Маніпулятивна самопоміч Анни Гопко і «злив» Яценюка у «Чорному дзеркалі»

Кисельов та його команда в «Чорному дзеркалі» продемонстрували професіоналізм вищого ґатунку заради ницої мети. За допомогою відповідного підбору учасників та точкових провокаційних запитань і сюжетів вони доводили, що шанс другого Майдану змарновано його ж політичними висуванцями. А в «Праві на владу» («1+1») молоді політики не без допомоги окремих експертів продемонстрували схильність грати за старими правилами.

Минулого разу ми висловили сподівання, що ток-шоу «Право на владу» («1+1») ще може скористатися шансом і гідно захищати інтереси громадян, а не політиків. Вимушені розчарувати читачів та глядачів: в останньому передвиборчому випуску колектив «Права на владу» 23 жовтня зробив вибір на користь порушення балансу однакового ставлення до учасників та користь недотримання стандартів заради просування політичних сил, які не приховують дружнього ставлення до власника телеканалу.

Одразу постає кілька запитань до редакторів «Права на владу» щодо складу учасників та експертів. По-перше, чому на ефір не запросили Андрія Шевченка з «Батьківщини», який спочатку анонсував свою участь, а згодом спростував із посиланням на редакцію програми і запрошення замість нього Юрія Бойка з «Опозиційного блоку»? Невже після 22.00 вечора так важко було доукомплектувати склад учасників після відмови Бойка?

По-друге, серед експертів, які мали аналізувати слова учасників, двоє як мінімум мали конфлікт інтересів. Це представник Комітету виборців України Олексій Кошель, чий давній друг та колега Олександр Черненко, екс-голова КВУ, йде 21-м номером Блоку Петра Порошенка.

Проте, як показав перебіг шоу, найбільш проблемним моментом була участь Дар’ї Каленюк, виконавчого директора Центру протидії корупції. Справа в тому, що перший номер «Самопомочі» Анна Гопко є членом правління Центру, а №17 «Самопомочі» Остап Єднак також представляє цей центр.

Отже, двоє з чотирьох експертів не могли вести відвертої розмови з двома учасниками шоу. І редактори про це мали напевно знати і відповідним чином відреагувати, якщо «Право на владу» претендує на об’єктивне інформування глядачів. Достатньо було запросити інших експертів, або взяти ще хоча б одного власного журналіста. Адже в попередніх випусках такий баланс (два журналісти і два експерти) дозволяв у певних моментах загострювати ситуацію, журналісти «Плюсів» показали, що здатні заганяти політиків у глухий кут.

Через цей конфлікт інтересів запитання експертів до учасників перетворилося на гру в піддавки. Зокрема, Дар’я Каленюк ставила члену правління свого Центру Анні Гопко легкі запитання, які апелювали до її роботи та попереднього досвіду. Обидві учасниці цієї гри все добре розуміли, однак робили вигляд, що не знають одна одної. Така от маніпулятивна самопоміч. Прикладом такого запитання є звернення Каленюк до Гопко з «відкритим запитанням» про проблему ліків для тяжкохворових, відповідаючи на яке представниця «Самопомочі» мала змогу рекламувати себе.

«Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції: …В мене питання до Ганни. Ви добре знаєте систему охорони здоров’я. Ви були в громадській раді Охматдиту. Ви були в коаліції Громадських організацій. Чому зараз в Україні відбувається катастрофа із закупівлею ліків? Вперше за останні десять років Україна, Міністерство охорони здоров’я, уряд не може закупити ліків для онкохворих, для діток, хворих на гемофілію. Для СНІД хворих, для туберкульоз хворих. Вперше відбувається тотальна катастрофа. Що це? Що? Хто винен, до вас питання. Що потрібно зробити, щоб врятувати ситуацію. І що буде робити ваша політична сила в парламенті для того, щоб це більше не повторилося?»

Звісно, іншим учасникам (Князевичу та Геращенку) годі було сподіватися на поблажливість Каленюк. Запитання до них були агресивними й вимогливими. І це було б нормально, якби такі ж запитання Каленюк ставила Гопко. Що ж стосується власне запитань Каленюк, то свідомо чи ні вона постійна змішувала інформацію та свою власну оцінку фактів, створюючи негативні асоціації щодо Блоку Петра Порошенка і «Народного фронту» і позитивні асоціації для «Самопомочі».

«Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції: В мене окреме питання для чоловіків, окреме питання для жінки. Чоловіки представляють сьогодні діючу владу. Блок Порошенко, Народний фронт. Я прошу вас поговорити про персоналії. Зараз є чорна діра перед виборами. Це чорна діра називається — мажоритарні округа. Про них майже ніхто не говорить. Але через мажоритарні округа йде зло. Йдуть люди, персоналії, особистості про яких відомо, що вони або були в колишній Партії регіонів, або голосували за диктаторські закони, або відверто крали гроші. Були залучені в корупційних оборудках. Сьогодні, ми спільно з рухом “Чесно” оголосили топ-10, список тих людей, які йдуть по мажоритарних округах. я можу назвати кілька прізвищ. Сергій Клюєв в міжнародних санкціях Європейського Союзу. Пан Ківалов, Віталій Хомутинник, Юхим Звягільский, Олесь Довгий, Антон Яценко — батько тендерної мафії. Ці всі люди втекли з Києва по селам, по районам. Запудрюють мізки виборцям, вже зараз роздають їм гречку, і за них, скоріш за все, будуть голосувати. І одна з причин, чому вони мають величезний шанс пролізти до парламенту, це те, що їхні округа — так кажуть, як би кажуть — «злили». Що означає “злили”? Це означає, що діюча політична еліта, блок Порошенка, Народний фронт спільно з “Батьківщиною”, не виставили спільних сильних кандидатів під своїми брендами. І от приклад Олеся Довгого, який зараз балотується на Кіровоградщині, показує яскраво цю проблему. В мене питання до вас. Чому на таких округах, де відверто не доброчесні кандидати балотуються, не було спільних висунутих кандидатів від ваших політичних сил. Доброчесних…»

«Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції: «Ну, я знов повернусь до конкретики. Питання про ліки я задала пані Гопко, але тепер задам панові Антону. Він сказав, що коней на переправі не змінюють. Пан Яценюк доручив звільнити керівництво, і звільнив керівництво МОЗ, звільнив міністра Мусія, звільнив Салютіна, і пообіцяв, що за 3 тижні будуть закуплені ліки. Три тижні проходить, 5% — це тільки підписані, це ще не підписані договори. Це 5% тільки є розуміння, що є акцепти, я розумію, що будуть ліки закуповувати. Чому прем’єр Яценюк не взяв під контроль цю катастрофу? Чому прем’єр Яценюк нічого не зробив, щоб люди отримали ліки?»

Коли ж Анні Гопко доводилося відповідати на справжні питання, а не заготовки, вона часто ігнорувала суть запитань ведучого та журналіста «Плюсів», продовжуючи оголошувати передвиборчі меседжі «Самопомочі». Цим, до речі, вона відрізнялася від колеги по списку Єгора Соболєва чи журналістки Тетяни Чорновол з «Народного фронту», які не цуралися прямо заявляти свою власну думку і не боялися коментувати непопулярні речі про себе і свої політичні сили. На жаль, ані ведучий, ані Сергій Швець жодного разу не дотискали Гопко, коли вона не відповідала по суті. Тоді як до представника пропрезидентської партії ставлення було більш жорстким.

«Сергій Попов, ведучий: Ловлю на слові, Антоне. Дякую. Питання знову з сайту. До всіх. Оля Ромайчук, Житомир. Чому кожна партія веде таку передвиборну агітацію, якщо можна було обійтися без неї, а надати солдатам все, чого вони потребують? Очевидно, йдеться про те, коли ви будете змагатися програмами, а не бігбордами. Аня Гопко починає.

Ганна Гопко, співзасновник громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”: Я хочу сказати, ми почали змагатися програмами, коли в Українському домі 22 вересня на 500 осіб провели обговорення нашої програми. Також кожен день усі наші кандидати в списку, в якому є Єгор Соболєв, Семен Семенченко, Андрій Живжій, Альона Сотник і так далі, зустрічаються з людьми, де обговорюють конкретні шляхи вирішення наболілих проблем. Це в різних містах України. І кожен, хто приходить на зустрічі, які відбуваються на фабриках, на підприємствах, відбуваються на місцевих ринках, де ми обговорюємо з людьми, що ми будемо робити. І найбільше, що мене тішить, що нарешті в Україні з’явились гідні люди, не патерналісти, які чекають, що держава за них все зробить. Зокрема, якщо ми були на ринку в Чернігові, в Лубнах, в Полтаві і ті організатори податкового майдану, які кажуть, тільки ви приходите в парламент, реєструйте законопроекти із зниження податків, щоб вивести зарплати з тіні, з дерегуляції, щоб зменшити кількість перевірок податкової і інших інспекцій. Ми відразу, якщо не буде потрібної підтримки серед інших політичних сил, а багато буде представників олігархів, ми готові приїжджати під парламент і вам допомагати приймати ці закони.

Сергій Швець, кореспондент “ТСН”: Власне, запитання до Ганни в іншому полягає, ну, так, справедливості заради. У вас єдиних є пункт наступний, який мене зацікавив. Запровадження віддалених форм зайнятості, доступності та універсального дизайну для подолання ізоляції людей з обмеженими можливостями. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше. Тому що більше ніхто про інвалідів не згадує, навіть у програмах.

Ганна Гопко, співзасновник громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”: Ви знаєте, “Самопоміч”, яка вже існує 10 років, як громадська ініціатива, яку заснував мер Львова Андрій Садовий. Я відразу хочу сказати, що зараз на телеканалі “Інтер” іде щодня тотальна дискредитація Львова і всіх досягнень, і я хочу сказати, що всі ці газети, які роздаються з брудом про “Самопоміч”, це визнання “Самопомочі” і страх олігархів перед тими людьми, які можуть здійснювати конкретні зміни. А ще б я хотіла відповісти на це запитання. “Самопоміч” уже дуже багато допомагає пенсіонерам, в різних містах, організовуючи для них ефективне дозвілля, також допомагає соціально невлаштованим малозабезпеченим родинам. Для нас це надзвичайно важливо. І що ще ми зрозуміли, що ми 100% будемо робити зараз і ці питання піднімають люди в Миколаєві, в Дніпропетровську, в Дніпродзержинську — це реабілітаційний центр для тих, хто воював в українській зараз війні в АТО. Чому це зараз важливо? Тому що даючи премії солдатам, а потім залишаючи їх один на один в домі, в будинку — це означає, що вони будуть перебувати в золотій клітці. І для нас надзвичайно важливими якраз і буде їхня підтримка, ре соціалізація для того, щоб вони відчували себе до кінця свого життя частиною суспільства».

На відміну від Дар’ї Каленюк, попри певну заангажованість, голова КВУ Олексій Кошель не підігравав представнику Блоку Петра Порошенка. В усіх його запитаннях інформація та оцінка були чітко розмежовані, власне, Кошель спирався на факти і ставив запитання всім учасникам, не розбиваючи їх на «зручні» та «незручні».

У підсумку голосування глядачів на користь Гопко і проти Князевича лише підкреслило нерівні можливості учасників під час шоу і показало, як легко зманіпулювати громадською думкою, не розкриваючи всієї інформації та всіх зв’язків між учасниками дискусії та присутніми в студії експертами.

Аналізувати всі сюжетні повороти «Чорного дзеркала», «Інтер», без певної ретроспективи важко. Скажімо, лише після фрази власника каналу і №12 «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна на післявиборчій прес-конференції стало зрозуміло, навіщо в ефір 28 жовтня запрошували представника «Правого сектора» Борислава Березу. Порівняймо оцінку виборів Берези та меседж, озвучений Львочкіним. Ми не стверджуємо, що в обох новообраних депутатів один спічрайтер. Проте Березу чи Терьохіна, гадаємо, не запросили би в ефір, якби їхні слова очікувано не стали незалежним підтвердженням меседжів «ОБ».

«Укрінформ», 26.10.2014

«Екс-глава адміністрації Януковича Сергій Льовочкін вважає, що позачергові парламентські вибори 2014 року відбувалися в умовах “безпрецедентного тиску, чисельних порушень і залякування».

«Чорне дзеркало», «Інтер», 24.10.2014

«Євгеній Кисельов: Слушайте, Борислав, вы должны быть довольны, потому что самые негативные публикации, всё, что бы с вами не происходило, всё равно это хороший пиар.

Борислав Береза: Да, сегодня вечером появилась информация о том, что иудей рвется в Верховную Раду. Это расклеивал представитель Феденко от “Автомайдана”. Оригинальная ситуация. Их задержали, сдали в милицию. Выяснилось — тоже работают на пропрезидентский блок. У меня вопрос, президент… у нас как бы все еднаются, помните: еднаться? Они все объединились настолько плотно, что сегодняшний день уже не различают, где нормальные люди и где ненормальные или как? Или что они все меня так боятся?

Олексій Ліхман: Давайте дадим слово Наталье Власовой. Это тоже кандидат-мажоритарщик из Днепропетровска.

Євгеній Кисельов: Я прошу прощения, у нас где-то здесь есть представитель “Батькивщины”. Вот Сергей Терёхин, ответить можете?

Сергій Терьохін: О чем?

Євгеній Кисельов: На обвинения в адрес вашей политической силы.

Сергій Терьохін: Я поздравляю господина Берёзу, что всё-таки он такой популярный. Наверное, знаете, если б вы в себе силы чувствовали, вы бы эти газеты сюда не принесли. У меня на округе та же самая ситуация…

Євгеній Кисельов: А вы тоже по одномандатному?

Сергій Терьохін: Да.

Євгеній Кисельов: Извините, я думал, что вы по списку.

Сергій Терьохін: Пропрезидентская партия там тоже изображает из себя…

Борислав Береза: А что ж вы ей уподобились?

Сергій Терьохін: Ну, понимаете, вот наша карма такая, вот в чем дело.

Борислав Береза: Наследие старого прошлого?

Сергій Терьохін: Ну, наверное, да. Знаете, вам немножко повезло, у вас один Берёза в округе. У меня в прошлый, в 12-м году, было пять Терёхиных, а в этом году всего два. То есть и понятно, кто его тиражировал.

Борислав Береза: И оба Сергеи?

Сергій Терьохін: Нет, вот Андрей он оказался. То есть первый идет, а я второй, понимаете, в чем дело? И в прошлом году только на таких двойниках я около 10% потерял голосов. Вернее, не я, а избиратели не тех выбрали.

Борислав Береза: Вы скажите, вы оцениваете нормально, что ваша политсила использует клевету и ложь как антипиар?

Сергій Терьохін: А я не уверен, что это газета нашей политсилы.

Борислав Береза: Я даю слово, что я взял её на вашей палатке.

Сергій Терьохін: Слушайте, я абсолютно четко отвечаю за те публикации, которые распространяются и мной, и моей политической силой на 211-м Голосеевском округе. А то, что у вас делается на Троещине, ну убей Бог, не знаю».

Звісно, підготовка таких сюжетів і скеровування дискусії в потрібному напрямку вимагає як ґрунтовної підготовки, так і вміння ведучого. Іноді, як з Березою й Терьохіним, Кисельову це вдавалося. Іноді, як із Петром Шкутяком чи спробою Ліхмана змусити Березу вигороджувати Коломойського — ні.

І от тоді, коли задумка не вдається, глядачі мають можливість почути правду: про те, що «Інтер» — це інструмент олігархів, що фейкове відео про Коломойського поширює ненадійний російський телеканал «Лайфньюз». Іноді Кисельов сам робив знакові помилки, коли першим згадав про Буковель, який стосувався не запрошеного гостя, а його опонента — депутата, близького до Коломойського, якого потрібно було принизити. Хоча в таких випадках Олег Ляшко охоче йшов на допомогу ведучим і відволікав увагу глядачів від помилок та проколів, заповнюючи ефір своїми скандальними оцінками та навішуванням ярликів.

«Євгеній Кисельов: Пётр Шкутяк — доброволец из батальона “Айдар”, принимал участие и в Майдане, и в боевых действиях в зоне АТО. И вот баллотируется в Ивано-Франковской области в Буковеле.

Петро Шкутяк: В місті Івано-Франківськ. Дякую за запрошення. Добрий вечір всім.

Євгеній Кисельов: Так вот, как вам приходится? Какая у вас обстановка? С чем приходится сталкиваться?

Петро Шкутяк: Сьогодні ситуація досить напружена, тому що мій основний конкурент, він колишній директор фірми “Скорзонера”, це Буковель, з необмеженими ресурсами. Зокрема, я знаю, що сьогодні на каналі “1+1” вийшов такий пасквіль на мене в основних новинах. Я хочу сказати, це є проблема…

Євгеній Кисельов: А, простите, как фамилия вашего основного?..

Петро Шкутяк: Шевченко.

Євгеній КИСЕЛЬОВ: Шевченко?

Петро Шкутяк: Олександр Леонідович.

Євгеній Кисельов: Александр Шевченко, так сказать, олигарх местного разлива, насколько я понимаю, да?

Петро Шкутяк: Ну, я би так не сказав, я би сказав, це проблема нашого суспільства, це є слуга олігарха. Тому що його олігарх для нього — це є його хазяїн. Він готовий переступити будь-які…

Євгеній Кисельов: О ком речь идет, простите?

Петро Шкутяк: Я говорю про Коломойського.

Євгеній Кисельов: Ага, понятно.

Петро Шкутяк: Який, власне, і є хазяїном, я би так сказав, Олександра Леонідовича Шевченка. І він готовий на все переступити, аби вислужитись перед своїм хазяїном.

Євгеній Кисельов: Приведите, пожалуйста, конкретный пример.

Петро Шкутяк: Я знаю, по сьогоднішніх новинах, то вони мене назвали слугою Кремля, Путіна і так дальше, і тому подібне. Можливо, один з елементів — це через те, що я попав на ефір на канал “Інтер”. Але я сюди попав тільки по тій причині, що йде війна між Коломойським і іншим кланом, інакше я би не мав можливості попасти на цей канал, тому що в мене ні ресурсів таких немає, ні інших, можливо. Але дякую за можливість бути тут.

Олег Ляшко: Петру Шкутяку незручно про себе говорити, як будь-якій людині. Я за нього скажу кілька слів. Цьому хлопцю 34 роки, у нього п’ятеро дітей. Коли прийшла війна, коли російські окупанти йшли на нашу землю, цей хлопець, в якого п’ятеро малолітніх дітей, він залишив свою сім’ю, свою домівку і пішов воювати на Донбас, захищати країну. Проти нього йде мордатий, пузатий “шестьорка”, собачка олігарха Коломойського Шевченко, який 200 кілограм ваги, здоровий, спортсмен, він на фронт не пішов.

…Ігор Коломойський (відеозапис): И надо этот процесс, чтобы инициировали, чтоб даже если бы была встреча, чтоб тогда ваши требования, чтобы от вас участвовали в выборах по мажоритарным округам на той территории, которую я контролирую. Это всё равно минимум 20 мест.

Олексій Ліхман: Ну, вот такие вот слова днепропетровского губернатора. Он думает, что он общается с Губаревым. Я не знаю, Коломойский уже лично сказал, что это фейк. Кто-то верит, что это фейк или нет, из присутствующих в зале, из гостей? Можете отреагировать. Можно по-разному реагировать, кто-то может верить, что это фейк или не фейк, но слишком похоже.

Олег Ляшко: Слухайте, якщо подивиться останню прес-конференцію, пудель постригся. А я можу підтвердити, що це саме він. Бо я два місяці тому чи півтора місяці тому з ним зустрічався в офісі. Господь бачить, що я кажу правду. Він мені пропонував, щоб я взяв двадцятеро людей у список Радикальної партії. Він мені пропонував за це 50 мільйонів доларів. Хай би, сволочь, ці 50 мільйонів віддав на захист оцих бійців, а не мені в кишеню. От, кому треба давати!

Борислав Береза: Я не хочу защищать… Я, между прочим, уже устал. Потому что появляешься на канале “Интер” — я проект Лёвочкина, защищаю я Коломойского — я проект Коломойского. Меня спасает только одно, я не бываю на канале “Украина”, значит, я — не проект Ахметова. Это уже хорошо. Но давайте так, если есть подделка под Губарева, вполне возможна подделка и под Коломойского.

Валерій Калниш: С другой стороны, я не понимаю, неужели Коломойский не видит и не понимает, что это не он?

Борислав Береза: Я не об этом говорю. Вообще, непонятна сама ситуация. У меня вообще всё, что выходит на канале LifeNews, а оно вышло на канале LifeNews, я видел это видео раньше, у меня к нему жесткое недоверие. Потому что на канале LifeNews я когда-то видел программу о том, как Берёза с отрядом карателей вырезает русскоязычное население Донбасса. И я тоже знаю, как они это намонтировали, очень хорошо. Поэтому доверие у меня такое.

Євгеній Кисельов: Хорошо. Всё-таки слишком много говорим про Коломойского, тем более, что неизбежно опять к этой теме вернемся».

Далі, вкотре у «Чорному дзеркалі» відбувається приниження прем’єр-міністра та «Народного фронту» без надання можливості для репліки та захисту. До речі, Євгеній Кисельов жодним словом не пояснив, чому представник партії Яценюка не присутній у студії, щоб відповісти на різноманітні закиди. Серед усіх звинувачувальних сюжетів на адресу прем’єра і його політсили найбільшу увагу привернули два: визнання Ігорем Скосарем факту купівлі місця в списку «Батьківщини» у 2012 році та репліка журналіста Олега Гавриша.

Для викривального виступу Скосаря Кисельов зробив підводку у вигляді спілкування з політичним екс-редактором «Комерсанту-України» Валерієм Калнишем. Журналіст достатньо обґрунтовано пояснив, що в новому парламенті можливі різні конфігурації більшості, в тому числі з колишніми регіоналами на кшталт Тігіпка. Після нетривалої суперечки на цю тему між Калнишем, Березою, ударівцем Сергієм Капліним та Андрієм Мохником зі «Свободи» Олексій Ліхман запропонував «повернутися до теми кулуарних домовленостей» і надав слово народному депутату Ігорю Скосарю.

Переказана історія Скосаря на «Інтері» має чіткий характер дискредитаційної кампанії, спрямованої проти Яценюка та його «сірого кардинала» Миколи Мартиненка. Оскільки саме дискредитація передбачає поширення негативної інформації без надання права звинуваченій стороні виправдатися чи навести контраргументи. Тоді як команди «Народного контролю» й ток-шоу «Прямим текстом» на телеканалі Zik зверталися до іншої сторони і навіть спробували розібратися, чи є корені такого явища в минулому і чи це й досі триває. До слова, такі поінформовані Кисельов та Ліхман «чомусь» не згадали про дуже тісні зв’язки самого Скосаря та Мартиненка в минулому і взагалі не зробили нічого, щоби збалансувати викид компромату.

Ба більше, вони надали слово іншому екс-журналісту «Коммерсанта-України», який займався в газеті енергетикою, де часто використовував посилання на джерела в «Газпромі», оточенні Юрія Бойка і в російському уряді. Цього разу для репліки він використав такий самий інформаційний злив, який транслювався на російському телебаченні:

«Олег Гавриш: А можно, я кое-что добавлю? Статья в Kyiv Post, которая вышла буквально три недели назад, собрание инвесторов, с которыми встречались президент и премьер-министр, и на этом собрании управляющий партнер инвестиционной компании Dragon Capital Томаш Фиала как раз говорит, что места в списке продаются по 4-5 миллионов долларов, и как раз говорит о том, что по списку одной из партий идет человек, который рейдерит бизнес эстонского инвестора. Это ответ на ваш вопрос.

Євгеній Кисельов: Простите, а вы догадываетесь, о ком идет речь?

Борислав Береза: А там называлось даже, даже номер назывался.

Олег Гавриш: Там идет речь о Блоке Петра Порошенко и о господине Гарановском, если не ошибаюсь. В этом его обвинил господин Фиала. Это не только глава инвестиционной компании Dragon Capital, но еще и президент Европейской бизнес-ассоциации, то есть он представляет всех европейских инвесторов в Украине».

«Первый канал», «Новости», 12.10.2014

«Второго октября на закрытой встрече Порошенко и Яценюка с крупными инвесторами, президент Европейской бизнес-ассоциации Томаш Фиала спросил, почему места в партийных списках снова продаются за 3-4 млн долларов».

Подібну спробу дискредитації ведучі «Чорного дзеркала» вчинили проти «Самопомічі», коли режисер Марк Гресь завів у студію «бійця» батальйону «Донбас» — Добермана з компроматом проти комбата Семена Семенченка. Проте представник «Правого сектору» Береза раптом «згадав», що звинувачувати людину за її відсутності «некрасиво», і Кисельову довелося з цим погодитися. Показово, що коли подібну компрометуючу інформацію в прямому ефірі почали виливати на Яценюка, Береза не прокоментував цього жодним чином. У будь-якому разі, компрометуюче відео та коментарі потрапили в ефір.

Єдиний момент, у якому Кисельов і Ліхман виглядали більше журналістами, ніж маніпуляторами, стався у їхній розмові з представником «Свободи» Андрієм Мохником. Обидва ведучих цілком справедливо дотискали свободівця-міністра, вимагаючи від нього визначеності — він в уряді чи в опозиції до уряду. Репліки-відповіді Мохника показали, наскільки кон’юнктурними можуть бути політики, які буцімто служать «національній ідеї». З іншого боку, прагнення Олега Гавриша пересмикувати факти і звинувачувати «Свободу» в гріхах Януковича у продовження до натиску Кисельова і Ліхмана виглядало як приниження опонента безпідставними твердженнями.

Отже, у підсумку ми можемо сказати, що напередодні виборів Кисельов і його команда все-таки досягнули вершини маніпулятивної майстерності. Всю «брудну роботу» замість них виконували вдало підібрані учасники. Ведучим лише залишалося натискати на «кнопки» — слабкі місця учасників, щоб отримати потрібний ефект. Когось виголошувати інвективи на адресу опонентів (часто це були вороги команди Бойка — Льовочкіна) змушували образа й ненависть (Петро Шкутяк, Ігор Скосар, Мар’яна Алексин), когось — марнославство (Сергій Каплін, Марк Гресь, Сергій Поярков), когось — честолюбство (Борислав Береза, Олег Ляшко, Сергій Терьохін). Іноді це був страх негативних асоціацій (Андрій Мохник). І треба віддати належне сценаристам та модераторам цієї вистави: їм частково й часом аргументовано вдавалося показати, що всі зусилля другого Майдану марнуються безвідповідальними політиками. Можливо, це мало якийсь вплив і на результати виборів.

Моніторинг дотримання професійних стандартів українськими телеканалами під час парламентських перегонів-2014 здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Медіа та вибори» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк»