Частина болгарських медіа некритично відтворює російські наративи напередодні виборів, — дослідження
Інші зберігають нейтральну новинну подачу.
У неділю, 19 квітня, в Болгарії пройдуть восьмі за останні пʼять років парламентські вибори. З цієї нагоди Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував кілька сотень публікацій болгарських онлайн-медіа за період з 1 березня по 15 квітня 2026 року і з’ясував, як ті пишуть про Україну, Росію та війну.
Дослідження спирається на масив даних Google BigQuery, зокрема на відкритий новинний індекс GDELT. До вибірки потрапив 1021 матеріал з доменів болгарської зони (.bg), відібраних за ключовими словами «Зеленський», «війна в Україні», «Україна» та «Росія».
З первинного масиву сформовано вибірку із 300 публікацій. Найбільше: fakti.bg — 59, dnes.dir.bg — 37, dnes.bg — 34. Кожен текст відповідав двом умовам одночасно: належав до болгарського медіапростору та містив пряму або контекстуальну прив’язку до української теми.
Одна з головних тем, пов’язаних з Україною у болгарських медіа напередодні виборів, — візит урядової делегації до Києва на чолі з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Андрієм Гюровим і підписання 10-річної угоди про безпекову співпрацю.
У переважній більшості новинних публікацій тема подається нейтрально. Так, проєвропейський Mediapool.bg присвятив візиту розгорнутий матеріал із подробицями підписаної угоди.
Водночас болгарські медіа висвітлювали й реакцію проросійських політичних сил, які розкритикували уряд Гюрова за підписання угоди. Зокрема, BulgariaOnAir зібрав коментарі представників різних партій, більшість з яких документ засудили.
Видання Plovdiv24 опублікувало матеріал, цілком побудований на цитатах проросійського й антиєвропейського політика — Красимира Каракачанова, який стверджував, що угода нібито спрямована проти інтересів Болгарії.
Тим часом низка медіа опублікувала відповідь в.о. міністра закордонних справ Надежди Нейнські на основні закиди щодо підписаної угоди, а Mediapool.bg поширив звернення шістьох колишніх міністрів оборони Болгарії на підтримку цієї угоди.
В аналізованому масиві новини про Росію становлять 14,7%. Публікації зазвичай стосуються актуальних інформаційних приводів, серед яких — витоки про передавання росіянам змісту розмов лідерів держав ЄС і підлабузництво угорських посадовців перед російськими політиками та чиновниками.
У публікаціях про російські енергоносії присутня некритична подача інформації від представників російської влади. Слова Володимира Путіна, його прессекретаря Дмитра Пєскова чи постійного представника Росії в ООН Василя Небензі, а також російських державних агентств подаються як новини, а не пропаганда.
Це своєю чергою призводить до зміщення акцентів: Росія постає не агресоркою, а стороною, яка завдає ударів «у відповідь» на дії України. Така подача збігається з тим, як війну проти України представляють російські чиновники і пропагандисти.
Болгарські медіа підхоплюють і загальноєвропейські інфоприводи, пов’язані з Росією, зокрема, поширюють матеріали про діяльність російських шпигунів і акти саботажу в державах Євросоюзу, а також про купівлю європейцями російського урану.
Загалом же Центр досліджень «Детектора медіа» дійшов висновку, що болгарські онлайн-медіа висвітлюють Україну та російську агресію нерівномірно.
«Проєвропейські видання подають київський порядок денний контекстуально і критично, тоді як частина медіа некритично відтворює російські наративи. Підписання безпекової угоди з Україною стало лакмусовим папірцем: той самий документ одні подавали як історичний крок, інші — як справжню “київську зраду”», — зазначається в дослідженні.
Нагадаємо, раніше Центр досліджень «Детектора медіа» аналізував соцмережі угорських політиків напередодні парламентських виборів, які відбулися в Угорщині 12 квітня.
Фото: Unsplash
