Моніторинг: Масштаби очорнення кандидатів зрівнялися із масштабами вихваляння
Узагальнений огляд щоденних випусків новин, телевізійних тижневиків та ток-шоу за 20-25 жовтня 2014 року.
Кількість замовних матеріалів у щоденних новинах практично не зросла порівняно з попереднім тижнем. Однак суттєво побільшало «чорного піару» проти кандидатів. У ефірах з’явилася джинса від мажоритарників. Багато ідентичних замовних матеріалів повторюються на різних телеканалах.
У день виборів 5 канал та «1+1» відмовилися від підсумкових випусків на користь телемарафонів. Натомість тижневики ICTV, «України» та «Інтера» намагалися оперативно поінформувати про вибори без порушень виборчого законодавства.
Команда «Чорного дзеркала» («Інтер») намагалася доводили, що шанс другого Майдану змарновано його ж політичними висуванцями. А в «Праві на владу» («1+1») молоді політики не без допомоги окремих експертів продемонстрували схильність грати за старими правилами.
Щоденні випуски новин за 20-25 жовтня (детальний моніторинг)
Кількість «чорного піару» проти кандидатів у випусках новин практично зрівнялася із кількістю замовних матеріалів позитивного характеру. Мочать Коломойського, Садового, Ляшка, Шевченка, Яценка та інших. У ефірах з’явилася джинса від мажоритарників. Дуже часто в новинах «Інтера», ICTV, СТБ та «України» виходили ідентичні за змістом і дуже схожі за формою повідомлення про учасників передвиборчих перегонів.
В ефірі «1+1» були показані негативні сюжети без дотримання балансу проти кандидата-мажоритарника Володимира Пехова. Окрім цього, вийшов сюжет з чорним піаром проти мажоритарника Віталія Чудновського, близького до власника «Інтера» Сергія Льовочкіна. 23 жовтня канал розпочав випуск новин із чорного піару проти кандидата-самовисуванця Сергія Ківалова.
«1+1» надавав ексклюзивну трибуну для Олександра Турчинова. У випусках, також, з’являлися безпідставні коментарі Володимира Парасюка, самовисуванця з Львівщини, Андрія Шевченка, кандидата від «Батьківщини», кандидатів у народні депутати Анатолія Гриценка, Сергія Міщенка, Андрія Шипка та Семена Семенченка.
У двох сюжетах про поїздки Петра Порошенка використано незмістовні коментарі та заяви. Окрім цього, зафіксовано матеріал із ознаками замовності про те, як дружина Петра Порошенка дбає про хворих дітей. Аналогічний матеріал вийшов на ICTV.
Канал продовжив антикампанію проти Ляшка, неодноразово порівнюючи з Януковичем, звинувачуючи в тиску на ЗМІ, передвиборчій корупції.
24 жовтня, у останній день, коли в ефірі можна згадувати партії та кандидатів, що беруть участь у виборах, «ТСН» дав безпрецедентний за кількістю «чорнухи» сюжет проти Петра Шкутяка – конкурента Олександра Шевченка, який є наближеним до Ігоря Коломойського. Сюжет підписано «Ганною Петренко», однак журналістки з таким ім’ям в «ТСН» знайти не вдалося. У цьому ж сюжеті прозвучала неприхована агітація за Олександра Шевченка. Очевидно, це було реакцією на замовні матеріали на «Інтері» проти Олександра Шевченка, яка з’явилася в «Подбробицях» в останні дні перед голосуванням.
Того ж дня канал випустив особливий антиляшківський матеріал: «1+1» приберегли головну сенсацію під завісу, розповівши, що лідер Радикальної партії насправді режисував свої подвиги в боротьбі з сепаратистами. Використано навіть уривок із програми студії «Квартал 95», що висміює радикала. Інший негативний матеріал на «ТСН» був спрямований проти кандидата-мажоритарника Костянтина Бриля.
У суботу 25 жовтня неоднозначною була поява в ефірі «1+1» «України», Першого національного та ICTV звернення Петра Порошенка до виборців. «ТСН» дав в ефірі чотири уривки звернення президента. Формально Порошенко може з’являтися в ефірі, позаяк не є кандидатом, однак те, що одна з політичних сил, що беруть участь у виборах, носить його ім’я, додає ситуації певної неоднозначності.
20 жовтня у «Фактах» на ICTV вийшли два поспіль матеріали з ознаками замовності на користь Петра Порошенка. Матеріал про установчий з’їзд молодіжного Блоку Петра Порошенка дав також СТБ.
Після матеріалу на користь влади у ефірі з’явилися три поспіль матеріали на користь опозиційних партій: «Опозиційного блоку», «Сильної України» та «Заступу». Майже ідентичні сюжети з’явилися на СТБ та «Україні». Зафіксовано, також, замовні матеріали на користь «Батьківщини» (аналогічний сюжет дали «Україна», «Інтер» та СТБ) та Радикальної партії.
24 жовтня ICTV та «Україна» показали ідентичні матеріали з ознаками замовності на користь ВО «Свобода» та «Опозиційного блоку». «Факти», також, дали піар «Сильної України» та кандидата в депутати, наближеної до власника каналу Віктора Пінчука Ольги Бєлькової. Також були показані сюжети проти кандидата-мажоритарника від Блоку Петра Порошенка Руслана Солевара і «чорний піар» проти Антона Яценка, конкурента Віталія Чудновського.
ICTV разом із СТБ та «Україною» активно розкручували тему підслуханої розмови Ігоря Коломойського та Давида Жванії, автентичність якої доведено. При цьому, канали не дотримувались балансу та використовували оціночні судження. У наступні дні – 23 та 24 жовтня – канали Пінчука продовжили привертати увагу до цієї теми без дотримання балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів.
25 жовтня ICTV та «Україна» зробили сюжет про те, що Коломойський нібито перебиває сигнал 34-го каналу. «События» взяли коментар у кандидата від «Народного фронту» Вікторії Сюмар, однак підписують її як «медіаексперт», що є порушенням законодавства. Коментарів представників Концерну РРТ немає.
У «Подробностях» на «Інтері» продовжили антипіар Коломойського та його бізнесу. Окрім губернатора Дніпропетровської області, об’єктом безперервних нападок аж до самого дня тиші була партія «Самопоміч» та Андрій Садовий. У сюжетах проти цієї політичної сили звучали звинувачення, які не були збалансовані реакцією протилежної сторони. Також у сюжетах порушено стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Канал не оминув увагою начебто підслухану розмову між Ігорем Коломойським та Давидом Жванією, яку коментував представник «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич.
Окрім самого Коломойського, «Інтер» працював проти наближеного до нього кандидата-мажоритарника Олександра Шевченка. Негативні матеріали проти нього із порушенням стандартів вийшли 23 та 24 жовтня. Автори матеріалу Шевченкові відверто протиставляють Петра Шкутяка, якого у відповідь «мочитимуть» на «1+1».
20 жовтня із порушенням усіх стандартів, окрім оперативності, вийшов сюжет проти Антона Яценка – конкурента Віталія Чудновського, наближеного до Сергія Льовочкіна. Ще один матеріал проти Яценка з’явився 24 жовтня.
Загалом у «Подробностях» відчутно зріс градус критичності до дій влади. А вслід за критикою взагалі є критика з боку «Опозиційного блоку» — зокрема, щодо тендерних закупівель. Про популярність «Опозиційного блоку» «Інтер» дбає ще й використанням у сюжетах недоречних синхронів представників цієї політичної сили – Сергія Ларіна, Олександра Вілкула, Вадима Рабиновича.
«Інтер» продовжив традицію щоденних джинсових дайджестів, у яких з’являлися матеріали на користь «Сильної України», «Громадянської позиції», «Батьківщини», «Опозиційного блоку», Радикальної партії, Блоку Петра Порошенка, «Нової політики».
У ефірі «Подробностей» з’являлася відверта агітація та недоцільні синхрони колишнього регіонала, а нині самовисуванця Віктора Жеребнюка. Також канал відзначився прихильністю до інших мажоритарників – Ярослава Москаленка, Миколи Швеця та Володимира Козака.
В ефірі «України» продовжилося щоденне вихваляння Ріната Ахметова та його компанії ДТЕК. Гостями студії переважно ставали кандидати від «Опозиційного блоку» – Вадим Рабинович, який провадив протизаконну агітацію, Сергій Ларін, Ігор Бойко, Олександр Вілкул та інші.
У «Событиях» виходили замовні матеріали на користь Блоку Петра Порошенка, Радикальної партії, Опозиційного блоку, «Батьківщини», «Громадянської позиції».
24 жовтня, перед днем тиші, «Україна» влаштувала в ефірі «Событий» цілий ярмарок прихованої агітації в студії: туди приходили по черзі Юлія Тимошенко, кандидат від «Народного фронту» Павло Петренко, лідер Радикальної партії Олег Ляшко, Нестор Шуфрич від «Опозиційного блоку» та представник президентської партії Руслан Князевич. Не забули й про доброчинність Ріната Ахметова.
У день тиші «События» піарили доброчинну діяльність свого власника.
«Вікна» на СТБ протягом тижня давали в ефір замовні матеріали на користь Блоку Петра Порошенка, партії «Заступ», «Опозиційного блоку» та «Батьківщини». Відверто агітаційним був матеріал про кандидата в нардепи Володимира Борисенка. Ідентичний матеріал дала «Україна».
В ефірі СТБ з’являвся коментар Семена Семенченка без зазначення його кандидатського статусу.
Чистими залишаються новини 5-го та Першого національного. Лише у день тиші в ефірі цих каналів з’явилися матеріали з цитатами Петра Порошенка, які можна кваліфікувати як непряме порушення законодавчого обмеження на агітацію.
Протягом 20-25 жовтня в теленовинах було зафіксовано 174 матеріали з ознаками замовності, що на три більше, ніж минулого тижня. Найважливішою зміною стало не кількісне зростання «чорнухи» та замовних матеріалів, а «злоякісні» маніпуляції, покликані в останній момент змінити електоральні вподобання виборців.
Кількість «чорнухи» цього тижня майже зрівнялася з позитивними (рекламними) матеріалами. Негативні повідомлення проти тих чи інших кандидатів або партій почали включати у джинсові дайджести поруч із позитивними, чого майже не було раніше.
Антилідером залишився «Інтер» — 58 матеріалів, далі «Україна» (38), ICTV (33), «1+1» (27) та СТБ (14). Дуже часто канали видають в ефір однакові замовні матеріали.
Найщедріший замовник джинси — «Опозиційний блок» (37 матеріалів), далі Блок Петра Порошенка (24), «Батьківщина» (20) і «Сильна Україна» (14).
Підсумкові тижневики за 26 жовтня (детальний моніторинг)
У день виборів «1+1» та 5-ий канал замість підсумкового випуску провели телемарафон. Тижневики ICTV, «України» та «Інтера» не зрадили традиціям та вийшли в ефір у звичний для себе час. Щоправда, «Подробности недели» розширилися і зробили програму аж на чотири години, перетворивши підсумки в той таки марафон.
До завершення голосування на виборчих дільницях заборонено вказувати будь які дані екзит-полів чи навіть давати синхрони людей із коментарем про те, за кого конкретно той чи інший проголосував. А тому сюжети були переповнені синхронами з тим, що люди голосували за мир, стабільність чи Україну. «Фактам тижня» ICTV та «Событиям недели» каналу «Україна» довелося викручуватися й потрібно було вбити двох зайців — оперативно проінформувати глядача про перебіг виборів, проаналізувати та зробити це без порушення закону. З останнім у редакцій проблем не було, зате без порушень стандартів не обійшлося. Зокрема, остаточно викристалізувалися бажані політичні сили для редакцій каналів.
«Факти тижня з Оксаною Соколовою» на ICTV розпочалися із повідомлення про перебіг голосування на Донбасі – дані про явку, бойові дії, проблеми з голосуванням у військових, а також, про проведення виборів у звільнених Слов’янську та Краматорську. Далі у «Фактах тижня» – сюжет про участь в голосуванні відомих політиків. Навіть у день виборів редакція не забула зайвий раз показати в ефірі тестя власника каналу Леоніда Кучму. Його появу в матеріалі навряд чи можна назвати виправданою. Натомість про лідера «Сильної України» Сергія Тігіпка, до якого в журналіста Володимира Соколова було особливе позитивне ставлення в передвиборчий період, автор матеріалу цього разу взагалі не згадує. Також автор оминає увагою партію «Самопоміч», які за останніми передвиборчими рейтингами мали теж шанс потрапити у Верховну Раду.
У сюжеті Максима Кропівного про порушення в день голосування журналіст подає інформацію про явку на сході України, яка суттєво відрізняється від версії колеги по редакції Олександра Візгіна, озвученої в першому сюжеті. Після завершення основного випуску «Фактів тижня» о 20:00 почався спецвипуск — «Факти. Вибори-2014», у якому редакція вже аналізувала дані екзит-полів та проводила включення зі штабів.
Ведучий «Событий недели» на «Україні» Олег Панюта теж починає випуск з інформації про вибори на сході. Втім, у сюжеті, до якого підводив ведучий, журналіст Роман Сухан акцентує увагу не лише на проблемах сходу, а й переходить до майбутнього розкладу сил у парламенту. Журналіст вибірково подає коментар «потенційних партнерів» пропрезидентської партії, хоча на роль потенційних до виборів претендувала не одна партія.
У інформації про перебіг виборів в Луганській області Олег Панюта називає голосування спокійним. По-перше, ведучий не вказує, хто саме характеризує вибори як «спокойные», а по-друге важко вибори в цій області назвати такими, коли вони щонайменше не проходять на всій території регіону.
Вдалим кроком редакції було запросити в прямий ефір представника Комітету виборців України Віталія Тесленка, з яким, на відміну від політиків, без агітації можна обговорити день голосування. Попри це, гість вже з самого початку почав виходити за межі компетенції та аналізувати виборчі програми партій. Але Олег Панюта вчасно зупинив такі політологічні роздуми.
Згодом в ефірі — сюжет політичного оглядача Наталії Кравченко про очікування від нового парламенту, в якому журналістка порівнює дві події — Майдан 2004 року та Євромайдан і на власний розсуд вирішує, що десять років тому політики заклали міну сповільненої дії. Далі теж — виключно оціночний текст, причому з прогнозами доволі фантастичного характеру та акцентами у стилі інфотейнменту. Попри це, кістяком матеріалу виправдані та професійно подані думки експертів. Розповідаючи про те, чи можливий швидкий розпуск новообраного парламенту, автор дає виключно власні прогнози, які більше скидаються на політтехнологічні навіювання.
На відміну від «Фактів тижня», колеги з «України» подали інформацію про вибори в закордонному окрузі. В сюжеті кореспонденти концентрують увагу на кількох країнах, де співвітчизники голосують — Росія, Польща та Італія.
«Подробности недели» на «Інтері» були у більш зручній ситуації, адже випуск традиційно о 20-ій дозволив журналістам розповісти про дані екзит-полів. Для цього «Подробности недели» мали заздалегідь замовлене власне дослідження, результати якого відтворювали впродовж ефіру. Дослідження на замовлення НІСу вийшло більш-менш точним, але редакція відмовилися згадувати альтернативні опитування виборців. Інші канали переважно повідомляли дані щонайменше кількох екзит-полів.
Замість висвітлення всіх аспектів виборчого дня, НІС використав 4-годинний ефір здебільшого на балаканину з гостями, особливо з представниками «дружніх» партій. Найбільше здивувала поява в ефірі Віри Ульянченко — лідера партії «Заступ». Це та партія, яку за час кампанії неодноразово ловили на підкупі виборців. Мало того, під час включення журналістка Олена Зоріна оціночно стверджує, що «Заступ» набрав непоганий результат. Окрім розлогого синхрону, Віра Ульянченко ще й особисто з’явилася в студії. Це при тому, що за весь час чотиригодинного ефіру в студії не було жодного представника «Сильної України», «Самопомочі» та «Громадянської позиції».
Натомість гостями студії були: Вадим Рабинович, Нестор Шуфрич («Опозиційний блок»), Сергій Власенко, Олександра Кужель («Батьківщина»), Андрій Парубій, В’ячеслав Константіновський («Народний фронт»), Олег Ляшко (Радикальна партія), Руслан Кошулинський (ВО «Свобода»), Борислав Береза («Правий сектор»).
З представниками президентського блоку спілкування відбулося лише зі штабу, де Євгеній Кисельов опитував Юрія Луценка та Віталія Кличка, а згодом поставив запитання й Порошенку.
«Інтер» продовжує висвітлювати події на окупованій частині України — в Криму. На відміну від інших каналів. Цього разу редакція проаналізувала, як голосували кримчани.
Редакція «Подробностей недели», як і «События недели», звернула увагу на закордонний округ. Журналісти включалися журналістів зі США, Росії, Бельгії, Німеччини та Англії.
Ток шоу «Право на владу» (23жовтня) та «Чорне дзеркало» (24 жовтня) (детальний моніторинг)
В останньому передвиборчому випуску колектив «Права на владу» зробив вибір на користь порушення балансу однакового ставлення до учасників та користь недотримання стандартів заради просування політичних сил, які не приховують дружнього ставлення до власника телеканалу.
По-перше, на ефір не запросили Андрія Шевченка з «Батьківщини», який спочатку анонсував свою участь, а згодом спростував із посиланням на редакцію програми і запрошення замість нього Юрія Бойка з «Опозиційного блоку». По-друге, серед експертів, які мали аналізувати слова учасників, двоє як мінімум мали конфлікт інтересів. Це представник Комітету виборців України Олексій Кошель, чий давній друг та колега Олександр Черненко, екс-голова КВУ, йде 21-м номером Блоку Петра Порошенка.
Найбільш проблемним моментом була участь Дар’ї Каленюк, виконавчого директора Центру протидії корупції. Справа в тому, що перший номер «Самопомочі» Анна Гопко є членом правління Центру, а №17 «Самопомочі» Остап Єднак також представляє цей центр. Отже, двоє з чотирьох експертів не могли вести відвертої розмови з двома учасниками шоу.
Через цей конфлікт інтересів запитання експертів до учасників перетворилося на гру в піддавки. Зокрема, Дар’я Каленюк ставила члену правління свого Центру Анні Гопко легкі запитання, які апелювали до її роботи та попереднього досвіду. Обидві учасниці цієї гри все добре розуміли, однак робили вигляд, що не знають одна одної. Прикладом такого запитання є звернення Каленюк до Гопко з «відкритим запитанням» про проблему ліків для тяжкохворових, відповідаючи на яке представниця «Самопомочі» мала змогу рекламувати себе.
Коли ж Анні Гопко доводилося відповідати на справжні питання, а не заготовки, вона часто ігнорувала суть запитань ведучого та журналіста «Плюсів», продовжуючи оголошувати передвиборчі меседжі «Самопомочі». На жаль, ані ведучий, ані Сергій Швець жодного разу не дотискали Гопко, коли вона не відповідала по суті. Тоді як до представника пропрезидентської партії ставлення було більш жорстким.
У підсумку голосування глядачів на користь Гопко і проти Князевича лише підкреслило нерівні можливості учасників під час шоу і показало, як легко зманіпулювати громадською думкою, не розкриваючи всієї інформації та всіх зв’язків між учасниками дискусії та присутніми в студії експертами.
Аналізувати всі сюжетні повороти «Чорного дзеркала» на «Інтері» без певної ретроспективи важко. Скажімо, лише після фрази власника каналу і №12 «Опозиційного блоку» Сергія Льовочкіна на післявиборчій прес-конференції стало зрозуміло, навіщо в ефір 28 жовтня запрошували представника «Правого сектора» Борислава Березу. Автор моніторингу не стверджує, що в обох новообраних депутатів один спічрайтер. Проте Березу чи Терьохіна, на його думку, не запросили би в ефір, якби їхні слова очікувано не стали незалежним підтвердженням меседжів «Опозиційного блоку».
Вкотре у «Чорному дзеркалі» відбувається приниження прем’єр-міністра та «Народного фронту» без надання можливості для репліки та захисту. Відсутність представників партії Яценюка Євгеній Кисельов жодним словом не пояснив. Серед усіх звинувачувальних сюжетів на адресу прем’єра і його політсили найбільшу увагу привернули два: визнання Ігорем Скосарем факту купівлі місця в списку «Батьківщини» у 2012 році та репліка журналіста Олега Гавриша.
Переказана історія Скосаря на «Інтері» має чіткий характер дискредитаційної кампанії, спрямованої проти Яценюка та його «сірого кардинала» Миколи Мартиненка. Оскільки саме дискредитація передбачає поширення негативної інформації без надання права звинуваченій стороні виправдатися чи навести контраргументи.
Подібну спробу дискредитації ведучі «Чорного дзеркала» вчинили проти «Самопомічі», коли режисер Марк Гресь завів у студію «бійця» батальйону «Донбас» — Добермана з компроматом проти комбата Семена Семенченка. Проте Борислав Береза зауважив, що звинувачувати людину за її відсутності «некрасиво», і Кисельову довелося з цим погодитися. Подібну компрометуючу інформацію проти Яценюка, Береза не прокоментував жодним чином.
Єдиний момент, у якому Кисельов і Ліхман виглядали більше журналістами, ніж маніпуляторами, стався у їхній розмові з представником «Свободи» Андрієм Мохником. Обидва ведучих цілком справедливо дотискали свободівця-міністра, вимагаючи від нього визначеності — він в уряді чи в опозиції до уряду. Репліки-відповіді Мохника показали, наскільки кон’юнктурними можуть бути політики, які буцімто служать «національній ідеї». З іншого боку, прагнення Олега Гавриша пересмикувати факти і звинувачувати «Свободу» в гріхах Януковича у продовження до натиску Кисельова і Ліхмана виглядало як приниження опонента безпідставними твердженнями.
Напередодні виборів Кисельов і його команда все-таки досягнули вершини маніпулятивної майстерності. Всю «брудну роботу» замість них виконували вдало підібрані учасники. Ведучим лише залишалося натискати на «кнопки» — слабкі місця учасників, щоб отримати потрібний ефект.
«Вибори та ЗМІ»
фото – donbass.ua
