Підписатися на сторінки кандидатів та навчитися грати в настільний теніс — медійники про роботу під час президентських виборів
Опитування «Детектором медіа» редакторів українських ЗМІ про підсумки та уроки виборчої кампанії для українських медіа. Частина друга. Частину першу читайте тут.
«Детектор медіа» попросив редакторів і ведучих українських медіа підбити підсумки роботи їхніх редакцій на президентських виборах. На наші запитання відповідають ведучі спецвипусків новин на СТБ Тетяна Висоцька й Ольга Кучер, головна редакторка «ВВС Україна» Ніна Кур’ята, шеф-редакторка «theБабель» Катерина Коберник, журналіст видання «Новое время» Іван Верстюк та головна редакторка Київського бюро «Радіо Свобода» Інна Кузнецова.
«Нові медіа» беруть верх над традиційними — про таку тенденцію сказали всі опитані медійники. Звернення кандидатів у президенти до аудиторії та ЗМІ, зокрема, через соціальні мережі публікувалися з такою швидкістю, що часто перевірити інформацію журналісти не мали ані часу, ані можливості. Адже через відсутність інших каналів комунікації медіа доводилося передавати віртуальні повідомлення. Та наскільки ця тенденція вплине на парламентські вибори, поки що говорити зарано. Адже це залежить не тільки від засобів масової інформації та роботи журналістів, а й від відкритості учасників виборчого процесу.
«Особливість цієї виборчої кампанії в тому, що за умови певної демократичності процесу одна сила і правильно створений образ та його теле- і діджитал-просування можуть забезпечити перемогу кандидатові», — зазначила ведуча «Вікон-новин» СТБ Тетяна Висоцька. «Тепер можна не мати особисті дані (номери телефонів) когось зі штабу, достатньо бути підписаними на сторінки кандидатів», — додала її колега Ольга Кучер. Обидві ведучі СТБ звернули увагу, що соціальні мережі у президентській виборчій кампанії мали неабиякий вплив на формування порядку денного, адже часто журналісти знаходили інфоприводи на офіційних сторінках кандидатів.
«Інформаційний простір в Україні виявився досить поляризованим за приналежністю до основних політичних “таборів”», — підкреслила головна редакторка «ВВС Україна» Ніна Кур’ята. А також зазначила, що «велика частина ньюзмейкерів перемістилася до соцмереж, що створює додаткові виклики для фактчекінгу».
На думку шеф-редакторки «theБабель» Катерини Коберник, традиційні ЗМІ будуть програвати соціальним мережам. «Змагатися із соцмережами за хайп, швидкі новини — шлях у нікуди. І ЗМІ в цьому змаганні програють та втратять себе, свою місію та функції».
Журналіст видання «Новое время» Іван Верстюк звернув увагу й на позитивні моменти роботи українських ЗМІ, попри всі виклики та тенденції: «Інтенсивна виборча кампанія вимагає більших ресурсів — людських і технічних — аніж звичайний період часу. Мені здається, українські ЗМІ непогано впорались із цим викликом».
«Те, як ми будемо висвітлювати парламентські вибори, залежить не лише від нас, а й від того, за яким законом проходитиме кампанія, і від відкритості учасників перегонів», — підсумувала головна редакторка Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова.
Ольга Кучер, ведуча «Вікон-новин» на СТБ:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії?
Довідка від СТБ: Перебіг президентської кампанії СТБ висвітлював у щоденних випусках програми «Вікна-новини» в будні. З особливостей — після кожного туру одразу після закриття виборчих дільниць у неділю «Вікна-новини» виходили в ефір зі спецвипуском у форматі Breaking News, у якому по гарячих слідах розповідали, як голосували українці, озвучували перші дані з ЦВК, результати екзит-полів та реакцію на них лідерів президентських перегонів, давали прямі включення з виборчих штабів. Уперше в новинах СТБ спецвипуски вели одразу дві ведучі — Тетяна Висоцька й Ольга Кучер. Перший спецвипуск вийшов 31 березня о 21:00 і тривав одну годину. Другий — 21 квітня о 20:00 і тривав дві години.
– Виходити в спецвипуск одразу після оголошення результатів екзит-полів, та ще й бути співведучою Тетяни — у такому форматі я працювала вперше. Як на мене, він був дуже вдалим, оскільки, працюючи разом, нам вдалося поєднати оперативність і ґрунтовний аналіз подій. Наша команда готувала спецвипуск заздалегідь, ми прораховували всі можливі варіанти розвитку подій і були готові до будь-яких обставин. Тож ця президентська кампанія закумулювала всі наші сили й допомогла розкрити величезний потенціал усієї редакції «Вікон-новин».
– Які підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого каналу?
– На відміну від інших програм, у своїх випусках до дня виборів ми намагалися пояснити глядачеві тенденції цієї президентської кампанії. Ми не просто безкінечно довго вмикалися наживо зі штабів кандидатів, де, відверто кажучи, після прес-конференцій кандидатів уже нічого цікавого не відбувалося, а намагалися пояснити глядачеві, що саме відбулося. Ми розібрали детально програми кандидатів. Здобутки чинного президента й минуле майбутнього. Ми не шукали скандалів, ми тверезо оцінювали шлях кожного з них. І чого українцям чекати від кожного.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би?
– Звісно, передовсім ми відчули великий вплив соціальних мереж. Як ніколи, під час цієї кампанії вони зіграли провідну роль. Адже величезну кількість інформаційних приводів ми знаходили саме на офіційних сторінках кандидатів. Безкінечні звернення, якими нас бомбардували кандидати у президенти у другому турі, змусили нас не стільки орієнтуватися на прес-конференції представників кандидатів, як на їхні сторінки в соціальних мережах. Де поміж відео із фізичним вправами ми бачили заяви й позиції самих кандидатів.
Це зовсім міняє призму, через яку ми сприймаємо інформацію від перших осіб. Тепер можна не мати особистих даних (номерів телефонів) когось зі штабу, достатньо бути підписаними на сторінки кандидатів. Це розмиває межу між пересічним підписником і тим, хто може трактувати інформацію. Тобто журналістом. І людям дуже часто здається, що цього достатньо — от, я почув усе з перших вуст.
Але що може означати ця інформація? Який матиме наслідок? Для цього треба професійна думка, аналіз. Й от саме це ми намагалися забезпечити протягом цієї кампанії. Пояснити глядачеві, що відбувається, а не лише переказати те, що він і сам міг побачити.
Тетяна Висоцька, ведуча «Вікон-новин» на СТБ:
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Головний тренд — як слоган СТБ «Можливо все». А особливість цієї виборчої кампанії в тому, що за умови певної демократичності процесу одна сила і правильно створений образ та його теле- і діджитал-просування можуть забезпечити перемогу кандидатові.
Наша програма відпрацювала у своїх найкращих традиціях. Із фактчекінгом, збалансованістю й рівновіддаленістю, із подачею всієї необхідної інформації та оперативністю. У цій президентській кампанії, на відміну від попередніх, ми вперше вийшли зі спецпроектом у форматі Breaking News і залишилися дуже задоволені виконаною роботою. Усе вийшло — і технічно, і змістовно. Для нас із Ольгою Кучер це був дуже корисний досвід парного ведення новинного випуску. Так що до парламентських виборів ми точно готові!
Ніна Кур’ята, головна редакторка «ВВС Україна»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого медіа? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– Я вважаю, ми висвітлили цю президентську кампанію на якісно новому рівні, оскільки в нас уже понад рік є телевізійна програма, яка виходить із Лондонської студії ВВС у прямому ефірі «Громадського телебачення» та на цифрових платформах «BBC News Україна», а ще ми опанували багато нових сучасних форматів digital video. Також ми у співпраці з колегами з Російської служби BBC зробили дуже вдалу інтерактивну інфографіку. Ми прагнули не писати багато новин, а виділяти найважливіші теми й писати аналітику, яка би давала читачеві розуміння, що відбувається й чого варто очікувати далі.
Ми зробили два спеціальних випуски телепрограми «BBC News Україна» у прямому ефірі, які вийшли зі студії в Лондоні із прямими включеннями співведучих і гостей із Києва — зі спеціального павільйону на майдані Незалежності. Там ми показували ексклюзивні сюжети про вибори та обговорювали з гостями результати першого і другого турів голосування.
Ми вперше зробили YouTube-відеоролики про основних кандидатів — із відомостями про них та їхні основні обіцянки. Це виявилося дуже популярним на нашому YouTube-каналі. Ось, наприклад, відео про Володимира Зеленського.
Також разом із Російською службою BBC ми зробили інтерактивну карту результатів виборів в Україні для першого та другого турів, та обидва ці матеріали виявилися дуже популярними.
Ексклюзивне інтерв’ю з Дмитром Разумковим було дуже популярним на різних платформах і його широко цитували багато українських ЗМІ. Ексклюзивне інтерв’ю з Оленою Зеленською так само дуже широко цитувалося багатьма українськими ЗМІ, з нього було написано багато новин.
Підсумковий матеріал про результати 5-річної діяльності Петра Порошенка на посаді Президента України зібрав майже 300 тис. переглядів. Дуже затребуваним виявився матеріал про основні дати й події президентської кампанії. «Чемпіонами» на YouTube за другий тур президентської кампанії стали відео про «телефонні дебати» Володимира Зеленського й Петра Порошенка на каналі «1+1» та про зустріч Макрона з Порошенком і Зеленським у Парижі.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
— Ця кампанія відрізнялася від попередніх кількома речами:
– чи не найбільшою кількістю невизначених виборців;
– різкою зміною лідера перегонів, коли Зеленський обійшов Тимошенко, і переведенням кампанії в діджитал-формат;
– великою кількістю віртуальних повідомлень, які ЗМІ змушені були ретранслювати за відсутності інших каналів комунікації;
– велика кількість фейків та загалом непідтвердженої інформації;
– критикою з боку аудиторії соцмереж на адресу соціологічних опитувань — які, проте, виявилися досить точними, — а отже і ЗМІ, які їх поширювали;
– великою кількістю коментаторів у соцмережах, чиї акаунти не завжди нагадували акаунти реальних людей і які займали досить радикальну позицію в коментування матеріалів.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– По-перше, центр політичної дискусії дуже сильно змістився в бік віртуального простору, зокрема соцмереж. Тому журналістам доведеться, з одного боку, реагувати ще оперативніше, а з іншого — вміти «відділяти зерно від полови» й бути певними, що поширювана інформація — правдива й повна.
По-друге, ми, як завжди, будемо ретельно перевіряти інформацію.
По-третє, «BBC News Україна» завжди надає своїй аудиторії не тільки найважливіші новини, що впливають на життя країни, але й високоякісну аналітику. Тому ми будемо продовжувати працювати в інноваційних форматах та писати матеріали, що даватимуть нашій аудиторії бачення перспективи процесів в Україні й у світі.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Я вважаю, інформаційний простір в Україні виявився досить поляризованим за приналежністю до основних політичних «таборів». Також дуже виросла роль соцмереж, і загалом велика частина ньюзмейкерів перемістилася до соцмереж, що створює додаткові виклики для фактчекінгу.
Катерина Коберник, шеф-редакторка «theБабель»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого медіа? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися, — які висновки ви зробили?
– В этой кампании мы почти отказались от больших «аналитических» текстов и сделали упор на лаконичные подачи, в которых раскрывали одну тему. Пример — серия текстов под общим названием «… дней до выборов президента Украины». Это был обратный отсчет. Каждый текст — один интересный кейс. Так информация усваивается проще, читатель точно понимает, о чем он узнает и сколько времени на это потратит. В итоге мы получили серию материалов о знаковых событиях кампании, то есть фактически ее дайджест.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Эта кампания очень во многом отличалась от предыдущих. Команда одного из кандидатов — Владимира Зеленского — была полностью новой в украинской политике. Фактически с каждым человеком нужно было знакомить с нуля — это большая работа, которая отбирала больше времени, чем хотелось бы. У нас не хватало рук.
Команда Петра Порошенко в силу многих причин была очень закрытой. Получить доступ к основным спикерам и участникам было гораздо сложнее, чем в предыдущие годы. Фактически это не получилось ни у одного СМИ. Информационный вакуум с этой стороны и большой запрос аудитории на любые новости о команде Зеленского не позволяли создавать баланс информации. Но если спикеры сознательно не идут на контакт — это их выбор и иногда — проблема, а не СМИ.
В этой кампании классические медиа не успевали за соцсетями. Огромное количество фейков и слухов так быстро распространялись в соцсетях, что журналисты, пытаясь проверить и верифицировать информация, все время оставались позади. Запрос на достоверные новости оказался очень невелик. Большая часть аудитории охотно верила непроверенным данным и не дожидалась качественных материалов журналистов. Желание видеть и слышать только то, что укладывается в одну систему ценностей — угроза для СМИ. Журналисты не друзья и не враги своей аудитории, они ее глаза, уши, а иногда и мозг.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Никаких новых глобальных выводов мы не сделали. Правила для любой кампании одни и те же — находить интересные темы, проверять факты, делать все для соблюдения баланса. А традиционные СМИ неизбежно и дальше будут проигрывать соцсетям. Выживут лучшие. Цель любого СМИ — попасть в список выживших. Соревноваться с соцсетями за хайп, быстрые новости — путь в никуда. СМИ неизбежно в этом соревновании проиграют и потеряют себя, свою миссию и функции.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Большинство СМИ разделили кандидатов на «своих» и «чужих» и открыто или завуалированно продвигали «своих». Это делали не обязательно из-за давления собственников. Именно эта кампания разделила общество и радикализировала его. Журналисты, как часть общества, не стали исключением. В целом, это не уникальный процесс — в США большинство СМИ открыто поддерживают демократов и постоянно критикуют президента Трампа. Но при таком подходе важно, чтобы СМИ не создали свою параллельную реальность, как в Штатах. Там все крупные СМИ ненавидят Трампа, а большинство американцев за него голосуют. Важно не терять связь с читателями и действительностью.
Іван Верстюк, журналіст видання «Новое время»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого видання? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося справитися — які висновки ви зробили?
– Під час президентської кампанії-2019 цілком очікувано зріс запит аудиторії до подачі актуального контенту в режимі 24/7. «НВ» за цей час вдалося перейти від теоретичних розмов про конвергентну редакцію до реальної багатоплатформності. Продумане поєднання контентних інструментів щотижневого журналу, сайту та радіостанції стало ефективною формулою роботи.
У щотижневику «НВ» ми дивилися на кампанію з висоти аналітичного підходу та спроб побачити перспективу. Інтернет-сайт забезпечував доступ аудиторії до погодинного чи навіть похвилинного розвитку подій, а розділ колумністики на сайті став популярним майданчиком для обговорення програм та поведінки кандидатів лідерами думок. «Радіо НВ», у свою чергу, давало можливість слухачам почути різні точки зору на кампанію. А сторінки «НВ» та журналістів видання в соцмережах — Facebook, Instagram, Telegram, Twitter, YouTube — дозволяли почитати, побачити та почути те, що часом лишалося за кадром наших основних контентних каналів.
Ми будували висвітлення кампанії за класичною моделлю, за якою, по-перше, не підтримували жодного з кандидатів, а по-друге, висвітлювали діяльність кандидатів пропорційно до їхніх електоральних рейтингів.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Ключовою особливістю нинішньої президентської кампанії стало зростання ролі цифрових інструментів політичної агітації кандидатів, що спричинило зниження можливості прямого доступу журналістів до лідерів президентської гонки. Наприклад, «НВ» намагалося взяти інтерв’ю у трьох ключових кандидатів — Володимира Зеленського, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Зеленський обіцяв інтерв’ю «НВ», однак не дав його. Порошенко дав інтерв’ю «Радіо НВ» у проміжку між першим і другим туром, коли почав давати аналогічні інтерв’ю буквально щодня, намагаючись врятувати свою електоральну ситуацію. Тимошенко особисто мені обіцяла інтерв’ю — ми з нею зустрічалися в Мюнхені на конференції з безпеки. Однак інтерв’ю так і не відбулося.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– Нинішні президентські вибори показали, що серед аудиторії в електоральний період суттєво загострюється попит на політичні прогнози. Це ставить виклики до журналістів, які власним аналітичним підходом, а також зверненням до кваліфікованих експертів мають цей попит аудиторії задовольнити. Крім того, цілком очікувано зростає бажання аудиторії отримати інформацію про настрої в політичних кулуарах. Висвітлюючи парламентську кампанію, мені здається, важливо пам’ятати, що читач, беручи до рук незалежне друковане видання або заходячи на його сайт, хоче дізнатися те, що він більше не зможе дізнатися ніде. Тому важливо підтримувати належний рівень ексклюзивності контенту. Якщо ви просто ретранслюєте все те, що транслюють інші ЗМІ, то ризикуєте втратити частину якісної аудиторії, котра вміє цінувати гарно підготовлений контент.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Під час українських президентських виборів-2019 багато журналістів із цілком об’єктивних та незалежних видань у соціальних мережах відкрито заявляли, кого з кандидатів вони підтримують. Я зараз не буду брати на себе роль арбітра та казати, правильно це чи не правильно. Але факт у тому, що соціальні сторінки деяких українських журналістів під час кампанії перетворилися на майданчики для демонстрації публічної позиції щодо конкретних кандидатів. І ще дещо. Зрозуміло, що інтенсивна виборча кампанія вимагає більших ресурсів — людських і технічних — аніж звичайний період часу. Мені здається, українські ЗМІ непогано впоралися з цим викликом.
Інна Кузнецова, головна редакторка Київського бюро «Радіо Свобода»:
– Як ви оцінюєте досвід, здобутий вашим ЗМІ під час цієї президентської кампанії? Які проекти, програми, тексти, підходи вважаєте вдалими, що нового опанували працівники вашого медіа? А чи були якісь виклики, з якими вам не вдалося впоратися — які висновки ви зробили?
– Ця кампанія була непростою, але ми впоралися з викликами. У передвиборний період було запущено новий проект «Ньюзрум» — програма для молодіжної аудиторії в YouTube, що виходить по буднях. У день дебатів кореспонденти «Радіо Свобода» мали спецпроект, який почався за кілька годин до дебатів і закінчився опівночі. Якщо включеннями-стримом із кількох локацій на підходах до стадіону та із самого стадіону вже нікого не здивуєш, то фактчекінг заяв кандидатів у прямому ефірі — це було новим для українського ринку. Сказане кандидатами одразу перевіряла на предмет точності й достовірності група редакторів, передаючи перевірене до апаратної, щоби тексти якомога швидше могли з’являтися в полівікні.
У рамках «Ньюзруму» по п’ятницях виходили спецпроекти «День із кандидатом». На жаль, нам не вдалося попрацювати такий день sз усіма кандидатами, з одного боку, через велику кількість кандидатів, яких цієї кампанії було більше, ніж журналістів у редакції, з іншого — через те, що деякі кандидати намагалися уникати спілкування з незалежними журналістами.
Серед наших здобутків також ініціатива #ВибориБезБрехні — спільний проект кількох українських медіа, зокрема «Громадського», «Української правди», VoxCheck, «Новое время», Kyiv Post та «Радіо Свобода».
У рамках проекту «Президент UA» «Радіо Свобода» поставило однакові запитання всім кандидатам президентської виборчої кампанії 2019 року. Щодня, перед виборами, ми публікували відповіді на одне запитання всіх кандидатів, які взяли участь у проекті.
Головні кандидати на посаду президента також стали героями журналістських розслідувань («“Зелена родина ру”. Кінобізнес Зеленського у Росії», «“П. дав добро”: як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці», «“Каса” Тимошенко. Як підставні люди наповнили бюджет партії “Батьківщина”»).
Загалом кампанія показала, як може змобілізуватися колектив редакції в умовах цейтноту, не надто значного творчого й технічного ресурсу. Найбільшою ж проблемою була неможливість «достукатися» до деяких провідних кандидатів, щоби поспілкуватися з ними.
– Які особливості цієї кампанії, що визначали, впливали на роботу медіа, ви виділили би? Чим ця кампанія відрізнялася від попередніх для медіа загалом і вашого ЗМІ зокрема?
– Головна особливість цієї кампанії — лідер перегонів, який був присутнім в інформаційному просторі здебільшого віртуально. Фактично суспільство й досі може лише здогадуватися про плани та основні напрями майбутньої діяльності тепер уже обраного президента країни. Учасники перегонів активно використовували так звані нові медіа. Соцмережі рясніли ботами, фейками та маніпуляціями. Ресурси витрачалися на перевірку інформації, яка в результаті виявлялася неправдивою, а час втрачався.
– Які підсумки ви зробите після цієї кампанії? І як вони вплинуть на висвітлення вашим ЗМІ парламентських виборів?
– В офісі з’явився стіл для гри в настільний теніс. Колеги серйозно тренуються. Інакше інтерв’ю в першої особи тепер не візьмеш (журналіст «РБК Україна» взяв інтерв’ю у Володимира Зеленського після того, як виграв у нього турнір у настільний теніс. — Ред.). Хотілося би сказати, що це жарт, але в кожному жарті лише частка жарту. І те, як ми будемо висвітлювати парламентські вибори, залежить не лише від нас, а й від того, за яким законом проходитиме кампанія, і від відкритості учасників перегонів.
– Визначте, будь ласка, кількома словами головний тренд у висвітленні цієї виборчої кампанії для всього інформаційного простору України.
– Не знаю, чи можна назвати трендом роль блогерів у цій кампанії. Деякі з них, не думаючи про журналістські стандарти, не гребуючи фейками, лайкою збирали величезну аудиторію, подекуди, вкидаючи їй у вуха дезінформацію й ненависть.
Фото: Сайт СТБ, Facebook-сторінки, Валентина Балабанова, timeskuwait.com
