Частина болгарських медіа некритично відтворює російські наративи напередодні виборів, — дослідження
Інші зберігають нейтральну новинну подачу.
У неділю, 19 квітня, в Болгарії пройдуть восьмі за останні пʼять років парламентські вибори. З цієї нагоди Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував кілька сотень публікацій болгарських онлайн-медіа за період з 1 березня по 15 квітня 2026 року і з’ясував, як ті пишуть про Україну, Росію та війну.
Дослідження спирається на масив даних Google BigQuery, зокрема на відкритий новинний індекс GDELT. До вибірки потрапив 1021 матеріал з доменів болгарської зони (.bg), відібраних за ключовими словами «Зеленський», «війна в Україні», «Україна» та «Росія».
З первинного масиву було сформовано вибірку з 300 публікацій. Найбільше: fakti.bg — 59, dnes.dir.bg — 37, dnes.bg — 34. Кожен текст відповідав одразу двом умовам: належав до болгарського медіапростору та містив пряму або контекстуальну прив’язку до української теми.
Одна з головних тем, пов’язаних з Україною у болгарських медіа напередодні виборів, — візит до Києва урядової делегації на чолі з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Андрієм Гюровим і підписання 10-річної угоди про безпекову співпрацю.
У переважній більшості новинних публікацій тема подається нейтрально. Так, проєвропейський Mediapool.bg присвятив візиту розгорнутий матеріал з подробицями підписаної угоди.
Болгарські медіа висвітлювали й реакцію проросійських політичних сил, які розкритикували уряд Гюрова за підписання угоди. Зокрема, BulgariaOnAir зібрав коментарі представників різних партій, більшість із яких документ засудили.
Видання Plovdiv24 опублікувало матеріал, повністю побудований на цитатах проросійського й антиєвропейського політика — Красимира Каракачанова, який стверджував, що угода нібито спрямована проти інтересів Болгарії.
Тим часом низка медіа опублікувала відповідь в.о. міністра закордонних справ Надежди Нейнські на основні закиди щодо підписаної угоди, а Mediapool.bg поширив звернення шістьох колишніх міністрів оборони Болгарії на підтримку цієї угоди.
В аналізованому масиві новини про Росію становлять 14,7%. Публікації зазвичай стосуються актуальних інформаційних приводів, серед яких — витоки про передавання росіянам змісту розмов лідерів держав ЄС і підлабузництво угорських посадовців перед російськими політиками та чиновниками.
Публікаціям про російські енергоносії властиве некритичне подання інформації від представників російської влади. Слова Володимира Путіна, його прессекретаря Дмитра Пєскова чи постійного представника Росії в ООН Василя Небензі, а також російських державних агентств подаються як новини, а не пропаганда.
Це, своєю чергою, призводить до зміщення акцентів: Росія постає не агресоркою, а стороною, яка завдає ударів «у відповідь» на дії України. Таке подання збігається з тим, як війну проти України представляють російські чиновники і пропагандисти.
Болгарські медіа підхоплюють і загальноєвропейські інфоприводи, пов’язані з Росією, зокрема поширюють матеріали про діяльність російських шпигунів і акти саботажу в державах Євросоюзу, а також про купівлю європейцями російського урану.
Загалом же Центр досліджень «ДМ» дійшов висновку, що болгарські онлайн-медіа висвітлюють Україну та російську агресію нерівномірно.
«Проєвропейські видання подають київський порядок денний контекстуально і критично, тоді як частина медіа некритично відтворює російські наративи. Підписання безпекової угоди з Україною стало лакмусовим папірцем: той самий документ одні подавали як історичний крок, інші — як справжню “київську зраду”», — зазначається в дослідженні.
Нагадаємо, раніше Центр досліджень «Детектора медіа» аналізував соцмережі угорських політиків напередодні парламентських виборів, які відбулися в Угорщині 12 квітня.
Фото: Unsplash
