Я у мами Президент. Які рейтинги канали малюють своїм кандидатам
Рейтинги Юрія Бойка на «Інтері» утричі вищі за його рейтинги на «Україні».
Як не крути, а рейтинги кандидатів за чотири місяці до виборів – це дуже ненадійна штука. По-перше, далеко не всі виборці визначилися зі своїми голосами. По-друге, політики ще не розпочали агітацію. Так, ви будете сміятися, але офіційно (Закон «Про вибори Президента України», ст. 57) агітувати можна лише після реєстрації в ЦВК, що станеться не раніше 31 грудня. По-третє, завжди існує шанс, що за 11 днів до виборів ФБР заново відкриє розслідування ваших імейлів або станеться ще щось подібне. Найкраще ж всю точність подібної соціології ілюструє історія: за чотири місяці до виборів президента у 2014 році рейтинги очолював Віктор Янукович.
Тим не менше, телеканали активно розповідають про опитування, посилаючись на дані як іменитих центрів, так і сумнівних організацій. Справа в так званій «спіралі мовчання» – це теорія масової комунікації, яка стверджує, що люди приховують свою точку зору, якщо більшість її не розділяє, і, навпаки, радо ідентифікують себе з популярними поглядами. У спорті є схоже явище «глорів» – фанатів, які вболівають за команду, лише поки та на вершині. Цього й добиваються журналісти: аби люди боялися «втратити голос», віддавши його за аутсайдера, і, замість цього, хотіли підтримати чемпіона.
20 листопада «Інтер» розповідав, що рейтинг Юрія Бойка складає 14% і він наразі другий у президентських перегонах. Ці дані «Подробности» взяли в центру «Софія», який очолює Андрій Єрмолаєв. Цей же чоловік очолює центр «Нова Україна», ініціатором та спонсором створення якого був Сергій Льовочкін, – співвласник каналу «Інтер» та однопартієць Юрія Бойка. Коло замкнулося. Не пов’язані з Льовочкіним центри показують більш ніж удвічі нижчі рейтинги його кандидата.
З іншого боку, «Софія» – хоча би реальна інституція. А от 5 грудня «Інтер» послався на The Belgium-Ukraine Research Institute, про, скажімо так, проблеми з існуванням якого експерти згадували в травні та жовтні. У мережі подібної організації знайти не вдається, самі «Подробности» взяли її дані з іншого закордонного сайту й навіть бельгійський Google видає лише дослідження компанії щодо виборів в Україні. BURI вважає, що Юрія Бойка та Юлію Тимошенко відділяє 0,1% на користь останньої (11,5% проти 11,6% відповідно).
Інформація від іменитих соціологічних інституцій теж не означає, що нею потім не зманіпулюють журналісти. «1+1», наприклад, послідовно акцентує увагу у своїх новинах на Володимирові Зеленському, навіть коли він не лідирує в рейтингах і взагалі не змінює статусу-кво. Як вам, наприклад, ідея почати сюжет фразою«У Зеленського більше, ніж у Порошенка»? «Гумор» – річ суб’єктивна, проте для листопада це об’єктивно не новина: комік уже випереджав президента, наприклад, у вересні. Ще дивнішим подібний акцент виглядає на фоні того, що з майже вдвічі більшою перевагою їх обох випереджає Юлія Тимошенко.
Але чемпіонство з «тонкого» підігрування інтересам політиків варто віддати телеканалу «Україна». 6 грудня тут заявили: «Після виключення з «Опоблоку» шанси Юрія Бойка значно впали. За нього би віддали свої голоси 4,6 % виборців. А рейтинг Олександра Вілкула, який поки не висувався, навпаки зріс: він має 3,1 % голосів». Загалом, ідеться про продовження початої каналом кампанії з дискредитації «колишніх» «опоблоківців» і підтримки «своїх». Не зрозуміло тільки, звідки «Сегодня» взяли ці дані. Буквально, у телевізійному матеріалі ведуча Олена Кот заявляє: «Дослідження провели на замовлення незалежної громадської організації фонд “Українська політика”». На сайті «Сегодня» пишуть, що фонд і провів це дослідження. Замовили самі в себе? В обох випадках результати опитування коментує керівник фонду Кость Бондаренко, політолог із бази замовних псевдоекспертів, який був помічений у піарі «Опоблоку». У сюжеті експерт розповідає про перспективи Вілкула та надію українців на те, що «в опозиційному таборі з’явиться новий політик». І, справді, було б добре, а то Вілкул був нардепом від «Партії регіонів» ще 12 років тому.
Загалом, соціологічні центри подають різну інформацію, не всі керівники таких організацій справді «незалежнні» і не всі журналісти можуть адекватно інтерпретувати отримані дані. У такій ситуації логічно вдатися до міжнародного досвіду, зокрема, стандартів роботи BBC під час виборів. Британське суспільне мовлення має такі загальні правила: не перетворювати на новини дані єдиного соціологічного опитування; не покладатися на інтерпретацію результатів опитування лише від організації, що його проводила; не надавати результатам опитувань більшої ваги, ніж вони заслуговують: варто вживати вираз «опитування стверджує», але не «доводить» чи «показує»; завжди треба вказувати розмір імовірної похибки в результатах. Також дані опитувань мусять подаватися в контексті результатів інших організацій та, бажано, коментарів експертів. Тільки не з цього списку.
Перед виборами кількість новин про опитування громадської думки буде зростати так само, як і різниця між ними. І хоч дані справді незалежних та якісних центрів стануть більше нагадувати результати волевиявлення, не забувайте: це ваш голос впливає на соціологію, а не навпаки.
Про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в матеріалі На старт, увага, рейтинги! Моніторинг теленовин 3‒9 грудня 2018 року.
