Андрій Магера: Нацрада має дієві повноваження в боротьбі зі ЗМІ, які порушують законодавство

Заступник голови Центральної виборчої комісії — про роботу комісії під час виборів, повноваження ЦВК і Нацради в контролі за ЗМІ та про те, хто має відповідати за джинсу

Представники Нацради неодноразово заявляли, що в них немає механізмів застосування санкцій проти недобросовісних медіа, які порушують закон під час виборчої кампанії. Як повідомляли «Виборам та ЗМІ» голова Нацради Юрій Артеменко та перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк, завдання Нацради — фіксувати порушення медіа і повідомляти про це ЦВК. Втім, заступник голови ЦВК Андрій Магера зауважує, що за законом ЦВК не має розглядати скарги на порушення виборчого законодавства з боку ЗМІ, а санкції до порушників у сфері медіа можуть застосувати лише дві інстанції — Нацрада та суд.

Про те, скільки фактів порушень виборчого законодавства медіа і журналістами ЦВК повідомила правоохоронні органи, про співпрацю ЦВК і громадських організацій під час виборів та куди поділися закуплені на минулих виборах відеокамери, розповів Андрій Магера в чат-конференції 18 листопада.

– Всім доброго дня!

 – Вітаю! Шановний Андрію, чи потрібно посилювати відповідальність кандидатів у депутати за розміщення джинси? Яким чином?

– Відповідальність за джинсу повинні нести в першу чергу відповідні ЗМІ.

 – Як ви вважаєте, чи потрібно виписати правову норму про замовні матеріали (джинсу)? Якщо так, то в якому законі?

– Що стосується замовних матеріалів… Гадаю, з цим повинен боротися не так виборчий закон, як профільне законодавство про ЗМІ. Не в останню чергу має спрацьовувати самоцензура у ЗМІ (в позитивному сенсі слова), журналісти самі повинні цінувати власне ім’я й репутацію видання. До слова, на моїй життєвій дорозі майже не траплялося непорядних журналістів. Дуже багатьох працівників ЗМІ поважаю і ціную. Робота не з легких.

 – Добрий день! Чи розуміють члени ЦВК, що таке джинса і як із нею боротися? А то пройшла Революція гідності, а наші кандидати заграли по-старому: знову підкуп виборців, знову замовні матеріали…

– З джинсою потрібно боротися. Згоден. Але потрібно знайти найефективніші інструменти. Сумніваюся, що це може бути ЦВК. Хоча б тому, що Комісія не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на дії ЗМІ. Це виключна компетенція суду.

– Андрію, а про скільки порушень виборчого законодавства повідомила вас Нацрада? Чи була якась реакція з боку ЦВК на ці факти?

– Що стосується порушень виборчого законодавства з боку ЗМІ. До ЦВК під час виборчого процесу було подано 442 скарги. З них три стосувалися ЗМІ. Звісно, скарги були залишені без розгляду, оскільки, за законом, ЦВК не уповноважена їх розглядати. Щодо надходження позовів із подібних питань до судів інформації поки не маю. Але, гадаю, подібну статистику можна буде отримати із Державної судової адміністрації після закінчення виборчого процесу.

– Чи налагоджена у ЦВК співпраця з громадськими організаціями? Якими? Чи допомагають вони вам у роботі, чи тільки контролюють?

– Не можу сказати, що існує якась постійна співпраця. Та приходжу до думки, що подібна співпраця може бути плідною, якщо апріорі і ЦВК, і громадські організації розглядатимуть себе як партнерів, а не як «начальників» чи «контролерів». Принаймні, потенціал для такої співпраці є. Зокрема, на міжнародних заходах по лінії ОБСЄ і ЦВК, і сектор громадянського суспільства займають злагоджену позицію. Особливо в цей непростий час.

– Чи були випадки за час вашої роботи в ЦВК, коли кандидатів знімали з виборів за розміщення чорного піару в ЗМІ?

– Як відомо, така підстава для скасування реєстрації кандидатів як порушення законодавства про вибори (в тому числі щодо ведення агітації) востаннє застосовувалась у 2010 році на чергових місцевих виборах. Якщо цікаво знати мою думку з цього приводу, то я підтримую останні зміни законодавця в цьому питанні: ЦВК чи ТВК повинні мати виключний перелік підстав для скасування реєстрації кандидатів і лише з підстав так званого матеріального характеру (недосягнення певного віку, наявність судимості тощо). Натомість за порушення порядку ведення агітації кандидатами, у тому числі в ЗМІ, має бути інша, не менш ефективна відповідальність. Наприклад, запровадження штрафів із виборчого фонду кандидатів. А не лише попередження з публікацією про таке попередження у пресі.

– Українці хотіли нового складу парламенту, але чи можливо було це зробити ефективно зі старим складом ЦВК?

– Я б не хотів недооцінювати роль Комісії, але, разом з тим, не варто переоцінювати роль і значення ЦВК у виборчому процесі. Як показали минулі вибори, більш важливу роль відігравала не ЦВК, а суди через ухвалення судових рішень, часто досить суперечливих.

– Які зміни закону про вибори народних депутатів стосовно медіа й журналістів, на вашу думку, необхідні? Чи подавали позови до ЦВК журналісти на цих виборах?

– Як на мене, в законодавстві про вибори постійно вдосконалюються положення щодо ЗМІ. Слава Богу, що дійшли розуміння відносно відмінностей у питаннях передвиборчої агітації та інформаційного забезпечення виборчого процесу як такого. Тепер «мухи» і «котлети» відокремлено. Наскільки я знаю, позовів журналістів до ЦВК в судах не було.

– Як ви ставитеся до електронного голосування? Скільки можна з цими папірцями возитися?

– До електронного голосування ставлюся позитивно. Як на мене, за цим майбутнє на виборах. Але! До всього треба прийти у свій час. Принаймні, на сьогодні є дві проблеми, які потрібно вирішити на цьому шляху. Перша — гарантування таємниці голосування окремо взятого виборця і неприпустимість протиправного втручання в інформаційні системи. Друга — має бути довіра самих виборців до електронного голосування. У ЦВК, згідно з розподілом обов’язків, відповідальним за питання передвиборчої агітації, зокрема у ЗМІ, є мій колега Ігор Жиденко.

– Вітаю! Випадково побачила по телевізору політичну агітацію на Першому національному. Це ж капець-капець! Навіщо це треба за наші гроші? Чи не вважаєте ви, що цю норму треба скасувати?

– Питання скасування політичної реклами на телебаченні і радіо є дискусійним. На сьогодні в нас це є. Водночас, є країни, де подібна реклама в аудіовізуальних ЗМІ є забороненою. Як на мене, тут має скластись у суспільстві консенсус щодо подібної заборони.

– А мене цікавить, де ділися відеокамери, яких закупили цілу купу на минулих виборах? Куди гроші викинули?

– Якщо пригадуєте, то я із самого початку скептично поставився до цієї ідеї. Зрештою, ЦВК ніхто не запитував і парламент свого часу погрався у «дорогу іграшку». Загалом це бюджету обійшлось у майже 1 млрд грн. На сьогодні обладнання для відеоспостереження опинилося на зберіганні в обласних державних адміністраціях, куди ЦВК за договором їх передала і виконала вимоги відповідного закону. Яка їхня подальша доля? Чесно кажучи, уважно далі за цим не стежив. Здається, були звернення від навчальних закладів. Можливо, за рішенням уряду їх частково було передано освітнім закладам. В будь-якому разі, ця техніка через рік-два в силу своєї застарілості перетвориться на металолом.

– І ще. Скільки людей покарали за фальсифікацію виборів? Поки не посадите чоловік сто, вони це не припинять робити! І будемо ми бачити в парламенті всяких добкіних-наркош і ненаситних звягільських

– Повністю згоден із вами, що до відповідальності треба притягати, щоб була наука іншим. Але тут уже питання не до ЦВК, оскільки ми не проводимо відповідних розслідувань. Судді ж ті самі? 🙂

– Нацрада нарікає на те, що законодавство не дає їй ніяких повноважень у контролі та покаранні телерадіокомпаній, які вчиняють порушення виборчого законодавства. Які, на вашу думку, зміни необхідно внести до законодавства, щоб мовники несли відповідальність за виборчі порушення? І як бути з порушеннями в друкованих ЗМІ та інтернеті?

– Як на мене, Нацрада має дієві повноваження. В тому числі й щодо звернення до суду щодо вжиття санкцій до тих ЗМІ, які порушують законодавство. Зокрема, законодавство про вибори.

– За вашими оцiнками, коли саме буде перше засiдання ВРУ?

– За Конституцією, перша сесія Верховної Ради України має розпочатися не пізніше 30 днів із дня офіційного оголошення результатів виборів. Офіційне оголошення мало місце у вигляді публікації у газетах «Голос України» і «Урядовий кур’єр» за 12 листопада. Отже, щонайпізніше 12 грудня відкриється перша сесія парламенту нового скликання.

– Нацрада фіксує порушення ЗМІ під час передвиборчої кампанії і передає їх ЦВК. Розкажіть, що з цими висновками робить ЦВК?

– Нацрада чудово знає, що ЦВК, за законом, не розглядає скарг на порушення виборчого законодавства з боку ЗМІ. Сподіваюся, вони цього не робитимуть надалі.

– Під час цієї передвиборчої кампанії канал «Інтер» та низка радіостанцій неодноразово порушували законодавство. Коли будуть розглянуті ці висновки і почнеться процес притягнення їх до відповідальності?

– Санкції до аудіовізуальних ЗМІ можуть застосувати лише дві інстанції — Нацрада і суд.

– Щодо джинси не згодна, що стосується тільки медійних законів. Виборча джинса спотворює вибір людей. Тому про неї варто згадати й у законах про вибори. А ви як думаєте?

– Як на мене, подібні справи повинен розглядати суд, а не виборчі комісії. в силу багатьох причин. В тому числі і через фактор того, що ЗМІ це важливий інститут громадянського суспільства і повинні бути судові гарантії статусу ЗМІ. Тому в цій частині я би виборчого закону не змінював. Але це моя персональна точка зору і я її нікому не хочу нав’язувати.

– Хочу подякувати працівникам ЗМІ за те, що в більшості випадків вони дотримувалися об’єктивної і безсторонньої позиції під час виборчого процесу. Повірте, українські журналісти нічим не гірші від російських заробітчан, на яких часто «моляться» менеджери телеканалів. Бажаю всім витримки, здоров’я і головне — миру в єдиній Україні, яка стала для всіх нас рідною домівкою. До нових зустрічей :). Слава Україні!

Біографічна довідка:

Андрій Магера народився 22 січня 1974 року в м. Сокаль Львівської області.

1998 року закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Трудову діяльність розпочав учителем англійської мови та фізичного виховання Реклинецької середньої школи Сокальського району Львівської області. Згодом працював на цегельному заводі Сокальського заводоуправління цегельних заводів.

Протягом 1997–1998 років був інтерном-учасником навчальної програми «Помічник голови комітету Верховної Ради України». З 1998 року — помічник-консультант народних депутатів України.

Призначений членом Центральної виборчої комісії 19 лютого 2004 року та 8 грудня 2004 року. Наразі — заступник голови Центральної виборчої комісії.

Заслужений юрист України.

Чат проведений громадською організацією «Телекритика» в рамках спільного проекту Європейтського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

«Вибори та ЗМІ»

фото Максима Лісового