Висвітлення виборчого процесу чи агітація? Аналіз законодавства на конкретних прикладах

Алі Сафаров, юрист ІМІ, розповів на сайті ІМІ про різницю між висвітленням виборів та політичною агітацією.

До ІМІ останнім часом активно звертаються журналісти з проханням роз’яснити відмінність між висвітленням виборчого процесу і політичною агітацією.

У всьому світі виборчий процес є певним викликом для засобів масової інформації, перевіркою їх етичності й спрямованості саме на задоволення інформаційних потреб суспільства, а не на забезпечення вузьких інтересів кандидатів на політичні посади. Для запобігання різноманітним маніпуляціям законодавство різних країн пропонує регулювання діяльності ЗМІ під час виборчого процесу. В Україні виборчий процес і участь у ньому ЗМІ регулюється по-різному для різних типів виборів. Зокрема, щодо виборів Президента, це питання регулюється Законом України «Про вибори Президента України».

Цей закон розрізняє поняття «інформаційне забезпечення виборів» (розділ VII-1) і передвиборчу агітацію (розділ VIII).

Відповідно до частини першої статті 56-1 цього закону «виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору». Причому частина третя цієї статті визначає, що засоби масової інформації та інформаційні агентства, об’єднання громадян та інші особи під час поширення інформації про вибори, яка не є передвиборчою агітацією відповідно до статті 58 цього законузобов’язані дотримуватись об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Далі, відповідно до статті 56-3 Закону «Про вибори Президента України», засоби масової інформації, інформаційні агентства можуть брати участь у спеціальному інформаційному забезпеченні виборів на замовлення Центральної виборчої комісії, а щодо фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом, – з власної ініціативи з дотриманням вимог цього закону (тобто з дотриманням вимог щодо об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації). Додатково стаття 56-5 закону вимагає від інформаційних агентств та засобів масової інформації поширювати повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі всіх партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України щодо подій, пов’язаних із виборами.

Передвиборча агітація відповідно до частини першої статті 58 закону – це здійснення будь-якої діяльності для спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата. Тобто відмінність між висвітленням виборчого процесу і передвиборчою агітацією не в зовнішній формі подання інформації в ЗМІ, а саме в меті подання такої інформації.

Передвиборчою агітацією є не тільки позитивна діяльність на користь певного кандидата, а також і негативна діяльність щодо певних кандидатів, яка призведе до зниження підтримки цього кандидата. Передвиборча агітація може здійснюватись у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України, зокрема за допомогою засобів масової інформації. У ЗМІ передвиборча агітація, відповідно до частини другої статті 60 Закону «Про вибори Президента України», може проводитись у вигляді публічних дебатів, дискусій, круглих столів, прес-конференцій, інтерв’ю, виступів, політичної реклами, теленарисів, відеофільмів, інших публікацій та повідомлень про кандидата на пост Президента, партію, яка висунула кандидата, і в інших формах. Відповідно до частини третьої статті 58 закону, до передвиборчої агітації не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією або законами України.

Відповідно до частини десятої статті 64 закону, включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборчих агітаційних матеріалів кандидатів на пост Президента України або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така. Закон «Про вибори Президента України» не містить чіткого визначення, чим політична реклама відрізняється від інших видів передвиборчої агітації. Виходячи з аналізу пункту 4 частини другої статті 58 закону, можна дійти висновку, що політична реклама в засобах масової інформації, на відміну від виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій і повідомлень, не містить додаткової інформації про передвиборчі програми кандидатів, плани їхньої діяльності на посту Президента України тощо і має лише короткий емоційно спрямований заклик до виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата. Прикладами політичної реклами є зображення у вигляді фотографій кандидата або зазначення його прізвища з короткими гаслами, з якими вони йдуть на вибори, розміщені на засобах зовнішньої реклами.

Для розуміння спробуємо розібрати відмінності висвітлення виборчого процесу від передвиборчої агітації на конкретних прикладах.

Візит кандидата в Президенти України до певного міста є подією, пов’язаною з виборчим процесом. ЗМІ мають право висвітлювати її з власної ініціативи. Водночас,  дотримуючись вимог статей 56-1, 56-5 закону, ЗМІ мають висвітлювати інформацію про візит кожного з кандидатів у Президенти України до цього міста в однаковому обсязі з рівноцінним хронометражем або місцем на шпальті. Якщо місто одночасно відвідало декілька кандидатів у Президенти – про всіх них може бути зазначено в одному матеріалі.

Якщо інформація про візит кандидата в Президенти України має додаткові подробиці, зокрема щодо підтримки такого кандидата певними особами, стосовно історії успіху кандидата як бізнесмена чи посадовця, про його досягнення в будь-якій сфері, – така інформація матиме ознаки передвиборчої агітації, бо сприяє голосувати за нього. Якщо додаткова інформація про такого кандидата міститиме факти притягнення його до відповідальності в минулому, про причетність до скандалів, якщо будуть згадуватися журналістські розслідування щодо нього – такі матеріали міститимуть ознаки передвиборчої агітації, що сприяє не голосувати за цього кандидата в Президенти України.

Так само ознаки передвиборчої агітації матимуть сюжети про візит кандидата в Президенти України, якщо вони супроводжуються інтерв’ю з мешканцями міста щодо ставлення до цього кандидата, інформацією про витрати, пов’язані з його візитом, перекриття вулиць у зв’язку з цим візитом тощо. Навіть коли така інформація розкрита в результаті журналістського розслідування або є суспільно важливою інформацією – варто розуміти, що вона має ознаки передвиборчої агітації незалежно від того, чи знайдена і створена така інформація журналістами самостійно, чи надіслана зі штабу кандидата або його опонента.

Аналогічні принципи застосовуються під час висвітлення інших подій, пов’язаних з кандидатами на пост Президента України, зокрема під час висвітлення зборів громадян, зустрічей кандидата з виборцями, мітингів, походів, демонстрацій, пікетів, інформації про проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів і телепередач чи інших публічних заходів.

Порушення зазначених підходів можуть призвести до відповідальності, передбаченої статтею 212-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

«Стаття 212-9. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів

Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств –

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств –

тягне за собою накладення штрафу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Нагадаємо, в ІМІ працює юридична гаряча лінія. Журналісти та інші працівники засобів масової інформації можуть звернутися за консультацією до юристів з приводу різних аспектів журналістської діяльності і діяльності ЗМІ, зокрема під час виборчого періоду, за телефоном (050) 447-70-63 (в робочий час у будні та цілодобово в день голосування) та письмово на електронну адресу info@imi.org.ua.

Фото: prostir.ua

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *