Як розлюбили Пальчевського. Головні тенденції інфопростору 19—24 жовтня 2020 року. Детектор виборів
Read in English here.
Медіа ОПЗЖ почали мочити Пальчевського, ICTV зненацька гаряче полюбив Андрія Садового, а «Медведчук проти Стуса» не пробився крізь телевізійний бойкот. Детектор виборів 2.9
«Детектор виборів» — щотижневий аналітичний огляд, який оперативно фіксує головні теми, тенденції, маніпуляції та зміни в інформаційному просторі, пов’язані з місцевими виборами. Детальніший аналіз читайте в наших постійних (теленовини, політичні ток-шоу, інформаційні канали, російська пропаганда тощо) моніторингових дослідженнях.
Попередні випуски: 12—18 жовтня, 5—11 жовтня, 28 вересня — 4 жовтня, 21—27 вересня, 14—20 вересня, 7—13 вересня, 31 серпня — 6 вересня, 24—30 серпня.
Головні тенденції
Великих сенсацій в останній тиждень перед виборами не відбулося — в медіа далі обговорювали опитування від президента та ще інтенсивніше піарили своїх власників та улюбленців. Щоденним став піар Віталія Кличка на «Інтері», який щоразу йшов у парі з піаром кандидата від ОПЗЖ Олександра Попова. Посилився піар «За майбутнє» на «1+1», де Ігор Палиця влаштував скандал у студії «Права на владу». ICTV зненацька присвятив кілька матеріалів львівському меру Андрію Садовому, в якого, як виявилось, усе ідеально.
Найдивовижніша зміна відбулась у ставленні медіа до кандидата в мери Києва Андрія Пальчевського: видання-сміттярки, які раніше витрачали купу грошей на його просування, раптом почали публікувати про нього компромат. Пальчевський також зник з ефіру медіа ОПЗЖ, де донедавна був щоденним гостем. Припинили піарити медіа ОПЗЖ і Анатолія Шарія, натомість Віктор Медведчук у їхніх ефірах вийшов на перший план.
Щоправда, скандальне рішення суду про заборону книжки Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса медіа, що належать членам ОПЗЖ, майже не висвітлювали. Втім промовчали про нього в праймових новинах і центральні телеканали, які належать Віктору Пінчуку, а «Україна» згадала лише раз. Схоже, заборона на згадки про Медведчука, в будь-якому контексті, поширюється навіть на такі важливі й негативні для нього інфоприводи.
В останній тиждень перед виборами в новинах побільшало матеріалів про особливості процедури голосування, а також про порушення виборчого процесу.
Головні події, пов’язані з виборами, які висвітлювались 19—25 жовтня 2020 року
«Європейська солідарність» отримала фальшивий лист від СБУ;
Суд заборонив поширення книжки Кіпіані про Медведчука — видавництво оскаржить — книжку розкупили — офіс президента «взяв до відома» — міністр культури підтримав Кіпіані — видавництво друкує новий наклад;
Рада Європи спостерігатиме за українськими виборами дистанційно;
«Слуга народу» незабаром матиме новий етичний кодекс, каже Качура;
ЦВК звільнила повний склад Івано-Франківської ТВК через порушення закону і сформувала новий;
Зеленський виступив із посланням до Верховної Ради;
Зеленський каже, що «Велике будівництво» триватиме після виборів;
Опубліковані результати опитування компанії «Рейтинг»;
У Рівному підпалили машину кандидата від «Слуги народу»;
Президент обіцяє, що амністія на Донбасі буде не для всіх;
Опитування Зеленського фінансуватиме партія «Слуга народу»;
ЦВК попереджає, що голоси рахуватимуть довго;
«Слуга народу» Микита Потураєв каже, що після виборів може бути сформована нова більшість із «За майбутнє» у ВР;
Володимира Балуха виписали з лікарні;
Українці поділилися навпіл у ставленні до опитування Зеленського;
«Слуга народу» хоче скасувати другий тур виборів мера і проводити його після карантину — Комітет виборців проти — партія не підтримує цю ідею;
Порошенко вважає опитування Зеленського незаконною агітацією;
Зеленський обіцяє жорсткий карантин, якщо хворих буде більше 9500 на добу;
Президент і сотня нардепів від «Слуги народу» поїхали на Донбас;
Зеленський звинуватив мерів міст у загибелі людей;
Кличко захворів на коронавірусну хворобу;
СБУ нібито затримала «тітушок Медведчука» — ОПЗЖ погрожує судом тим, хто так каже;
Суд відмовився скасовувати опитування Зеленського.
Президентське опитування, анонсоване ще попереднього тижня, так і залишилось останньою великою спробою перевернути гру на всеукраїнському рівні. Як для останніх днів перед виборами, коли штаби відчайдушно борються за право сказати останнє слово і вплинути на мотивацію виборців, це був напрочуд тихий тиждень. Хіба що підвищення градусу сварок у токшоу (особливо у «Праві на владу», яке перевершило навіть наймаргінальніших проросійських конкурентів) свідчило про наближення вирішального моменту.
Але, принаймні, в новинах центральних телеканалів нарешті почали нагадувати (або ж повідомляти, адже ще недавно дві третини виборців були не в курсі) глядачам, що в неділю — на вибори. «Україна» нагадувала глядачам, як перевірити себе у списку виборців. «1+1» показав протягом тижня цілий цикл матеріалів про порядок голосування, пояснюючи нову виборчу систему, розповідаючи, як голосуватимуть хворі на коронавірусну хворобу тощо. Уже 23 жовтня «Плюси» попередили з посиланням на «Опору», що явка буде заледве 40%. Розповідали, як проходитиме голосування, також Суспільне, СТБ, «Інтер» і «112». На більшості каналів нагадували про вибори й попереджали про можливі проблеми їхнього перебігу протягом тижня кілька разів.
Набагато більше цього тижня говорили в теленовинах про порушення — підкуп виборців і намагання підкупити членів виборчих комісій, «політичних мігрантів», розпуск тервиборчкомів тощо. Окремі канали обирали для висвітлення саме ті порушення, на яких було вигідно наголосити їхнім політичним патронам та ситуативним улюбленцям. Наприклад, «Україна» зупинилась на підкупі нібито від імені Сергія Шахова (той не заперечує, що роздавав цукор, але каже, що це було давно й вибори тут ні до чого). «Інтер» — на обшуках в офісі партії «Єдність» Олександра Омельченка, яку підозрюють у підкупі виборців. Та здебільшого порушення висвітлювали спорадично й безсистемно, не відстежуючи розвиток подій та обмежуючись повідомленнями правоохоронців або спостерігачів.
Суспільний «UA: Перший» продовжив свій цикл оглядів передвиборчої ситуації у великих містах, цього разу охопивши Вінницю, Житомир, Маріуполь і Київ. «Україна» 23 жовтня зробила прогноз результатів у кількох великих містах, не називаючи джерело цифр: «Київський мер Віталій Кличко вірогідно зустрінеться у 2-му турі з Сергієм Притулою чи з Іриною Верещук. Одеський очільник Геннадій Труханов може позмагатись з Миколою Скориком чи з Олегом Філімоновим. Якщо 2-й тур буде у Дніпрі, то мер Борис Філатов конкуруватиме із Загідом Красновим або із Сергієм Риженком. У Львові Андрій Садовий може зустрітись під час 2-го туру з Олегом Синюткою чи з Русланом Кошулинським». Втім прогнози такого рівня точності можна робити й без соціологів, просто подивившись на білборди — або на карти таро.
Важливою віхою передвиборчої інформаційної стратегії парламентських політсил було засідання Верховної Ради 20 жовтня, на якому кожна партія прагнула просунути до мікрофонів своїх найвпізнаваніших спікерів або кандидатів (наприклад, від «Європейської солідарності» виступав Олег Синютка — не надто відомий в масштабах країни, але кандидат у мери Львова), а «Слуга народу» покладала сподівання на президента. Його виступ у парламенті, природно, привернув увагу новинарів, однак кожен канал обрав для «балансування» президентських реплік представників ближчої йому партії: на 5 каналі — «ЄС», на «112» — ОПЗЖ, на «Інтері» — ОПЗЖ та «За майбутнє». Ще одна спроба Зеленського подомінувати в інфопросторі перед виборами — інтерв’ю 4-ом каналам: «Україні», «1+1», ICTV та «Інтеру». Втім між «привернути увагу до себе» і «спонукати голосувати за “Слугу народу”» все ж досить велика різниця. Тим часом інформаційний «хвіст» ініціативи з опитуванням і далі домінував в медіа не в найвигіднішому для «слуг» і Зеленського ключі, особливо після того, як версія «опитування оплатять меценати» (або були навіть припущення, що президент викладе 100 мільйонів із власної кишені) змінилась новою — що платитиме партія «Слуга народу». Громадські організації відкрито звертались до президента з закликом не проводити опитування, а опозиція й просто недоброзичливці поширювали інструкції, як притягти волонтерів-опитувачів до відповідальності чи просто зіпсувати їм настрій. Теленовинарі тим часом ґрунтовніше розбиралися з запитаннями, які минулого тижня просто озвучували — зокрема ICTV використав коментарі незалежних експертів, щодня аналізуючи по одному запитанню, а «Плюси» та «UA: Перший» детальніше зупинились на проблемі легалізації медичного канабісу.
Ініціатива нардепки від «Слуги народу» Тетяни Грищенко скасувати другий тур через епідемію коронавірусної хвороби — черговий постріл «слуг» собі в ногу: спершу ця новина облетіла медіа та прогриміла в теленовинах («Інтер» повідомив: «У монобільшості за кілька днів до виборів вирішили змінити правила».) Експерти негайно констатували неконституційність таких змін і звинуватили «Слугу народу» в нечесній боротьбі. Тож партії знов довелося виправдовуватись і відхрещуватись від ініціативи однієї зі «слуг» та вигрібати негатив на порожньому місці.
Для активних користувачів соцмереж та медіатизованих читачів «Детектора медіа» найгучнішим скандалом минулого тижня, напевно, був «Медведчук проти Стуса». Ще б пак, адже йдеться про заборону книжки, та ще й на догоду найодіознішому українському політику. Втім для людей, які досі отримують новини з телевізора, ця історія могла залишитись непоміченою. Адже більшість телеканалів її не висвітлювали або обмежились побіжними згадками. Схоже, табу на згадування імені Медведчука в медіа Ахметова й Пінчука важливіше за суспільну значущість.
Вичерпно висвітлювали конфлікт із-поміж центральних телеканалів тільки 5-й, «1+1» та Суспільне. Згодом 5-й та Суспільне відстежували тему, зокрема висвітлювали читання Стуса при свічках https://detector.media/community/article/181718/2020-10-21-u-kievi-vlashtuvali-chitannya-pri-svichkakh-knigi-pro-stusa/. Медіа ОПЗЖ розділилися: «Інтер» у новинах промовчав про подію взагалі, а на сайті «Подробности» просто відтворили новину пресслужби ОПЗЖ: «Суд запретил распространять пасквиль Кипиани о Стусе со лживой информацией о Медведчуке». Канал «112» вкрай стисло повідомив про судову заборону тільки з позицією ОПЗЖ: «“Чергова брудна провокація провалилася. Суд заборонив розповсюджувати Кіпіані з брехливою інформацією щодо Медведчука”, — йдеться у заяві партії». Вочевидь, згадок про Стуса і Медведчука з метою піару не було в медіаплані ОПЗЖ, а висвітлювати такі новини неупереджено канали, наближені до партії Медведчука, вже розівчилися.
«Україна» промовчала про саму подію в праймових новинах, однак зненацька вирішила повідомити про рішення Міністерства культури викупити частину накладу, описавши передісторію так: «Автор закидає Медведчуку порушення адвокатської етики. Однак політик із цим не згоден». Канали Пінчука, для яких Медведчука і ОПЗЖ традиційно під час виборчої кампанії не існує, ситуацію проігнорували.
Маніпуляції результатами соціологічних опитувань (або використання опитувань сумнівних контор, пов’язаних із політиками) у загальнонаціональних медіа залишаються монополією медіа ОПЗЖ. «Інтер» повідомив результати «опитувань» Української соціологічної групи, яка є ширмою «Нової України» Сергія Льовочкіна, нібито проведених на Харківщині та Дніпропетровщині. Головною метою цих повідомлень, здається, було констатувати, що на виборах до обласної ради першість буде за ОПЗЖ. В наступні дні в новинах «Інтера» вийшли такі самі повідомлення про Миколаївську, Запорізьку і Херсонську області, де констатували лідерство ОПЗЖ до облрад. Ще одне повідомлення — з незмінно маніпулятивними результатами у Донецькій та Луганській областях, де виборів до облрад немає, тому «Українська соціологічна група» просто констатує абстрактне «лідерство» ОПЗЖ в області. Про якість та маніпулятивну мету «опитувань» компанії Льовочкіна можна судити з прогнозу, за яким чинний мер Вадим Бойченко виходить у другий тур із кандидатом від ОПЗЖ Володимиром Клименком. Екзитпол показав, що Бойченко випередив Клименка більш ніж утричі, здобувши майже 70% і очевидну перемогу в першому турі.
Результати соціологічних опитувань, проведених поважними полстерськими інституціями, цікавили теленовинарів набагато менше. Зокрема 20 жовтня результати опитування «Рейтингу» повідомив «1+1»; цей же канал 22 жовтня взяв із опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованого ще трьома днями раніше, таке повідомлення: «Корупцію українці найбільше пов’язують із п’ятим президентом Петром Порошенком та його партією».
Цікава метаморфоза трапилась із медіа, які всіляко просували одного з головних джинсовиків і, здається, головного лузера київських виборів — Андрія Пальчевського. Як зауважила авторка проєкту «По той бік новин» Альона Романюк, у політиці ресурсів-сміттярок, які піарили Пальчевського, на початку жовтня сталися різкі зміни. Кандидат, якого раніше тут рясно піарили, раптом «різко втратив рейтинг» і перестав «дихати в потилицю» Віталію Кличку. До того ж, у нього знайшлося чимало недоліків, і навіть дуже серйозних, проти деяких з них навіть протестували на київських вулицях. У той самий час Андрій Пальчевський тихенько зник із ефірів токшоу каналів ОПЗЖ, а Дмитро Гордон почав посилено розганяти компромат на кандидата — мовляв, він громадянин Росії, чинний офіцер російських спецслужб тощо. Принагідно Пальчевського внесли в базу «Миротворця», де його дотепер чомусь не було. Негатив про Пальчевського активно поширювали саме ті медіа, які раніше його піарили. А вінцем цієї тенденції стало повідомлення у піар-дайджесті каналу «Інтер»: «Лідер “Еко-партії” Борислав Береза підозрює “Слуг народу” в недоброчесності, — про це він написав у Facebook. Екс-нардеп і кандидат у Київраду впевнений: влада створює так звану “підконтрольну опозицію” в обличчі партії Пальчевського. Береза запевняє: головна мета — відтягнути голоси в конкурентів». Схоже, якщо ми й побачимо в наступних серіях української політичної епопеї персонажа Пальчевського, то не під медійною парасолькою ОПЗЖ.
«Слуга народу». Ще одна доволі сумнівна ініціатива, радше висміяна в соцмережах, аніж позитивно висвітлена у медіа — поїздка понад сотні «слуг народу» на Донбас. Вірш Юрка Космини приблизно передає настрій, із яким враження «слуг» від передової сприйняли критичні до них аудиторії. Контрударом по піару членів монобільшості стала акція «Національного корпусу» в Костянтинівці, яку, щоправда, мало висвітлювали мейнстримові ЗМІ. У токшоу поїздку висміювала і проєвропейська, і проросійська опозиція, а представники ОПЗЖ ще раз згадали маніпулятивно висмикнуту з контексту фразу «слуги» Галини Янченко про «невмитих дітей Донбасу». Спроби «слуг народу», зокрема Давида Арахамії на токшоу «Народ проти» («Україна 24») виправдатись за поїздку, називаючи її «не агітаційною», були доволі непереконливими. Як і виправдання «слуги» Олександра Дубинського на «Праві на владу», що опитування президента — зовсім не агітація й не порушення закону про вибори.
І нарешті в останні дні перед виборами «Слуги» вирішили побавитися в жертв переслідування: Давид Арахамія повідомив, що в його машині знайшовся «підозрілий згорток» — чи то пристрій для стеження, чи щось інше. А рівненському кандидатові від «слуг» спалили машину. Щоправда, нарікання «слуг» на подібні інциденти з огляду на беззастережну довіру, яку висловлює президент «найефективнішому міністру» Авакову, звучали непереконливо.
Можна було б чекати перед виборами посилення піару кандидатки в мери Києва Ірини Верещук, але натомість вона знов оскандалилась через вирвані з контексту слова з інтерв’ю Дмитрові Гордону. А ще — так і не показала відеоролик із парасолькою, на який усі так чекали.
«Опозиційна платформа — За життя». Якщо в попередні тижні головними героями телевізійного піару ОПЗЖ були Юрій Бойко, Наталія Королевська та кандидати у мери (зокрема Микола Скорик в Одесі), то тепер на перший план вийшов Віктор Медведчук. «Інтер» і «112» наввипередки висвітлюють його заяви — то закиди на адресу влади, що вона погано бореться з епідемією коронавірусної хвороби, то обіцянки робочих місць на підприємстві в Рубіжному, з якого на прохання Медведчука Росія зняла санкції, то вже знову в Москві, де голова політради ОПЗЖ радився, «як відновити торговельно-економічні відносини між Україною і Росією», і нібито вніс 245 підприємств у новий список для зняття санкцій. То в Кривому Розі разом із Вадимом Рабиновичем вшановує загиблих у Другій світовій війні (по-їхньому — Великій вітчизняній; у Кривому Розі тема війни та «переписування історії», як свідчить моніторинг дезінформаційних наративів, експлуатується ОПЗЖ і місцевою владою особливо активно). Медведчука також вмикали в прямий ефір токшоу «Пульс» на «112» із харківського турне.
Нарешті, «112» почав нарікати на глобальний «наступ на свободу слова» — блокування ютуб-каналу Віктора Медведчука через те, що, мовляв, «американцям не сподобався контент». Ведучий «112» Денис Жарких назвав бан Медведчука у ютубі «агонією американців». Шкода, що сайт «112» не має англійської версії, аби американці могли довідатися про свою агонію.
Втім у новинах медіа, пов’язаних з ОПЗЖ, знайшлося місце і для локальних політиків і кандидатів, зокрема одеських, київських (канал «112» показав, як Ілля Кива та лідер молодіжки ОПЗЖ Артем Марчевський мітингують під Офісом президента), харківських («антикризова платформа», на якій ОПЗЖ піариться вже кілька тижнів). У «день тиші» медіа Медведчука порушили тишу, щоб повідомити: листівки, які поширюють у Слов’янську, про зняття кандидата від ОПЗЖ Павла Придворова з виборів — фейк. «Інтер» у «день тиші» піарив на молебні в Лаврі Юрія Бойка та кандидата в мери Києва Олександра Попова.
Єдина згадка про ОПЗЖ поза власне партійними медіа трапилась на «Україні», яка зазвичай вдає, що такої партії не існує: тут порушили табу, аби повідомити, що в Костянтинівці кандидат від партії Медведчука забезпечив собі сімох технічних кандидатів.
Показово, що якраз тоді, коли «Слуги народу» почали нарікати на переслідування та стеження, ОПЗЖ припинила щодня жалітися на «репресії проти опозиції» (ба навіть «убивства опозиціонерів»), як у попередні тижні. В останні дні перед виборами партія надала перевагу переможній риториці. Спікери ОПЗЖ у токшоу говорили про «маленькі перемоги» Медведчука в переговорах із Росією, обіцяючи ще більше після перемоги на місцевих виборах.
«Європейська солідарність». Партія забезпечила собі присутність у медіа, найзавзятіше опонуючи президентському опитуванню. На цю тему висловлювався як партійний лідер Петро Порошенко, так і партійці, які балотуються в мери та ради різних міст. Поодинокі меседжі представників «ЄС» на інші теми — проти підкупу виборців, проти нецільових витрат із коронавірусного фонду тощо, — лунали в піар-дайджестах різних каналів. Але найгучніший інфопривід, підготовлений родиною Порошенків до виборів (хоча прямого зв’язку між «ЄС» і цією подією ніби й нема) — проєкт реконструкції палацу культури Корольова у «Рошен-концерт-хол». У матеріалі СТБ про цю подію лунає неприхований піар Марини Порошенко — лідерки київського списку «ЄС». Петра Порошенка запросили на ефір «Свободи слова» ICTV, де він говорив переважно про невдачі влади у боротьбі проти епідемії.
«Батьківщина». Як на парламентську партію, «Батьківщина» залишається досить пасивною в загальноукраїнському телепросторі, хоча її представників кличуть у токшоу, а кандидати користуються опцією піар-дайджестів на центральних каналах. В останній тиждень перед виборами кандидат у мери Києва Олексій Кучеренко з’являвся в піар-дайджесті на «Інтері» та «Україні», критикуючи чинну владу столиці й роздаючи обіцянки. На підтримку «київського плану» висловлювалась і сама Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» виступила у «Свободі слова» на ICTV, де повторила все те, що говорила в попередніх токшоу, зокрема про боротьбу з коронавірусною епідемією.
«Пропозиція». Особливу прихильність до «партії мерів» та її лідера далі демонструє ICTV. Зокрема 20 жовтня у новинах всеукраїнського каналу повідомили, як Філатов — титрований як мер і лідер партії — змусив підприємство, яке виготовляє олію, встановити фільтри: «Очільник міста Борис Філатов наголошує: його команда відповідально підходить до забезпечення комфортних умов для розвитку бізнесу та створення нових робочих місць, але не збирається миритися з негативним впливом на навколишнє середовище та шкодою здоров’ю людей». Такі новини ви побачите тільки перед виборами. До оглядового сюжету про мерів, які закупили новий транспорт, на ICTV потрапив також Філатов разом із іншим ситуативним улюбленцем каналу Андрієм Садовим. З-поміж усіх мерів саме Філатова включили в ефір «Свободи слова» на ICTV, де він говорив про бездіяльність центральної влади у боротьбі проти коронавірусної епідемії — все, мовляв, доводиться робити самому. Також Філатов поміж кількох мерів узяв участь у «Свободі слова Савіка Шустера» на «Україні», де говорив приблизно про те саме.
«За майбутнє». Ігор Палиця і його партія залишаються головними героями телеканалу «1+1». (Палиця також залишився єдиним в історії героєм програми «VIP з Наталією Мосейчук», хоча, можливо, нові випуски ми побачимо вже після виборів…) Протягом тижня у ТСН виходили піар-сюжети про «екоактивістів» від «За майбутнє» у Запоріжжі, про борців проти банкрутства протезного заводу у Львові та за покращення ситуації в пологових у Рівному, а також учасників мітингу проти Максима Степанова в Одесі. Тур Ігоря Палиці заводами Київщини заслужив на окремий матеріал, у якому також фігурував перший номер списку «За майбутнє» у Броварській ОТГ Сергій Шапран.
У програмі «Право на владу» Палиці не вистачило звичної ролі «учасника №1» — він вирішив привернути увагу до себе криком та образами, назвавши зокрема Петра Порошенка «чортом» і ствердивши, що Ігор Коломойський не має до партії жодного стосунку.
«УДАР» і Віталій Кличко. Один із найкумедніших моментів цьогорічної виборчої кампанії — сусідство піару Віталія Кличка і Олександра Попова в новинах «Інтера». Виборці, яких роками привчали, що в Україні є лише партія ОПЗЖ та її кандидати, опинились у ситуації когнітивного дисонансу, адже два кандидати на посаду київського мера у випуску новин у межах однієї хвилини піарились на одних і тих самих темах: будівництво метро, опалення, медицина тощо. Парочка кандидатів з’являлася в новинах «Інтера» з однаковими матеріалами щодня.
Окрім піар-дайджесту «Інтера», київський мер вигулькував у новинах ICTV, а в суботу перед виборами став героєм новин із не найприємнішої нагоди — як хворий на коронавірусну хворобу.
«Голос». Канали Пінчука вочевидь небайдужі до заяв представників «Голосу» — протягом тижня на СТБ та ICTV згадують про партію в тому чи іншому контексті кілька разів, зокрема два матеріали були присвячені не надто значущій ініціативі підтримки білоруських айтішників. Коли в Коцюбинському під Києвом представники «Голосу» виявили порушення з друком бюлетенів, повідомили про це, знову ж таки, два канали Пінчука. Олександра Устинова з парламентської фракції «Голосу» взяла участь у найскандальнішому в історії випуску токшоу «Право на владу», однак у такому антуражі це навряд чи пішло партії в плюс. А обмін люб’язностями між Олександром Дубинським із «Слуги народу» та кандидатом у мери Києва від «Голосу» Сергієм Притулою мав би добряче засмутити інтелігентних виборців (якщо вони ще колись вмикають «1+1»). А лідерка партії Кіра Рудик, яка вже одужала від коронавірусної хвороби, побувала на живому виступі Олега Ляшка на каналі «Україна».
Ляшко. Власне, в останній тиждень перед виборами кандидат у народні депутати на 208 мажоритарному окрузі привертав до себе увагу в різні способи, зокрема випустив музичний кліп та заспівав пісню на токшоу «Свобода слова Савіка Шустера», остаточно розвіявши припущення щодо «незалежності» редакційної політики цієї програми від інтересів Ріната Ахметова. У новинах «України» Ляшко з’являвся щодня із традиційними проявами турботи про селян. Можна уявити, як сумують тепер осиротілі селяни.
Андрій Садовий. Чинний мер Львова нечасто згадується в центральних новинах із часів сміттєвої блокади та занепаду «Самопомочі» як загальноукраїнської партії. Втім в останній тиждень перед виборами канали ICTV і СТБ зненацька полюбили мера Львова. І почали розповідати, яке комфортне це місто, як воно розвивається, як влада закуповує транспорт, почала будувати сміттєпереробний завод і ще раз — про те, як добре у Львові все зі сміттям. Загалом протягом тижня вийшло шість матеріалів. І хоча будівництво сміттєпереробного заводу — це справді один з інфоприводів, створений місцевою владою перед виборами, однак актуальність львівських подій у загальноукраїнському контексті навряд чи виправдовує такий сплеск уваги до чинного мера. Втім на каналах інших олігархічних груп Садовий перед виборами також встиг пропіаритись — включався у «Право на владу» («1+1») та «Свободу слова Савіка Шустера» («Україна»).
Юлія Світлична. «Інтер» протягом кампанії не надто активно, але все ж піарив свою давню улюбленицю Юлію Світличну, наближену до лідера харківської ОПЗЖ Ігоря Райніна. Світлична веде до харківських місцевих рад власний «блок». В останній тиждень перед виборами їй присвятили два матеріали — про брудні технології, які нібито застосовують проти «Блоку Світличної», та про її заклики дофінансувати будівництво харківського онкоцентру.
Матеріал підготували Отар Довженко, Ярослав Зубченко, Зоя Красовська і Олександр Крумін.
