На що дивиться Нацрада під час виборів

Голова Нацради Володимир Манжосов і юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай – про різні аспекти порушень виборчого законодавства мовниками.

Чому не було створено експертної ради з питань діяльності ЗМІ під час виборів? Які порушення виборчого законодавства зафіксувала Нацрада? Чи порушують закон агітаційні ролики «Останнє попередження» і джинса Безбаха? Чи винен канал у тому, що весь ефірний час, відведений для політичної реклами, викупив один кандидат, а інший скаржиться на нерівний доступ до ЗМІ? Чи правомірно телеканали й радіостанції закривають авторські програми кандидатів у народні депутати? На ці питання спробували дати відповідь учасники чату.

Окрім заявленої теми читачів «Телекритики» цікавить ліцензування IPTV-провайдерів, скандал довкола «піратства» сервісу Divan.tv, скасування заборони на трансляцію еротичних каналів і дата відключення аналогового телебачення.

Про все це – у повній версії чату.

Володимир Манжосов: Всім доброго дня! Прошу вибачення, що розпочинаємо так рано. Як мені сказали, значна частина телевізійників ще спить 🙂 Готовий до розмови.

Ігор Розкладай: Доброго дня!

– На НТКУ виходить серія політичної агітації «Останнє попередження», зроблена у форматі журналістського розслідування. І навіть при розміщенні під грифом «політична реклама» може вводити в оману глядачів. До того ж самі автори згаданих роликів переконані, що роблять «об’єктивні» розслідування. Чи не вважаєте ви такі дії порушенням? І чи імпонує вам політична реклама в такому форматі?

Володимир Манжосов: Я взагалі не вітаю прихованої реклами. Як мені здається, і за всіма нашими даними, ця передвиборна кампанія відрізняється від останньої президентської різким зменшенням об’ємів саме такої реклами. Що стосується програми «Останнє попередження», на жаль, її не бачив. Але якщо були скарги до Національної ради на таку приховану політичну рекламу, то вони розглядатимуться на засіданні нашої робочої групи щодо виборів.

Ігор Розкладай: Програми не бачив, але спробую подивитися. Якщо побачу порушення – будемо реагувати через громадську раду при Нацраді. В цілому, вважаю, що формат політичної реклами, особливо короткі 30-секундні ролики, є вкрай шкідливими в нашому суспільстві. Законотворці вже давно кажуть про необхідність змінити цю практику або збільшенням мінімального часу до 3 хвилин, або забороною. В багатьох країнах її в принципі не дозволено. Натомість найкращим форматом є дебати. Звісно, якщо вони не замовні.

– Володимире! Ігорю! Як ви ставитеся до того, що деякі переможці цифрових конкурсів досі не розпочали мовлення?

Володимир Манжосов: Ми говорили, що така ситуація буде. Що деякі мовники, особливо місцеві та регіональні, явно переоцінюють свої можливості: творчі, технічні, фінансові, тому й при підведенні підсумків конкурсу, особливо на MX-5, було багато відмов саме таким компаніям. Після закінчення передвиборної кампанії буде проведено відповідні планові перевірки і до таких порушників буде застосовано відповідні санкції.

Ігор Розкладай: В мене відчуття дежавю. Згадаймо конкурс «котигорошків» (перший конкурс на цифру). У цілому впровадження цифри викликає масу запитань.

– Запитання до Манжосова і Розкладая. За словами Оксани Головатенко, порушення компанії «Волі» тягнуть на попередження. Звісно, компанія постфактум їх виправила. Але чи застосовуватимете ви до неї санкції? І чому Нацрада по-різному сприймає порушення? Для одних виправлення постфактум тягнуть на попередження, а для інших – ні?

Ігор Розкладай: Ну, це питання до Нацради 🙂

Володимир Манжосов: Національна рада уважно розглядає кожне порушення ліцензіатів і виносить своє рішення, враховуючи результати перевірки і пояснення керівників компанії безпосередньо на засіданнях Національної ради. У нас немає завдання застосовувати санкції як такі, немає жодного плану з цього приводу. Тому, якщо компанії доводять на засіданні Національної ради, що порушення трапилося з об’єктивних причин або що його вже давно виправлено, ми беремо це до уваги, обмежуємося взяттям до відома таких порушень. У нас серед ліцензіатів немає аутсайдерів або улюбленців.

– Володимире, вам, як голові Нацради, який канал подобається більше – «Плюсплюс» чи «Піксель»? А Ігорю Розкладаю, який виховує сина :)?

Володимир Манжосов: У мене дорослі діти, не мав можливості детально ознайомитися з мовленням цих двох каналів. До того ж висловлювання моєї думки може бути зовсім неетичним стосовно якогось із цих каналів.

Ігор Розкладай: Я, як швець без чобіт, майже не дивлюся ТБ – на це просто немає часу. Дитині я шукаю якісну україномовну анімацію. Для іншого він ще замалий. Але відгуки колег були стримано-позитивними. Сам факт, що такі канали з’явилися – це вже великий плюс. Утім, звісно, будуть питання щодо присутності власного продукту і продукту, виробленого дітьми.

– До Манжосова. Улітку Нацрада вирішила оприлюднювати мотивувальну частину своїх рішень, що стосуються переможців конкурсів на вільні частоти. Коли вона з’явиться щодо останнього конкурсу на МХ-5?

Володимир Манжосов: Усі рішення Національної ради оприлюднюються на нашому сайті протягом двох днів після засідання Національної ради. Тому щодо останнього конкурсу наші рішення, які мають мотивувальну частину, доступні кожному охочому.

– Планирует ли Нацсовает по телевидению рассмотрение выдачи IPTV-лицензии «Киевстару», и если да, то когда, а если нет – то по каким причинам? Сколько на данный момент выдано IPTV-лицензий? Какие компании получили эти лицензии на вчерашнем заседании Нацсовета?

Володимир Манжосов: На сьогодні видано 41 ліцензію провайдера програмної послуги з використанням технології IPTV. На вчорашньому засіданні ліцензії були видані компаніям ЧКС, м. Чугуїв, «Ютім медіа», м. Івано-Франківськ, «Фарлеп інвест», м. Вишневе і «Оріон», м. Ровеньки. Ви знаєте, що деякий час Національна рада робила перерву в ліцензуванні цієї технології з тим щоб з’ясувати, яким чином ми повинні це робити. За час цієї перерви кількість охочих отримати таку ліцензію значно скоротилася. Наскільки я знаю, були заявки компанії «Київстар», але потім вона або забрала ці документи, або не планує в даний час отримання такої ліцензії. Я маю на увазі, що нині всі провайдери програмної послуги повинні врегулювати питання УПП у своїх документах, які вони подали для ліцензування. «Київстар» поки що цього не зробила.

Ігор Розкладай: Прокоментую щодо IPTV. Я, як і багато інших експертів, не розумію, чому методика стягнення ліцензійного збору для IPTV-провайдерів, як, власне, і кабельників, передбачає стягнення значного збору. Для Києва я рахував – це близько 50 тис. доларів. Хоча сама філософія ліцензійного збору передбачає, що якщо ви користуєтеся радіочастотним ресурсом – національним багатством, яке належить усьому народу (як, наприклад, родовище солі чи нафти), ви сплачуєте компенсацію за його користування. І ця компенсація має бути справді адекватною. Коли юрособа сама будує мережу, платить за земляні роботи для прокладки оптоволокна, домовляється з утримувачами чи власниками будинків, чому ще має сплачуватися ліцензійний збір у розмірі, наближеному до збору за ефірне мовлення?! Тому на стадії проекту нового закону експерти піднімали питання про фіксовану плату, наприклад 1-2 мінімальних зарплат.

– Как обстоит дело с инициативой Нацсовета об установлении дифференцированных штрафов за нарушение законодательства о телерадиовещании, на какой стадии находится рассмотрение данной инициативы, когда, по вашему мнению, она будет принята?

Володимир Манжосов: Нині Національна рада вшосте намагається врегулювати це питання.Закінчується процедура громадського обговорення проекту нарахування штрафних санкцій. Два дні тому ми проводили велику зустріч із представниками індустрії і громадськості, які зацікавлені в цьому питанні, була конструктивна розмова. Ми запропонували значне зниження штрафних санкцій для деяких категорій ліцензіатів. Ми домовилися, що чекаємо остаточних пропозицій усіх зацікавлених сторін і готуємо остаточний проект, який буде проходити всю необхідну процедуру погодження.

– Пане Володимире, чим займається ваша дружина та син?

Володимир Манжосов: Дружина працює в ЗМІ, а син і донька – студенти.

– Готов ли Нацсовет уже сейчас услышать маленьких кабельщиков и пойти на упрощения процедуры лицензирования? Как минимум, отказаться от необходимости поездки в Киев даже в случае возникновения мелких изменений в лицензии, никоим образом не влияющих на суть деятельности? А необходимость каждый раз переоформлять лицензию в случае изменения перечня программ не поддается логике, хотелось бы услышать ответ главы Нацсовета: зачем Нацсовету, как регулятору, это надо?

Володимир Манжосов: Насправді ми запрошуємо на засідання Національної ради наших ліцензіатів в обов’язковому порядку тільки при вирішенні питань видачі ліцензії, її продовження, в разі підготовки проекту рішення про винесення попередження, суттєвої зміни програмної концепції. У всіх інших випадках ми розглядаємо питання без присутності компанії, особливо якщо є факс чи лист із обґрунтуванням неможливості присутності представників компанії на засіданні Національної ради.

– Когда будут включены в список адаптированных эротические каналы? И в чём вообще заключается практическая необходимость существования этих «адаптационных списков», которые, кроме как создавать дополнительную нагрузку субъектам и дискредитировать Украину в глазах мировой общественности, никакой результативности и смысла не имеют? Мы же правовое государство – всё, что не запрещено законом – разрешено, потому, может, и стоит Нацсовету подумать и установить перечень запрещённых для ретрансляции программ (каналов)?

Володимир Манжосов: Є різні поняття еротичної чи порнографічної продукції. Насправді ми готові до скасування адаптаційного списку та обговорюємо з індустрією, яким чином і коли це буде. До Національної ради майже щодня надходять скарги глядачів, громадських організацій із приводу моральності багатьох програм і фільмів, які йдуть на наших екранах. Однією з реакцій Нацраради і було виключення двох так званих еротичних каналів зі списку адаптованих. Ми розуміємо, що відбудеться після скасування списку адаптованих каналів. Багато провайдерів, при всій повазі до них як свідомих громадян, будуть ставити в свої мережі низькопробну продукцію, в тому числі й такого плану, про яку ви запитуєте. Щоби скасувати трансляцію таких каналів, треба буде рішення суду, який може тривати роками. Уявіть, що буде, скільки скарг надходитиме і до нас, і до інших державних органів. Але ми розуміємо, що за саморегулюванням майбутнє, і готові розглянути можливість скасування адаптаційних списків.

Ігор Розкладай: Можу сказати, що спеціально переглядав ефір у Софії (Болгарія) цього літа на предмет наявності таких каналів. Після 23-ї години в ефірі транслювалося як еротичне відео, так і відверто порнографічне (Spice channel). В Україні питання еротики/порнографії, як на мене, зарегульовано. Потрібно встановити дві вимоги. Перша – часова (не раніше 23-ї години), друга – кодування (відверта еротика лише на кодованих каналах). Питанням моралі і захистом дітей прикривають найбрудніші речі. І найкращий метод впливу громадян – не скаржитися на аморальні програми, а просто їх не дивитися й не робити їм рейтингів.

– День добрый! Есть ли уже у Нацсовета видение даты отключения аналога? Какие факторы будут основными при окончательном утверждении такой даты?

Володимир Манжосов: Відомо, коли це відбудеться в будь-якому разі. Це липень 2015 року, відповідно до міжнародних зобов’язань України. Відключення аналогу може відбутися раніше, але це залежить від багатьох факторів, і в першу чергу це буде визначатися відповідною позицією індустрії. Особливо тих мовників, які наразі ведуть паралельне мовлення, тобто і аналогове, й цифрове.

– Допустим, у нас такая ситуация. Один из кандидатов выкупил всё рекламное эфирное время, больше эфирного времени нет. А другой кандидат обвиняет канал в неравном доступе к СМИ. Виноват ли телеканал и как ему поступить?

Володимир Манжосов: Це питання може бути вирішене лише в судовому порядку, воно поза компетенцією Національної ради.

Ігор Розкладай: Це давня прогалина закону. З одного боку ,є чітке обмеження рекламних квот, з іншого боку – ст. 71: «9. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу для проведення передвиборної агітації одній партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, одному кандидату у депутати за рахунок коштів відповідного виборчого фонду, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншій партії, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, іншому кандидату у депутати». Тому, власне, і треба змінювати закон і в принципі політику щодо ЗМІ під час виборів. У нас же ЗМІ до цього часу об’єкт, а не повноправний суб’єкт.

У будь-якому разі канал буде порушувати права іншого кандидата. В ідеалі він мав би зробити оферту всім кандидатам, а потім, якщо б ті не зреагували – надати лише тім, хто відгукнувся. З іншого боку, у законодавстві залишається прогалина щодо співвідношення звичайної реклами і політичної реклами в контексті часових квот. І «викупив весь час» виглядає більшою мірою як небажання надавати ефір.

– Чи правильно вчинили телеканал Business і «Бізнес-радіо», що закрили авторську програму кандидата в депутати Балашова? Чи мали вони для цього підстави (ведучий – кандидат)?

Володимир Манжосов: Деталі цієї справи мені, на жаль, не відомі. Це, знову ж таки, питання до юристів і до суду, якщо юристи будуть рекомендувати звернутися до суду.

Ігор Розкладай: Стаття 74 Закону про вибори забороняє ЗМІ «під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених відповідними угодами» агітувати голосувати за або не голосувати за партії, кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами. Авторам і ведучим телерадіопередач, які є кандидатами у депутати, під час виборчого процесу також забороняється у телерадіопередачах вести передвиборну агітацію. З точки зору каналу закрити передачу є розумним, хоч і не вигідним рішенням. Бо якщо передача, пов’язана із суспільно-політичною тематикою, завжди можна знайти щось, що буде сприйматися як агітація.

– Які порушення виборчого законодавства зафіксувала Нацрада за час виборчої кампанії?

Володимир Манжосов: У нас зафіксовано близько 150 фактів, які мають ознаки (підкреслюю: ознаки) порушень виборчого законодавства. Бо встановити, є чи нема порушення, може тільки суд чи Національна рада після своєї перевірки. Перевірки, як відомо, скасовані на час передвиборної кампанії. Найбільші порушення виборчого процесу, які в компетенції Національної ради, це перевищення рекламної квоти, невідокремлення політичної реклами чи агітації, оголошення з порушеннями результатів соціологічних досліджень. Якщо у якихось компаній такі порушення буде виявлено як системні, ми призначимо позапланові перевірки в листопаді.

Готовий надати інформацію додатково стосовно регіонів – найбільших можливих порушників. Значна кількість ознак порушень, яка нами зафіксована, стосується більше за все місцевих і регіональних мовників.

– Які санкції щодо порушників буде застосовувати регулятор?

Володимир Манжосов: Ми маємо таку можливість застосування санкцій: оголошення попередження. Якщо в компанії таких санкцій кілька, можемо звертатися до суду про анулювання ліцензії.

– В августе Нацсовет сделал предупреждение американскому каналу National Geographic из-за рекламы алкоголя, можно ли говорить, что канал «исправился» и что в этом направлении сделано на данный момент?

Володимир Манжосов: Так, канал усунув порушення, і ми говорили про це на вчорашньому брифінгу. На сьогодні в Національної ради немає претензій до програмного наповнення цього каналу.

– Українські телеканали «1+1», «2+2», «Україна», Новий канал ICTV та СТБ сьогодні у відкритому листі заявили про порушення прав інтелектуальної власності з боку Divan.tv. Канали заявляють, що попри те, що компанія не має юридичних стосунків із ними, вона здійснює онлайн-трансляцію згаданих мовників. Чи реагуватиме Нацрада на це звернення? І як ви оцінюєте роботу Divan.tv? Чому компанії досі не вдалось отримати ліцензії провайдера програмної послуги (IPTV)?

Володимир Манжосов: Із відкритим листом вказаних каналів ще не знайомий. Ми плануємо посилення нашої боротьби з піратством у сфері інтелектуальної власності. Вчора якраз брали участь у круглому столі з гравцями платного телебачення України, де погодили в тому числі спільні кроки в цьому напрямі. Divan.tv не має ліцензії Національної ради, наразі справді розглядається заява цієї компанії на видачу ліцензії провайдера з використанням технології IPTV на один із районів м. Києва.

– Колеги, чому не було створено експертну раду з питань діяльності ЗМІ під час виборів?

Ігор Розкладай: Хороше запитання. Першу раду самостійно створювала група експертів. У наступні вибори, зважаючи на позитивний досвід діяльності такої комісії, це вже було спільне рішення Нацради і ЦВК. Чому цього не сталося цього року, мені достеменно не відомо, хоча з неофіційних джерел – цього не захотіла та ж ЦВК.

Володимир Манжосов: Наскільки я знаю, така ініціатива була, але не було зрозуміло, чи буде ця громадська експертна рада при Національній раді, чи при ЦВК, чи при парламентському комітеті з питань свободи слова та інформації. В результаті її й не було створено. При Національній раді наразі працює робоча група, до якої входять працівники Нацради. Питання розглядаються в тому числі за ініціативи громадської ради при Нацраді.

Володимир Манжосов: Дякую за запитання, готовий до подальших зустрічей на сайті «Телекритика».

Ігор Розкладай: Чи є ще запитання?

– На Волині у кримінальній справі про напад на офіс кандидата в депутати Голєвої допитуютькерівництво телеканалу «Аверс» – як свідків. Медіа заявляють, що це тиск із боку міліції. Чи є це тиском?

Ігор Розкладай: Органи дізнання мають провадити всі дії, необхідні для встановлення обставин справи. Сам факт допиту не буде тиском, якщо тільки це не супроводжується процесуальними порушенням і, можливо, частотою викликів, а також характером запитань. Якщо це ЗМІ – запитання мають стосуватися, приміром, чи було редакційне завдання, чи є відеоматеріали і т.п. Тут треба більше фактажу в цій справі. В будь-якому разі, якщо ЗМІ вважають тиском – на це є суд, де потрібно оскаржувати неправомірні дії.

– Ігорю, як ви оцінюєте те, що відбувається в новинах каналів холдингу Пінчука щодо дніпропетровського 24-го округу? Маємо на увазі шквал джинси на користь Безбаха і проти його конкурентів. Чи є тут порушення законодавства? Яку відповідальність можуть понести канали?

Ігор Розкладай: Джинса і самоцензура – це дві хвороби, якими тотально уражені наші ЗМІ. Джинса – це комерційний підкуп. У кримінальному кодексі не так давно з’явилася відповідна стаття – стаття 368-3. «Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми 1. Пропозиція, надання або передача службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб…» Основна проблема – це питання того, хто буде подавати заяву про злочин і як це буде доводитися. Зазвичай у джинсі зацікавлені обидві сторони: і ЗМІ, і джинсовик. До того ж потрібно довести, що була і пропозиція, і вигода. Правоохоронці ніяк не можуть збагнути ст. 171 ККУ щодо захисту журналістів, тож джинса для них – це високі матерії. З іншого боку, якщо є дифамація – хай Безбах подає до суду в рамках цивільного судочинства.

– Володимире Анатолійовичу, прокоментуйте ситуацію з Divan.tv. Коли компанії отримуватимуть ліцензії на ОТТ-мовлення? Чи дасте ви Divan.tv ліцензію після сьогоднішнього скандалу провайдера та медіахолдінгів, що звинуватили пана Колодюка в піратстві? Чи розповсюджується на ОТТ УПП?

Ігор Розкладай: Пан Володимир уже пішов, тож відповім, як це може бути. Нинішня методика ліцензійного збору, як, власне, і закон, не забороняє видавати ліцензію для ОТТ, щоправда, буде проблема з територією розповсюдження і пакетом УПП. Ч. 9 ст. 39 Закону про ТБР: «9. Провайдер зобов’язаний забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги та включити такі програми до всіх пакетів програм».

Ігор Розкладай: Добре, якщо більше немає запитань, будемо завершувати. Якщо виникатимуть питання – звертайтеся: igor@medialaw.kiev.ua. Дякую за участь! До побачення 🙂

Чат проведено Громадською організацією «Телекритика» у рамках проекту «Вибори та ЗМІ» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. 

Фото – Миколи Шиманського та Яни Новосьолової (з архіву ТК)