Депутати не поспішали, але визначилися

Населення, здається, вже дивиться істерики щодо дати інавгурації як латиноамериканський серіал. Хоча, істерики не лише у владі, населення палко хоче відходу старої влади (яку традиційно ненавидить) і якомога швидшого приходу нової. Але дату інавгурації, хоча й не дуже точно, визначає передовсім Конституція, а не людські бажання.

Згідно з частиною 1 статті 104 Основного Закону інавгурація має проходити «не пізніше, ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів». А також за ч. 1 ст. 103 президент обирається на 5 років. Теоретично інавгурацію в багатьох випадках можна було б проводити в одну й ту ж дату й голосування/рішення Верховної Ради / Спікера (а відповідно й їхня дискреція) не були б потрібні. Однак Закон «Про регламент ВРУ» таку дискрецію їм надає, тобто залишає за ними прийняття рішення щодо конкретної дати (ч. 2 ст. 165) і от чому саме.

По-перше, дата інавгурації, якщо відраховувати рівно 5 років президентського строку Президента, який іде, може випасти на період свят (Великдень) або якихось значних міжнародних подій, які не дозволять іноземним гостям її відвідати саме в цю дату.

По-друге, якщо якісь із виборів (останні за часом або передостанні) були дострокові, то дати їхнього проведення та наступної інавгурації ймовірніше за все серйозно календарно розходитимуться, тобто на місяці, а не дні. В цьому разі норма Конституції щодо строків інавгурації не працює у зв’язці з нормою щодо строку перебування президента на посаді, а діє автономно.

По-третє, хоча зазвичай президентські вибори в нас проходять у два тури, але вже було й два винятки з цієї закономірності. Тож, якщо ми маємо випадок двох послідовних виборів, коли якісь одні з них одно-, а інші – двотурові, то дати встановлення їхніх результатів календарно різнитимуться приблизно на 3 тижні. Саме такий випадок ми маємо цього разу з виборами 2014 і 2019 років, але на нього ще наклалася достроковість перших із них.

Щодо інавгурації 20 травня, то, як уже було сказано, у 2014 році ми мали випадок дочасних виборів. Тому норма Конституції щодо 5-річного строку перебування Президента (в даному випадку – Порошенка) на посаді, тобто ч. 1 ст. 103, не має впливати на вибір дати інавгурації його наступника з об’єктивних підстав (нагадаю, Петро Порошенко присягав народу 7 червня, оскільки його обрали в травні, а не в березні-квітні). У рамки 30-денного строку за ч. 1 ст. 104 Конституції нардепи вклалися й тут у них було дійсно широке поле для маневру. А що стосується неюридичних аспектів вибору конкретної дати (зокрема можливості того ж приїзду іноземних гостей), то це питання краще коментувати вже фахівцям з даного профілю.

Фото: DW

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *