«Ніде у світі немає такої кількості екзит-полів, як у нас»

Що хорошого чи поганого в тому, що українцям оголосять результати шести екзит-полів?

28 жовтня в Україні проведуть аж шість загальнонаціональних екзит-полів. Публічними замовниками п’яти з них виступили телеканали («Інтер», ICTV, «Україна», «1+1», 5 канал) та «Савік Шустер студія». Ще один, наймасштабніший, над яким працюватимуть фонд «Демократичні ініціативи», Київський міжнародний інститут соціології та Центр імені Разумкова, спільно спонсорує п’ять міжнародних організацій.

За неофіційними даними, співзамовниками деяких із цих опитувань на виході з дільниць виступають політичні сили, які воліють цього не афішувати, аби не підривати довіри до результатів. Політикам екзит-поли потрібні насамперед для відстеження процесу голосування, щоб у разі потреби «активізувати» свій електорат.

Ми поцікавилися в медіаекспертів та соціологів, навіщо Україні так багато екзит-полів і чи можуть вони стати інструментами маніпуляцій довкола результатів виборів. Ці ж запитання ми намагалися поставити керівникам кількох телеканалів, та відповідати вони не захотіли. Обмежилися лиш лаконічними поясненням, що, мовляв, результати екзит-полу – рейтинговий продукт, який привертає і тримає увагу глядачів у вечір після виборів, а довіра останніх до власних досліджень телеканалів значно вища, аніж до тих, які б, приміром, проводилися на замовлення котроїсь із партій і просто ретранслювалися каналом.

Отже, у респондентів ми запитали таке:

1. Як ви оцінюєте таку велику кількість екзит-полів на цих виборах? Які в цьому плюси, які мінуси?

2. Навіщо телеканали замовляють екзит-поли?

3. Чи можуть екзит-поли бути інструментом маніпуляцій або й фальсифікацій виборів?

Відповідають: Ірина Бекешкіна (директор фонду «Демократичні ініціативи»), Ігор Куляс (медіаексперт), Юрій Стець (голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації), Валерій Іванов (президент Академії української преси), Володимир Паніотто (генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології).

Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи»:

З одного боку, добре, що буде багато екзит-полів, адже так значно складніше зробити якісь підтасовки голосів. Якщо результати різних досліджень плюс-мінус збігатимуться (а саме так має статися, якщо ці екзит-поли будуть проводитися коректно), то це підвищить рівень довіри і до соціології як такої, і до результатів виборів. Звісно, якщо останні виявляться відповідними до показників екзит-полів.

З іншого боку, ніде у світі немає такої кількості екзит-полів, як у нас, бо це дуже дороге задоволення. Тому за кордоном зазвичай роблять два-три національні екзит-поли. Їх замовниками виступають найбільші телекомпанії, які часто кооперуються для того, аби поділити між собою витрати на проведення такого масштабного дослідження. Тож я не розуміла, звідки в наших телеканалів стільки грошей і навіщо кожному своє дослідження, допоки до нас не звернулися з проханням продати проміжні результати нашого національного екзит-полу. Звісно, ми відмовилися, але, виявляється, комусь же важливо було бачити не просто кінцевий результат дослідження, який оголошується опісля закриття дільниць, а те, як і в яких регіонах люди протягом дня голосують, наскільки активно, яка і на користь кого складається ситуація. Очевидно, що ця інформація може бути використана для того, щоби за потреби десь «активізувати» виборців шляхом певних фальсифікацій.

Ігор Куляс, медіаексперт:

Свого часу в Америці, після того як пройшли вибори, люди хотіли хоча б приблизно знати, хто переміг. А підрахунок голосів тривав певний час. Тому, як вихід, було проведено соціологічне опитування, яке давало близький до реальності прогноз результатів виборів.

Тому ця річ сама по собі цікава для телеканалів. І для глядачів теж. Але з часом екзит-поли паралельно почали відігравати певну функцію громадського контролю за підрахунком голосів. У нашій країні, наприклад, екзит-поли відіграли надзвичайно важливу роль на парламентських виборах 2002 року, коли готувалися дуже серйозні фальсифікації результатів голосування. І не в останню чергу завдяки екзит-полам, оприлюдненим каналами після закінчення голосування, тодішня влада не змогла дуже сильно сфальсифікувати дані щодо опозиційної «Нашої України».

Екзит-полів може бути різна кількість, питання тут полягає в іншому. Нехай їх буде й 4-5, але вони мають проводитися авторитетними соціологічними фірмами – чесно, неупереджено і за всіма правилами соціології. Це свого роду перехресний контроль. Вони показують, що розбіжності між результатами кількох різних служб не є суттєвими. А нині створюється велика кількість фірм-одноденок, які дають далекі від реальності цифри на користь якихось політичних сил. Через це взагалі знижується рівень довіри до соціології. Мені здається, що всі ці фірми-одноденки, особливо ті, які будуть робити екзит-поли, створюють для того, щоб нівелювати контрольну функцію за чесністю підрахунку голосів на виборах серйозних соціологічних служб.

Раніше екзит-поли замовляли громадські організації, які прагнули в якийсь спосіб вплинути на те, щоб вибори було проведено чесно і справедливо. Тепер усе питання в тому, в яких фірм телеканали замовляють екзит-поли. Тут треба аналізувати, наскільки їм можна довіряти.

Є реальна соціологія, яка контролюється галузево. Серйозна соціологічна фірма, яка заробляє на життя своїми бізнесовими дослідженнями і яка контролюється міжнародною асоціацією соціологів, ніколи собі не дозволить сфальсифікувати електоральні дослідження. Бо вони за таке просто вилетять із міжнародної асоціації і відтак не зможуть заробляти собі на життя. А фірма-одноденка може намалювати собі будь-які цифри, які вигідні якійсь конкретній політичній силі.

Юрій Стець, голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації:

Оскільки після останніх виборчих кампаній у нас є велика недовіра до соціологічних служб у медійників, і телеканалів у тому числі, то вони вирішили самі замовляти такі екзит-поли. Підписуючи угоду з соціологічними компаніями, телеканали дуже чітко прописують певні речі, які стосуються, зокрема, захисту інформації. В угоді чітко виписано деталі: кількість респондентів, зріз тощо. Це дозволяє контролювати якість продукту. Раніше телеканал просто озвучував результати певних соціологічних служб і міг стати заручником можливих маніпуляцій з боку політичних сил. Попередні вибори показали, що це був правильний хід з боку телеканалів.

Плюси полягають у тому, що канал, замовляючи продукт і платячи за це свої кошти, може претендувати на якість цього продукту. А ризики таким чином мінімізуються. Люди можуть просто порівняти результати і вивести для себе середньостатистичні цифри. І це буде більш правдива історія, ніж ті рейтинги, які замовляють політичні сили. Раніше ці рейтинги замовляли самі політичні сили, і коли довіра до них почала згасати, це був логічний крок з боку телеканалів. Крім того, кілька каналів будуть давати результати кількох соціологічних кампаній.

Валерій Іванов, президент Академії української преси:

У нас непрофесійними опитуваннями почали дискредитувати професійні. Тепер непрофесіонали без знань почали проводити моніторинги ЗМІ і своїми результатами дискредитують професійні моніторинги. Те ж відбувається і з екзит-полами. Для того, щоб дискредитувати і сфальсифікувати, їх проводять велику кількість. Екзит-пол дороге задоволення. Я не розумію, для чого витрачати гроші на багато екзит-полів, коли буде один професійний екзит-пол. Можливо, є й інший варіант – тотальна недовіра. А можливо, телеканали не довіряють даним досліджень, зроблених не їхнім коштом.

Володимир Паніотто, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології:

Ще на минулих виборах екзит-поли замовляли переважно партії. Нині ж замовниками виступають центральні телеканали, і тут я вбачаю великий плюс, адже це убезпечує виборців від можливих маніпуляцій із даними опитувань, до яких навмисне могли вдаватися партії-замовники. Хоча не виключаю варіантів, коли дослідження замовляє нібито телеканал, а насправді за цим стоїть якась партія.

Мені здається, що ці вибори з точки зору екзит-полів будуть достатньо спокійними і особливих маніпуляцій саме в цьому не буде. Влада зацікавлена, щоб ця більш очевидна і публічна частина виборів пройшла спокійно, аби принаймні цим не дратувати іноземних спостерігачів. Фальсифікації відбуватимуться в інших місцях. Тим паче, сфальсифікований екзит-пол дуже легко вирахувати – якщо він суттєво відрізнятиметься від решти інших, то має викликати підозри. Результати подібних досліджень, проведених за всіма правилами, не можуть дуже відрізнятися.

Світлана Остапа, Лєра Лауда

Фото – ernetwork.co.uk