Хто наступний у кандидати, або Юля Тимошенко чи Юля Литвиненко? :)

Днями телеглядачі Прямого каналу дізналися про ще одного потенційного кандидата в президенти – вже екс-телеведучу цього ж Прямого, перед тим NewsOne, а значно раніше – «Інтера» – Юлію Литвиненко.

Коли Євгеній Кисельов у свою авторську програму запросив колегу для годинного інтерв’ю, спочатку нічого не натякало на те, що там пролунає несподівана заява Литвиненко про її політичні амбіції. Тим паче, що Кисельов сам пояснив вибір спікера тим, що такий зараз «модний жанр, коли журналіст бере інтерв’ю в журналіста».

Але лише на 35-й хвилині ефіру глядач дізнається реальну причину запису цього інтерв’ю.

Зокрема, чомусь лише в «заключній частині», як сам її назвав ведучий, він раптом різко змінює тему (до того тема була вкрай розмита, але загалом – про журналістський досвід Литвиненко) і запитує її про чутки, які дійшли до нього, – що вона планує залишити журналістику і спробувати себе в політиці.

Згодом, гендиректорка каналу пояснила причину інтерв’ю метою «поставити крапку» у співпраці з ведучою. І наголосила, що ще місяць тому в програмі Матвія Ганапольського було оголошено про те, що Литвиненко тут уже не працює.

Очевидно, що пішла вона звідти не через незгоду з політикою каналу чи внутрішніми конфліктами. Інакше не було б цього годинного і відверто компліментарного інтерв’ю за місяць після звільнення.

Й, очевидно, мета цього ефіру на телеканалі, який, наголошу, підтримує політику президента, була не лише символічна «крапка» у співпраці з телеведучою. Бо інакше до чого тут політика? Адже під час ефіру, а особливо в «заключній» частині не лунало б три чи чотири згадки про Юлію Тимошенко. Доволі критичні згадки.

Так а до чого тут Тимошенко? А виглядає, що все банально до смішного – Юлію Литвиненко готують у ролі технічного кандидата від Петра Порошенка проти тезки Юлії Тимошенко?

Кисельов: «Вы можете замахнуться на кресло президента?»

Литвиненко: «Я рассматриваю и такое предложение».

Якщо ще після першого запитання про політичні амбіції екс-ведучої думалося, що вона планує стати членом якоїсь партії, де завжди з радістю приймають впізнаванні телеобличчя, і готується на парламентські вибори, то за кілька хвилин розмови стає зрозуміло, що все «серйозніше». І що в Україні вже новий тренд, запроваджений Зеленським, – політичну кар’єру одразу розпочинати з балотування в президенти. А чого розмінюватися по дрібницях? 🙂

Тим паче, що в Литвиненко непогано вже виходить ця роль політика – яке б питання не ставив їй ведучий про її особисті плани і світогляд, вона при будь-якій можливості переходила на критику Тимошенко і її минулого в газовій сфері.

Наприклад, як у запитанні ведучого про політичну ідеологію новоспеченого політика:

«Я крайний консерватор. Потому что либералом я была, когда … Я ровесница обещаний Юлии Тимошенко, и я верила, и мои родители, что что-то осуществится».

За всю розмову вона не критикувала президента, лише раз акуратно пройшлася по Гройсману: що він невідомо яку модель економіки будує, і висловила незадоволення Коломойським і його ставлеником Зеленським, який її, як виявилося, колись і вижив з «Інтера», закривши як генпродюсер її проекти.

Кисельов: «Кто ваш идеал в политике?»

Литвиненко: «Тетчер, да-да-да. Она готова была действовать в інтересах своїй страны».

Кисельов: «Железной леди хотите быть?»

Литвиненко: «Хіба тут маєш, мусиш».

Коли Литвиненко назвала себе в ефірі «крайнім консерватором», яка хоче наслідувати «залізну леді» Маргарет Тетчер, це лише підкріпило думку, що Юлю Литвиненко хочуть представити народу як нову альтернативу Юлії Тимошенко, яка «застовбила» статус «залізної леді» української політики ще понад десять років тому.

Литвиненко: «У меня положительный рейтинг, потому что журналистов любят больше, чем политиков. … Ребята, там что медом намазано? Должна быть ротация…»

«Тимошенко говорит, что она экономист. Юля Владимировна, посыпайте голову пеплом, идите в университет, возглавляйте университеты, учите студентов, как не допустить ошибок, которые допустили вы» (в сенсі, ідіть з політики в науку – Авт.)

З практичної точки зору, «технічні» кандидати потрібні «реальним» кандидатам для отримання додаткових підконтрольних членів виборчих комісій. Однак, за цієї логікою, таким кандидатом можна зареєструвати без зайвого шуму і піару якогось директора заводу чи лідера якоїсь кишенькової партії.

Очевидно, що якщо Литвиненко таки піде в президенти (поки за її словами, «рішення витає в повітрі») і внесе 2,5 млн застави для реєстрації кандидатури (Кисельов, до речі, не спитав, де вона їх збирається брати), то її завданням буде ходити по ефірах і дебатах кандидатів, щоб розповідати про Тимошенко, яку «как лисицу пустили в курятник» (цитата з ефіру).

Можливо, якийсь смішний мізер вона набере серед специфічного електорату, який завжди віддає перевагу політику-жінці тільки тому, що це жінка. Але в умовах, коли результат майбутніх виборів важко спрогнозувати, навіть кілька тисяч голосів за «технічного» кандидата Литвиненко або за когось іншого, але проти Тимошенко завдяки антиагітації, можуть зіграти і свою роль.

А глядачам, ой, виборцям залишається і далі запасатися поп-корном, але їсти обережно, щоб не вдавитися при наступному «сюрпризі» у вигляді чергового несподіваного кандидата.

Мар’яна П’єцух