Мар’яна Малачівська, агенція «Фама»: Ми — одні з небагатьох, хто називає замовників своїх досліджень

Керівниця соціологічної агенції про співпрацю з «Самопоміччю», методику моделювання результатів виборів  та перетікання виборців Андрія Садового.

Знімаючи свою кандидатуру з виборів на користь Анатолія Гриценка, Андрій Садовий послався на дані соціологічної агенції «Фама». Рівень підтримки Садового, який  озвучували у медіа з посиланням на «Фаму» — 4,4% — був удвічі вищим, ніж за результатами інших опитувань. Моніторинговий центр громадської організації «Детектор медіа» розцінив це як маніпуляцію. Також у нашій публікації агентство було назване близьким до Андрія Садового. Згодом ми отримали протест від засновниці та керівниці агентства Мар’яни Малачівської-Данчак, яка називає результати хибно інтерпретованими, а інформацію про підконтрольність «Фами» Садовому неправдивою. Публікуємо її відповіді на запитання «Детектора медіа» без змін.

Кому належить агенція «Фама»? Хто її засновники та (якщо є) інвестори?

Соціологічна агенція «Фама» розвинулася зі студентського стартапу. Першими інвестиціями у розвиток компанії була сума річної стипендії за перемогу у конкурсі наукових робіт, яку отримала засновниця Мар’яна Малачівська-Данчак. Інших, окрім коштів сім’ї, інвестицій у розвиток бізнесу не було залучено. Перші замовлення були від місцевого бізнесу та муніципалітету.

Агенція на 100% належить Мар’яні Малачівській-Данчак.

Cьогодні агенція Fama працює в усіх куточках України та акредитована Соціологічною Асоціацію України (САУ). Дослідницька команда компанії має 10 аналітиків, а також представників у різних регіонах України, які спеціалізуються на проведенні польових робіт та зборі первинної соціологічної інформації. Загалом нами було реалізовано понад 270 проектів для понад 40 замовників. Партнером, з яким агенція реалізовує найбільшу кількість проектів, ще з 2012 року є шведська академія Фольке Бернадотта.

Які ваші стосунки з Андрієм Садовим, партією і громадською організацією «Самопоміч»? Якими вони були раніше?

Це типові договірні відносини між замовником та надавачем послуг. «Самопоміч» є однією з перших та, як і більшість інших замовників, — постійним нашим клієнтом. Вони дуже вимогливі замовники, але завжди відкриті до наших дослідницьких експериментів. Оскільки ми стільки років співпрацюємо, то вони задоволені якістю продукту та професійним підходом нашої команди до надання послуг.

Замовником опитування, оприлюдненого на початку березня, був Андрій Садовий, його штаб чи партія?

Кандидат на пост Президента України Андрій Садовий в рамках угоди про політичний союз між Демократичним альянсом та «Всеукраїнським об’єднанням “Самопоміч”».

Які ще політичні сили замовляли у вас опитування під час цієї виборчої кампанії (якщо це не конфіденційна інформація)?

Політичні дослідження – це не єдиний напрямок досліджень нашої компанії. Соціологічна агенція «Фама» працює з органами місцевого самоврядування у різних областях України у напрямках дослідження дотримання принципів верховенства права, якості надання адміністративних послуг, якості життя мешканців міст, туристичної привабливості регіонів тощо. Також проводимо дослідження у сфері ІТ, екології, медицини, медіа, освіти, інклюзивності, реформ та в інших напрямках.

У напрямку політичних досліджень періодично ми працюємо ще з трьома політичними силами (але відповідно до умов договору не можу розголошувати інформацію без погодження із замовником), та з окремими представниками від різних політичних сил – мажоритарними чи кандидатами на пост міського голови.

Попри те, що це немає ніякого впливу на якість та професійність досліджень, вважаємо коректним висвітлювати замовника при публікації результатів. Але така практика поки є непопулярною в Україні. Не впевнена, але, можливо, оприлюднення результатів нашого дослідження, яке було реалізовано в рамках угоди про політичний союз між Демократичним альянсом та «Всеукраїнським об’єднанням “Самопоміч”» 1 березня із посиланням на замовника одне з єдиних досі.

У чому суть вашого методу розрахунків рейтингу? Чим він відрізняється від методів, які застосовують інші соціологічні компанії в Україні?

Чи знають пересічні українці у міжвиборчий період за кого віддадуть свій голос на чергових виборах? Існує не найчисельніша група активного електорату, які слідкують за змінами у політичному житті країни і чітко знають кому готові делегувати свій голос. Все ж, більшість має інші житейські клопоти, або ж просто розгублена через те, що розібратись “who is who” в українській політиці — дуже непросте завдання. Тож, дати конкретну відповідь на питання «За кого ви готові проголосувати на наступних виборах?», обравши одного кандидата чи політичну силу, — непросто.

Навіть серед тих, які декларують, що підуть на вибори, є переконані, які не вагаючись обирають конкретного кандидата; прихильні, які схиляються до вибору когось конкретного, але не цілком переконані у своєму виборі; тож можуть змінити свою думку; спільні виборці не можуть обрати між декількома кандидатами, тож називають декілька прізвищ та невизначені, які поки не можуть обрати жодного кандидата. Ще ж варто врахувати, що люди схильні змінювати свою думку від опитування до опитування.

Така різнорідність позицій та мінливість думок робить соціологічні дослідження проблематичними. Традиційне рейтингування кандидатів надміру спрощує і не ілюструє повної картини. Коли соціологи роблять вибіркові дослідження – вони просто роблять зріз у певний момент часу. Соціологи не бачать, що відбувалось з респондентами до та після опитування, тому важко говорити щось про зміни в уподобаннях цих людей.

Саме тому у команди Соціологічної агенції Fama виникла ідея створити інструмент, який буде чутливим до неоднорідності електоральних позицій політиків, а також до коливань електоральних симпатій виборців. Таким чином ще у 2012 році була створена Методика диференційованого вимірювання електоральних преференцій, а у минулому році сформована дослідницька панель.

Методика дозволяє сформувати свого роду 3D-модель із детальною структурою рейтингу кандидатів чи політсил, а панельне дослідження – зафіксувати, як змінюються думки людей у процесі виборчої кампанії.

Згідно з методикою, у структурі рейтингу кожної з політичних партій/кандидатів було виділено «ядро», «резерв», «потенціал». Ядро рейтингу — мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив при ідентифікації своєї електоральної прихильності до політичного суб’єкта. Резерв рейтингу — показник електоральної прихильності виборців до партії чи кандидата, який формується із виборів різної міри визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають ту, чи іншу політичну силу чи кандидата. Потенціал рейтингу — максимальний можливий розмір рейтингу партії чи кандидата в даний момент часу, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата.

Що кажуть про методику експерти: як зазначив доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН Євген Головаха: «Більшість дослідницьких компаній обмежуються простим вимірюванням рейтингів: за кого проголосуєте, якщо вибори будуть наступного тижня? І тоді виникають претензії до соціологів: а чому не справдились Ваші прогнози? У “Фами” своя квазіпанельна методика із дослідженням “ядер” та “потенціалу” політичних рейтингів. Я вважаю, що саме такі дослідження з оригінальними нестандартними методиками можуть показати цікаві речі: соціальний простір як багатовимірний, а не одновимірний конструкт. Це передовсім практичне дослідження, яке створює власну концепцію, а це те, що робиться у цивілізованому світі поважними дослідницькими компаніями».

Наскільки точною є цифра в графі «моделювання електорального вибору»? Чи коректно порівнювати цей показник із тими, які оприлюднюють інші соціологи? Якщо ні, то які показники ваших досліджень коректно порівнювати з якими показниками традиційних? (Тут ідеться лише про наміри голосувати на президентських виборах).

Математична модель розрахунку «моделювання електорального вибору» враховує всю варіацію електоральних симпатій виборців та рівень і міру їхньої визначеності, формуючи уніфікований показник. Цей показник ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування. Цей показник можна порівнювати з тими, які оприлюднюють інші соціологи. Щодо точності можна переконатися, порівнявши результати з результатами виборів:

Показник Анатолія Гриценка в останньому опитуванні в порівнянні з тим, що було оприлюднене 1 березня, зріс лише на один відсотковий пункт. Чи означає це, на вашу думку, що об’єднання не дало того ефекту, на який розраховував Андрій Садовий? Якщо так, то чим ви можете це пояснити? 

Не зовсім розумію, посилаючись на які саме дані зроблено висновок про 1%. Згідно з даними групи «Рейтинг» від 28 березня показник по Гриценку становив 9,8%. І це був найвищий серед усіх оприлюднених показників по цьому кандидату перед виборами. Демініціативи та КМІС висвітлювали показник 8,4% станом на останні дні березня. Дивно, чому їх не звинуватили у маніпуляції на користь Гриценка, виходячи з логіки викриття маніпуляцій ДМ? Це сарказм, якщо що.

Не знаю на який саме ефект розраховував Андрій Садовий, але згідно з даними Соціологічної агенції «Фама» протягом першої половини березня 2019 року рейтинг Гриценка зростав (як показники ядра, так і потенціалу зростання), але понизився перед днем виборів.

З грудня по березень спостерігалося то зміцнення, то послаблення ядра. Так, у грудні показник становив – 2,9%, у січні – 4,3%, у лютому – 4,6%, а у березні – 6,8%, проте з наближенням дня виборів показник знову становив 3,4%. Аналогічно змінювалися показники резерву та потенціалу: 5,1% – у грудні та 5,8% – у березні, 9,8% – у грудні та 11,9% – у березні. Проте, вибори показали, що потенціал не було використано.

Дослідження дозволяють побачити, що зняття кандидата Садового на користь кандидата Гриценка мало як прямий так і непрямий ефекти. Прямий, оскільки частина прихильників Садового підтримали Гриценка. Але не всі і це зрозуміло, адже, по-перше, електоральна прихильність виборців є достатньо мінливою, по-друге, виборці не є у власності того чи іншого кандидата і вправі вирішувати кого їм підтримувати самостійно. А непрямий, оскільки саме після 1 березня почав зростати рейтинг Гриценка за рахунок виборців, які були невизначеними або підтримували інших кандидатів. Тож, можемо припустити, що це був ефект від рішення Садового.

Тож, прийнявши усіх лютневих прихильників Андрія Садового [як тих, хто декларував впевненість у виборі на його користь, так і тих хто вагався між кількома кандидатами, і в тому числі Садовим] за 100% (результати дослідження, яке було оприлюднено 1 березня), найсуттєвіше вливання в березні прослідковується в електоральну групу, власне, Гриценка (~27%), але також частина виборців задекларувала «переорієнтування» на Зеленського (~19%), Порошенка (~16%), Тимошенко (~15%), ще частина перейшла в групу невизначеного електорату (~9%). Цифри дуже умовні, а їхня подача спрощена, адже група прихильників мала, проте чітко ілюструє, що з числа «вчорашнього» електорату Садового за Гриценка готовий був проголосувати, умовно, кожен четвертий потенційний виборець.

Що саме у результатах опитування, оприлюдненого 1 березня, було хибно потрактовано медіа, зокрема «Детектором медіа»?  

«Канал Андрія Садового «24» на прощання нарахував йому 4,5% рейтингу. Цифру за унікальною методикою підрахувала агенція «Фама», близька до Садового.»

Не зрозуміло до чого згадка  саме про 24 канал? Дослідження було реалізовано в рамках угоди про політичний союз між Демократичним альянсом та «Всеукраїнським об’єднанням “Самопоміч”». Чи гадаєте ви, що інші, опубліковані дослідження реалізуються не на замовлення політичних сил? Чи ви вбачаєте щось погане у тому, що висвітлюється замовник, що за дослідження здійснюються офіційні платежі, з яких сплачуються податки?

Що означає формулювання «близька до Садового»? Близька у якому сенсі? На підставі чого зроблено висновок про близькість?

Оскільки ця інформація подана під заголовком «Маніпуляції детектед: 10 навколовиборчих ляпсусів тижня», так у чому ж маніпуляція та ляпсуси? Чи мається на увазі маніпуляції із трактування результатів дослідження Fama у цій статті?

«Садовий. Львівський мер став героєм другої половини тижня, спершу анонсувавши та провівши переговори з Гриценком, а потім із власної волі та, як він стверджує, без жодних домовленостей заявивши, що знімає свою кандидатуру і просить виборців підтримати Анатолія Гриценка. При цьому Садовий скористався нагодою поширити дані дослідження компанії «Фама», яка, за неофіційною інформацією, перебуває під його контролем (формально засновницею агенції є її керівниця Мар’яна Малачівська-Данчак). Згідно з розрахунками дослідників «Фами» його рейтинг — 4,4%, хоча інші соціологічні контори давали вдвічі менше. Чимало коментаторів позитивно оцінили цей прецедент як ознаку високої політичної культури, хоча оцінки наслідків для  рейтингу Гриценка здебільшого голослівні («плюс 10%» прогнозує сам Садовий — не уточнюючи, чи має на увазі відсоткові пункти, чи одну десяту частину теперішнього рейтингу кандидата). «Від розголосу рейтингів  «Фами» всі медіа, крім каналу самого Садового «24», утримались.»

1. «за неофіційною інформацією, перебуває під його контролем» – що це за неофіційна інформація? З якого джерела? Навіщо журналістам професійного видання використовувати плітки, якщо можна скористуватися офіційною інформацією, або звернутися до першоджерела? Що означає «перебуває під контролем»? У чому проявляється цей контроль, на думку авторів матеріалу?
2. «формально засновницею агенції є її керівниця Мар’яна Малачівська-Данчак)» – хто ж тоді на думку авторів є неформальним засновником?:) Приємно б було познайомитися. І знову ж таки – аргументи: на підставі чого сформульована така думка?
3. «Згідно з розрахунками дослідників «Фами» його рейтинг — 4,4%, хоча інші соціологічні контори давали вдвічі менше».
   Порівнювати результати досліджень потрібно як мінімум із врахуванням теоретичної похибки (хоча, також важливо, враховувати і час проведення і інструментарій дослідження, але не будемо ускладнювати завдання). Отже, дані досліджень по кандидату Садовому серед інших «контор» : КМІС – 2,4% (8-20.02), похибка 1,4% для таких значень , Рейтинг – 3% (19-28.02), Соціальний моніторинг…Яременка – 3,7% (16-23.02). Враховуючи розмір теоретичної похибки вибірки – ЦЕ ТОЙ САМИЙ результат!
4. «Від розголосу рейтингів  «Фами» всі медіа, крім каналу самого Садового «24», утримались» – те, що журналісти не можуть відрізнити об’єктивно якісний дослідницький продукт від маніпуляції, уникаючи першого, а часто-густо публікуючи саме низько професійні результати, попри все, мабуть, таки є проблемою журналістів, а не нас як дослідницької компанії. На жаль, такі тренди відбуваються не лише у  площині соціологія-журналістика.

Важливо, саме про це дослідження як одне з трьох найкращих за період президентської кампанії 2019 згадали у публікації авторитетного ресурсу, де висвітлюються дослідницькі матеріали зі всього світу. А також після професійної рецензії було опубліковано на порталі VoxUkraine.