Виборче законодавство треба гармонізувати з медійним і врегулювати агітацію в соцмережах – експерти

Під час виборчого процесу медіа не вистачає саморегуляції та сучасних законодавчих норм. Виборче законодавство в частині інформування та агітації потрібно оновлювати й гармонізувати з медійним законодавством, зокрема врегулювати питання політичної агітації та реклами в соціальних медіа. А саморегуляцію варто почати застосовувати в політичних токшоу. Про це сказала голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська під час онлайн-обговорення «Саморегулювання медіа під час місцевих виборів 2020».

«Традиційним медіа не вистачає не стільки саморегуляції – проблема в тому, що законодавство не розвивається. У частині роботи медіа під час виборів воно копіпаститься», – сказала пані Айвазовська. На її думку, законодавство, що регулює роботу медіа під час виборів, застаріле. «Хотілося б, щоб законодавство про медіа розвивалося гармонійно зі змінами законодавства про вибори в частині інформування та агітації», – зауважила вона.

На думку пані Айвазовської, нині відсутнє якісне регулювання медіа під час виборчого процесу: «Хоча Нацполіція і склала два адмінпротоколи щодо порушення агітації в ЗМІ – вона не вповноважена цього робити. Це відповідальність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка очікує від усіх скарг і заяв, але ніяк не реагує змістовно на інформацію щодо тих чи інших порушень». Нагадаємо, що Нацрада поки що не складала адмінпротоколів про порушення.

Водночас почесна президентка Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва висловилася проти великих штрафів за порушення законодавства для медіа й журналістів, які б «могли поставити їх на коліна», бо в умовах української нерозвивненої демократії це небезпечно.

Ольга Айвазовська пропонує оновлювати законодавство в частині прозорості політичної реклами та агітації в інтернеті й соціальних медіа, на які витрачаються «колосальні бюджети». За підрахунками «Опори», понад 3000 сторінок і пабліків у Facebook активно ведуть політичну агітацію; у вересні у Facebook було розрекламовано 36 тис. повідомлень на політично-передвиборну тематику; на цю рекламу було витрачено майже 1 млн 400 тис. доларів.

За даними «Опори», активність політичних партій у соцмережах частково корелюється з тим, що відбувається на зовнішніх рекламних носіях: «За майбутнє», «Наш край», «Слуга народу», «Європейська Солідарність» і «Перемога Пальчевського» є найбільш активними у рекламуванні своїх повідомлень. І це також корелюється з кількістю їхніх кандидатів, які балотуються на посади міських голів. З усіх кандидатів у міські голови найактивніша Ірина Верещук, яка найбільше витратила на агітацію в соцмережах, додала пані Айвазовська.

Однак народні депутати не готові змінювати виборче законодавство в частині агітації в соцмережах, доки регулювання соцмереж не буде передбачене законодавством про медіа, каже голова «Опори»: «Коли говоримо з нардепами, які профільно працюють з медіа та виборами, про зобов’язання більш прозоро фінансувати інтернет, соціальні медіа, на які витрачаються колосальні ресурси, то депутати нам стверджують, що ми не можемо вносити цього у Виборчий кодекс, поки цього не буде в законодавстві про медіа. Роками ми ходимо по колу і багато залишається в тіні. Ця сфера має бути якщо не регламентованою, то бодай мінімально прозорою для суспільства. Адже ми розуміємо, що станом на зараз не буде регулятора, який буде регулювати Facebook в українському просторі».

Ольгу Айвазовську здивували критичні заяви медійних організацій щодо обмеження у Виборчому кодексі права на оцінку передвиборних програм кандидатів і партій творчими працівниками телеканалів і радіостанцій. Вона каже, що ця норма була у виборчому законодавстві завжди.

Їй заперечив заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай: «Норма про заборону коментувати передвиборні програми звучала інакше, нині вона дуже жорстка, вона блокує роль медіа давати розуміння виборцю, із чим політики йдуть до нього».

Ольга Айвазовська відповіла, що норма про заборону коментування ведучими (творчими працівниками) ідентична до попереднього закону про місцеві вибори й мова йде виключно про програми політичних партій. «Їх потрібно обговорювати за участі експертів, а не ведучим програм давати оцінку програмам партій», – наголосила вона.

Голова «Опори» навела приклад політичного токшоу «Право на владу», ведуча якого дозволяє собі давати позитивні або негативні оцінки учасникам виборчого процесу чи тезам з виборчих програм, що впливає на виборців. «До 15 вересня це можна було робити, не порушуючи норму закону, після 15 вересня, коли вже кандидати подали документи про реєстрацію, коментування з боку ведучого дуже часто має ознаки заангажованої позиції. Саме цьому намагається запобігти закон – щоб ведучі великих токшоу, які мають суспільний вплив, які є лідерами громадської думки для своєї аудиторії, мінімізували свій вплив на аудиторію, даючи оцінки кандидатам і програмам партій», – пояснила пані Айвазовська.

Саме тому, якби в Україні була дієва саморегуляція в медіа, під час виборів її насамперед слід було б застосовувати в політичних токшоу, вважає пані Айвазовська: «Формування довіри й підтримки на виборах забезпечується через токшоу. Набір спікерів, поведінка телеведучих, маніпуляція статистичними, соціологічними даними дуже впливає на глядачів. Варто було б почати саморегуляцію з позиції ведучих, з бодай мінімальної диверсифікації учасників токшоу. Не може серед 10 гостей п’ятеро представляти одну політичну силу – це не баланс і не дискусія».

Ігор Розкладай вбачає корінь проблеми обмеження прав медіа у виборчому законодавстві в тому, що поняття медіа розглядається як «засіб», від чого зараз намагаються відійти розробники законопроєкту «Про медіа». «Засіб – це як приставка до чогось. У розумінні політиків завдання медіа під час виборів – обслуговувати політиків. Але медіа – це не ресурс для політиків, це гравець», – наголосив експерт ЦЕДЕМ.

Ольга Айвазовська додала, що потрібно розрізняти поняття агітації та інформування більш жорстко і свідомо: «Агітація – це бізнес, це виключно оплата з виборчого фонду інформації, що поширюється в ЗМІ. Якщо ж говорити про інформування, то варто переглядати певні норми».

Як на практиці самі політики не розрізняють інформування та агітацію, розповів член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький. Одна з проблем Суспільного мовника – небажання учасників виборів приходити на ефіри Суспільного. «Для них приємніші ефіри приватних медіа, які вони купують за гроші», – пояснив пан Чернотицький.

Наприклад, новий сезон політичного токшоу «Зворотний відлік» на «UA: Першому» присвячено тематиці місцевих виборів. «Ми запрошуємо різні політсили, максимально балансуємо. Ми єдині, хто запровадив фактчекінг заяв політиків упродовж ефіру (який проводять фактчекери VoxUkraine). Це нас відрізняє від інших. Але це також одна з причин, чому до нас не хочуть іти всі кандидати, яких ми б хотіли бачити в ефірі», – розповів член правління Суспільного.

Ще одна проблема Суспільного мовника – нестача фахових експертів. «Багато місцевих експертів стали кандидатами в депутати від різних політсил, і це звужує наші можливості аналізувати й надавати інформацію. Ми намагаємося підшукувати тих експертів, які не заангажовані. У Києві це простіше. На місцях – якщо експерта не знаходять, тоді ведучі, журналісти намагаються глибше пропрацювати тему», – додав пан Чернотицький.

Нагадаємо, 5 вересня в Україні офіційно стартувала виборча кампанія місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. З 15 по 29 вересня тривала реєстрація кандидатів. З наступного дня після реєстрації для політичної партії чи кандидата починався агітаційний процес. 24 жовтня буде «день тиші», 25 жовтня – день виборів.

Однак політична реклама в медіа та соціальних мережах розпочалася задовго до офіційного старту виборчої кампанії, що фіксували і незалежні спостерігачі, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.