Вікторія Сюмар: «Україною взято курс на роздержавлення ЗМІ, і ми його точно не будемо змінювати»

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики ВР назвала два пріоритети у в роботі до Нового року: зміни до Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» та розробка закону про іномовлення.

4 грудня Верховна Рада обрала голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання. За відповідний проект постанови № 1009 за основу і в цілому проголосували 249 народних депутатів.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики очолила Вікторія Сюмар (фракція «Народний фронт»), першим заступником голови стала Ольга Червакова (фракція «Блок Петра Порошенка»), заступниками – Сергій Висоцький («Народний фронт») та Олександр Опанасенко (фракція Об’єднання «Самопоміч»), секретарем – Олена Кондратюк (фракція ВО «Батьківщина»). Членами комітету стали Олександр Абдуллін («Батьківщина»), Богдан Онуфрик («Блок Петра Порошенка»), Юрій Павленко (фракція «Опозиційний блок»), Олександр Сочка («Народний фронт») та Дмитро Стеценко («Народний фронт»).

5 грудня Комітет уже провів перше засідання. Було затверджено кількість підкомітетів, і обрано голів двох з них з них. А саме члени Комітету свободи слова та інформаційної політики вирішили створити чотири підкомітети з питань: телебачення і радіомовлення; друкованих ЗМІ, інформаційних агентств та інтернету; реклами; державної інформаційної політики та інформаційної безпеки. Підкомітет з питань друкованих ЗМІ, інформаційних агентств та інтернету очолив Дмитро Стеценко, з питань державної інформаційної політики та інформаційної безпеки – Олександр Сочка. Підкомітет з питань реклами хотіла очолити, як і минулого скликання, Олена Кондратюк, але поки що це питання відкладено до з’ясування можливості секретарю Комітету очолити підкомітет.

Також на першому засіданні члени Комітету проголосували за недоцільність існування Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (НЕК), і оголосили про прийом заяв до нової громадської  ради і про створення робочої групи з підготовки змін до закону про суспільне мовлення, перше засідання якої має відбутися вже у понеділок 8 грудня.

Кореспондент «Телекритики» після засідання Комітету запитала про головні пріоритети в його роботі у Вікторії Сюмар.

– Вікторіє, які законопроекти Комітет з питань свободи слова та інформації розглядатиме в першу чергу? Які пріоритети в вашій роботі?

– Очевидно, що це будуть зміни до Закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення України», розробка закону про іномовлення. Перед нами стоять завдання щодо інформаційної війни, які треба вирішувати негайно. Я поки що слабо уявляю, як це встигнути зробити до ухвалення нового держбюджету, але, принаймні, ми спробуємо.

І, очевидно, одним з пріоритетів буде максимальна прозорість державних фінансів, ми будемо рухатися цим шляхом. Це все, що ми будемо розглядати до Нового року. А далі – це й цифрове мовлення, і реформування друкованих державних і комунальних ЗМІ. Хоча над цим доведеться ще багато попрацювати, бо, приміром, у проекті, який вже зареєстрований, на мою думку, не знайдені всі компроміси і не знайдено оптимальної моделі, але будемо шукати їх спільно з галуззю.

Є ще багато ініціатив у сфері інформаційної безпеки, наприклад, про інформаційний продукт, виготовлений в Росії, очевидно, це також потребуватиме певного регулювання.

– У проекті бюджету на 2015 ще немає окремого рядка про фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України, як передбачено законом  0,2%. Чи наполягатимете ви на цьому фінансуванні?

– Так, наполягатимемо. Будемо працювати в цьому напрямі, і в цьому контексті від Комітету будуть пропозиції. Хоча, як на мене, станом на зараз Перший національний уже працює у форматі суспільного мовлення, я бачу, що такий курс взято керівництвом. Але очевидно, що тут ми маємо бути максимально оперативними, щоб зробити цю роботу, і щоб це справді була незалежна,позбавлена будь-яких можливостей впливу з боку держави, суспільна телерадіомовна структура.

– Яка ваша позиція щодо того, що є нестиковка урядової постанови щодо організаційно-правової форми НСТУ та закону про СМ?

– Маємо привести у відповідність до закону. Я розумію, чим була викликана постанова, це було з наміром, щоб запустити НСТУ.

– Ви приводитиме постанову до закону, чи вноситимете зміни до закону, щоб можна було виконати постанову?

– Другий варіант.

– Зараз розпочався великий спротив на всіх державних ТРК, які мають стати базою НСТУ, оскільки колективи налякані словом «ліквідація» в постанові уряді. Бо це передбачає звільнення усіх працівників.

– Ви ж розумієте, що все буде відбуватися законно, якщо буде не так, то це викличе на порядок більше проблем, тому що тоді будуть суди і держава їх програватиме. Тому, очевидно, що ці речі мають відбуватися відповідно до закону.

– Згідно з прогнозами Зураба Аласанії, на НСТУ працюватиме десь 1200 осіб, наразі на всіх державних ТРК працює понад 6 тисяч.

– Державою взято курс на скорочення державних видатків і на державні структури також. Це вже буде зовсім інша структура, хоча й фінансуватиметься з держбюджету, але вже само керівництво НСТУ визначатиметься з пріоритетами.

– Також лунають заклики на період АТО не ліквідовувати, а поки зберегти державні ЗМІ.

– Нам потрібне державне іномовлення, так воно працює у всьому світі, і нам потрібні, можливо, якісь галузеві медіа, щоб, приміром, Міноборони могли займатися інформуванням вояків. Це все треба прописати, щоб адекватно працювало. Решта інформування у країні має відбуватися приватними або суспільними мовниками. Україною взято курс на роздержавлення ЗМІ, і ми його точно не будемо змінювати.

– Комітет свободи слова складатиметься з 10 членів?

– Сподіваюсь, що до нас ще долучиться хтось з позафракційних.

– Чи має право Комітет працювати у такій кількості?

– Вчора з голосу була внесена пропозиція, що комітети можуть працювати, якщо там шестеро членів. Лунали різні пропозиції, але ми сьогодні почали працювати, тому що відповідно до стенограми ми проголосували ці зміни.

– Новій владі закидають, що в комітетах багато керівників: голова, перший заступник, 2 -4 заступники, секретар. На 10 чоловік 5-6 керівників.

– Це був предмет компромісу робочої групи аби збалансувати представництво усіх фракцій. Я не була членом цієї робочої групи, але очевидно, що це зумовлено потребою компромісу. Відверто кажучи, у мене не було особливих амбіцій очолювати комітет, тому що права рядового члена комітету, заступника чи секретаря, нічим не відрізняються. Тому усі ці промови для протоколу про те, що це страшно б’є по бюджету, неправда.

– Я розумію, коли є голова, перший заступник, заступник і секретар. Цього достатньо на 10 членів. Але не бачу логіки, коли є голова і два заступники з однієї фракції.

– Чесно кажучи,я не прихильник такого підходу. Як на мене, повноваження рядового члена комітету і голови мало чим відрізняються. І цим принципом треба керуватися. Будьте простішими, і до вас потягнуться люди.

– Хто визначав кількість і  назви підкомітетів комітету, за які ви сьогодні проголосували, бо минулого скликання було три підкомітети?

– Це пропозиції секретаріату комітету.

– Чи пам’ятаєте ви, що депутатські фракції та групи повинні обрати своїх членів до наглядової ради НСТУ, без якої суспільне мовлення не зможе запрацювати?

– Ми пам’ятаємо, і сьогодні на засіданні нагадали своїм членам, щоб вони нагадали про це своїм фракціям і швидше визначилися з кандидатами.

Світлана Остапа, “Вибори та ЗМІ”