Ольга Айвазовська: Представники «Опори» в регіонах подали правоохоронцям 171 заяву щодо незаконної агітації
На що медіа варто звернути увагу у виборчому процесі? Які порушення передвиборчої агітації вже фіксує громадськість? Про це «Детектор медіа» запитав Ольгу Айвазовську, голову правління громадянської мережі «Опора», що займається громадським контролем та адвокацією у сфері виборів.
Ольга Айвазовська помітила в медіа більше уваги, ніж на попередніх виборах, до практичної просвітницької інформації про голосування внутрішньо переміщених осіб і трудових мігрантів.
Водночас вона радить медіа активніше та солідарно протидіяти поширенню недостовірної інформації, тому що неточні новини можуть завдати репутаційних втрат державним органам. «Наприклад, через технічну помилку журналістів про кількість виборців у Державному реєстрі медіа дуже швидко поширили матеріал про приріст на 1 млн 400 тисяч громадян, що було потрактовано як підготовку до фальсифікації, тоді як ці дані просто не відповідали дійсності», — пояснює вона.
На думку голови правління «Опори», телеканали досі мають найбільший вплив на формування політичної позиції виборців, і якщо вони подають недостовірні або незбалансовані матеріали, це можна розцінювати як перешкоджання вільному волевиявленню.
За словами Ольги Айвазовської, представники «Опори» в регіонах уже встигли скласти й направити до правоохоронних органів 171 заяву і звернення щодо незаконної агітації або порушення порядку фінансування виборчих кампаній.
— Ольго, розпочалася президентська виборча кампанія-2019. Чи достатньо практичної інформації дають українські ЗМІ для виборців? Якщо ні, то якої саме бракує?
— До президентських виборів 2019 року увага медіа є значною. Втім, варто не лише інформувати про поточні події, наприклад, реєстрацію кандидатів, з’їзди політичних партій, резонансні подій чи рішення ЦВК щодо організації виборів. Важливим аспектом є практична просвітницька інформація щодо реалізації права голосу внутрішньо переміщених осіб і трудових мігрантів, процедури внесення уточнень до списку виборців або перевірки своїх даних у Державному реєстрі виборців, голосування мешканців окупованих територій або тих, хто має формальне місце реєстрації там, типові порушення виборчого процесу та кримінальну й адміністративну відповідальність за них.
Медіа проявили вже більшу активність щодо цих питань, ніж на попередніх виборах, принаймні, порядок тем для коментарів, із якими звертаються до «Опори» журналісти, є ширшими, ніж раніше.
Але медіа важливо проявляти ініціативу та солідарність у розміщенні соціальної реклами просвітницького характеру та протидії поширенню неправдивої інформації. Останніми днями стаємо свідками швидкої циркуляції заяв чи новин, які прямо стосуються організації виборів, але є неточними або є джерелом для репутаційних втрат органів адміністрування виборів. Наприклад, через технічну помилку журналістів про кількість виборців у Державному реєстрі медіа дуже швидко поширили матеріал про приріст на 1 мільйон 400 тисяч громадян, що було потрактовано як підготовку до фальсифікації, тоді як ці дані просто не відповідали дійсності.
— На вашу думку, чи повинні загальнонаціональні телеканали збалансовано розповідати про всіх кандидатів у президенти, чи можуть собі дозволити бути такими собі «партійними медіа»: про своїх кандидатів тільки хороше, про всіх інших — чорний піар?
— Звісно, телеканали досі мають найбільший вплив на формування політичної позиції виборців, тому якщо подані матеріали є недостовірними або незбалансованими, зумисне емоційно забарвленими, то це можна розцінювати, на мою думку, як перешкоджання вільному волевиявленню.
— Чи фіксують ваші координатори порушення виборчого законодавства засобами масової інформації? Яких найбільше? Як можна боротися з такими порушеннями?
— Ми не організовуємо контент-аналізу чи репрезентативного моніторигу медіа, а залишаємо це на профільні медіаорганізації, які опікуються дотриманням стандартів журналістики.
— Сайт «Опори» нещодавно написав, що в ефірах закарпатських телеканалів побільшало сюжетів із ознаками прихованого піару на користь різних політиків. Ви проводите моніторинг у всіх областях? У вас є методологія такого моніторингу?
— Це оцінка наших обласних колег у конкретному регіоні й ми не включаємо ці дані в наш поточний звіт. Варто до них звернутися по коментарі.
— На сайті «Опори» щодня є новини про факти незаконної агітації, про які повідомляєте правоохоронні органи. Як реагують на публічно оприлюднені факти порушень кандидати у президенти? А правоохоронці на ваші заяви?
— Станом на 25 січня представники «Опори» в регіонах склали та направили до правоохоронних органів 171 заяву і звернення щодо незаконної агітації або порушення порядку фінансування. Загалом до Національної поліції надійшло 357 повідомлень, пов’язаних із виборами. Відкрито 8 кримінальних проваджень, серед яких і про порушення порядку фінансування виборчої кампанії, підкуп виборців, перешкоджання законній діяльності журналістів, перевищення влади або службових повноважень. Також складено 73 адмінпротоколи.
Кандидати й партійні осередки переважно пояснювали, що незаконна агітація або агітація не з виборчого фонду пов’язана з рекламодавцями, які її масово не знімали після 31 грудня. Хоча, за нашими оцінками, було багато нових матеріалів, і важко віриться в таку благодійність рекламного бізнесу.
Фото: Уніан
