Як закон регулює інформаційне забезпечення виборів у медіа

Алі Сафаров, юрист ІМІ

Чому передрук прес-релізу може вважатися прихованою передвиборною агітацією та як закон жорстко регламентує формат дискусійних програм за участі кандидатів?

Виборчий процес неможливий без участі мас-медіа. Враховуючи особливу роль засобів масової інформації у виборчому процесі, законодавство України приділяє багато уваги правовому регулюванню їх діяльності.

Загалом участь ЗМІ у виборчому процесі можна поділити на дві частини: інформаційне висвітлення виборчого процесу і розміщення передвиборної агітації. Головною відмінністю між ними є не форма розповсюдження матеріалів та інформації, і навіть не те, хто саме підготував ці матеріали та інформацію. Головна відмінність – у меті розповсюдження інформації. У випадку інформаційного висвітлення виборчого процесу метою діяльності є саме інформування про події, які відбуваються в суспільстві під час виборчих перегонів – без виділення якогось одного суб’єкта виборчого процесу, об’єктивно, неупереджено і збалансовано. Передвиборна агітація, на відміну від інформаційного забезпечення, якраз має мету спонукати виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата в депутати або партію – суб’єкта виборчого процесу.

Передвиборна агітація – окрема велика частина діяльності медіа під час виборів, тож у цьому матеріалі я зосереджуся саме на інформаційному висвітленні під час позачергових виборів народних депутатів.

Те, що поточні вибори позачергові, зі скороченими строками відповідно до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України», майже не впливає на вимоги щодо інформаційного висвітлення передвиборного процесу. Бо для інформаційного висвітлення медіа не зобов’язані, наприклад, визначати і реєструвати розцінки вартості одиниці ефірного часу або друкованої площі для розміщення передвиборної агітації (крім певних випадків, про які йтиметься далі) – адже мова йде не про агітацію.

Проте зрозуміло, що інформаційне забезпечення виборчого процесу геть не є абсолютно вільним і регламентується законом «Про вибори народних депутатів України» достатньо жорстко. Насамперед медіа зобов’язані забезпечувати кандидатам і партіям рівність і неупередженість. При цьому і самі журналісти, і ЗМІ мають право отримувати інформацію про перебіг виборчого процесу в повному обсязі від усіх суб’єктів виборчого процесу, виборчих комісій тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 закону «Про вибори народних депутатів України»: «4. Засоби масової інформації зобов’язані об’єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов’язані з виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування – на умовах, визначених частиною третьою статті 34 цього Закону. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, посадові і службові особи цих органів зобов’язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів».

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 34 закону «Про вибори народних депутатів України» представники ЗМІ (тобто не тільки журналісти, а й технічні фахівці або інші представники) мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення виборчої комісії на виборчій дільниці в день голосування, у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданнях окружної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні підсумків голосування. Обмеження складає лише кількість – не більше двох представників від одного ЗМІ. При цьому виборча комісія може позбавити представників ЗМІ права бути присутніми на засіданні, виключно прийнявши мотивоване рішення не менш ніж двома третинами голосів, і тільки у випадку, якщо представники ЗМІ протиправно перешкоджають його проведенню.

Вимога об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, визначається також у ч. 3 ст. 63 закону «Про вибори народних депутатів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 65 цього ж закону ЗМІ інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів з власної ініціативи тільки щодо фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом (дотримуючись вимог об’єктивності, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації). Фактами і подіями будуть, наприклад, проведення з’їздів партій і визначення ними виборчих списків, засідання виборчих комісій, випадки порушення виборчого законодавства з боку учасників виборчого процесу тощо. Варто пам’ятати, що передрук прес-релізу партії або кандидата не буде інформацію про подію і може мати ознаки прихованої передвиборної агітації, що є порушенням і тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Інформування виборців про зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування, передвиборні програми партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах, рахунки виборчих фондів партій та кандидатів у депутати в одномандатних округах, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок, скасування реєстрації (вибуття) кандидата у депутати – відповідно до пунктів 1-4 ч. 1 ст. 65 закону «Про вибори народних депутатів України» може відбуватися на замовлення Центральної чи окружної виборчої комісії. Таке замовлення має бути оформлено відповідним договором. Треба брати до уваги, що укладання такого договору і його умови, розміри оплати тощо через використання бюджетних грошей є публічною інформацію і ЗМІ не може вважати її конфіденційною та приховувати від суспільства.

Засади участі ЗМІ та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів визначаються у ст. 66 закону «Про вибори народних депутатів України». Зокрема, в абзаці другому ч. 2 цієї статті законодавець конкретизує вимоги щодо достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання: «Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам».

У випадку, коли ЗМІ або інформаційне агентство бере коментар у партії або кандидата, на нього відповідно до ч. 3 ст. 66 закону покладається обов’язок збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій та кандидатів у депутати щодо подій, пов’язаних із виборами.

Відповідно до ч. 4 ст. 66 закону «Про вибори народних депутатів України» телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. Таким чином обмеження, встановлені для телерадіокомпаній і друкованих ЗМІ на обсяг передвиборної агітації, не діють щодо інформаційного забезпечення виборчого процесу.

Окремо законодавець врегулював процедуру проведення дебатів та дискусій за участю кандидатів або партій, що висунули кандидатів – саме в рамках інформаційного забезпечення виборчого процесу, а не передвиборної агітації. Нагадаю, що дебати і круглі столи можуть проводитися також і в рамках передвиборної агітації – у такому випадку на телерадіоорганізації не буде покладатись обов’язок щодо рівності, зваженості і збалансованості. Коли ж дискусії та дебати між кандидатами й партіями відбуваються саме в рамках інформаційного забезпечення, закон жорстко регламентує формат цих передач.

Частина 5 ст. 66 закону «Про вибори народних депутатів України» визначає: «5. Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів у депутати, їх довірених осіб, партій – суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.

Телерадіоорганізація, яка має намір поширювати зазначені передачі, оприлюднює відповідну пропозицію, в якій повинні зазначатися формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь у передачі, та вартість участі у такій передачі.

Формат передачі (циклу передач) включає: порядок визначення учасників передачі за участю представників двох або більше кандидатів чи партій – за згодою учасників, за жеребкуванням тощо; тривалість передачі та обсяг ефірного часу, що надається для виступів кожному з учасників; наявність інших присутніх у студії під час передачі (експерти, журналісти, аудиторія в студії тощо), їх роль та порядок їх обрання чи визначення; регламент та правила поведінки учасників передачі; тема обговорення або порядок її визначення; умови поширення під час передачі іншої інформації (результатів опитувань думки громадян, інтерактивного голосування, статистичних відомостей, освітньої та довідкової інформації, концертних виступів тощо); інші умови створення передачі.

Вартість участі у передачі є однаковою для всіх суб’єктів виборчого процесу і визначається відповідно до обсягу ефірного часу, що надається кожному з учасників передач, та вартістю одиниці ефірного часу, визначеною відповідно до частини шостої статті 71 цього Закону.

Обсяг ефірного часу, що надається учасникам передач для участі в дискусії або для відповіді на запитання, повинен визначатися за однаковими правилами.»

Коротко звертаю увагу на особливості таких теледебатів відповідно до наведеної вище норми закону:

• обов’язковий прямий ефір;
• має бути цикл передач, а не одна передача;
• має бути чітко визначений і оприлюднений (у будь-якій спосіб, у тому числі на власному веб-сайті) формат передач, який не може бути змінений;
• пропозиція про дебати, дискусії має бути оприлюднена з наведенням обов’язкової інформації, а саме: формат, строк надання відповіді та інші дані;
• участь у такій передачі може бути платною. При цьому хоча ціна й корелюється з розцінками вартості одиниці ефірного часу, визначеними для передвиборної агітації, проте має враховувати обсяг ефірного часу, який надається кожному з учасників.

Контроль за дотриманням правил і процедур проведення інформаційного забезпечення виборчого процесу проводиться Національною радою з питань телебачення і радіомовлення (стосовно телерадіокомпаній) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення (щодо друкованих ЗМІ та інформаційних агентств) – відповідно до ч. 6 ст. 66 закону «Про вибори народних депутатів України». Треба звернути увагу, що Центральна виборча комісія, територіальні виборчі комісії не уповноважені здійснювати контроль за дотриманням вимог закону «Про вибори народних депутатів України» в частині участі ЗМІ та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів.

Наостанок нагадаю, що інтернет-ресурси, якщо тільки вони не зареєстровані як інформаційні агентства (у тому числі інтернет-ресурси телеканалів, радіоканалів, друкованих ЗМІ) – регулюються на підставі загальних норм про розповсюдження інформації і передвиборної агітації. На інтернет-ресурси не розповсюджуються права та обмеження, передбачені для ЗМІ законом «Про вибори народних депутатів України» під час інформаційного висвітлення виборчого процесу.

Фото: http://psychlearningcurve.org