Опозиційне дербі. Головні тенденції інфопростору 24-30 червня 2019 року. Детектор виборів

Read in English here

«Опоблок» та «ОПЗЖ» гризуть одне одному горлянки і створюють паралельні реальності. Вакарчук виходить на поле демагогічних баталій і погано тримає удар. Детектор виборів 2.5.

«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, телетижневики, політичні ток–шоу, інформаційні канали, російська пропаганда) моніторингових дослідженнях.

 Випуски «Детектора виборів» часів президентської кампанії читайте тут.

Архів: «Детектор виборів» за 17-23 червня, 10-16 червня, 3–9 червня, 22 травня — 2 червня.

Головні тенденції

Найактивнішими генераторами маніпуляцій і замовних матеріалів у телевізійних новинах, тижневиках і ток-шоу на аналізованому тижні були «Опозиційна платформа — За життя» та «Опозиційний блок». Вони відчайдушно експлуатують свій медіаресурс, поєднуючи піар своїх кандидатів та імітацію «репресій» із боку влади — з чорним піаром на адресу одне одного. Але якщо «Опоблок» спромігся поширити свій піар на новини й ток-шоу каналів Пінчука та «1+1», то «ОПЗЖ», чий ресурс на загальнонаціональному телебаченні обмежений, вигадала ноу-хау: повторювати одні й ті самі піар-сюжети та повідомлення кілька днів поспіль. Наприклад, одні й ті самі новини про те, як Медведчук «тріумфально» звільнив чотирьох заручників, виходили в новинах «Інтера» у п’ятницю, суботу й неділю. Канали Віктора Медведчука діють аналогічно в ток-шоу: одні й ті самі представники «ОПЗЖ» говорять тут одне й те саме від ефіру до ефіру. Цього тижня вони прославляли успіхи Медведчука на зовнішньополітичній арені й нагадували, що Зеленський обіцяв мир за будь-яку ціну (а ціна сформульована у «мирному плані» «ОПЗЖ»).

Партія «Слуга народу» відряджає своїх представників на ток-шоу, однак практично не присутня в новинах. 

Новинарі не встигають і навіть не намагаються аналізувати списки, які складаються з невідомих прізвищ, не кажучи вже про мажоритарників. Україна ризикує обрати Верховну Раду з людей, про яких виборці в момент голосування знатимуть лише те, що написано на їхніх білбордах.

Перший великий зовнішньополітичний катаклізм для України — повернення Росії до ПАРЄ та пропозиція Росії передати моряків на принизливих для Києва умовах, — не пройшов непоміченим для теленовин, але залишився і непроаналізованим, і невідрефлексованим, адже медіа давали слово переважно учасникам виборчого процесу, які формулювали свої коментарі, виходячи з міркувань політичної доцільності.

Новина про те, що Медведчук начебто купив «Інтер» у Фірташа, виявилася качкою, а новина про те, що австрійський суд дозволив видати Фірташа Америці, не стала великою новиною — навіть ті телеканали, які повідомляли про це (наприклад, ZIK), не аналізували, до яких наслідків в українській політиці та економіці це може призвести.

Десятка курйозів і маніпуляцій тижня

• У тижневику «1+1» майбутню фракцію «Опозиційної платформи — За життя» обізвали «фракцією маленьких путінів».
• Саакашвілі та його соратників запросили на нове ток-шоу «України», але дали йому пів порції ефірного часу для піару.
• Сергій Притула на СТБ хотів пожартувати і наговорив дурниць про дикцію свого партійного лідера.
• «1+1» зробив сюжет про мажоритарників від «Слуги народу» з коментарем Олександра Ткаченка. Раніше Ткаченко казав, що «1+1» не буде піарити «Слугу народу».
• «Інтер» кілька днів поспіль розповідав, як Юрій Бойко виграв усі суди в «Опоблоку». Але так і не сказав, чого, власне, позивалися.
• На Прямому вважають, що в посиленні Медведчука винен Зеленський — це він придумав мир за будь-яку ціну, а Медведчук, мовляв, лише повторює.
• Данило Гетьманцев із «Слуги народу» подякував NewsOne і «Страні.ua» за те, що вони змусили Порошенка піти.
• «Україна» придумала новий спосіб надихнути виборців Ляшка, не називаючи цифр: «соціологи вважають, що Радикальна партія може подолати бар’єр».
• Святослав Вакарчук на «1+1» перервав суперечку з Олександром Вілкулом, згадавши, що новим політикам не можна сперечатися зі старими.
• Новина про те, що Медведчук купив у Фірташа «Інтер», — дарма, що неправдива, — стала популярнішою за новину про можливу екстрадицію Фірташа в США.

Головні події, пов’язані з виборами, що висвітлювались у медіа 24–30 червня

Мураєв викликав Бойка на дебати.

Опублковані результати опитування УІСД і «Соціального моніторингу».

Зеленський каже, що розчарований поверненням Росії в ПАРЄ.

Розслідувачі знайшли докази того, що голова АП відмиває гроші.

Порошенко засвітився як потенційний покупець Прямого каналу.

Суд не дозволив Руху нових сил і Шарію брати участь у виборах — рішення щодо Руху нових сил скасоване.

Побитий екс-мер Конотопа Семеніхін звинуватив у нападі нардепа Молотка.

«Європейська солідарність» заявила про підготовку обшуків у її офісі.

Суд скасував розшук Гужви.

«Голос» відкликав кандидата-мажоритарника, який виявився родичем Загорія.

Труханова хочуть посадити на 12 років.

Медведчук домовився з сепаратистами про звільнення чотирьох заручників — в СБУ таких не знають.

Курт Волкер назвав пропозицію передати Україні моряків пасткою.

Кандидата від «Голосу» Олександра Курдидика зняли з виборів.

Зеленський розкритикував Медведчука за піар на заручниках.

Зеленський призначив кандидата від «Слуги народу» секретарем інвестиційної ради.

Австрійський суд дозволив передати Фірташа Америці.

Кабмін схвалив кандидатури вісьмох голів ОДА.

Партія «Слуга народу» скаржиться на клонів-мажоритарників.

«Голос» влаштував акцію під Верховною Радою.

Баканов призначив своїм заступником люстрованого офіцера СБУ.

Клімкін і Зеленський посварилися через відповідь Росії.

28 червня на «Україні» «Головна тема. Вибір» уперше пройшла у форматі дебатів. Зійшлися Юлія Тимошенко та Святослав Вакарчук. Лідерові «Голосу» було непереливки, адже говорити про «зубожіння» й «тарифний геноцид» він не звик, а загальні тези на зразок старих-нових політиків і «змінити все» на Тимошенко не діють. Зокрема, досвідчена політикиня продемонструвала, що співак не знає ціни газу для населення, а також присоромила його за те, що під час першої каденції у Верховній Раді він не ходив за засідання й не займався законотворчою роботою.

Маніпуляції

Не було, нема й не буде. «1+1» 25 червня присвятив сюжет мажоритарникам від «Слуги народу», які балотуються в Києві. Мовляв, усі вони кияни й переймаються Києвом. На підтвердження цієї тези дали синхрон керівника «1+1» та кандидата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка. Який, до речі, в нещодавньому інтерв’ю виданню theБабель на запитання, чи буде «1+1» підтримувати на виборах «Слугу народу», відповів посиланням на моніторинги «Детектора медіа» — мовляв, Зеленського не було багато в новинах перед президентськими виборами, і ствердив, що в каналу «не було, нема і не буде» мети підтримувати партію.

Друзі Онуфрія. Канали-друзі «Опоблоку» та «Інтер» показали дві паралельні реальності з нагоди п’ятої річниці інтронізації голови представництва московської церкви в Україні митрополита Онуфрія. «Україна» і СТБ зробили з цього піар-сюжет Вадима Новинського, якого почали просувати окремо, без прив’язки до «Опозиційного блоку». «Україна» процитувала подяку Новинського Онуфрію, а СТБ повідомив, що Онуфрій нагородив Новинського за «доброчесність і милосердя» орденом. Тим часом на «Інтері» розповіли, як Онуфрія вітали представники «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко, Нестор Шуфрич і Микола Скорик. Бойко ствердив, що завдяки Онуфрієві «церква вистояла», і побажав йому трудитися «во славу Бога и нашего народа». Якого саме народу, політик не уточнив. Про те, чи вітав Онуфрія цього дня ще хтось, окрім цих політиків, новини не повідомили.

Ще трохи опозиційних чвар. 26 червня одеська міська та обласна організації партії «За життя» оголосили про перехід в «Опозиційний блок». Законність такого рішення мали би коментувати юристи, натомість телеканали подають цю новину без перевірки та бекґраунду в піар-форматі. Зокрема, вийшла вона на ICTV з додаванням інформації про те, що «Опоблок» отримав на жеребкуванні перше місце в бюлетені. «Україна» детальніше розповіла про те, що причиною переходу стали «ідеологічно різні погляди на політику керівництва партії та регіонального осередку». Позиції «ОПЗЖ» в матеріалі немає. Того ж дня «Інтер» повідомив про те, що депутати Дружківської міської ради від «Опозиційного блоку», «Нашого краю» та Блоку Петра Порошенка вийшли із фракцій та створили фракцію «ОПЗЖ» із 21 депутата.

Гнаний Бойко. Одна з технологій привертання уваги до «своєї» політсили — імітація її переслідування й тиску з боку влади. «Інтер» роздмухує історію з позовом про зняття з реєстрації — «стара і нова влада продовжують судову війну проти Юрія Бойка». На підтримку Бойка висловлюються постійні герої інтерівських ефірів, політкоментатори Тарас Загородній та Олексій Якубін, а також юрист і колеги по партії. При цьому в сюжеті навіть не одразу називають позивачку (Вікторію Слободенюк), не пояснюють, хто це така, не дають слова стороні позивачки й не розтлумачують, у чому полягають її претензії. На сайті «Подробиць» цю історію називають «політичною помстою конкурентів». Також характерно, що «Інтер», присвятивши чимало ефірного часу висмоктаній із пальця судовій історії з Бойком, зовсім не згадав про інше рішення суду, тільки австрійського — про екстрадицію Дмитра Фірташа до Сполучених Штатів Америки.

Вже 26 червня «Інтер» повідомив про те, що суд не задовільнив позов. Утім додали, що Центральна виборча комісія не зареєструвала кандидата від «ОПЗЖ» Володимира Сальда, бо він не жив в Україні п’ять останніх років. Озвучили лише позицію партії, яка з цим не згодна. Подробиць відсутності Сальда в Україні не переказують, хоча вони доволі захопливі.

29 червня «Інтер» і «112» урочисто повідомили, що Бойко виграв усі суди, в яких оскаржували його реєстрацію кандидатом. Бекґраунду про те, хто і чому її оскаржував, не було.

Видали небажане за дійсне. Спершу інформація про те, що Віктор Медведчук купив у Дмитра Фірташа 80% каналу «Інтер», з’явилась у соцмережах та в телеграм-каналі «Українського Інституту аналізу та менеджменту політики», на який зрештою послався сайт УНІАН. Попри те, що новину спростували і у Медведчука, і у Фірташа, вона виявилася надзвичайно живучою. Про чергову жахливу атаку про український медіапростір висловилась у соцмережах низка політиків, політкоментаторів і медійників (наприклад, Яніна Соколова, Ліза Богуцька та Віктор Таран), хоча жодного підтвердження цієї інформації ніхто так і не знайшов. Схоже, що роки розмов про медіаграмотність та необхідність перевіряти інформацію, перш ніж її поширювати, минули марно не тільки для пересічних громадян, а й для тих людей, які безпосередньо працюють із медіа.

«Слуга народу». Протягом тижня про партію майже не згадують у новинах. Водночас її представники присутні практично на всіх ток-шоу, де їм доводиться тримати удар, обороняючи президента й партію від важковаговиків політичного популізму. У цей же час штабові доводиться боротися з іншою бідою — так званими клонами, себто кандидатами, які використовують символіку чи ключові слова кампанії «Слуги народу» або Зеленського. Для цього команда «Слуги народу» навіть створила дотепний сайт «Зеопарк», а «1+1» у програмі «ТСН. Тиждень» порадив виборцям ретельно перевіряти, чи за справжнього «Зе!депутата» вони голосують. Говорили про проблему клонів і у «Фактах тижня» ICTV. СТБ, «UA: Перший» та «Україна» в новинах про перебіг кампанії також згадували про неї побіжно.

«Опозиційна платформа — За життя». Кількість майданчиків для піару в партії Бойка-Медведчука обмежена, зате експлуатують вони їх так інтенсивно, що після виборів цих «загнаних коней» залишиться хіба що пристрелити.

На початку тижня «ОПЗЖ» далі представляла мажоритарників, а «Інтер» — знімав про це сюжети. Крім того 24 червня про партію на каналі вийшло три матеріали — з Медведчуком і Королевською в головних ролях та про медицину на Житомирщині. «Інтер» практично щодня нагадує про важливу роль Медведчука в переговорах про звільнення українських моряків та інших заручників, зокрема знову повторює цитату Путіна про те, як «близько до серця» приймає предмет переговорів його кум.

26 червня «Інтер» показав, як Юрій Бойко представляв мажоритарників у Харкові, обіцяв мир та підтримку підприємств.

27 червня «Інтер» докладно повідомив про домовленість Медведчука із «представниками невизнаних республік» про звільнення чотирьох заручників. Називають їхні імена, а також дають розмову з матір’ю одного з полонених. Реакцію Служби безпеки України — мовляв, про цих людей їм нічого не відомо, — не дають на «Інтері», натомість на ній наголошують на 5-му. «UA: Перший», окрім поїздки Медведчука та реакції СБУ, розповів про акцію під Адміністрацією Президента під гаслом «Хто такий Медведчук?». На «112» у матеріалі про Медведчука процитували слова Зеленського про звільнення заручників «під вибори» і збалансували їх коментарями самого Медведчука та родичів звільнених, які розповідають, як їм раніше не вдавалося їх визволити. Доповнюють це словами політкоментатора Петра Олещука. За словами журналіста, він «вважає, що звільнення може нарешті зрушити процес», хоча коментар експерта насправді значно обережніший: «Маємо замало інформації… можна припустити, що якимось чином започатковується якийсь новий формат… це, можливо, зондування ґрунту на предмет подальших операцій, які, можливо, ми скоро побачимо».

Щодня матеріалів про «ОПЗЖ» у випусках новин «Інтера» стає все більше. 27 червня тут розповіли про форум партії у Дніпрі за участі Вадима Рабиновича, де обговорювали «питання, що турбують усіх дніпрян». Два напади на приймальну «ОПЗЖ» в Харкові. Заклик Юрія Бойка відкрити російський ринок для українських товарів та його розповіді під час зустрічі на Одещині про те, як він вів переговори з Росією про газ. Матеріал про оскарження відмови ЦВК реєструвати Володимира Сальда (про це нижче) з коментарем представника «ОПЗЖ» у ЦВК, який підтримує партію, а не колег по комісії. Матеріал про відмову в реєстрації Юрія Солода, якого підозрюють у сепаратизмі.

ICTV вперше за останній час згадав про «ОПЗЖ» 28 червня, висвітлюючи підпал машини, якою їздить кандидат-мажоритарник від цієї партії в Бахмуті. При цьому дали коментар лише Федора Христенка, не запитавши поліцію.

28 червня «112» повідомив про те, як Вадим Рабинович та інші представники «ОПЗЖ» привезли до французького парламенту план мирного врегулювання на Донбасі. Про офіційний статус цього документа (точніше, його відсутність) говорити не стали, натомість процитували французьку політикиню Наталі Гуле, яка «готова познайомити з документом Макрона». Цю саму новину наступного дня повторили на «Інтері», додавши слова Юлії Льовочкіної про те, що плани «ОПЗЖ» начебто підтримує президент ПАРЄ (без підтверджень).

Цього дня «Подробиці тижня» теж розповіли про виступ Шуфрича й Рабиновича у французькому сенаті та зустріч із керівницею безпекового комітету. Уточнили, що план, який вони там представили, узгоджений із сепаратистами в Мінську та передбачає зміни до української конституції. Далі — матеріал із вимогою Бойка «переглянути тарифну систему» та списувати борги за комунальні послуги. Далі — ще один матеріал про те, як Бойко побував на Полтавщині. Ще одне повідомлення про те, що «ОПЗЖ» виграє суди, з уточненням: за позовами стоїть «підконтрольний владі “Опозиційний блок”». У чому суть конфлікту, в матеріалі так і не пояснили.

29 червня «Інтер» показав зустріч Бойка з мешканцями Кременчука, де політик заявив про «домовленість про прямі поставки газу з Росією», яку начебто вже мають, і про те, що «председатель политсовета… освободил четырёх пленных».

Говорячи про можливі зміни в бюлетені через включення туди «Руху нових сил», «Інтер» 30 червня у черговий раз «ущипнув» «Опоблок»: «Відзначився і “Опоблок”, який за всіма соцдослідженнями взагалі до парламенту не проходить. Представник партії почав погрожувати ЦВК позовами до суду та можливим зривом виборів у результаті».

Також у випуску новин «Інтера» ціла низка новин про «ОПЗЖ». Черговий напад на приймальню Бойка в Харкові, в якому звинуватили «радикально налаштованих людей». Ще раз нагадали про те, що Бойко переміг у судах опонентів, зокрема начебто представницю «Опоблоку». Ще один матеріал про звільнення заручників, яке відбулося два дні тому, з повтором синхрону Медведчука про 489 звільнених. Матеріал про те, як «ОПЗЖ» допомагає шахтарям Донеччини, яким не виплачують зарплатню. Матеріал про вимогу Бойка скасувати пенсійну реформу на мітингу в Полтаві.

«1+1» у «ТСН.Тижні» відверто агресує проти «ОПЗЖ». Мовляв, іншим партіям важко конкурувати з Медведчуком, який маніпулює звільненням заручників. Нагадали про сумнівну репутацію звільнених і про те, що українська влада не мала жодного стосунку до переговорів і взагалі це не обмін. Майбутню фракцію «ОПЗЖ» тут назвали «фракцією маленьких путінів».

«Батьківщина». Головна тема, на якій цього тижня піарили Юлію Тимошенко, — газотранспортна система. ICTV поширив заяву про те, що кожна українська родина втратить 15 тисяч євро, якщо ГТС перестане бути державною. У студії «України», куди Тимошенко запросили 25 червня, вона звинуватила залишки команди Порошенка у владі в тому, що вони намагаються приватизувати ГТС. Ведуча намагалася допитатися в Тимошенко, на які саме рішення чи документи вона посилається, але конкретної відповіді так і не отримала.

27 червня ICTV, СТБ і «Україна» показали, як Юлія Тимошенко підписала меморандум із транспортними профспілками.

Прихована реклама Тимошенко з’явилась у новинах «Інтера» 30 червня. У матеріалі про акцію в Києві до Дня молоді показали, як лідерка «Батьківщини» тримає прапор і вітає молодь із святом.

«Європейська солідарність». Петрові Порошенку, якого ще пару місяців тому показували в новинах просто так, доводиться звикати до ролі рядового учасника піар-дайджестів. Цього разу його заклик до українців підтримати Грузію в її боротьбі з Росією показали поміж іншим політичним піаром ICTV, СТБ та «Україна». 25 червня СТБ озвучив заяву Порошенка про те, що він задіяв усі свої зовнішньополітичні зв’язки, аби перешкодити поверненню Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи. 26 червня СТБ й ICTV цитували його обурені заяви про перейменування проспекту Бандери. Також на «Україні» вийшло піар-повідомлення з Порошенком, який говорить про розвиток карпатського регіону.

Про обшуки в Юрія Бірюкова 26 червня збалансовано повідомили «Україна», 5 канал та «1+1»: тут пролунали слова про те, що «Європейська солідарність» вважає справу політичним тиском. Натомість «112» у праймових новинах дав лише позицію Державного бюро розслідувань. 28 червня 5 канал показав заяви кандидатки від «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар, яка побоюється подальших обшуків і називає це тиском.

27 червня Петро Порошенко побував у студії «України», де коментував рішення ПАРЄ про повернення Росії та євроінтеграційні перспективи нашої держави. Ще раз його запросили сюди ж 30 червня — до тижневика «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою», де Порошенко ствердив, що за його часів Росію повертати в ПАРЄ не збиралися.

У «ТСН. Тижні» «1+1» про «Європейську солідарність» сказали, що електорат партії «перетікає» до «Голосу», а Дмитра Фірташа назвали «близьким до Порошенка і Кличка». Загалом тема зв’язків Порошенка й «ОПЗЖ» — одна з головних ліній дискредитації «Європейської солідарності», і треба визнати, що партія Порошенка нічого не робить, аби це спростувати.

«Сила і честь». Окрім присутності Ігоря Смешка на ток-шоу (про це нижче), про партію практично не згадують у теленовинах і тижневиках.

«Голос». Попри те, що головні слова в кампанії Святослава Вакарчука — «змінити» й «нові», методи тут цілком старі: порожній піар у новинах та не набагато глибші виступи в ток-шоу, де Вакарчукові доводиться витримувати нападки досвідчених політиків.

24 червня ICTV та «Україна» показали кандидатку в депутати від «Голосу» Інну Совсун, яка розповідала про концепцію змін в освіті, яку пропонує партія. 25-го на «Україні» та СТБ вийшла новина про те, що кандидати від партії письмово зобов’язалися не працювати у ВР довше, ніж десять років поспіль.

26 червня в новинах СТБ вийшло інтерв’ю з телеведучим та кандидатом у депутати від «Голосу» Сергієм Притулою. Шоумен, зокрема, сказав, що «людям довелося б обирати, можливо, між Зеленським і Бойком, а це для мене був би страшний сон», назвав фейком те, що «за спиною Притули стоїть Пінчук» — «я ні разу не бачив Пінчука так близько, як вас, і ніколи з ним не спілкувався».

29 червня «Україна» зробила позитивний сюжет про «прозорий офіс» Святослава Вакарчука. 30 червня Вакарчук був гостем студії «Фактів тижня» ICTV. У загальних рисах він прокоментував ситуацію в ПАРЄ, пообіцяв не об’єднуватись із силами, які виступають проти євроінтеграції, а також ствердив, що в його агітаційному турі концерти — це щось окреме від агітації, а бізнесменам, які фінансують «Голос», нічого не обіцяють.

«Українська стратегія». Нічого креативнішого за паркет, використання прем’єрської посади для прихованої агітації та стандартні повідомлення в піар-дайджестах політсила Володимира Гройсмана поки що не генерує.

24 червня обіцянку прем’єра Гройсмана підвищити пенсії озвучили ICTV, «Україна» та «Інтер». 25 червня — ще раз «Україна» та «Інтер». 27 червня в піар-дайджестах ICTV, СТБ та «Інтера» вийшла заява Гройсмана про те, що українцям треба розбудовувати державу, а не їхати за кордон. 28 червня «Україна» процитувала заклик продовжити децентралізацію. А ICTV та СТБ показали організований Мін’юстом захід нібито з нагоди Дня Конституції, але фактично з піаром ідей децентралізації від Гройсмана.

29 червня «Україна» процитувала уривок з інтерв’ю Гройсмана Дмитрові Гордону про тарифи на газ як «наслідок рішень попередньої влади, за які доводиться відповідати тепер». Цікаво, хто саме мається на увазі, адже перед Гройсманом прем’єр-міністром був Арсеній Яценюк, позиційований «Україною» як найкращий прем’єр у світі.

Ще одну порцію піару від «України» Гройсман отримав у тижневику 30 червня, де говорили про підвищення пенсій та цитували прем’єра.

Радикальна партія. «Україна» далі застосовує для підтримки Ляшка технологію «коментарі експертів замість цифр рейтингу». 25 червня в цій ролі виступив політкоментатор Вадим Карасьов. Він назвав Ляшка «серйозним і раціональним» під час перебування в Парламентській асамблеї Ради Європи, а також похвалив за мужність і коректність під час зустрічей із російськими пропагандистами. 27 червня «Україна» розповіла про те, як Ляшко закликає підтримувати фермерів. 28 червня — про те, як Ляшко вболіває за доступні ліки.

30 червня «Україна» показала уривки з виступу Ляшка на ток-шоу «Опозиція», а також його заяву проти продажу землі.

30 червня Ляшко став гостем студії тижневика «України», де його знов питали про ситуацію в ПАРЄ і він знов повторював порівняння з Гітлером перед Другою світовою.

«Громадянська позиція». Окрім участі Анатолія Гриценка в політичних ток-шоу, згадок про партію практично немає. Натомість у соцмережах «Громадянській позиції» вдалося прогриміти завдяки новому рекламному ролику, який можна тлумачити як освідчення Зеленському. Тільки у фейсбуку ролик зібрав понад мільйон переглядів.

«Опоблок» Ахметова. Партія, що відчайдушно бореться за свій шмат проросійського електорату, стає чи не найактивнішою на ринку прихованої реклами та піару в новинах і політичних ток-шоу.

24 червня в піар-дайджесті «України» Борис Колесніков говорив про свій варіант реформи Міністерства внутрішніх справ. А до студії новин знов запросили її колишнього завсідника Олександра Вілкула. Він пояснив, що «нас учили работать, поэтому у нас в списке опытные мэры, которые ежедневно работают… и у которых поддержка колоссальная в своих городах». Також Вілкул скористався нагодою покритикувати «Опозиційну платформу — За життя», ствердивши, що половина списку цієї партії — люди Петра Порошенка.

Піар-сюжет про «Опоблок» 24 червня показав і СТБ. Тут узяли коментарі в мерів Ужгорода та Запоріжжя, а також переказали головні пункти виборчої програми партії.

ICTV актуалізував «Опоблок» в одному з базових регіонів партії — Запоріжжі — заявою Євгенія Мураєва про аварійний стан греблі ДніпроГЕСу. Хоча новини в цьому немає (про аварійність греблі говорять віддавна), Мураєв каже, що врятувати ситуацію може «поглиблена децентралізація», яка би приносила в бюджет більше грошей. Що саме мається на увазі, журналісти не з’ясували, як і не заглиблювалися в подробиці аварійності. Наступного дня, 25 червня, «Україна» показала мітинг Мураєва на підприємстві «Запоріжсталь», що належить Ахметову, а також Бориса Колеснікова, який говорив про забезпечення інвестицій у село.

5 канал та «Інтер» 25 червня висвітлив перебіг слухань у справі Геннадія Труханова, кандидата й одного з акціонерів об’єднаного списку «Опоблоку». Зокрема розповіли про те, що на суд прийшов Саакашвілі, але його не пустили. Стисло про це розповіли на «112». Канали, прихильні до «Опоблоку», Труханова в такому невигідному контексті не згадували.

26 червня в новинах «України» вийшли піар-заяви Мураєва та Колеснікова про розвиток промисловості.

27 червня «Україна» і ICTV показали виступ мера Маріуполя Вадима Бойченка на форумі «Опоблоку» зі словами, що голос Донбасу має звучати в парламенті. В цьому ж контексті згадали Вадима Новинського і Бориса Колеснікова на «Україні». На СТБ цього дня Євгеній Мураєв обіцяв нову індустріалізацію на зустрічі з виборцями в Енергодарі.

28 червня на «Україні» процитували Вадима Новинського, який нарікає на великі черги на контрольно-пропускних пунктах між окупованою та вільною територією й закликає «виконувати мінські угоди». Наступного дня ICTV показав, як Новинський інспектує КПП.

«Рух нових сил». Партія протягом тижня привертала увагу до себе судовою боротьбою проти Центральної виборчої комісії, що зрештою закінчилась перемогою у Верховному суді. Про пікет на підтримку Саакашвілі розповіли 24 червня в новинах «України», 5 каналу та «UA: Першому». 25 червня про проблеми з участю у виборах «Руху нових сил» повідомила «Україна», назвавши неправильне оформлення документів технічною помилкою. 29 червня про те, що суд зобов’язав ЦВК ще раз розглянути документи партії, повідомив лише «UA: Перший». 30 червня Саакашвілі дав змогу висловитися щодо спроб не допустити його до виборів канал «Інтер».

«Свобода». Головними медійними союзниками об’єднаних під прапором «Свободи» націоналістів виявляються канали Медведчука та «Інтер». Перші запрошують депутатів і кандидатів від «Свободи» на кожен ефір ток-шоу. Другий — висвітлює їхнє об’єднання, яке відбулось уже давно й зафіксоване спільним списком партії. 30 червня в новинах «Інтера» вийшов матеріал про те, як у Львові відзначили річницю акту відновлення української держави, де націоналісти «оголосили об’єднання», з коментарями Олега Тягнибока і кандидата-мажоритарника Юрія Михальчишина.

Несподівано націоналістів підтримали й на «Україні». Тут провели пряме включення з маршу у Львові та повідомили, що праві партії разом ідуть до ВР.

«Самопоміч». Згадки про політичну силу Андрія Садового зникли з новин, а її представників перестали кликати на політичні ток-шоу.

Мажоритарники. 25 червня «Україна» пропіарила кандидата-самовисуванця Ярослава Куца, який є ведучим програми «Контролер». Політик-ведучий запевнив, що йде на вибори, бо є юристом і має план змін у країні.

«Інтер» не забуває про полтавського кандидата-мажоритарника Сергія Капліна — 26 червня повідомили про його законопроект, який начебто має «гарантувати житло, роботу і бізнес для молоді». Наступного дня показали його заяву зі звинуваченнями влади у фальсифікації статистики.

27 червня 5 канал, СТБ, «1+1» та «UA: Перший» висвітлювали наслідки побиття конотопського кандидата-мажоритарника Артема Семеніхіна, який звинувачує в організації замаху народного депутата Ігоря Молотка.

29 червня «Інтер» пропіарив мажоритарників із Черкащини Сергія Рудика й Антона Яценка. Якщо Рудик був завсідником новин «Інтера» останні кілька років, то ексрегіонала Яценка не згадували порівняно давно.

5 канал у тижневику 30 червня присвятив матеріал різноманітним збоченням і відхиленням у виборах — специфічним кандидатам, клонам і тому подібним явищам. Зокрема, згадали про безкоштовні концерти Вакарчука, які він сам не вважає агітацією (інші канали цієї проблеми не торкалися), а також про Васильків, де балотується кілька Дубинських і Кононенків. Утім згадують конкретно про Олександра Дубинського з «1+1», цитуючи його слова про «слава Україні» як нацистське привітання.

Більше про висвітлення виборів читайте на сайті «Вибори і ЗМІ».

Новини й підсумкові тижневики

Зеленський. На початку тижня президентові приділяли в новинах порівняно мало уваги. Головним героєм він став завдяки брифінгу, на якому розкритикував Міністерство закордонних справ. ICTV й «Україна» не стали наголошувати на конфлікті з Клімкіним, а дали лише синхрон про звільнення моряків і про те, що питання про повернення Росії в ПАРЄ було давно вирішеним. 5 канал, навпаки, зосередився на конфлікті із Клімкіним, процитувавши міністра. Так само про конфлікт говорив «Інтер», згадавши також про вимогу звільнити моряків. «1+1» зробив один із найповніших матеріалів, розповівши про кілька акцентів виступу Зеленського, зокрема про Медведчука та звільнення полонених під вибори. «UA: Перший» зробив головними акцентами конфлікт із Клімкіним та реакцію на Медведчука. Попри те, які саме акценти обирали канали, всі вони просто ретранслювали заяви Зеленського, подекуди доповнюючи їх словами Клімкіна, та не заглиблювалися в подробиці дипломатичної гри — пропозиції Росії та відповіді на неї МЗС.

29 червня лише «1+1» повідомив про заяву Курта Волкера, що пропозиція Росії щодо моряків була пасткою для України.

У «Подробицях тижня» на «Інтері» переказали матеріал Сергія Сидоренка на «Європейській правді», а також обговорили конфлікт між Клімкіним і Зеленським у студії «Подробиць вибору». Тут несподівано на захист Павла Клімкіна виступив лідер «Нацкорпусу» Андрій Білецький.

Порцію прискіпливої уваги отримали новопризначені голови обласних державних адміністрацій від каналу «Інтер». Зокрема, в сюжеті «Подробиць тижня» говорили про особисті зв’язки деяких кандидатів із членами команди Зеленського.

Росія в ПАРЄ. Реакцію Зеленського на рішення ПАРЄ подавали в новинах стримано й без коментарів.

26 червня «Україна» запросила Ляшка до студії поговорити про рішення ПАРЄ щодо повернення Росії. Лідер Радикальної партії провів паралелі між «довоєнною Лігою націй у двадцятому столітті» та теперішньою ПАРЄ, нагадавши, що тогочасна нерішучість призвела до експансії гітлерівської Німеччини та війни. Також «Україна» процитувала заклик Арсенія Яценюка до депутатів європейських парламентів засудити «ганебний крок» ПАРЄ. Натомість «Інтер» процитував сестру співвласника каналу і народну депутатку Юлію Льовочкіну, яка… критикувала українську делегацію: «Удивительными также являются действия части украинской делегации, устроившей демарш из ассамблеи. Я думаю, нам нужно определиться — нам нравится Европа или нам не нравится Европа, мы туда двигаемся или мы туда не двигаемся, а демаршем ничего не решишь… С политикой, которую вел предшественник Зеленского — Порошенко, мы зашли в глухой тупик — никакого прогресса ни в Крыму, ни касательно Восточной Европы. Мне кажется, что политика войны должна закончиться».

У «Подробицях тижня» на «Інтері» повернення Росії до ПАРЄ назвали «новою політичною реальністю для України», в якій (далі порада Юлії Льовочкіної з «ОПЗЖ») треба використовувати асамблею як майданчик для досягнення цілей України, зокрема повернення заручників і встановлення миру. Таким чином позиція «ОПЗЖ» була подана під виглядом опису об’єктивної реальності.

«ТСН. Тиждень» «1+1» зробив непогану роботу, щоби пояснити глядачам, що відбулося в ПАРЄ. Нарешті хоч хтось пояснив, що це взагалі за орган і які його повноваження. А також чиїм коштом він існує — власне, з натяком, що гроші від російського представництва й були причиною повернення. «Плюси» вчинили розважливо, доручивши цю дражливу тему нейтральному журналістові «Радіо Свобода» Сергію Жигалову. Нагадали про те, що Клімкін заздалегідь знав про поразку, а Захід «почав говорити з Росією про Україну без України». Сварці Зеленського з міністром присвятили окремий матеріал із наголосом на те, що Клімкін не зробив жодної спроби скомунікувати з президентом. Дії МЗС критикує кандидат від «Слуги народу» та партієць «Укропу» Богдан Яременко.

Про те, що рішення ПАРЄ продиктоване меркантильністю, прямо говорять у програмі «Час. Підсумки тижня» на 5 каналі: «гроші побили цінності» й «російський рубль переміг здоровий глузд». Цю саму думку повторює в сюжеті кандидатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, а з-поміж членів української делегації просять коментар у порошенківця Володимира Ар’єва. До студії 5 каналу запросили дипломата Дмитра Кулебу, який представляє Україну при Раді Європи і який тут несподівано висловлюється на захист Зеленського — мовляв, президент робив, що міг.

У «Фактах тижня» те, що відбулося, назвали фактичною реабілітацією Росії, а Україна не мала змоги, хоч і намагалася, вплинути на це рішення. Сварку між Клімкіним і Зеленським висвітлили з перекосом на користь президента, давши коментар заангажованого політика Богдана Яременка. Та загалом матеріал доволі різнобічний.

«Перші про головне. Деталі» на каналі ZIK поки що не демонструють переходу до проросійської риторики. Говорять про дії Росії як провокаційні, а також про гроші як причину рішення ПАРЄ. Ведуча стверджує, що серед експертів є різні погляди на правомірність дій Клімкіна — це вже прогрес у порівнянні з іншими програмами, які давали переважно одну оцінку. Загалом матеріал на цю тему збалансований.

День Конституції. На основному законі намагалися попіаритись кілька політиків. У першу чергу — Володимир Зеленський, який оголосив про флешмоб «улюблена стаття Конституції». Міністерство юстиції, очолюване кандидатом від «Української стратегії» Павлом Петренком, організувало свій захід до свята. У матеріалах ICTV та СТБ коментарі на цю тему дає Гройсман, зокрема розповідає, що парк «Наталка» на Оболоні відновили завдяки децентралізації. Ці ж два канали показали заяви Петра Порошенка та списочника «Європейської солідарності» Михайла Забродського про необхідність захисту Конституції під час агітаційного туру. Юлія Тимошенко на «Україні», СТБ та ICTV перевіряла дотримання права на охорону здоров’я в київській лікарні. Канали Пінчука і «1+1» показали акцію партії «Голос» «Візьми раду в свої руки», під час якої партійці намагались (але не змогли, зокрема й через охорону) оточити парламент живим ланцюгом.

Ще один явно небажаний інформаційний привід, який пов’язує владу й День Конституції, — присутність голови Офісу президента Андрія Богдана на концерті російського артиста. Сам Богдан пояснив, що Олександр Ревва, відомий як Артур Пирожков — громадянин України і «патріотичний хлопець».

Звільнення полонених. Радісна (хоч і не для всіх) подія припала на свято, й два телеканали — ICTV та «112» — не висвітлювали її у праймових новинах. «Україна» та «UA: Перший» намагалися поговорити зі звільненими, але ті відмовилися розповідати, як потрапили в полон і які там були умови. Про Медведчука тут наголосили, що він вів переговори із власної ініціативи, та не титрували його кандидатом від «ОПЗЖ» під час синхрону. Згадали про те, що в СБУ є питання до звільнених. СТБ розповів про те, що звільнений Великий — дезертир, а Горяїнов завіз українських військових у полон, тож тепер їх перевіряє СБУ. Також наголосили на тому, що визволені заручники прилетіли на особистому літаку Медведчука. 5 канал згадав лише про те, що Великий був у розшуку за дезертирство. А найбільше уваги сумнівному бекґраунду визволених присвятив «1+1»: тут є історії Великого й Горяїнова, а також спроба отримати коментар про це в самого Медведчука, який сказав, що нічого не знає про звинувачення на адресу звільнених полонених.

28 червня в матеріалі «Інтера» про те, що «Опозиційна платформа — За життя» планує далі визволяти полонених, лунає цікава цифра: Медведчук стверджує, що визволив із полону вже 489 осіб. Оскільки такої кількості українських військових і цивільних, які були би визволені з полону бойовиків та росіян, не було й близько, можна було би припускати, що лідер «ОПЗЖ» рахує й визволених сепаратистів та інтервентів. Але він сам уточнив: «Только с одной стороны».

«Інтер» почав із матеріалу про звільнення полонених випуск «Подробиць тижня» 28 червня, наголосивши на тому, що це — справа рук голови політради «ОПЗЖ». У матеріалі лунають його розлогі синхрони — звернення до влади, від якої Медведчук вимагає виконання мінських угод, «обміну всіх на всіх» тощо. Він досить відверто дає зрозуміти, що результативність обміну цілком і повністю залежить від його участі у процесі.

У першій частині «Подробиць вибору» знов виступали представники «ОПЗЖ» — Микола Скорик, Юрій Павленко та представник Херсонської облради Єгор Устинов. Вони хвалили Медведчука й називали те, що відбулося, його заслугою. Зокрема Скорик сказав, що кожен політик і громадянин має подякувати Медведчукові, й висловив сподівання, що Зеленський стримає обіцянку досягти миру за будь-яку ціну. Юрій Павленко нагадав, що потрібна амністія для людей, які живуть на окупованих територіях.

У матеріалі тижневика «Деталі» на каналі ZIK є коментар Медведчука й немає незручного бекґраунду визволених полонених.

Рейтинги. 25 червня «Україна» оприлюднила чергові результати дослідження компанії Edison Research, проведеного на її замовлення. Ствердили, що «Опозиційний блок» за останній тиждень показав «значну динаміку», але не навели цифр і не сказали, в який бік ця динаміка. Також наголосили на тому, що підтримку втрачає «Опозиційна платформа — За життя». Інші рейтинги, опубліковані протягом тижня, цього не підтверджують. «Інтер» 25 червня оголосив результати опитування УІСД та «Соціального моніторингу», де «ОПЗЖ» на другому місці з понад 12 % підтримки, та наголосив на мізерному результаті «Опоблоку» — «абсолютних аутсайдерів» із результатом «близько відсотка, тобто у дванадцять разів менше, ніж в “ОПЗЖ”».

26 червня «Україна» показали найсвіжіші результати досліджень Edison Research, вочевидь лише для того, щоб засвідчити зростання підтримки «Опоблоку». А 5 канал озвучив результати опитувань «Рейтингу» та Центру Разумкова з «Демініціативами»; через те, що обрали результат серед усіх опитаних, різниця між показниками партій порівняно менша. «Інтер» цього дня повідомив результати «Рейтингу», «UA: Перший» — Разумкова-«Демініціатив».

Оскільки Edison вочевидь не постачає «Україні» досить оптимістичних показників для «Опоблоку», 27 червня канал вдався до псевдосоціології Active Group, де (без конкретних результатів дослідження) «вважають» партію спроможною подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Натомість «Інтер» показав відповіді на запитання «Рейтингу» про те, кого виборці хочуть бачити прем’єр-міністром, — фаворитом виявився Юрій Бойко.

«ТСН. Тиждень» «1+1» показав результати опитування компанії «Рейтинг». Цікаво, що кожен стовпчик візуалізації очолює обличчя першого номера списку, й лише стовпчик «ОПЗЖ» вінчає не Юрій Бойко, а Медведчук.

«Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» на «Україні» 30 червня оприлюднили чергові цифри свого Edison Research. Олег Панюта чітко озвучив: «Опозиційний блок» росте, «ОПЗЖ» й «Голос» падають, але з огляду на похибку партія Ляшка зберігає шанси пройти до ВР. Інші опитування таких шансів Радикальній партії не дають.

«Деталі» на каналі ZIK озвучили результати опитування компанії «Рейтинг».

Більше читайте в моніторинг щоденних новин і телетижневиків.

Політичні ток-шоу

«Свобода слова» на ICTV 24 червня вийшла в тому ж форматі, що тиждень тому: представники найпопулярніших партій та «Опоблоку», але без «Опозиційної платформи — За життя». Участь в ефірі взяли лідери партій Юлія Тимошенко, Святослав Вакарчук, Анатолій Гриценко, Володимир Гройсман, Олег Тягнибок, перший номер «Опоблоку» Євгеній Мураєв, списочник «Слуги народу» Давид Арахамія та списочниця«Європейської солідарності» Ірина Геращенко. З-поміж інших популістських виступів вирізнилися заяви Мураєва, який назвав Миколу Азарова найкращим прем’єром України та ствердив, що «тисячі людей сидять в українських тюрмах, бо піддають сумніву курс на ЄС», а Росія допомагає сепаратистам на окупованій території через те, що Україна оголосила блокаду. Чимало незручних питань поставили Вакарчукові Гриценко, Гройсман і Мураєв, але найзапекліше зіткнення відбулося між Гриценком і Вакарчуком пізніше. Лідер «Громадянської позиції» закинув Вакарчуку «загальні фрази» та неготовність оперувати фактами: «Нехрєн іти ні в парламент, ні в уряд». Отже, дискусія між учасниками програми була, але змісту в ній бракувало.

У передмові до  «Пульсу» на каналі «112» 25 червня виступив Юрій Бойко. У студії також були кандидат від «Свободи» Андрій Білецький, народний депутат Андрій Іллєнко від цієї ж партії, лідер «Слуги народу» Дмитро Разумков та його колега по списку Ірина Верещук, Юрій Павленко та Нестор Шуфрич від «ОПЗЖ» та низка політкоментаторів. Також відеозв’язком спілкувалися з Євгеном Червоненком, який буває на всіх ефірах «Пульсу»: цього разу він розповідав про свій мажоритарний округ і дякував Бойку з Медведчуком.

У риториці представників «ОПЗЖ» в цьому ефірі також лунала критика «Опоблоку». Зокрема Шуфрич нагадав глядачам, що Кернес і Труханов обманюють виборців, бо насправді не планують іти до ВР. Він також вкотре заперечив російську агресію, звинуватив українську владу в розв’язуванні війни та розповів, що Донецький аеропорт тримали для піару, але після того, як Андрій Білецький навів докази російської військової присутності, визнав, що «Россия влияет на процесс». Щоправда, згодом уточнив, що в Україні не російська армія, а «лише радники і добровольці».

Юрій Бойко закликав до прямого діалогу з сепаратистами, нарікав на «воєнну істерію в парламенті» та сказав, що вже готує газові контракти з «Газпромом» та веде переговори з російським урядом, аби відкрити для України російські ринки. Тим часом із українським урядом про це говорити «нету никакого смысла, не с кем разговаривать на эту тему», а Бойко вважає, що як представник парламенту має право укладати угоди від імені України.

Солістами передмов до «Українського формату» NewsOne 26 червня були, знову ж таки, Нестор Шуфрич та Андрій Пальчевський. Як і на «Пульсі» напередодні, включали відеозв’язком Євгена Червоненка. За змістом промови цих політиків були такими самими, як напередодні; згадували зокрема про важливість транзиту українських товарів через російську територію, про який дбає Віктор Медведчук. Пролунала у студії і пропозиція на знак подяки зняти з Росії санкції. Також у студії були народний депутат Ігор Мосійчук, кандидат від «Свободи» Андрій Білецький, народний депутат від цієї партії Юрій Левченко, народний депутат від «ОПЗЖ» Юрій Павленко, кандидат від «Слуги народу» Данило Гетьман, народний депутат від Радикальної партії Ляшка Дмитро Лінько, кандидат від «ОПЗЖ» Ілля Кива та низка політкоментаторів.

Андрій Пальчевський навіть демонстративно покритикував Володимира Зеленського, якого раніше відкрито підтримував: мовляв, працює повільно, веде сумнівну кадрову політику й дає можливість бізнесменам робити собі послуги. Юрій Павленко з «ОПЗЖ» закинув Зеленському те, що він не зупинив «тарифний геноцид» Порошенка, а Дмитро Лінько з РПЛ — що президент хоче проросійського реваншу й капітуляції, а також забув про заручників Кремля.

Найцікавішим моментом ефіру стала заява кандидата від «Слуги народу» Данила Гетьманцева: «Я хочу поблагодарить вас за ту деятельность, которую вы провели на протяжении вот этого очень тяжелого для страны периода времени. Я считаю, что “Страна.ua” і NewsOne — это те ресурсы информационные, из-за которых во многом старый президент ушёл. Это та независимая журналистика, которая, дай Бог, чтобы она оставалась такой же». А учасник війни з Росією Ілля Кива сказав, що з Росією треба «сісти, домовитися, запити водою», а не пересмикувати затвори.

У «Праві на владу» 27 червня на «1+1» мали говорити про зовнішню політику, проте більшість гостей і хотіли, й могли говорити передусім про політику внутрішню, зокрема на свої улюблені агітаційні теми. У студії були Дмитро Разумков, Володимир Гройсман, Святослав Вакарчук, кандидатка від «Європейської солідарності» Софія Федина, народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв, Ігор Смешко, Олександр Вілкул, кандидат від «Слуги народу» і дипломат Богдан Яременко та політичний філософ Сергій Дацюк.

Ведуча «Права на владу» Наталія Мосейчук попросила Разумкова пояснити конфлікт між Зеленським і Клімкіним, підказавши йому правильний варіант: «заколот старої влади». Разумков відповідав саме в цьому ключі: Зеленському важко боротися з парламентом, Клімкін намагався нашкодити президентові. Софія Федина, яка на ефірі представляла команду Порошенка, назвала Зеленського некомпетентним і звинуватила в тому, що він не займається захистом інтересів держави. В ефір включили українського посла в Італії Євгена Перелигіна, який підтвердив, що традиційно зміст нот МЗС узгоджує з главою держави.

Володимир Гройсман, з одного боку, критикував Клімкіна за те, що той не узгодив свої дії з президентом. З іншого — намагався дистанціюватись й від «нової», й від «старої» влади. Зокрема, запропонував Зеленському призначити виконувача обов’язків міністра замість Клімкіна.

Під час обговорення ситуації з ПАРЄ більшість учасників програми визнали дії української делегації в Асамблеї слушними. Натомість Олександр Вілкул ствердив, що Захід, а не Росія хоче захопити нашу землю та прагне «війни до останнього українця». Він також демонстрував свою відданість проросійській ідеології: вітав українців із поверненням радянських назв вулиць та звинувачував владу в тому, що вона «переписує правдиву історію». Святослав Вакарчук швидко перервав свою спробу сперечатися з Вілкулом обіцянкою, що «Голос» прийде і змінить «це все».

Із цікавого на ефірі можна відзначити критику Віктора Медведчука з уст Ігоря Смешка, який сказав, що лідер «ОПЗЖ» спочатку сам створює проблеми, а потім допомагає їх розв’язати. Ведуча Наталія Мосейчук також нагадала про ситуацію з продажем каналу ZIK, де «450 журналістів викидають на вулицю», і звинуватила Прямий канал у піарі Порошенка, який прийшов і пообіцяв «я не віддам вас Медведчуку».

На «Україні» 28 червня відбулась прем’єра ток-шоу «Опозиція» із запозиченим із мураєвського каналу «Наш» ведучим Тиграном Мартиросяном, студією та командою. За форматом в ефірі партії мають презентувати свої перші п’ятірки та відповідати на запитання ведучих та інших учасників програми. Цього разу до студії запросили Дмитра Разумкова, Михеїла Саакашвілі, а також двох улюбленців «України» — Олега Ляшка та Євгенія Мураєва. Кожен привів чотирьох партійців.

Під час ефіру пролунало кілька цікавих запитань. Зокрема, Дмитра Разумкова питали, чи він буде прем’єром (відповіді він не дав), а Руслану Стефанчуку довелося пояснювати, чому Зеленський не підписав закон про тимчасові слідчі комісії (мовляв, документ неякісний). Євгеній Мураєв принагідно покритикував «ОПЗЖ», ствердивши, що половина — «колишні члени Блоку Петра Порошенка». А також заявив, що рух до НАТО спровокував утрату Криму. Кандидат від «Опоблоку» Олександр Долженков сказав, що в Україні немає війни, тому уряд не має права стягувати військовий податок.

Олег Ляшко скористався ефіром для позиціювання себе як головного опозиціонера. Критикував Зеленського за відсутність плану боротьби з бідністю, відмову зменшувати тарифи тощо. Ще один привід для критики — те, що Зеленський і Разумков не були на фронті, тоді як представники РПЛ були (сам Ляшко справді їздив прифронтовою зоною з камерами «Інтера» навесні та влітку 2014 року, записуючи рекламні ролики перед виборами). «Рух нових сил», який отримав удвічі менше часу, ніж інші учасники, зосередився на антикорупційній темі, зокрема на боротьбі з кандидатом від «Опоблоку» Трухановим і справі «діамантових прокурорів».

У програмі «Ехо України» на Прямому каналі 28 червня говорили про зовнішньополітичні провали України, в яких винуватили передусім Зеленського. У сюжеті, підготовленому до програми, пояснили, що позиція України в ПАРЄ слабка зокрема й через Зеленського, а Клімкін, хоч і міг би порадитися із президентом, усе зробив правильно. Ведучий Матвій Ганапольський сказав, що Зеленський «тримає Україну в заручниках», а відданий Порошенкові політкоментатор Тарас Чорновіл звинуватив президента у визнанні приєднання Криму до Росії.

Згадали в обговоренні й Медведчука, про якого відгукувалися негативно, однак і тут знайшли, в чому винен Зеленський. За словами політкоментаторки Олесі Яхно, Зеленський обіцяв швидкий мир, і тепер цей порядок денний просто перехопив Медведчук.

Натомість ток-шоу «Протистояння» 28 червня на NewsOne стало бенефісом «ОПЗЖ» з нагоди звільнення чотирьох заручників. Точніше, як це називають на каналах Медведчука, «удерживаемых лиц». Говорили про це Микола Скорик з «ОПЗЖ», Сергій Власенко з «Батьківщини», Андрій Іллєнко зі «Свободи», Ірина Верещук із «Слуги народу», Єгор Фірсов із «Громадянської позиції», Віра Савченко — сестра Надії, кандидат-мажоритарник і колишній регіонал Віталій Журавський, колишній міністр внутрішніх справ і кандидат у депутати Анатолій Могильов, а також низка політкоментаторів.

У ток-шоу «Народ проти» на каналі ZIK 28 червня взяли участь Юрій Павленко з «ОПЗЖ», Ігор Мосійчук (екс-РПЛ), Данило Гетьманцев та Олександр Дубинський («Слуга народу»), колишній голова митниці Анатолій Макаренко та інші. Говорили про контрабанду, злочини проти дітей та інші суспільні й економічні проблеми, а також (не)готовність влади їх розв’язувати.

28 червня на «Україні» «Головна тема. Вибір» уперше пройшла в форматі дебатів. Зійшлися Юлія Тимошенко та Святослав Вакарчук. Лідерові «Голосу» було непереливки, адже говорити про «зубожіння» й «тарифний геноцид» він не звик, а загальні тези на зразок старих-нових політиків і «змінити все» на Тимошенко не діють. Зокрема, досвідчена політикиня продемонструвала, що співак не знає ціни газу для населення, а також присоромила його за те, що під час першої каденції у Верховній Раді він не ходив за засідання й не займався законотворчою роботою.

Більше читайте в огляді політичних ток-шоу.

Матеріал готували Отар Довженко, Зоя Красовська, Ярослав Зубченко, Марина Довженко, Ангеліна Ломакіна й Олександр Крумін.