Моніторинг «Відкриті новини заради чесних виборів» вплинув і на телеканали, і на політиків

Якість новин частини телеканалів, які протягом 5 тижнів брали участь в проекті «Відкриті новини заради чесних виборів», суттєво підвищилася, а висвітлення діяльності політичних сил в контексті виборчої кампанії стало більш збалансованим. Про це повідомили члени Наглядової ради ініціативи на підсумковій прес-конференції 31 жовтня.

«Ми бачили загрозу демократичності проведення виборів в Україні і саме тому виникла необхідність ініціювати такий проект. Але, як з’ясувалося, ситуація у вас не настільки погана, як нам здавалося спочатку. Свідченням цього є те, що телеканали погодилася на співпрацю, вступили в діалог з експертами і врешті таки покращили свої показники. За це їм окрема подяка», –  відзначив Андерс Аслунд,  старший дослідник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона.

Ендрю Вілсон, старший науковий співробітник із питань України в Європейській раді з міжнародних відносин, окреслив основні здобутки проекту.

«Ми дали початок певним позитивним тенденціям і дуже важливо, аби вони збереглися і після виборів. Особливо помітними вони стали протягом останніх тижнів – новини стали більш збалансованими, повними, зменшився дисбаланс між кількістю інформації про провладні та опозиційні сили», –  зазначив він.

Як ми вже писали, найбільші досягнення у покращенні контенту продемонстрував телеканал «Інтер». Впродовж жовтня показник балансу точок зору на каналі зріс з 17% у вересні (до підписання Меморандуму) до 18-22% у середині жовтня і 32% за третій тиждень жовтня. За цим показником «Інтер» помітно обійшов інші канали.

«”Інтер” продемонстрував стрибок до світових стандартів журналістики. Зараз третина новин йде з двома або кількома точками зору на події. Канал підняв дуже високу планку і сподіваюся, що вона буде утримана після виборів», –  прокоментував досягнення телеканалу Валерій Іванов, член моніторингової групи і президент Академії української преси.

Серед інших позитивних тенденцій – вирівнювання рейтингів уваги телеканалів ICTV, СТБ та Нового до політичних сил відповідно до даних соціологічних опитувань щодо їх електоральної підтримки. Щоправда, традиційно низькою була увага каналів до партії «Свобода» (в середньому на рівні 3-4%) та традиційно високою, щоправда суттєво нижчою, ніж до підписання меморандуму, до партії «Україна – Вперед!» (аж 7% на каналі СТБ). Також в процесі моніторингу значно поліпшилася ситуація з представленням в ефірах телеканалів партії УДАР, уваги якій раніше приділялося значно менше. Щоправда, за словами Вікторії Сюмар, директора Інституту масової інформації, причина заниженої уваги каналів до певних партій ще й у тому, що самі партії не вміють створювати дійсно цікавих і вартих уваги інформаційних приводів, натомість хочуть, аби в ефірах лунала їх пряма агітація.

У той же час, Ендрю Вілсон відзначив і кілька негативних моментів. Зокрема, те, що Перший національний допускав грубі порушення журналістських стандартів і фактично не дотримувався умов меморандуму – лише у 2-3% сюжетів було дотримано баланс думок. Крім того, Перший національний та ТРК «Україна» оприлюднювали сумнівні дані соціологічних досліджень маловідомих компаній, а на каналах групи Пінчука дуже багато уваги приділили «місцевим новинам, яким навряд чи є місце на національних телеканалах» (йдеться про серію сюжетів, що містили ознаки чорного піару проти конкурента Якова Безбаха, який балотувався по одному з дніпропетровських округів).

Власне, з телеканалом «Україна» виникла гостра публічна дискусія щодо представлення соціологічних даних, на що звернула увагу один із експертів моніторингової групи, головний редактор сайту MediaSapiens (ГО «Телекритика») Діана Дуцик. Вона також зазначила, що  найбільше дискусій з телеканалами викликала та частина моніторингу, у якій йшлося про замовчані суспільно-важливі теми. «Зрозуміло, що тут має місце певний суб’єктивізм, бо кожен редактор може мати власне бачення важливих тем. Ми це розуміли. Але для нас основним критерієм у цьому моніторингу було дотримання балансу представлення різних політичних сил, і саме з цього ми виходили, коли говорили про замовчання певних тем», –  додала Діана Дуцик.

Директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко наголосив, що попри те, що вибори закінчилися, у суспільства є інтерес і попит на отримання всебічної, зваженої, чесної інформації про події, що відбуваються у державі. Тож він висловив сподівання, що телеканали це розуміють і по завершенню виборів не знизять ту достатньо високу планку якості висвітлення подій, яку вони взяли останніми тижнями.

«Хотілося б сподіватися, що канали надалі вивчатимуть дані подібних моніторингів, будуть користуватися рекомендаціями, порівнювали себе з іншими, думати над тим, яким чином можливо підтягнути ті стандарти, з дотриманням яких у них не все добре», –  додав він.

За словами Євгена Бистрицького, директора Міжнародного фонду «Відродження», одне з найбільших досягнень проекту – це отримання першої і унікальної практики ефективної взаємодії медіаекспертів та телеканалів. Тож є сенс і в подальшому продовжувати подібну співпрацю та створювати незалежні експертні громадські наглядові ради, які б допомагали каналам підтримувати високий рівень дотримання журналістських стандартів.

«Бачимо, що є можливість нашому національному мовленню, навіть приватним каналам, розвиватися як таким, які можуть і прогресують у дотриманні міжнародних стандартів у висвітленні подій. Це важливо і це обнадіює», –  сказав Бистрицький.

До слова, Лариса Горська, директор ТОВ «Національні інформаційні системи» («Інтер»), підтримала пропозицію створення наглядової ради. А ще зазначила, що підвищення рівня стандартів у новинах вплинуло і на політиків, які геть інакше почали вибудовувати свої повідомлення, адресовані телеканалам.

«Ця зміна відбулася просто на очах. Буквально протягом кількох тижнів. Тобто цей моніторинг, окрім всього, став ще й сильним інструментом впливу на політиків – вони почали задумуватися над тим, що говорять в ефірах і що далеко не все сказане, не все те, що їм хотілося б, потрапить в ефір, що на поставлені питання потрібно відповідати» – сказала пані Горська і зазначила, що якби не було волі власників телеканалів, які дали зелене світло, то досягти змін було б не так просто.

На це Євген Бистрицький додав, що «ця воля з’явилася, бо був тиск європейського союзу і міжнародної громадськості. Був також внутрішнього український тиск – і політичний, і що більш важливо, громадський». А Олександр Сушко відзначив, що саме цього року стала простежуватися тенденція до того, що власники телеканалів починають більш серйозно ставитися до своєї репутації і не хочуть «виглядати одіозними як в очах суспільства, так і в міжнародному середовищі». І саме це, на його думку, стало мотивацією для підтримки ними Меморандуму. «Трохи згодом стане зрозуміло, чи це їхнє рішення є ситуативним, чи все ж є віддзеркаленням глибинних процесів, які згодом призведуть до якісних зрушень у медійній сфері».   

Вікторія Сюмар на завершення додала, що «головним завданням проекту було не дослідження заради дослідження, не діалог заради діалогу, а діалог і дослідження заради покращення інформаційного простору України» і, на її думку, позитивні зрушення у цьому напрямку відбулися.

Нагадаємо, що 19 вересня телеканали «Інтер», «Україна», ICTV, СТБ, Новий канал, 5 канал і Перший національний підписали меморандум «Відкриті новини заради чесних виборів» і, тим самим, дали згоду на те, щоби громадські організації проводили незалежний моніторинг їхніх новин на предмет забезпечення рівного доступу суб’єктів виборчого процесу до ЗМІ та дотримання стандартів журналістики при висвітлення виборчої кампанії.

Моніторинг, за критеріями, узгодженими з телевізійниками, здійснювала група незалежних медіаекспертів, які є представниками громадських організацій-підписантів угоди: Академія української преси, асоціація «Спільний простір», комітет «Рівність можливостей», Інститут масової інформації, міжнародний фонд «Відродження» та ГО «Телекритика».

Результати моніторингу за 14-20 жовтня, 8-13 жовтня, 1-6 жовтня.

Лєра Лауда

Фото – unian.net