Журналістам варто підвищувати рівень знань про виборчу тематику та як працюють соціальні медіа – експерти

Інформаційне поле під час президентської виборчої кампанії було перенасиченим. Виборцю було складно орієнтуватися в такому потоці інформації. Водночас, соціальні мережі відіграли значну роль у виборчому процесі, адже чинили активний вплив на перебіг президентської кампанії. Такі висновки 20 травня озвучила коаліція громадських організацій «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» на прес-конференції щодо підсумків моніторингу висвітлення в медіа президентських перегонів в Україні.

«Ці вибори проходили в умовах наявної олігархічної системи медіа, відсутності сильного Суспільного мовника та зростаючої ролі нових медіа, зокрема соціальних мереж. Порівняно з попередніми кампаніями зросла кількість інформаційних телеканалів, які в режимі цілодобового мовлення висвітлюють політичні процеси в країні», – сказала Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Експертка також зазначила, що ця кампанія характеризувалася безпрецедентною кількістю політичних ток-шоу та виборчих марафонів. «Загалом інформаційне поле було перенасиченим. Але не думаю, що це позитивний тренд, бо виборцю було дуже складно орієнтуватися в такій лавині інформації».

Соціальні мережі також відіграли неабияку роль у перебігу виборчого процесу в Україні. «Соцмережі стали новим викликом під час виборчої кампанії. Вони чинили активний вплив на її перебіг, роблячи при цьому акцент на шоу-складову перегонів, за якою губилася змістовна частина. Саме такий контент користувався популярністю в аудиторії сторінок медіа у Facebook. Ця ситуація потребує нових рішень, зокрема й щодо висвітлення виборчого процесу», – зазначила співзасновниця «StopFake» Ольга Юркова.

Також Ольга Юркова акцентувала увагу на тому, що журналістам варто підвищувати рівень знань не лише у сфері виборчої тематики, а й щодо роботи соціальних медіа, та щодо того, як працює пропаганда й зовнішні інформаційні впливи.

«З іншого боку, варто присвячувати цим питанням частину контенту, використовуючи сучасні формати, які мають попит у цільової аудиторії. Така просвіта дозволить аудиторії з більшою ймовірністю зробити усвідомлений вибір і протистояти маніпуляціям», – додала вона. Юркова порадила суб’єктам виборчого процесу та лідерам думок, розуміючи свій вплив і відповідальність, приділяти більшу увагу дискусіям у соцмережах з важливих питань розвитку країни. На її думку, це б сприяло підвищенню рівня суспільної дискусії в країні і зміцненню демократії.

Координаторка медіамоніторингу Єлизавета Кузьменко зазначила, що медіа надає перевагу голосам та обличчям чоловіків, попри зміни в суспільстві та зростаючий внесок жінок у медіасферу. За даними моніторингу, чоловікам надавалося більше часу порівняно із жінками на загальнонаціональних телеканалах – 85% ефірного прайм-часу,  жінкам – лише 15%. Дані моніторингу також підтверджують тенденцію говорити про жінок, а не надавати їм слово.

«З одного боку, з’явилася чутливість до гендерної рівності у деяких журналістів. З другого – вона має несистемний, особистісний характер. Так відбувається через відсутність редакційної політики та прописаних редакційних стандартів реагування на сексизм і дотримання гендерного паритету в ЗМІ», – сказала Єлизавета Кузьменко.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов звернув увагу на важливість дотримання стандартів журналістами: «Те, як люди, що працюють у засобах масової комунікації, розповідають про вибори, прямо впливає на те, як поводяться під час виборів ті, хто голосує (чи не голосує), а отже визначає наше спільне подальше життя. Ми маємо бути небайдужі у нашій роботі – ця небайдужість має полягати у виконанні професійних обов’язків за професійними стандартами».

Моніторинг здійснювався з січня по квітень 2019 року за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр. Дані для медіамоніторингу збиралися 15 незалежними спеціалістами, які працювали повний робочий день мінімум 5 днів на тиждень.

Команда з моніторингу планує продовжити моніторинг засобів масової інформації під час парламентської виборчої кампанії для того, щоб визначити, чи зміняться вищезазначені тенденції під час виборів до Верховної Ради України.

Звіти українською та англійською мовами, а також методологію моніторингу можна переглянути на сайті Комісії з журналістської етики: http://www.cje.org.ua/.

Фото: скріншот