Обіцяють, рекламують, «джинсують»

Експерти вважають, що інформація з телеекранів про кандидатів на пост Президента матиме несуттєвий вплив на результати виборів.

Уже наступної неділі мають відбутися позачергові вибори Президента України. І хоча короткотривала виборча кампанія відійшла на другий план після подій на сході країни, голосування за претендентів на президентське крісло має відбутися – у легітимний спосіб люди мають змінити владу, прийти на свої виборчі дільниці і віддати свій голос за кандидата, якого вважають найдостойнішим.

Оскільки джерелом інформації про кандидатів – а більше двох десятків – для наймасовішої аудиторії лишаються телеефіри, ми попросили медіа-експертів проаналізувати їх передвиборче наповнення і спрогнозувати, наскільки воно може вплинути на результати виборів. На питання «УМ» відповіли медіа-експерти Сергій Рачинський та Діана Дуцик, заступник директора Могилянської школи журналістики, редактор сайта MediaSapiens громадської організації «Телекритика».

Прихована реклама – по «Королевській» і в ток-шоу

– На вашу думку, наскільки може вплинути інформація з телеефірів вітчизняних каналів на результати виборів Президента України?

Д. Д.: – Сьогодні головне – не допустити зриву президентських виборів. Тому будь-яка інформація, яка дестабілізуватиме ще більше ситуацію і нагнітатиме агресію, матиме негативний вплив і на вибори, і на ситуацію в країні загалом. На медіа тут лежить величезна відповідальність.

Якщо говорити безпосередньо про виборчу кампанію, яку ведуть кандидати в президенти, то тут можна виділити кілька аспектів. Вперше президентська кампанія в Україні проводиться в таких кризових умовах, практично в умовах воєнного часу. І на першому місці в усіх теленовинах – зовсім не вибори, а події на сході та півдні країни. Саме вони визначають смислове наповнення цієї кампанії, її риторику.

Окрім того, ми бачимо, що і реклами, і передвиборчої «джинси» в медіа значно менше, якщо порівнювати з попередніми президентськими кампаніями. Кандидати ведуть досить пасивну кампанію з меншими, порівняно з попередніми виборами, бюджетами. Якщо раніше шалені бюджети витрачали не лише лідери гонки, а й технічні кандидати, то зараз цього нема. По-перше, думаю, всі розуміють, що надмірна розкіш у цих питаннях викликатиме у суспільства, яке отримало щеплення Межигір’ям, лише несприйняття. По-друге, сьогодні є очевидний лідер президентської гонки, й усі, окрім Тимошенко, реалістично оцінюють свої шанси. Окремі кандидати ведуть цю кампанію з прицілом на парламентські вибори (як-от «Правий сектор»).

Мені здається, що сьогодні насправді на результати виборів можуть більше вплинути не так слова, як конкретні дії кандидатів у президенти, спрямовані на врегулювання ситуації в країні. Оскільки суспільство дуже напружене і гостро відчуває фальш. Щось мені підказує, що сьогодні не той час, коли люди будуть вірити у популістські гасла. Ми таки подорослішали.

С. Р.: – Інформація українських телеканалів про кандидатів на пост Президента матиме надзвичайно обмежений вплив на результати виборів. Увага суспільства прикута зараз до кризових зон на сході і півдні, а тому в першу чергу громадян цікавить практична робота уряду і депутатів iз вирішення поточних економічних і політичних проблем. Активність в ефірі тих чи інших кандидатів у президенти дещо скоригує їхній результат щодо набраних відсотків, але не матиме вирішального значення. Більшість політиків втратили довіру населення, і присутність на телеекрані не додасть їм помітно симпатій потенційних виборців.

– В ефірах яких центральних каналів ви особисто натикалися на «джинсу» від кандидатів у президенти? Як телеглядач має розпізнати, що йому подають не просто інформацію про кандидата у президенти, а замовний (проплачений) коментар чи сюжет?

Д. Д.: – Якщо говорити про «джинсу», то моніторинги, які здійснює «Телекритика», фіксують цікаву тенденцію. Спочатку «джинсували» всі телеканали, окрім Першого Національного. Тобто в новинах ішла некритична, без бекґраундів, інформація про кандидатів від піар-служб. Наприклад, 25 квітня усі телеканали відпіарили Королевську – показали, як вона на Донбасі спілкувалася з місцевими жителями (чи це така вже важлива новина для всієї країни?). Дуже цікаво, що на «Інтері» у цей же день в одному із сюжетів Королевську назвали в переліку «основных кандидатов», поряд iз Порошенком та Тимошенко. Але ось уже тиждень – з 28 квітня по 3 травня – у новинах дещо інша картинка. Так, практично не було джинси на «1+1». Інші телеканали теж стали обережніше давати інформацію про кандидатів. Наприклад, Добкін з’явився у ці дні в новинах лише як коментатор замаху на Кернеса, що було в принципі виправдано. Але загалом, як я уже говорила на початку, виборча кампанія відійшла на другий план після подій на сході України.

Як відрізнити «джинсу»? Якщо ви бачите сюжет, де лише в позитивному ключі, некритично представлений той чи інший кандидат у президенти, звучать його заяви, які не мають жодного стосунку до актуальних подій, – це і є «джинса». Наведений вище приклад із Королевською – це класика цього жанру, як кажуть.

С. Р.: – Із того, що я вже бачив, найвідвертішою «джинсою» від кандидатів є їхня присутність на політичних ток-шоу, зокрема, «Шустер live». Невдалим виявився і формат теледебатів на Першому Національному, коли власне дебатів там і не було, а учасники обмежилися загальними словами та лозунгами. Безумовно, теледебати мають проводитися перед другим туром, якщо такий матиме місце. Я не думаю, що перед глядачами стоїть питання «розпізнавання» замовних матеріалів. Населення вкрай критично ставиться до всього корпусу політиків, серед яких немає нових облич. Гостро стоїть питання довіри до кандидатів у президенти. Тому, швидше за все, вся їхня діяльність протягом передвиборчої кампанії буде оцінена як бажання скористатися скрутною ситуацією в країні для задоволення власних політичних амбіцій.

Рекламна кампанія без оригінальних ідей

– Як ви оцінюєте рекламну кампанію кандидатів на ТБ? На вашу думку, в кого вона – виграшна, кому з кандидатів може навіть зашкодити?

Д. Д.: – На мою суб’єктивну думку, ця передвиборча кампанія доволі бліда. Я б не виділила жодну рекламну кампанію. Але це лише моя суб’єктивна думка. Ще раз хочу наголосити, що сьогодні люди звертають увагу не на гасла, які проголошуються в телерекламі чи прописуються на білбордах, а на конкретні дії. Так, наприклад, Юля Тимошенко нібито говорить правильні речі, але рівень довіри до неї від цього не росте, бо люди не мають упевненості, що вона діятиме так само, як і каже.

С. Р.: – Фактично всі кандидати віддали перевагу непублічній активності й вирішили вдатися до дуже формальної рекламної кампанії, піклуючись винятково про забезпечення «присутності» на телеекрані протягом необхідної кількості часу. Свіжих ідей і оригінальних рішень немає ні у кого. Боюся, що той формат, який обрала Юлія Тимошенко, не додасть їй симпатій виборців, навпаки, швидше за все, вона втрачатиме підтримку тих громадян, хто вагався щодо її кандидатури. Після Майдану українці стали критичніше оцінювати обіцянки політиків та очікують від них більш конкретних планів виходу з кризи.

– Наскільки відчутно може позначитися на результатах виборів Президента України антиукраїнська пропаганда російських телеканалів?

Д. Д.: – Російські телеканали в принципі виконують дестабілізуючу роль сьогодні. А будь-яка дестабілізація ситуації в Україні – це погано для виборів. Однак зараз вплив російських каналів на українську аудиторію обмежений, оскільки їх трансляцію в українських мережах було припинено. Ці телеканали можна дивитися хіба через супутник або в інтернеті. Це все-таки звужує їх аудиторію в Україні.

Думаю, що у контексті виборів краще вимагати зваженої позиції від українських телеканалів. Їхнє основне завдання сьогодні – не нагнітати ситуацію та не посилювати агресію в суспільстві, а навпаки. Тому градус емоційності в українському ефірі має бути меншим.

С. Р.: – Я не думаю, що російська пропаганда зможе вплинути на симпатії українців на цих виборах. Головного удару Кремль завдав не по окремих кандидатах, а по самій ідеї необхідності проведення виборів Президента. Але з цього питання думка в суспільстві досить непохитна – Україна потребує швидких змін у владі, і ці вибори необхідні навіть за умов жорсткого протистояння з Росією і конфліктів на сході та півдні країни та відсутності справжніх лідерів серед кандидатів.

Валентина Самченко, «Україна молода»

Ілюстрація – http://umoloda.kiev.ua