Соціологічні війни за місяць до виборів

Про те, чому Королевська паразитує на партії УДАР, хто дає комуністам третє місце у передвиборчому рейтингу партій і як «Наша Україна» спромоглася отримати 3% голосів виборців – в узагальненому моніторингу публікацій онлайн-ЗМІ за вересень.

Інформаційний простір просто-таки заполонили результати сумнівних соціологічних опитувань щодо електоральних симпатій українців. Активно привертати увагу до цієї проблеми почала Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи». Зокрема, вона заявляла про це на «Радіо Свободі» (27 вересня) та каналі «ТВі» (13 вересня), неодноразово писала на своїй сторінці у Facebook. Як наслідок тему підхопили ЗМІ. І це важливо, адже чи не єдиний спосіб боротися з упливом на виборців фальшивих соцопитувань – розповідати про такі опитування і пояснювати, чому вони є сумнівними.

Заяви пані Бекешкіної розтиражували всі ключові інтернет-видання. Щоправда, деяким із них це не завадило паралельно публікувати ті ж таки підозрілі опитування. Приміром, на УНІАНі 27 вересня з’являється новина «Соціологи кажуть, що рейтинг Королевської малюють липові фірми», а вже 28-го – «Соціологи кажуть, що “Наша Україна” може пройти у парламент». І якщо у першій новині йдеться якраз про засилля у засобах масової інформації фіктивних соціологічних досліджень, то у другій наводиться результат саме такого дослідження. Хоча тут ситуація неоднозначна. Адже у ще одній новині на тому ж УНІАНі, яка стосується результатів соцопитувань, є таке речення: «Партія УДАР виступає за чесну соціологію і ніколи не замовляла опитувань, які б штучно «підтягували» їй рейтинги». Слова «штучно підтягували» – це гіперлінк, і веде він на згадану новину про «Нашу Україну». Тобто редакція нібито і визнає, що цей рейтинг сумнівний. В той же час у самому тексті на цю сумнівність жодного натяку нема – він подається як звичайний інформаційний матеріал.

Окрім «Нашої України» у публікаціях на основі сумнівних опитувань засвітилася Комуністична партія України. Одна з компаній прогнозувала їй третє, або й навіть друге, місце на виборах. Звісно, відзначилася і партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!». Кажу «звісно», бо якщо інші політичні сили почали використовувати псевдосоцопитування переважно у вересні, то партія Наталії Королевської – ще у травні, про що детально розкажемо нижче.  Іншою соціологічною несподіванкою стало те, на друге місце у рейтингу за результатами кількох опитувань вийшла партія УДАР. І якщо одне з них оприлюднено маловідомою компанією, то інше – Київським міжнародним інститутом соціології, установою цілком авторитетною. Щоправда, КМІС тут же зазначив, що «залишається невпевненість стосовно місця «УДАРу», адже збільшення підтримки партії може бути або реальною тенденцією, або нещодавньою представленістю в ЗМІ лідера партії (найбільша кількість інтерв’ю проводилася одразу після переможного бою Віталія Кличка). Відповідь на це питання дадуть наступні опитування». Те ж саме ми почули від Ірини Бекешкіної, яка в коментарі «Виборам та ЗМІ» сказала, що не сумнівається у факті отримання КМІСом саме таких результатів. Проте, чи є вони тенденцією, стане зрозуміло пізніше.

Тепер більш детально розглянемо випадки оприлюднення інтернет-виданнями текстів, у яких відверто завищувалися,  або навпаки – занижувалися, рейтинги певних партій або окремих кандидатів.

Всього таких сумнівних опитувань у вересні з’явилося чотири. Всі їх опублікували маловідомі компанії:  «Демоскоп» (на сайті взагалі немає жодної інформації про проекти компанії, а більшість сторінок перебувають «на стадії розробки», попри те, що сам сайт існує ще з 2008 року), «DEFgroup», «New image marketing group», Інститут дослідження регіонального розвитку України.

Про надзвичайні успіхи партії «Україна – вперед!»

Отже, ще навесні у низці видань почали з’являтися публікації, автори яких запевняли, що партія Наталії  Королевської гарантовано проходить у парламент. Одноосібним рекордсменом із публікації цих матеріалів стало видання «Комсомольская правда в Украине».  Там лише протягом травня-червня ми нарахували сім публікацій з ознаками замовності, інформаційним приводом для яких стало оприлюднення результатів соціологічних опитувань, відповідно до яких «Україна – Вперед!» набирає чотири і більше відсотків голосів виборців та має всі шанси потрапити до Верховної Ради.

Публікація на сайті «Комсомольской правды», 3 травня 2012

У вересні ж подібних текстів на сайті «Комсомольской правды» з’являлося просто до непристойності багато – 11 (12 вересня, два 13 вересня – перший, другий, 14 вересня, 18 вересня, два 19 вересня – перший, другий, 21 вересня, 25 вересня, два 27 вересня – перший, другий). За риторикою і схемою побудови вони  нічим не відрізняються від тих, які були оприлюднені весною. А схема ця проста: у заголовок, лід або перші абзаци матеріалу виноситься інформація про те, що партія Королевської стрімко набирає рейтинг, відповідно, основний акцент у новині, інфоприводом для якої є оприлюднення результатів дослідження  загалом, ставиться саме на партію «Україна – Вперед!». Далі йдуть коментарі експертів або ж самого журналіста, в яких пояснюються причини такого успіху партії і/або того, чому українці відмовляються підтримувати опонентів Королевської. Характерно, що експертами, які з публікації до публікації розхвалюють Королевську і її партію стають політологи Володимир Фесенко, Віталій Бала та Вадим Карасьов.

Всі згадані вище публікації підписані різними авторами, проте у кожній з них повторюються одні і ті ж фрази. І жодна не містить згадки, бодай одним рядком, про дані інших соціологічних опитувань, здійснених авторитетними дослідницькими установами і те, що відповідно до них  серйозного зростання кількості прихильників партії «Україна – вперед!» протягом останніх місяців не спостерігається.

Лише у статті «Рейтинги новых политиков растут» дані альтернативного опитування наведені. Інформаційним приводом для матеріалу є опитування Інституту дослідження регіонального розвитку України, за результатами якого партія Королевської отримує 6,5%. А доверсткою до цієї інформації пропонують інше дослідження – від харківської компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп». І що б ви думали?  Результати обидвох ідентичні: «Україна – вперед!» отримує все ті ж 6,5%. Тож два сумнівних за свою суттю опитування «підкріплюють» одне інше і переконують читача у нібито достовірності даних. Натомість журналіст забуває згадати, приміром, про останнє дослідження соціологічної групи «Рейтинг», яке на сайті Комсомолки є, і яке дає «Україні – Вперед!» 3,7% голосів, а також відзначає, що «Самая низкая готовность (брати участь у виборах – Ред.) – среди “неопределенных” и сторонников партии Королевской “Украина – Вперед!”» (до речі, у кардинально протилежному запевняє автор цієї статті КП – він стверджує, що перевага Королевської в тому, що «ей удалось привлечь на свою сторону самого надежного и устойчивого избирателя»).

До слова, на сайті «Комсомолки» дані опитувань авторитетних соціологічних служб, як от фонд «Демократичні ініціативи», «Соціс», «Рейтинг» або КМІС, є. Проте, новини про ці опитування, в яких партія Королевської не демонструє небачених успіхів, дуже відрізняються від «прокоролевських». Власне, вони є класичними інформаційними текстами, які містять лише факти і не містять оцінок.

Вражає те, наскільки відверто і зухвало «Комсомольская правда» нехтує журналістськими стандартами і в яких кількостях публікує матеріали, що містять усі ознаки замовності.  Тож викликає подив, чому, приміром, Оксану Богданову, головного редактора «Комсомолки», яка подібні речі допускає, запрошують як журналіста-експерта у програму «Велика політика».  З іншого боку, тут, напевне, дивуватися якраз і немає чому – адже у програмі, про яку йдеться, гостем була Наталія Королевська. І саме в цю програму запросили Богданову, яка, – який збіг, – до цього на ефірі «Великої політики» востаннє (і вперше) була у грудні 2009 року.

Окрім «Комсомольской правды в Украине», подібні маніпулятивні тексти з підтримкою партії «Україна – вперед!» публікують, – щоправда, у менших кількостях, –   «Аргументы и факты», «В городе» (як і КП, ці видання входять до «Українського медіахолдингу») та «Подробности».

За змістовим наповненням і навіть стилістикою ці матеріали не відрізняються від тих, які штампує «Комсомольская правда». Лейтмотивом статей, які з’являються на сайтах усіх чотирьох видань, є теза про запит суспільства на третю політичну силу: «Запрос на “третью силу”» («Аргументы и факты»),  «Социологи отмечают запрос избирателей на «третью силу»« («Подробности»), «Социологи: у избирателя существует запрос на третью силу в политике» («Комсомольская правда»).

Маніпулятивність їх полягає не в тому, що проштовхується думка про необхідність третьої сили. Питання в іншому – як і хто маніпулює довкола цієї думки. Приміром, у згаданій статті «Аргументов и фактов» читаємо: «Эксперты поясняют успех партии Виталии Кличко и «Украина – Вперед!» Наталии Королевской растущим запросом украинцев на «третью силу» або «По словам главы правления Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимира Фесенко, рост популярности новых политических сил – партий Виталия Кличко и Наталии Королевской – является одной из примечательных тенденций этих выборов. Политолог поясняет, что на их результат работает как личная популярность Кличко и Королевской, так и разочарование украинских избирателей в «старых» политиках». Це явне намагання створити ілюзію успішності партії Наталії Королевської за рахунок реальних успіхів партії УДАР. Журналіст свідомо ставить «Україну – вперед!» на один рівень із партією Кличка, попри те, що розрив між ними значний. Це перша відверта маніпуляція.

Порівняння динаміки зміни рейтингів партій УДАР (помаранчевий) та «Україна – Вперед!» (блакитний), 1 квітня – 1 вересня 2012 р., за даними Центра Разумкова, КМІС, «Рейтингу», «R&B», спільного дослідження Gfk, «Соціс», «Рейтинг» та Центра Разумкова

Друга ж є полягає у тому, що для порівняння, противаги чи створення балансу, у тексті не згадуються результати інших соціологічних опитувань. А відповідно до них, партія УДАР має хоч і нижчі рейтинги, ніж ті, що пропонує, приміром, Інститут дослідження регіонального розвитку України, проте, стабільну динаміку зростання кількості прихильників. Чого не скажеш про партію «Україна – Вперед!», кількість людей готових голосувати за яку не збільшується протягом останніх місяців і коливається на рівні 3-3,5% виборців.

Про партію УДАР як заручницю ситуації

Шум довкола історій з липовими соціологічними опитуваннями почав підніматися опісля того, як 18 вересня Інститут дослідження регіонального розвитку України оприлюднив результати свого опитування. І окрім того, що за їхніми даними партія Королевської набирає аж 6,5%, була й інша несподіванка – УДАР отримує 15,7%, обганяє «Батьківщину» й виходить на друге місце у рейтингу партій.

Власне, після оприлюднення цієї інформації Ірина Бекешкіна вперше і заявляє, що ставить під сумнів об’єктивність і достовірність цього дослідження. Зокрема, через те, що його результати суттєво відрізняються від результатів останніх опитувань авторитетних соціологічних служб.

Невдовзі в деяких інтернет-виданнях з’являються інші «варіації на тему»: кому і навіщо вигідно «підмальовувати» такі високі рейтинги УДАРу? (до речі, цікаво, що в ЗМІ не лунала думка про те, що сама партія Кличка могла і замовити ці рейтинги). Так, «Левый берег» схиляється до того, що подібна ситуація вигідна Партії регіонів, яка в такий спосіб намагається посварити дві опозиційні сили і, тим самим завдати їм іміджевого удару. До такого висновку підштовхнуло ще й те, що відверто сумнівні результати опитувань показали лише на провладних телеканалах – «Інтері» та Першому національному.

Підкидають дров у вогонь і ще більше заплутують ситуацію результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюднені 27 вересня. Дослідження цієї авторитетної установи раптом теж показує, що УДАР у передвиборних рейтингах посідає друге місце.

Після цього думка про те, що УДАР та «Батьківщину» намагаються посварити, в інтернет-ЗМІ звучить іще частіше.  Так, на сайті «Главком»  з’являється новина  «Власть провоцирует войну между «Батькивщиной» и «УДАРом» – эксперт». Тут цікавим є коментар генерального директора КМІСу Володимира Паніотто:  «Мы сначала сомневались в своих данных, и потому провели разный тип анализа. Вторая волна соцопроса подтвердила, что УДАР опережает объединенную оппозицию».  «В то же время он заметил, что фирма “Альфа-вул”, которая заказала этот соцопрос, действительно очень сомнительна, и не исключил, что ее целью в действительности было поссорить две политических силы. Директор КМИС также подчеркнул, что окончательные данные соотношения рейтингов будут обнародованы 4-5 октября. “Они будут проводиться по нашей схеме, а не по схеме заказчика, как это было сделано в этот раз”», – ідеться в публікації. Сама ж партія УДАР поспішає заявити, що до фальсифікацій цих соціологічних досліджень не причетна й закликає не вірити результатам опитувань сумнівних організацій.

Більш зрозумілу картину зможемо отримати 4 жовтня, коли фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднить результати своїх соціологічних опитувань. Тоді й стане зрозуміло, чи ситуація з УДАРом є випадковістю, чи тенденцією.

Комуністична партія – нова третя сила?

Ще однією «соціологічною сенсацією» місяця стала інформація про те, що Комуністична партія впевнено посідає на виборах третє місце. Більш того, розрив між нею і ВО «Батьківщина» – лиш 1%, тож комуністи мають усі шанси вийти на друге місце. Цю новину 27 вересня оприлюднило інтернет-видання «Голос.ua», очолюване дружиною лідера КПУ Петра Симоненка Оксаною Ващенко: «Комуністи займають третє місце в рейтингах на виборах – дослідження». Її ж ре публікували  «Багнет» та ряд інших сумнівних ресурсів, зокрема, «Полемика»,  «Еженедельник 2000», «From-ua» та «Українські національні новини».

Цікаво, що результати цього опитування «Комсомольская правда в Украине» та інші видання подають як іще одну новину про нечувані успіхи партії Наталії Королевської. Там вона з’являється під заголовком «Социсследование “Демоскопа”: 6,4% украинцев готовы проголосовать за партию “Украина –Вперед!”». Тобто журналісти ставлять зовсім інший акцент у тексті, що, загалом, не є злочином, проте викликає деякі питання. Адже спільним у всіх трьох сумнівних і резонансних соціологічних дослідженнях («New image marketing group», Інститут дослідження регіонального розвитку України, «Демоскоп»), оприлюднених  у вересні різними компаніями, є саме високі рейтинги партії «Україна – Вперед!».

Можна припустити, що всі три опитування насправді замовлені все тією ж партією Королевської. Проте для того, щоб відвернути увагу від штучно завищених рейтингів лише цієї політсили,  створюють ще кілька прецедентів. Суспільне обурення перекидається на більші партії, «Україна – вперед!» лишається поза увагою, й той факт, що її рейтинги завищені, стає таким, що не обговорюється, а отже, не викликає сумнівів. Звісно, це лише здогади і лиш один із теоретично можливих сценаріїв.

Як «Наша Україна» потрапить до Верховної Ради

Компанія DEFgroup 18 вересня оприлюднила результати соціологічного опитування, відповідно до якого «Наша Україна» набирає 3-3,6% голосів виборців і має шанси пройти до Верховної Ради. Як ми вже згадували, результати цього опитування оприлюднює УНІАН. Їх же публікує газета « 2000», «Газета по-українськи» та «Україна молода». Остання навіть додає до результатів опитування коментар політолога Вадима Карасьова: «3,6% для “Нашої України” не є ситуативним сплеском — рейтинг партії поволі рухатиметься вгору. На тлі розчарувань прихильників, які сьогодні переживає “Батьківщина”, певних розчарувань у “Свободі” на Галичині, де її вважають щонайменше “партією напіввлади”, думаю, “Наша Україна” зростатиме».

Звісно, в жодній із новин не згадується про те, що інші соціологічні служби ще жодного разу не давали «Нашій Україні» більше 1% голосів.

Зрозуміло, що подібні маніпуляції з даними соцопитувань вигідні насамперед тим партіям, які наближаються до прохідного бар’єру. Так вони намагаються мобілізувати електорат, який вагається, чи віддавати голос за них, чи за якусь гарантовано «прохідну» партію.

«Таке було в 2002 році, коли під час опитувань БЮТ не дотягував до виборчого бар’єру. Багато людей, які збиралися голосувати за “Нашу Україну”, вирішили, що вона гарантовано пройде, а щоб пройшов БЮТ, треба за них проголосувати. І БЮТ набрав непоганий відсоток. Припускаю, що таке може статися зі “Свободою” на цих виборах… Що ж до Королевської, то тут ми бачимо, що начебто соціологічні дослідження вже показують, що вона проходить. Але насправді, принаймні поки що, такого немає. І тут, я думаю, може бути інша закономірність, коли їй таки натягнуть і виправдовуватимуть прохідний результат, посилаючись на ці соціологічні дослідження», –  пояснила Ірина Бекешкіна в інтерв’ю «Радіо Свобода».

Лєра Лауда