі хотіли би бачити прем’єром. 13 липня лідера партії запросили, знову ж таки, на «Україну» до студії поговорити про «багатостраждальний виборчий кодекс» та про люстрацію від Зеленського (Смешко її не підтримує).
«Голос». Можливістю заявити про себе в інфопросторі на початку тижня для «Голосу» була участь у протестах проти телемосту з Росією. Та загалом згадок про партію в новинах небагато.
8 липня в інформації про українсько-російський телеміст NewsOne канали «1+1», ICTV та СТБ процитувати гнівного Святослава Вакарчука. 9 липня в новинах ICTV вийшло піарне за формою повідомлення про зустріч Вакарчука з виборцями в Дніпрі з порожнім синхроном політика.
10 липня СТБ в піар-дайджесті показав зустріч Вакарчука із пораненими бійцями в лікарні у Дніпрі. У синхроні лідера «Голосу» — критика на адресу журналістів, які проводять телемости з Росією, а не розповідають історії українських військових.
До сюжету «Фактів тижня» ICTV потрапила заява «Голосу» про маніпулятивно занижені рейтинги, які поширюють конкуренти партії, з коментарем кандидата Ярослава Юрчишина.
«Українська стратегія». Тенденція минулого тижня — особистий піар Володимира Гройсмана не як лідера майбутньої парламентської партії, а як прем’єр-міністра, який хотів би залишитися на своєму місці й, можливо, залишити при собі кількох чинних урядовців, — збереглася й посилилася. Гройсман з’являється в ефірах токшоу частіше за лідерів більш рейтингових політсил, перемикаючись із режиму «прем’єр» у режим «кандидат» і критикуючи переважно старого, а не чинного президента.
Про участь Володимира Гройсмана в саміті «Україна — ЄС» говорили 8 липня на ICTV та «Україні». Також «Україна» дала слово Гройсману в сюжеті про підвищення пенсій, щоби він розповів, що додає грошей пенсіонерам «із відкритим серцем». 9 липня «Інтер» повідомляє, що головне для уряду, на думку Гройсмана, — інвестиції в освіту.
11 липня на «Україні» в піар-дайджесті вийшло повідомлення про захист дітей на дорогах. Хоча Гройсман у ньому виступає начебто від імені уряду, титрований він як прем’єр і лідер партії. 12 липня «Україна» розповіла, як Гройсман (так само титрований і прем’єром, і лідером партії) «активно долучився до розбудови» меморіалу жертвам Голодомору.
12 липня «Інтер» ушанував Гройсмана, показавши розлогий шмат його синхрону з Верховної Ради — «прощання з народними обранцями», яке звучало радше як самопіар.
Найбільше у просуванні Гройсмана відзначилася таки «Україна». Олег Панюта в тижневику «Сьогодні. Підсумки» 14 липня ще раз показав вуличне опитування, в якому люди називали, зокрема, й Гройсмана, із маніпулятивним заголовком «Україна обирає прем’єра». А потім пояснив, що запросив до студії «одного з головних претендентів» (хоча ніяких «претендентів», як і «виборів прем’єра», не існує — кандидатуру прем’єр-міністра узгодить майбутня парламентська коаліція, а «Українська стратегія», судячи з рейтингів, до парламенту навряд чи пройде). Гройсман у відповіді на зручне запитання «яким ви бачите наступного прем’єра?» прямим текстом сказав, що «це вибори прем’єр-міністра», і дав зрозуміти, що бачить наступним прем’єром себе. У сюжеті, який показали посеред інтерв’ю, журналістка каже, що «опитані експерти» (судячи із синхронів, це Кирило Сазонов та Віктор Таран) називають найбільш ефективними прем’єрами України Гройсмана та Яценюка. Експертів з іншими думками глядачі не почули.
Радикальна партія. Таки ухвалений Верховною Радою на вимогу Ляшка закон, що передбачає хімічну кастрацію і створення відкритого реєстру педофілів, став пірровою перемогою. Слово «кастрація» разом із «люстрацією» мерехтіло в телеефірі, але серйозність цієї ініціативи та її реальні наслідки закономірно ставилася під сумнів.
ICTV і «Україна» 8 липня пропіарили Радикальну партію, нагадавши про її «радикальні законопроєкти про покарання насильства проти дітей».
10 липня у піар-дайджест СТБ включили висловлювання Ляшка проти скасування мораторію на експорт лісу. 12 липня СТБ передав заяву Олега Ляшка, що справжня медреформа — це «високі зарплати лікарям і доступні ліки пацієнтам». На «Україні» цього дня вийшло, напевно, найхимерніше піар-повідомлення про Ляшка — його привітання з 80-річчям народного артиста Анатолія Паламаренка.
11 липня СТБ повідомив про зустріч Олега Ляшка із прем’єром Ізраїлю, який почув від лідера Радикальної партії прискорення ратифікації угоди про зону вільної торгівлі між двома державами у ВР. При цьому не зрозуміло ані те, яким чином Ляшко зможе це зробити (рейтинги не дають йому шансів на присутність у наступному скликанні ВР), ані те, який стосунок він має до зовнішньої торгівлі. Журналісти цього глядачам не пояснюють.
12 липня, не згадуючи Ляшка, «Інтер» завдав нищівного удару його головній перемозі — «останньому найбільш резонансному закону цієї Ради». «Виявилось, що депутати проголосували не за той законопроєкт, на якому наполягала громадськість», — каже ведучий «Подробиць тижня» Олексій Ліхман і наводить непрямою мовою коментар юристки Анни Маляр (завсідниці «Інтера», яка «проаналізувала ухвалені норми і дійшла висновку, що вони можуть створити додаткові проблеми»). Коротко викладаючи аргументи «проти» (без балансу), ведучий доходить висновку, що потрібні інші рішення, які ухвалюватиме вже наступне скликання.
13 липня Ляшко в піар-дайджесті «України» закликав не лише заборонити продавати землю, а й припинити вивозити за кордон сировину — тоді, мовляв, її оброблятимуть тут і вивозитимуть готові товари (наприклад, хліб), а в Україні будуть робочі місця.
«Громадянська позиція». Партію практично не згадують у новинах — винятком стали цитати з виступу Анатолія Гриценка на «Свободі слова» ICTV.
Партія Шарія. Після нетривалого сплеску уваги до Анатолія Шарія та його віртуальної політсили вона знов опинилась у повній ізоляції. Лише у псевдосоціології від так званого Фонду інноваційних проєктів, яку озвучив у новинах NewsOne 12 липня, Партія Шарія фігурує з результатом 1,6 %. Усі інші канали згадок про неї уникали.
«Опозиційний блок». Поводитися так, ніби проходиш до ВР, і не озиратися назад — теперішня тактика «Опоблоку», якому рейтинги поки що не дають шансів подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Кожен виступ представників партії в ефірі включає обов’язковий блок критики «ОПЗЖ» за цинічний піар на контактах із Росією та інші зради. Ще одна наскрізна тема — так звана нова індустріалізація, яка, за розрахунками Мураєва, Вілкула та Новинського, має дати Україні багато робочих місць.
8 липня в новинах «України» розповідали про те, як Мураєв і «Опоблок» закликають зупинити трудову міграцію, а Борис Колесніков обіцяє розвиток селам Донбасу. 10 липня на СТБ в піар-дайджесті показали обіцянку Вілкула створити п’ять мільйонів робочих місць за два роки, дану під час зустрічі в Дніпрі. 11 липня на «Україні» розповідали про агітаційні заходи Мураєва та Колеснікова, а на СТБ — Вілкула. ICTV показала, як Вілкул розповідає виборцям про нову індустріалізацію. 12 липня в «огляді політичних заяв» СТБ озвучили загальні фрази Олександра Вілкула про те, що в парламенті потрібні професіонали, а країні — «нова індустріалізація». На «Україні» Борис Колесніков говорив про проблеми медиків та вимагав давати їм більше грошей із бюджету. Також у цьому випуску показали молитву опоблоківців із московськими православними священиками в Одесі — в матеріалі згадані Геннадій Труханов, мажоритарники Сергій Ківалов та Вадим Новинський, який попросив у Богородиці миру. Цей самий релігійно-політичний захід у піарному форматі висвітлив канал ICTV, уточнивши, що для цього «довелося навіть призупинити рух транспорту». А 5 канал у цей день повідомив про відновлення бюста Жукову в Харкові та звернення Українського інституту національної пам’яті у прокуратуру із проханням перевірити причетність до цього «Опоблоку». Позиції «Опоблоку» в повідомленні немає. Натомість «UA: Перший» зробив збалансований сюжет із коментарями мера Харкова Геннадія Кернеса, який каже, що бюст відновлено за сприяння «Опоблоку», та інших сторін конфлікту.
13 липня в піар-дайджесті «України» Борис Колесніков вимагає відновити всі соціальні виплати чорнобильцям і афганцям, називаючи їх приниженими. Бекґраунду, який дав би зрозуміти, які саме соціальні виплати скасовані, ким і коли, в матеріалі немає.
14 липня Олег Панюта в тижневику «України» повідомив про «великий форум» (без жодних даних, які могли би допомогти глядачам оцінити його велич) «Сила Донбасу», який провели представники «Опоблоку» у Святогірську. У повідомленні є синхрон Євгенія Мураєва про те, що «люди готові підставити плече новій владі» в урегулюванні конфлікту на Донбасі.
«Рух нових сил». Про партію згадували переважно в контексті скасування пережеребкування. Зокрема, 5 канал наголосив на важливій деталі: мовляв, сам «Рух нових сил» не вимагає повторного жеребкування й погоджується на 22-ге місце в бюлетені. Самого Саакашвілі згадували на тому ж 5 каналі 9 липня з нагоди виправдання Геннадія Труханова: мовляв, лідер «Руху нових сил» прийшов «штурмувати суд», а потім розкритикував рішення. Самого Саакашвілі, втім, досі запрошують в ефір токшоу, де він критикує будь-яку владу (як нову, так і стару) й погрожує корупціонерам.
«Свобода». Представники партії стали менше ходити на канали Медведчука — втім, не перестали зовсім: народний депутат і кандидат від «Свободи» Олег Осуховський був гостем токшоу «Голос народу» на каналі «112» 12 липня. Поза тим, свободівців, за винятком хіба що Олега Тягнибока, якого запрошують на токшоу великих каналів, та Андрія Білецького, до якого прихильний «Інтер» (на цьому тижні народний депутат з’являвся в новинах каналу практично щодня), в ефірі поменшало.
8 липня на СТБ кандидату від «Свободи» (представнику «Національного корпусу») Родіону Кудряшову довелося відповідати на запитання «чим ваша співпраця і двогодинне інтерв’ю з Шарієм краще за телеміст із Росією?». Націоналіст відповів те саме, що зазвичай каже Олег Тягнибок: «поява націоналістів на цих майданчиках означає, що націоналісти повинні бути почуті — якщо вони не будуть, скажімо так, мутити на каналах, то ми будемо без інформаційного озброєння, в інформаційному вакуумі».
«Самопоміч». Окрім присутності Андрія Садового у студіях політичних токшоу, партія в телевізійників не у фаворі. Згадки про партію в новинах переважно пов’язані з останніми голосуваннями ВР та позиції фракції «Самопоміч» щодо виборчого законодавства. Зокрема, СТБ 11 липня продемонстрував, що голова фракції Олег Березюк не знає, за який прохідний бар’єр у новому виборчому кодексі проголосував парламент, а «Інтер» дав словом двом своїм завсідницям — Ірині Сисоєнко й Тетяні Остріковій. Про партію як учасницю виборчого процесу в новинах не говорили.
Аграрна партія. «Інтер» на цьому тижні залучив до підтримки Аграрної партії маніпуляції соціологією. Оскільки партія поки що не має надії пройти до ВР за жодними рейтингами, то пішли іншим шляхом: у піар-матеріалі 8 липня дали коментар керівниці центру «Соціальний моніторинг» Ольги Балакірєвої про те, що село дуже важливе для українців, разом із синхроном представника партії. Коментарі записували на круглому столі про перспективи розвитку сіл, а участь у ньому соціологині пояснюється тим, що партія замовила соцдослідження про село. Згадали про партію і в оглядовому сюжеті про вибори в «Деталях» каналу ZIK: розповіли, як за неї агітує Олег Винник, а «живе спілкування замінює борди».
Мажоритарники. На «Інтері» виходять поодинокі матеріали з піаром мажоритарника Сергія Капліна — 8 і 10 липня. 13 липня «Інтер» показав піар-сюжет народного депутата-самовисуванця, колишнього регіонала Ярослава Москаленка, що балотується у Вишгородському районі. Він «допомагав» мешканцям одного з сіл округу вимагати знизити комунальні тарифи. А ще — розлогий матеріал про успіхи й благодіяння кандидата-мажоритарника Івана Фурсіна, бізнес-партнера Дмитра Фірташа, в Одесі. У програмі «Деталі» каналу ZIK вийшов піар-сюжет кандидата-мажоритарника від 122-го округу (Львівська область) Андрія Гнатуша.
Більше про висвітлення виборів читайте на сайті «Вибори і ЗМІ».
Новини й підсумкові тижневики
Телеміст. Інформація про запланований телеміст між каналом Медведчука та кремлівською «Россией 1» з’явилась у неділю ввечері, тому головна інформаційна хвиля припала на понеділок. 8 липня телеканали Пінчука висвітлили історію з телемостом в емоційному та негативному ключі. ICTV зібрав коментарі високопосадовців, які засудили телеміст, і закадровим текстом дали інформацію про те, що на каналі побоюються розправи, без синхронів. «1+1» позицію каналу обмежив формулюванням «на каналі виправдовуються» — також без прямої мови.
На СТБ «Россию 1» назвали «пропагандистським каналом», а Дмитра Кисельова «скандальним пропагандистом». Серед тих, хто засудив телеміст, назвали Тимошенко та Гриценка. Згадали також про мітинг націоналістів на Банковій із вимогою обмежити вплив Медведчука на медіа.
Також «1+1» не втратив нагоди нагадати глядачам, що РНБО радила запровадити санкції проти каналів Медведчука, але цьому рішенню не дав ходу Петро Порошенко. Також на додачу до висвітлення історії з телемостом «Плюси» зробили окремий негативний матеріал про Медведчука; тут із уст народного депутата Сергія Лещенка, який на останніх виборах підтримував Зеленського, лунають слова про те, що Петро Порошенко прикривав Медведчука. Увесь цей набір негативу штучно збалансований коментарем адвоката Медведчука про те, що звинувачення на його адресу бездоказові. Натомість на 5 каналі Порошенко фігурував лише як один із численних політиків, які засудили ідею телемоста.
«Україна» почала висвітлення цієї історії із заяви Володимира Зеленського, а наприкінці випуску показали цю заяву повністю. Про акції протесту тут не згадували взагалі. На противагу цьому «UA: Перший» розпочав випуск із включення з акції під телеканалом. Позицію NewsOne подав у вигляді фейсбук-допису Василя Голованова та коментаря ведучого Руслана Коцаби.
«Інтер» натомість почав зі скасування телемосту через погрози розправою та спаленням каналу. Окрім позиції Генпрокуратури, в якій ведуча демонстративно засумнівалася (мовляв, державна зрада «навіть за анонсування»), Зеленського та кількох політиків, дали заяву «ОПЗЖ», яка назвала позицію Зеленського «відповіддю тим, хто хоче миру, і ознакою вступу у змову з партією війни».
Але найбільше здивував телеканал «112». Він ані слова не сказав у праймових новинах про скасований телеміст і веремію навколо телеканалу, що входить до того самого холдингу. Натомість без бекґраунду й пояснення, з чого взагалі це почалося, повідомив про пропозицію Зеленського провести переговори з Путіним у Мінську, реакцію на неї Кремля та Лукашенка.
Найбільш розгромний матеріал про телеміст вийшов у «ТСН. Тижні» «1+1». І тут головну відповідальність поклали на попереднього президента: «… Все це наслідки їхньої минулої діяльності. Вони вперто не бачили, як Кремль, вибачте, Медведчук отримує контроль над NewsOne, “112” і нарешті ZIK… Торік за санкції, зокрема позбавлення ліцензії, проголосувала Верховна Рада, однак тоді президент Порошенко указ не підписав. Злі язики твердять: в обмін зникла критика тодішнього президента. Але Порошенка вже немає на Банковій, а політичному Медведчуку стало тісно в рамках президентського мандата в Мінській групі…» Далі — про поїздки «ОПЗЖ» до Росії. Замашний публіцистичний тон сюжету Наталії Ярмоли приховує як хиби фактажу (наприклад, ВР апріорі не могла проголосувати за позбавлення ліцензії, бо це не її компетенція, а критики Порошенка на каналах Медведчука не було вже давно), так і брак балансу. Сюжет завершується закидом до уряду: навіщо, мовляв, нам Міністерство інформаційної політики, якщо організовуються такі телемости (МІП не має карально-наглядових повноважень, але про це глядачам не кажуть). Загалом можна констатувати, що «1+1» скористався телемостом для досягнення кількох власних цілей: показати, як новий президент чуйно та влучно реагує на виклики; вжалити Порошенка; вжалити Медведчука та «ОПЗЖ».
«Деталі» каналу ZIK намагались зімітувати баланс, розповідаючи про телеміст, однак жорстко зманіпулювали: саркастичний допис екснародного депутата й кандидата-мажоритарника Романа Безсмертного (зараз уже видалений зі сторінки), у якому він називає «прекрасним способом комунікації» подібні телемости, подали під виглядом «слів підтримки». Загалом канал дає багато різних позицій, але опускає факти й коментарі, які свідчать про те, що телеміст міг бути піар-акцією «ОПЗЖ».
Виборчий кодекс. Загалом більшість телеканалів висвітлювала ухвалений кодекс різнобічно. «Україна» включила до репортажу про ухвалення кодексу коментар Вадима Новинського, а також Максима Бурбака від «Народного фронту» й на додачу на нього ще й лідера партії Арсенія Яценюка, який членом парламенту не є, але коментує подію так, ніби причетний до неї. «Інтер» також дав слово своїм улюбленцям: Нестору Шуфричу, який наголошує, що голосування «ОПЗЖ» «за» було демонстративним, але закон насправді поганий, близькому до Фірташа Івану Фурсіну й Тетяні Остріковій із «Самопомочі», яку часто інтерв’юють у «Подробицях». У кінці додали, що остаточну версію кодексу «ніхто так і не зрозумів», а регламент цього дня порушували близько 20 разів. Про те, що кодекс, імовірно, скасують, говорять і на «1+1», а «112» називає для цього кілька причин, одна з яких — «кнопкодавство». 5 канал зібрав коментарі депутатів, які не голосували за кодекс, зокрема мажоритарників від Блоку Петра Порошенка Богдана Дубневича та Олега Барну. Є в сюжеті й критика з уст Нестора Шуфрича з «ОПЗЖ» (він натякає на те, що депутати голосували вимушено, але закон можна буде змінити). «UA: Перший» дав слово критику закону — Василю Німченку з «ОПЗЖ», а також співавтору проєкту Леоніду Ємцю. «Інтер» у збірному матеріалі «Подробиць тижня» віддав належне своїм улюбленцям — Ірині Сисоєнко, Тетяні Остріковій, Андрію Білецькому, знову Іванові Фурсіну та іншим, не забувши, звісно, про представників «ОПЗЖ».
«Парубій кричав і благав», — розповіли в «Деталях» каналу ZIK, де також пояснили, в чому полягатиме нова виборча система.
Сценка в Борисполі. Різниця підходів до висвітлення публічних проявів Володимира Зеленського унаочнюється історією в Борисполі, де президент у грубій формі вигнав із наради секретаря міської ради Ярослава Годунка. Це сталося 10 липня. «UA: Перший» розпочав сюжет із повідомлення про те, що Годунок позиватиметься до суду. Чемно пославшись на джерела відео (трансляція телеканалу «Наш» і ютуб-канал президента), суспільний мовник дає ексклюзивний коментар Годунка: «Я шокований поведінкою президента. Я не є судимим. Мене бентежить те, що на цю хвилину президент європейської держави дає вказівку керівнику СБУ мене переслідувати. Так мене не треба переслідувати, я завтра сам прийду в СБУ, я не маю стосунку до корупційних схем. Я завтра дам прес-конференцію і подам до суду на президента України за образу честі і гідності. Коли мене називають чортом… Якщо я бандит, так я в міліції працював. Безумовно подам до суду за неправду, яка була сьогодні розповсюджена про мене по всіх засобах масової інформації». Важливо, що «UA: Перший» процитував не лише Зеленського, а й слова Годунка, відповіддю на які була його агресія.
А ось за версією СТБ Годунок сам спровокував Зеленського: «Своїми вигуками повсякчас перебивав промову спікера, тоді виступив сам і це зрештою скінчилося сваркою і скандалом». Пізніше в сюжеті ще раз повторюють, що Зеленському «заважали вигуками», і ще раз — «щось вигукнув з місця». Про Годунка, посилаючись на сторінку у фейсбуку, повідомляють, що він голосував за Зеленського. Сцену вигнання Годунка показали в подробицях; додали й бекґраунд — мовляв, Годунок був засуджений, але умовно. Коментарів самого Годунка, зокрема про намір подати до суду, немає, хоча на момент виходу сюжету в ефір це вже було давно відомо.
5 канал переказав історію стисло, згадавши про «судимість у минулому» і не заглиблюючись у подробиці (наприклад, із усіх грубих речей, які вимовив Зеленський, згадали лише слово «розбійник», а про те, що він назвав Годунка «чортом» і пообіцяв наказати керівнику СБУ з ним розібратися, не сказали). Натомість детально зупинилися на тому, що Годунок підтримував Зеленського, процитувавши його допис у фейсбуку. Аналогічну подачу можна було бачити на Прямому — щоправда, тут є про «чорта», однак головний наголос саме на тому, що Годунок підтримував Зеленського. Цей наголос особливо проявився в програмі Матвія Ганапольського.
А ось «112» не тільки дав великий шмат запису перепалки з передісторією, а й показав, як Зеленський назвав Годунка «чортом» і погрожував йому СБУ. Є тут стисла згадка про позицію Годунка («позиватиметься проти президента за образу гідності»), а ще «у соцмережі вже ширяться скрини фейсбук-сторінки чиновника» (про голосування за Зеленського). Вочевидь професійним журналістам варто було би перевірити достовірність цих матеріалів і запитати самого Годунка.
ICTV подав конфлікт із Годунком лише як один з епізодів представлення нового голови Київської облдержадміністрації. «Президента постійно перебивав секретар міськради Борисполя Ярослав Годунок… намагався зняти дискусію на телефон», — йдеться в повідомленні. Те, що відбулося далі, описують так: «Глава держави відмовився від подальшого спілкування з секретарем міськради Борисполя і попросив його покинути нараду». Попросив, авжеж. Матеріал закінчується словами Зеленського про нелюбов до бандитів і не містить позиції Годунка. У «Фактах тижня» в оглядовому сюжеті також згадують про те, що президент вигнав секретаря міськради, в загальних рисах, без позиції Годунка і без прикладів прямої мови Зеленського, які могли б засвідчити рівень культури.
Цікаво, що за версією «Інтера» Годунок «…вимагає вибачень від Зеленського і запевняє: якщо не буде ні обіцянок, ні пробачень, піде до суду». Інші канали про вимогу вибачень не повідомляють — там Годунок просто має намір позиватися. Наступного дня згадка про вибачення з’являється в ранкових новинах «1+1».
«Дав прочухана чиновникам» — так назвав дії Зеленського канал «Україна». Автор матеріалу просто-таки смакує те, що відбулося: «… Впертому чиновнику допомогли охоронці президента. Ніжно взяли Годунка під руки й вивели за двері. У залі тим часом міркували далі, що робити, аби в Борисполі з’явилася нова лікарня…» Законність дій охоронців, які силою виводять представника органу місцевого самоврядування з наради, журналістів не зацікавила, а позиція Годунка сформулювали в кінці так: «А от видворений з наради секретар Бориспільської міськради, образившись на президента, готується подавати до суду». Натомість у тижневику «Сьогодні. Підсумки» обмежилися згадкою про те, що Зеленський вигнав Годунка, й розлогим синхроном президента — позицію ображеного не згадали взагалі.
Усіх перевершив «1+1». Тут постаралися показати глядачам, що президент лютував не дарма. «Зеленського обурило, що під час виступу інших спікерів Годунок перебивав їх і знімав на телефон свою розмову з президентом», — каже в підводці ведуча Наталія Мосейчук. На початку сюжету — свідчення стихійної народної любові до Зеленського в Борисполі та згадка про жахливий стан лікарні, якою Зеленський переймається. Далі ще раз згадують, що Годунок перебивав виступи вигуками, та наголошують, що спершу Зеленський дорікнув йому ввічливо. «… А потім згадує за кримінальне минуле опонента та виганяє Годунка з зали», — каже журналіст, явно порушуючи стандарти точності й достовірності, адже бути засудженим і мати кримінальне минуле — зовсім не одне й те саме. Втім, на відміну від інших каналів, «1+1» цитує слова «зараз подзвоню Баканову по поводу цього чорта».
Далі з недостовірним посиланням на «інформацію ЗМІ» журналіст каже, що «Годунок був водієм у полку “Беркуту” і влітку 2000-го його затримали за розбійний напад. був засуджений на п’ять років ув’язнення з відтермінуванням виконання на три роки». Хоча далі наводять пояснення Годунка, який стверджує, що все було інакше — його підставило злочинне керівництво. Проте журналіст чомусь називає це «політичним переслідуванням», хоча нічого про політику в поясненнях не було. І ще: «Вважає, що конфлікт із Зеленським виник тому, що ставить незручні запитання… Обіцяє подати до суду». Вишенька на торті — остання фраза сюжету: Зеленський роздав завдання учасникам наради і «якщо завдання не виконають, пообіцяв усіх звільнити». Про те, кого президент має й не має права звільняти, глядачам вирішили не розповідати. Хоча, здається, журналісти «1+1» самі цього не розуміють. Адже в новинах наступного ранку цю історію розповідали під заголовком «президент проти чиновника» (секретар міської ради — не чиновник).
Пізніше Годунок оприлюднив свою розгорнуту позицію у відеозверненні, але навіть ті телеканали, які не давали його позиції, нею вже не цікавилися. Ображений політик покликав своїх прихильників до СБУ, куди збирався піти наступного дня, проте так і не пішов. А розповів про його непослідовну поведінку лише «1+1» (хоча ні, ще «2+2»), де Годунка знов назвали «чиновником». «… Умережі з’явилось нове відео, де він уже каже, що до СБУ не піде, бо з президентом було прикре непорозуміння», — стверджують на каналі, але прямої мови не дають. Для решти загальнонаціональних телеканалів історія закінчилася 10 липня — вони не відстежували розвитку подій і не доповнювали свою здебільшого неповну й незбалансовану інформацію в наступні дні. Тижневики також не перейнялись цією історією; хіба що «Деталі» каналу ZIK без деталей констатували, що Годунок «хоче розв’язати конфлікт мирно». Тож у черговий раз найповнішу інформацію про скандал отримали глядачі не новин, а програми Майкла Щура.
Рейтинги. 9 липня «Інтер» оприлюднив дані сумнівної компанії Seetarget, додавши коментар її представника Олексія Боровського: «Насамперед чому “ОПЗЖ” збільшується і має рейтинг? Тому що виборці голосують за них як за своїх».
10 липня, підводячи до рейтингів КМІС, ведуча «Інтера» повідомила, що «розрив між “Слугою народу” та “ОПЗЖ” скоротився». Проте не уточнила, на скільки і з якими даними порівнюють теперішні (попереднє опитування КМІС було опубліковане місяць тому, але відтоді з’явилося чимало інших). Ці ж результати, але без коментарів, озвучили в новинах 5 канал, «UA: Перший» і «1+1».
11 липня 5 канал, сумлінно зазначивши вибірку й похибку, оприлюднив результати дослідження «Рейтингу». Їх же озвучила Алла Мазур у «ТСН. Тижні», назвавши Святослава Вакарчука Славком, а «Голос» — молодою партією (а не набагато старшу «Слугу народу» — «єдиною прохідною політсилою, яка наростила підтримку» — і Разумкова чомусь Дімкою не назвала…). Були цифри «Рейтингу» й у «Деталях» каналу ZIK.
Канал СТБ 12 липня озвучив рейтинги Центру соціальних експертиз інституту соціології, згадавши і про опитування, «кого українці хочуть бачити прем’єром» (Бойка і Гройсмана). Це ж опитування згадали й на «Україні» та ICTV. «UA: Перший» також озвучив партійні рейтинги в підводці до сюжету про «Опозиційний блок» у серії пізнавальних матеріалів про учасників виборів. «Інтер» у «Подробицях тижня» вивів на екран та озвучив результати опитування неназваної компанії, в яких «ОПЗЖ» подолала чергову «психологічну позначку» — 15 %. Опис дослідження являв собою кілька рядків нечитабельних літер, які навряд чи розібрали глядачі. 13 і 14 липня ці цифри повторили знову — цього разу вже пославшись на джерело: «Фонд інноваційних проєктів», який аж ніяк не назвеш поважною соціологічною інституцією.
Більше читайте в моніторингу щоденних новин і телетижневиків.
Політичні токшоу
Із наближенням виборів ICTV розширив свою платформу для політичних дискусій (і піару, звісно ж): «Свобода слова» вийшла в понеділок і вівторок. У випуску 8 липня взяли участь Святослав Вакарчук і Ярослав Юрчишин від «Голосу», Володимир Гройсман і Павло Петренко від «Української стратегії», Юлія Тимошенко і Сергій Власенко від «Батьківщини», Дмитро Разумков від «Слуги народу», Євгеній Мураєв від «Опоблоку» та Ірина Геращенко від «Європейської солідарності». Говорили про майбутнє скликання ВР.
Святослав Вакарчук критикував абстрактну «попередню владу», не називаючи прізвищ, та говорив на гарячу тему — про телеміст із Росією. Зокрема ствердив, що представники «Голосу» не бувають на проросійських телеканалах. До нього долучилась Ірина Геращенко, заявивши, що теж не ходить (що не заважає бувати на «112» та NewsOne іншим представникам «Європейської солідарності»).
Юлія Тимошенко критикувала уряд і хвалилася тим, що суд підтвердив скасування газових тарифів за її позовом (за словами Дмитра Разумкова, це рішення призведе до хаосу в газопостачанні). Їхній із Гройсманом прем’єрський двобій проаналізував VoxCheck, з’ясувавши, що у словах обох були маніпуляції та неправда.
Гройсман, окрім загальних фраз про необхідність оновлення влади, згадав про ситуацією з Іванною Климпуш-Цинцадзе, яку не пустили на саміт «Україна — ЄС». Він прямо назвав Петра Порошенка «автором скандалу». Згодом однопартієць Гройсмана Павло Петренко намагався допитатись у Разумкова, хто буде прем’єром, але лідер «Слуги народу» уникнув прямої відповіді. Саме на цьому ефірі Разумков заявив, що говоритиме російською, поки Україна не поверне окуповані території Донбасу та Криму, хоча раніше обіцяв інше.
Євгеній Мураєв прокоментував історію з телемостом, назвавши цю ініціативу піаром «ОПЗЖ», однак заступившись за канал NewsOne і погодившись, що заради миру «треба говорити». Ірина Геращенко говорила про реванш проросійських сил і прямо закликала голосувати за мажоритарників від «Європейської солідарності»; ведучий їй не перешкоджав, хоча загалом цього разу поводився впевненіше. На запитання про те, чому Порошенко не нейтралізував Медведчука, Геращенко ухильно відповіла, що за Порошенка «реваншу бути не могло», втім усе ж визнала, що команда експрезидента робила помилки.
9 липня на «Свободу слова» прийшли представники політсил, яких не було напередодні… і тих, які були. Ігор Смешко представляв «Силу честь», Анатолій Гриценко і Дмитро Добродомов — «Громадянську позицію», «Свободу» — Олег Тягнибок, «Самопоміч» — Андрій Садовий, Радикальну партію — Олег Ляшко, «Опоблок», присутній в ефірі другий день поспіль, — Олександр Вілкул. Також у студії був Олександр Третьяков, що належить до фракції Блоку Петра Порошенка у ВР, але не балотується від «Європейської солідарності».
Ігор Смешко завів мову про телеміст і почав звинувачувати владу в некомпетентності й неспроможності давати відповіді на виклики гібридної війни. На запитання, чи був Медведчук загрозою в той час, коли Смешко працював у команді Порошенка, лідер «Сили і честі» сказав, що якби були докази порушення закону, Медведчука б неодмінно покарали. Ляшко назвав Порошенка «батьком реваншу», а Медведчука — «представником диявола». Натомість Олександр Вілкул сказав, що переговори з Росією потрібні, а питання мови — не на часі. Анатолій Гриценко говорив про зміни в майбутньому уряді, зокрема запропонував створити міністерства промислової політики та оборонно-промислового комплексу, а Андрій Садовий — про те, що Україна погано захищається від російських агентів.
Ведучий «Свободи слова» поставив Олегові Тягнибоку питання, яке на минулому тижні ставили у «Праві на владу»: чому, якщо націоналісти пікетують NewsOne, представники «Свободи» регулярно ходять на канали Медведчука. «Ходимо туди, куди маємо змогу, щоб донести власну позицію», — відповів Тягнибок і сказав, що після анонсу телемоста свободівці бойкотуватимуть NewsOne (але про інші канали Медведчука і «ОПЗЖ» змовчав).
Вступні монологи до «Пульсу» на каналі «112» 9 липня віддали представникам «ОПЗЖ» Нестору Шуфричу та Юрію Бойку. Представників «Свободи» на дискусійній частині програми таки не було, натомість були Василь Німченко, Андрій Лесик та Артем Марчевський від «ОПЗЖ», кандидат-мажоритарник і симпатик «ОПЗЖ» Євген Червоненко, Сергій Соболєв і Андрій Ніколаєнко зі списку «Батьківщини», а також запорізький мажоритарник Володимир Бандуров, який не позиціюється як представник «ОПЗЖ», але є ним. Таким чином більшість політиків у студії прямо чи опосередковано представляли «Опозиційну платформу — За життя» (ясно, чому місця свободівцям не знайшлося).
Нестор Шуфрич висловлювався на захист телемосту (про який «112», як було сказано вище, чомусь не повідомив у новинах), пояснюючи, що він мав пройти «без політики». Всю проблему звели до непроханого анонсу з уст Дмитра Кисельова — «одного журналіста». Пізніше ведучий Володимир Полуєв також демонстрував своє ставлення до телемосту аргументом «телеміст не можна, а торгівлю з Росією не забороняють».
Поміж стандартних тез про перемовників Бойка й Медведчука та необхідність особливого статусу для Донбасу пролунала й цікава: представник «ОПЗЖ» спрогнозував, що до коаліції увійдуть «Слуга народу», «Голос» та «Батьківщина» (а отже його партія буде в опозиції). Раніше «ОПЗЖ» претендувала на роль влади і просувала Юрія Бойка у прем’єри.
Сам Бойко схвально відгукнувся про телеміст і скасування параду і критикував Зеленського за звернення до Путіна. Далі його однопартієць Андрій Лесик із Харківської міськради нарікав на «разгул радикалов», називав курс на ЄС і НАТО «злочинним», хвалив ідею прямих переговорів із Росією та наполягав, що прем’єром повинен бути саме Юрій Бойко. «Або Тимошенко. Так люди кажуть», — додав Євген Червоненко.
Тимошенко стала солісткою у вступі до «Українського формату» на NewsOne наступного дня. Вона навіть примудрилася покритикувати ідею телемосту, однак переважно атакувала Порошенка, підлещувалася до Зеленського. Мовляв, Україна «живе з надією на зміни», а на з’їзді «Батьківщини» вирішили «всіма силами підтримувати президента». Хоча намір Зеленського дозволити продавати землю Тимошенко не подобається.
У дискусійній частині брали участь Нестор Шуфрич, Олег Волошин та Ілля Кива від «ОПЗЖ», мажоритарник і друг «ОПЗЖ» Євген Червоненко, до яких згодом долучились Ігор Мосійчук (колишній ляшківець) та низка політкоментаторів. Також у студії вже традиційно присутні журналісти онлайн-видання «Страна.ua».
Перша тема, яку обговорювали — телеміст, який Василь Голованов охарактеризував як «аполітичний», через що зчинився «тиск на канал». Глядачів опитали, чи вони підтримують телеміст — 92 % відповіли, що підтримують. Пікетування каналу ведучий назвав «піаром радикалів», а також пустили в ефір кілька синхронів на захист телеканалу, зокрема прокремлівського депутата-євроскептика з Європарламенту Нейтана Гіла. В обговоренні представники «ОПЗЖ» звинувачували владу в тому, що вона боїться діалогу. Ілля Кива назвав спікера Андрія Парубія «гнидою», а Нестор Шуфрич імітував його нечітку вимову. Іронізуючи щодо заклику Зеленського до журналістів «не бути слугами Рабиновича», згадали телефонну розмову між начебто Ігорем Коломойським та начебто Олександром Ткаченком, керівником «1+1» і кандидатом від «Слуги народу».
У другій частині перейшли до обговорення перспектив парламентських виборів. Зокрема, озвучили свіжі рейтинги КМІС. Одна з наскрізних тез цієї частини програми: до ВР, особливо по мажоритарці, від «Слуги народу» йде забагато «темних конячок», яким не можна довіряти. Зеленського також розкритикували за конфлікт у Борисполі із секретарем міськради. На захист президента висловився Євген Червоненко, натомість кандидат-мажоритарник Ігор Мосійчук назвав сценку в Борисполі «реінкарнацією Януковича і Порошенка».
У «Праві на владу» на «1+1» 11 липня зібралися представники все тих самих політсил: Руслан Стефанчук і радник Зеленського Микита Потураєв від «Слуги народу», Володимир Гройсман від «Української стратегії», Сергій Притула від «Голосу», Сергій Власенко від «Батьківщини», Андрій Садовий від «Самопомочі», Євгеній Мураєв від «Опоблоку», Ігор Смешко від «Сили і честі» та Ахтем Чийгоз від «Європейської солідарності». Вже традиційно на ефір «забули» запросити «ОПЗЖ».
Почали з телемосту — цій темі додали драматизму, прокрутивши спеціально підготовлений ролик, у якому анонс ефіру російського телеканалу був змонтований із кадрами обстрілів українських міст та знущання з полонених. Сергій Притула закликав позбавити канали Медведчука ліцензії (а Андрій Садовий взагалі ствердив, що «112» мовить без ліцензії, яка вже закінчилась). Формально на користь телемосту висловлювався колишній власник NewsOne Мураєв: «Говорить должны все со всеми». Мураєв чимало маніпулював, зокрема назвав усунення Януковича від влади 2014 року державним переворотом і ствердив, що «все, кто был на Майдане, получили УБД». Пізніше Сергій Притула подякував Мураєву за те, що «Опозиційний блок» «розпався на жабу і гадюку».
Ахтем Чийгоз закинув Зеленському, що з ним «немає контакту» в питаннях окупованого Криму, та принагідно похвалив Петра Порошенка за дипломатичні перемоги. Володимира Гройсмана ведуча Наталя Мосійчук критикувала за неефективні витрати бюджетних коштів, виділених на Міністерство інформаційної політики («пішли як у суху землю»). Прем’єр не зміг дати чіткої відповіді й на запитання, чому МІП не реагувало на діяльність каналів Медведчука. Зрештою він ствердив, що більшість грошей Міністерства інформаційної політики витрачена на «блокування ворожого сигналу на окупованих територіях». Закидали Гройсману і розквіт напівпідпільного грального бізнесу під вивісками «державних лотерей». Атаки на Гройсмана в цьому ефірі були особливо агресивними — зокрема, Мураєв намагався з’ясувати, чому у прем’єра така доросла дочка, і ведучій довелося його зупиняти. Поміж іншим прем’єр пообіцяв знайти гроші на парад у День незалежності, не скасовуючи обіцяних президентом виплат військовим.
Наталія Мосейчук намагалася розпитати в Микити Потураєва про телефонну розмову Зеленського з Путіним, однак представник «Слуги народу» пішов від конкретної відповіді, сказавши, що йшлося про долю полонених моряків.
У токшоу «Опозиція» — спільному проєкті каналів «Наш» і «Україна» — 12 липня виступали Володимир Гройсман, Олег Ляшко, Євгеній Мураєв, Ігор Смешко, кандидат від «Свободи» Андрій Білецький та лідер «Руху нових сил» Саакашвілі.
Ляшко критикував Зеленського за бажання впровадити ринок землі та зняти мораторій на продаж лісу. Він привітав зміну виборчої системи та розкритикував мажоритарку, хоча саме завдяки їй уперше потрапив до ВР 2012 року. Також Ляшко плутався, чи веде він до ВР «нових людей», чи «крім нових облич мають бути знання». На запитання ведучого Тиграна Мартиросяна про те, що саме Ляшко зробив для села за п’ять років каденції, лідер РПЛ змістовно відповісти не зміг, але обіцяв багато хорошого в разі, якщо виборці підтримають Радикальну партію ще раз.
Володимир Гройсман розповів, як він (вочевидь особисто) «провів децентралізацію» та «будував дороги», а на запитання, чи зрадив він Петра Порошенка, відповів, що колишньому президентові не присягав. Гройсман критикує Порошенка за те, що він спричинив розпад парламентської коаліції, а корупційні скандали навколо нього вдарили по іміджу Кабміну. Нарікав він і на Юлію Тимошенко, пояснюючи, що постанова про ціни на газ, яку вона скасувала через суд, вже й так не діяла.
Євгеній Мураєв говорив про необхідність відновити торгівлю з Росією, зняти блокаду з окупованих територій та Криму. Майдан він назвав «державним переворотом», а також констатував, що у внутрішню політику України втручається США. Коментуючи телеміст, Мураєв заявив, що це — «маніпуляція, від якої виграв Порошенко», а про польоти представників «ОПЗЖ» до Москви сказав: «Так спекулюють тільки негідники».
Ігоря Смешка ведучий попросив прокоментувати слова Дмитра Гордона, який назвав його найкращим кандидатом на прем’єрство. Смешко скромно назвав висловлювання голови свого штабу «особистою думкою». Саакашвілі погрожував корупціонерам, а Білецький критикував Зеленського за телефонну розмову з Путіним.
Анонс програми «Головна тема. Вибір» на «Україні» 12 липня дав глядачам надію на те, що в ефірі відбудуться довгоочікувані (з 2014 року) дебати між Юлією Тимошенко та Петром Порошенком. На жаль, хоча дебатний формат у «Головній темі» практикували (Тимошенко проти Вакарчука), але не цього разу. Спершу в ефірі виступав Петро Порошенко, потім — Юлія Тимошенко.
У студії програми «Народ проти» на каналі ZIK 12 липня побували народні депутати Ігор Луценко з «Батьківщини», Антон Геращенко з «Народного фронту», лідер «Руху нових сил» Михайло Саакашвілі, кандидат від «ОПЗЖ» Олег Волошин, від «Слуги народу» Давид Арахамія, а також Геннадій Балашов та сестра Надії Савченко Віра. Резонерами залишаються кандидати в народні депутати Максим Бужанський та Юрій Михальчишин. Говорили про комунікацію з окупованими територіями, про кадрову політику нової влади та про виборчі технології.
У студії програми «Ехо України» на Прямому 12 липня побували народні депутати Володимир Ар’єв від Блоку Петра Порошенка, Юрій Мірошниченко від «ОПЗЖ», позафракційна Ганна Гопко, екстимошенківець Андрій Сенченко. Були також кандидат від «Сили і честі» Михайло Поживанов, від «Європейської солідарності» Олена Верлан-Кульшенко, кандидат-мажоритарник із Луцька Тарас Шкітер, якого за зв’язки з Медведчуком вигнали з «Голосу», а також низка політкоментаторів. Як пояснив на початку ефіру Ганапольський, він запрошує до студії не «галімих піарщиків», а людей з аналітичним складом розуму. Глядачів ведучий запевнив, що Прямий не є партійним телебаченням чи каналом Порошенка. Говорили в ефірі про останнє засідання ВР, пропозицію Зеленського щодо люстрації посадовців тощо.
У «Протистоянні» на NewsOne 12 липня виступали списочник «Батьківщини» Андрій Ніколаєнко, народні депутати від «ОПЗЖ» Нестор Шуфрич, Юрій Павленко та Наталя Королевська, представник цієї ж партії Олександр Попов, народний депутат від Радикальної партії Ляшка Юрій Чижмар, представниця партії Надії Савченко Тетяна Проторченко, телеведучий і бізнесмен Андрій Пальчевський та низка політкоментаторів. Говорили про скандальний телеміст між Україною і Росією та президентство Володимира Зеленського.
Більше читайте в огляді політичних токшоу.
Матеріал готували Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко, Ангеліна Ломакіна й Олександр Крумін
