«Без журналістів» – про виклики та проблеми висвітлення медіа парламентських виборів
«Політикам не потрібна якісна журналістика. Як тільки вони будуть знаходити нові інструменти спілкування з виборцем напряму, вони будуть це використовувати».
Незалежна медійна рада спільно з ГО «Центр демократії та верховенства права» 7 червня провели круглий стіл про підсумки висвітлення медіа президентської кампанії 2019 року, проблеми та перспективи висвітлення позачергових парламентських виборів. А також щодо можливості само/співрегуляції від час виборчих кампаній.
Основні висновки дискусії:
- Політикам не вигідна якісна журналістика. Простіше записати ролик та розмістити його в інтернеті. Без незручних питань, які мають ставити журналісти.
- Посилюється вплив інформаційних каналів. В ефірах багато великих ток-шоу в жанрі інфотейменту, без аналітики та експертизи.
- Медіа в основному «регулюються» олігархами, тобто своїми власниками, тому проблематично говорити про саморегуляції та співрегуляцію.
Пропозиції:
- Суспільне телебачення має стати перш за все основним інформаційним мовником в країні.
- Медіа для олігархів має бути бізнесом, а не інструментом задоволення інтересів власників. Для цього потрібні системні законодавчі зміни.
- Потрібно звернути увагу на ту категорію людей, яка зацікавлена у споживанні якісної інформації, та допомогти їй визначити такі джерела.
Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права
та Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»
З огляду на численні порушення медіа журналістської етики та журналістських стандартів Незалежна медійна рада прийняла резолюцію щодо діяльності ЗМІ під час президентських виборів. Про це заявила голова ГО «Детектор медіа», шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
«Моніторинги засвідчили дуже багато проблем у медійному просторі під час виборчої кампанії. Незалежна медійна рада (НМР) прийняла резолюцію щодо найбільш кричущих випадків порушень протягом президентської виборчої кампанії», – сказала пані Лигачова.
Вона наголосила, що Незалежна медійна рада та організації-засновники планують ініціювати та брати активну участь у розробці та промоції законодавчих змін, які б посилили відповідальність ЗМІ щодо висвітлення виборчих кампаній.
НМР засуджує низку ЗМІ, які вдавалися до поширення фейків, маніпуляцій та чорного піару щодо певних кандидатів. Також Наталія Лигачова звернула увагу, що під час президентської кампанії медіа оприлюднювали результати великої кількості замовних соціологічних досліджень, які викривлювали інформацію.
«Необхідно посилити регуляторні механізми Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. У нас дуже велика проблема з тим, і на цьому наголошували колеги з тих моніторингових організацій, які співпрацювали з Радою Європи, що Національна рада приймає до уваги порушення, але не здатна нічого зробити під час виборчої кампанії. Хоча навіть зараз у них є механізми, і вони могли би більш рішуче реагувати на ці порушення», – зазначила Наталія Лигачова.
Тарас Петрів з Фундації «Суспільність», звернув увагу, що попри велику кількість політичних ток-шоу на телебаченні, «експертиза там нульова». Він підкреслив, що саморегуляція та співрегуляція можлива, якщо інвестори не будуть втручатися у роботу медіа та якщо регулятор зможе виконувати свої прямі функції: «Інвестори не мають права втручатися у редакційну політику, там паче цим бравувати. Регуляція можлива за прозорого формування Нацради та її підсилення. Регулятор, який не хоче бути регулятором, не дає можливості розвиватися як саморегуляції, так і співрегуляції».
Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко зазначив, що вплив інформаційних каналів посилюється. Протидією цьому має стати Суспільне телебачення як головний незалежний інформаційний мовник з якісними та чесними новинами.
Він також наголосив, що законодавство повинно заохочувати свободу дискусії під час виборчого процесу. Однак «закони встановлюють неправильні рамки своєю термінологією. У нас у законах немає такої статті, як висвітлення виборчої кампанії, є інформаційне забезпечення. А це передбачає інше навантаження».
Роман Головенко, керівник юридичного відділу ІМІ та Тетяна Строй, ГО «Донецький прес-клуб»
Оксана Майдан, заступниця директора Internews
Керівниця моніторингового відділу ІМІ Олена Голуб згадала слова прес-секретарки Володимира Зеленського Юлії Мендель про те, що команда президента хоче безпосередньо спілкуватися із суспільством і для цього не потрібні журналісти. «Це величезна проблема. Журналістам треба вибороти право на свою професію. Політикам не вигідна якісна журналістика. Простіше записати ролик та розмістити його в інтернеті. Без незручних запитань, які мають ставити журналісти», – зазначила експертка.
Членкиня Комісії з журналістської етики, голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, заступниця шеф-редактора «Детектора медіа» Світлана Остапа сказала, що проблематично говорити про саморегуляцію та співрегуляцію в державі, де медіа здебільшого контролюються олігархами: «Олігархам глибоко все одно, що орган саморегуляції скаже про їхні медіа». Вона зазначила, що під час президентської кампанії в Україні експерти, навчені Радою Європи, моніторили українські медіа і якщо бачили сюжети чи інші матеріали з ознаками порушень Кодексу журналістської етики, надсилали їх до Комісії з журналістської етики. КЖЕ розглядала матеріали з порушенням та виносила або дружні попередження, або рішенням з публічним осудом. Однак реакція від медіа та журналістів була незначна.
Світлана Єременко, ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика»,
Світлана Остапа, голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ»
«Медіа для олігархів має бути бізнесом, треба приймати закон про фінансову прозорість медіавласності. Друге – треба показати, що медіа це не обслуга політиків, а рівноправні структури», – сказала Світлана Остапа.
Катерина М’ясникова, виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників, висловила думку, що оскільки політики хочуть виглядати чесними, некорупційними, їм не потрібні хороші журналісти. «Як тільки будуть з’являтися нові інструменти спілкування з виборцем напряму, політики будуть його використовувати. Ми не можемо їх змінити», – зазначила вона.
Катерина М’ясникова, ВГО «Незалежна асоціація телерадіомовників»
Наталія Лигачова заперечила й сказала, що принаймні можна змінити законодавство під час виборів та зробити участь кандидатів у дебатах на Суспільному обов’язковою. Катерина М’ясникова відповіла, що при цьому неможливо заборонити політикам використовувати соціальні мережі.
Оскільки зараз зростає кількість джерел інформації, відстежувати порушення стає складніше. Тому, на думку пані М’ясникової, «потрібно перевести свою увагу на те, щоб аудиторії, яка хоче споживати якісне, вказувати їй, що є якісним. Є категорія людей, яка хоче, щоби хтось їм допоміг визначити хороше від поганого». Також експертка запропонувала звертатися до рекламодавців, які зацікавлені в підтримці своєї репутації, інвестувати кошти в якісні медіа. «Таким чином кошти будуть працювати і на бренд, і на суспільство. Тоді виникне позитивна мотивація».
Фото: Олексій Чумаченко
