Політичні ток-шоу. Маніпуляції у болоті

За «помаранчевої влади» політичні ток-шоу були битвою гладіаторів. Щоп’ятниці увечері українські телеглядачі збиралися біля екранів як римляни у Колізеї. Відмінність від античної імперії полягала в тому, що на арену іноді виходили самі імператори, – пише «Українська правда».

Журналісти інтернет-видань та інформаційних агентств змушені були працювати ледь не до ранку суботи, роздаючи новини від перших осіб держави. Ще три роки тому спікер, прем’єр та президент приходили на прямі ефірі і змушені були слухати неприємні речі від своїх опонентів та журналістів.

За влади Партії регіонів президента Віктора Януковича, прем’єра Миколи Азарова та інших надвпливових людей країни бережуть від публічності, як від вогню. Журналісти вже й забули, коли Януковичу можна було нормально поставити питання. А політичні ток-шоу не тільки перетворилися на сумне та нудне видовище.

Ще у червні 2011 року «Українська правда» проаналізувала підбір гостей у програмах Савіка Шустера «Шустер Live» та Євгена Кисельова «Велика політика». Висновки були невтішними. З ефіру в ефір ходили одні й ті самі спікери, які обговорювали одні й ті самі теми.

Саме тоді почала з’являтися інформація, що справжнім режисером цих ток-шоу є російській політтехнолог Ігор Шувалов, який працює на главу адміністрації президента Сергія Льовочкіна.

Тоді ж з’явилися підозри, що влада використовує ці популярні програми для формування потрібної суспільної думки.

Ми вирішили проаналізувати підбір гостей цих ефірів з початку нового політичного та телевізійного сезонів – з кінця серпня і до минулої п’ятниці. Тобто той час, коли в Україні повним ходом йшла передвиборча кампанія.

Треба сказати, що підозри у маніпулюванні громадською думкою завдяки телебаченню не розвіялися, а навпаки, отримали додаткові підстави.

«Велика політика»

Ток-шоу Євгена Кисельова виходить щоп’ятниці на телеканалі «Інтер». У новому сезоні програма змінила декорації. У студії поставили боксерський ринг, у якому, за задумом режисерів, мають сходитися політичні супротивники і вступати у безкомпромісний бій. Сам ведучий виходить в образі рефері Майкла Баффера.

Шляхом нехитрих підрахунків отримуємо наступну картинку. Беззаперечними лідерами з присутності у ефірах Євгена Кисельова були представники Партії регіонів. Вони брали участь у 5 ефірах з 8.

Зокрема, два рази запрошували віце-прем’єра та, за сумісництвом, другого номера виборчого списку регіоналів Сергія Тігіпка. Обидва рази йому опонував лідер об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк.

Також Партію регіонів на «Інтері» представляли Олег Зарубінський, Вадим Колесніченко та Олена Бондаренко. Це не враховуючи участі, наприклад, одіозного міністра освіти та 11 номеру списку регіоналів Дмитра Табачника, якого запросили на другу частину програми, присвячену дню створення УПА.

Друге місце за присутністю розділили партія «УДАР» Віталія Кличка та об’єднана опозиція. Представники цих сил були в основному ефірі «Великої політики» по три рази.

Зокрема, це нові обличчя партії великого боксера Віктор Пинзеник та Ірина Геращенко, і неоднозначний мажоритарник Кирило Куліков. Від опозиції – два рази Яценюк та 33 номер списку Андрій Шевченко.

«Бронзу» за присутністю в ефірах «Інтеру» отримує ВО «Свобода». Ця політична сила була представлена на двох програмах поспіль – 21 та 28 вересня. Одного разу «на рингу» був лідер націоналістів Олег Тягнибок, якому опонувала Наталія Королевська. Другого разу – одіозна Ірина Фаріон змагалася у красномовстві з не менш одіозним Колесніченком.

Але це, знову ж таки, не враховуючи присутності представників «Свободи» у другій частині програми. Наприклад, разом з Табачником на ефірі про УПА був Ігор Мірошниченко.

Два рази запрошували нібито нейтральних мажоритарників – Віктора Пилипишина та Вадима Карасьова. Хоча думку про їхню нейтральність поділяють, м’яко кажучи, не всі.

Також одну з зустрічей на рингу Кисельова режисери намагалися перетворити на видовище. 14 вересня були запрошені скандальний лідер Радикальної партії Олег Ляшко та письменник Олесь Бузина, який колись «відмітився» бійкою у тій же «Великій політиці» з художником Сергієм Поярковим.

Не можна не відзначити дещо дивний підбір гостей однієї з найпопулярніших політичних передач. Зустріч Бузини з Ляшком чи Фаріон з Колесніченком можна так сяк виправдати позитивними наслідками для рейтингу програми внаслідок можливого скандалу.

Лідерство представників правлячої партії у «хіт-параді» провладного каналу особливо не дивує. Але чим була дорога політичному процесу «засвітка» Пилипишина, Карасьова та Кулікова, крім допомоги в їхніх мажоритарних справах, – загадка.

Але є ще один цікавий факт – у одному з найпопулярніших ток-шоу була відчутно представлена «Свобода», проходження якої у парламент все ще залишається під питанням. Водночас, Компартія, якій соціологія дає впевнені 10% у «Великій політиці» представлена не була взагалі.

Кисельов: Опозиціонери не хотіли дуелей один з одним

З приводу описаної вище статистики ми поспілкувалися з самим ведучим Євгеном Кисельовим. Він стверджує, що на ефіри запрошували всіх лідерів політичних сил. Однак не всі хотіли йти.

«На жаль, вийшло те, що вийшло. Дуже швидко з’ясувалося, що партії не горять бажанням, особливо на найвищому рівні, брати участь у цих дуелях. 5- 6 разів змінювався состав учасників, і остаточно пара тих, хто змагається на політичному рингу, визначалася іноді за кілька годин до ефіру», – сказав ведучий.

Щодо відсутності на «Інтері» Компартії, Кисельов розповів, що комуністи відмовилися від такої нагоди попіаритися. «Мені особисто Петро Симоненко ввічливо, але жорстко, озвучив позицію: наша партія не буде брати в цьому участь», – зазначив ведучий.

Також, за словами Кисельова, висувала свої умови і опозиція: «Микола Мартиненко, з яким я зустрічався, також ввічливо, але жорстко, дав мені зрозуміти: нас цікавить зустріч лише з представником Партії регіонів і, бажано з найвищої частини списку».

«Всі політичні сили хотіли дуелі з представниками партії влади. Опозиціонери не хотіли зустрічатися один з одним. Від чого й частіше за інших були біло-голубі», – розповів ведучий.

А от зустріч Ляшка з Бузиною Кисельов пояснив дуже просто: «Треба було підігріти цікавість до програми, формату. У нас як раз у ту п’ятницю не виходило взагалі нікого звести. Вирішили, що влаштуємо скандальне шоу».

На питання, щодо інформації про узгодження гостей ток-шоу з російським політтехнологом Ігорем Шуваловим, що Кисельов вже визнавав, зараз відповів наступним чином: «Господь з вами! Головна з усіх політичних наук в нас конспірологія. Я, безумовно, знайомий і спілкуюся з Шуваловим і безкінечно йому вдячний, що іноді йому вдається допомогти у запрошені якихось гостей. У 90% випадків в нас було – хоч би хтось прийшов».

«Шустер Live»

З програмою Савіка Шустера «Шустер Live» на Першому національному не все однозначно. Формат цієї передачі передбачає більшу кількість гостей, які часто приходять зненацька і посеред ефіру.

Але якщо раніше програми Шустера перетворювалися ледь не в побоїще, де перші особи втрачали свідомість та ганялися один за одним, то зараз це не найцікавіше видовище. Яке, до того ж, допомагають розігнати популярність певним політичним силам.

Наведемо просту статистику. З початку нового сезону відбулося 8 прямих ефірів «Шустер Live». Перший з них, що відбувся 31 серпня і був присвячений покійному акторові Богдану Ступці. На програму замість політиків запросили діячів культури, а відтак брати до уваги цей випуск у наших підрахунках ми не будемо.

Отже маємо 7 політичних ефірів. Перше, що кидається у вічі, – тотальна присутність лідера партії «Україна – вперед» Наталії Королевської – її запрошували на 5 ефірів з 7.

На двох ефірах без її участі були присутні заступник Королевської у партії, колишній тимошенківець Євген Суслов, 21 номер у списку «України – вперед» Олексій Логвиненко та мажоритарник Олександр Вєтров.

Найближче до показників Королевської підібрався політолог з партії Віктора Балоги, кандидат-мажоритарник Вадим Карасьов – 4 програми з 7. Залишається лише задаватися питанням, чи не пов’язана така лояльність до Карасьова з його критичним відношенням до опозиції? Адже саме цей політолог пророкує, що опозиція у сьомій Верховній Раді неодмінно розірветься на шматки.

З Карасьовим друге місце розділив Олег Ляшко – також щонайменше 4 появи на Першому національному. Роль, відведена лідеру «Радикальної партії», красномовно пояснюється його появою у студії з селянськими вилами і роликами проти опозиції

«Бронзу» отримує «регіоналка» Олена Бондаренко – щонайменше 3 появи у «Шустер Live». Втім, її регулярні появи особливо не дивують – все ж таки вона штатний пропагандист партії влади.

Інші представники рейтингових політичних сил з’являлися у Шустера один-два рази. І, треба зазначити, що в ефірах були представлені майже всі партії, які мають якісь перспективи на виборах. Тим паче, що Шустер реалізував складну систему «банку часу» для спікерів, яка більш-менш вирівнювала шанси донести свою позицію.

Втім, і тут не можна не зазначити низку цікавих фактів. Наприклад, це об’ємна присутність в ефірі телеканалу влади представників тієї ж ВО «Свобода». Одного разу до Шустера запросили Олега Тягнибока, а у низці інших передач брали участь двоє націоналістів.

При чому, разом з традиційними спікерами «Свободи» на кшталт колишнього ведучого спортивних новин Ігоря Мірошниченка, на національному рівні «засвітили» таких маловідомих персонажів, як мажоритарник Сидор Кізін, голова Львівської облради Олег Панькевич та секретар Івано-Франківської міськради Руслан Марцінків.

Як і у випадку з «Великою політикою», до Шустера також запрошували мажоритарників, роль яких в українській політиці не зовсім зрозуміла. Наприклад, 12 жовтня у ефір потрапила колишня голова правління банку Дмитра Фірташа «Надра» Валентина Жуковська. Нині вона балотується на окрузі у Черкаській області.

На двох ефірах у середині жовтня була присутня депутат 3 та 4 скликань Верховної Ради Людмила Супрун, яка зараз балотується на окрузі у Кіровоградській області. На останніх парламентських виборах 2007 року Супрун вела власний блок, який набрав цілих 0,34%. І таких прикладів можна навести багато.

Редактор Шустера: «Якщо політики знаходять для себе якісь цікавіші заняття, що я можу зробити»

Ці закономірності ми попросили прокоментувати шеф-редактора «Шустер Live» Володимира Доліна. Він розповів, що кожний набір гостей у студії є результатом переговорів з усіма учасниками. Адже, за його словами, спікери не завжди хочуть обговорювати певну тему чи брати участь у програмі разом з певними людьми.

«На кожен з ефірів, починаючи з вересня, запрошувалися лідери всіх політичних партій. На якихось ефірах вони, так чи інакше, були. Був Яценюк, був Тягнибок, був Єфремов, був Кличко. Якщо вони знаходять для себе якісь більш цікаві заняття, що я можу зробити? А Наталія Королевська ходить», – сказав Долін.

За словами редактора, програма Шустера не є офіційними дебатами, і на неї запрошуються ті люди, які цікаві редактору. Він зазначив, що так було і у випадках, які ми навели вище – з Валентиною Жуковською і Людмилою Супрун.

А, наприклад, Карасьов, за словами Доліна, є «розкрученою» людиною: «З Карасьовим біда. Якби він був розкрученими і не був мажоритарником, то мені було б легше. Карасьов став дуже ефірною людиною».

На питання, чи дійсно програму режисує, зокрема, Ігор Шувалов, Долін був категоричний: «Ігоря Шувалова я бачив, по-моєму, два рази в своєму житті роки два тому».

А на питання, чи не тисне на студію Перший телеканал, який контролюється урядом, редактор відповів: «Державне телебачення отримує рейтинг і частку, яких у них немає. Крім Першого національного, є кому на нас тиснути. Перший національний може на нас тільки про щось просити». Водночас тему про те, хто і як саме тисне на студію Долін розвивати не захотів.

Висновки

Раніше в Україні було прийнято лаяти політичні телепрограми. Мовляв, у країні панує «руїна та безлад» а ток-шоу зі своїми вічними скандалами та з’ясовуванням стосунків лише сприяють деградації як політики так і громадянського суспільства.

Але тепер вже й лаяти немає чого. Ток-шоу перестали бути свідченням демократії, хай навіть стихійної, а остаточно перетворилися на інструмент маніпуляції та звичайну політичну рекламу.

Найяскравішим прикладом є випадок Наталії Королевської. Цей виборчий проект, при згадці якого перед очима виникає обличчя Ріната Ахметова, має шанси увійти у вітчизняну історію як найдорожчий. Щоправда, це цілком може бути єдина історична згадка про нього.

Як стверджують провідні соціологічні служби, партія «Україна – вперед» має примарні шанси зайти у новий парламент. Хоча Королевська з цим незгодна і ухвалила безпрецедентне рішення тягти соціологів до суду.

Чим же викликана така настирлива увага до цього проекту з боку популярного ток-шоу, яке виходить на державному каналі з найширшим покриттям? Можливо, розрахунком на те, що Королевська відтягне частину сільського електорату Юлії Тимошенко, для якого Перший національний – чи не єдине джерело інформації? Що, безумовно, вигідно чинній владі.

Видається, що всі інші дивні речі, які коїлися на ток-шоу протягом передвиборчої кампанії пояснюються саме через призму політичних технологій. Все ж телебачення – найефективніший інструмент в Україні. І, схоже, найближчим часом це не зміниться.

Але не найкращі результати опозиції не вдасться пояснювати лише «телевізійними підступами». Скоріше, таким чином влада добивала вже й так розчленованих опозиціонерів. Основну частину роботи вони зробили самі.

А телебачення, як і у помаранчеві часи, залишається лише віддзеркаленням як політичної так і суспільної ситуації. Раніше була «війна», а зараз – саме «болото».

 Сергій Щербина, «Українська правда»