Олександр Чекмишев: Некоректно відносити до опозиції УДАР, «Свободу» й «Україна – Вперед!», бо вони не були ні у владі, ні в парламентській опозиції

Голова Комітету «Рівність можливостей», який спільно з асоціацією «Спільний простір» здійснюють моніторинг медіапростору в усіх регіонах України, пояснив, чому їхні результати відрізняються від результатів моніторингу, започаткованого Державним комітетом телебачення та радіомовлення.

Держкомтелерадіо запровадив щотижневий моніторинг ефірів провідних загальнонаціональних каналів («Інтера», «1+1», ICTV, Нового каналу, СТБ, ТРК «Україна», Першого національного, 5-го каналу) щодо присутності представників політичних сил – суб’єктів виборчого процесу. За результатами цього моніторингу (див. тут і тут), висвітлення діяльності опозиційних сил у новинах переважає представлення провладних як за хронометражем, так і за кількістю сюжетів. До опозиційних автори моніторингу відносять такі політичні сили, як ОО «Батьківщина», УДАР, «Україна – Вперед!», ВО «Свобода», «Наша Україна», Радикальна партія. До провладних – Партію регіонів та КПУ.

Результати моніторингу Держкомтелерадіо кардинально відрізняються від результатів моніторингу, здійснюваного Академією української преси та асоціацією «Спільний простір» і комітетом «Рівність можливостей».

Різниця в результатах, як нижче видно з коментаря Олександра Чекмишева, пояснюється відмінністю підходів до визначення опозиційних та провладних партій, а також у різному підході до питання, чи вважати виступи високопосадовців (президента, прем’єр-міністра, членів уряду тощо) агітацією за Партію регіонів, чи виконанням прямих обов’язків.

У коментарі для «Телекритики» Олександр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей», роз’яснив методологію моніторингу, який здійснює його організація. Також «Телекритика» очікує на роз’яснення щодо методології й від представників Держкомтелердіо та Академії української преси.

Олександр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей»:

– До опозиційних автори моніторингу відносять такі політичні сили, як ОО «Батьківщина», УДАР, «Україна – Вперед!», ВО «Свобода», «Наша Україна», Радикальна партія. До провладних – Партію регіонів та КПУ.

Вважаю:

1) некоректно відносити до опозиції УДАР, «Свободу» й «Україна – Вперед!», оскільки вони не були ні у владі, ні в парламентській опозиції. Про Радикальну партію взагалі мовчу – за яким же принципом формувалася вибірка, якщо до неї потрапила явно непрохідна партія? З такими успіхом можна напхати в опозицію всі 87 учасників виборів. А де самовисуванці?

2) Щодо представників влади: хотілося б побачити, як за їхньою методологією розмежовуються посадовці і представники партії – в нас це чітко прописано.

3) Цікаві також попередні напрацювання ДКТР в галузі моніторингу: результати, досвід.

4) Цікаво знати, який період вони моніторять – цілодобово чи у прай-таймі? Адже вночі телеканали, напевне, представляють опозицію ще активніше?

Також у коментарі «Телекритики» пролунало: «Академія української преси та Асоціації «Спільний простір» і комітету «Рівність можливостей». Ці організації не сумують хронометражу політичних сил, чи то опозиційних, чи то провладних. А також відносять ефірний час, приділений Миколі Азарову (перший номер списку Парії регіонів) та Віктору Януковичу, коли той представляє не інститут президентства як такий, до часу партії влади».

Щодо сумування провладних та опозиційних сил див. нашу презентацію (слайди 38–39) – тут і тут, а також – тут.

Крім того, дивіться наш сайт та інтерактивний інтерфейс.

Тут яскраво видно, що ми, по-перше, розмежовуємо окремо владу (ПР та КПУ як членів нинішньої коаліції), по-друге, опозицію («Батьківщину», бо інші члени коаліції за партійним списком, як свідчать соціологи, непрохідні) та, по-третє, непарламентські партії (УДАР, «Свобода», «Україна – Вперед!»), оскільки вони ще не були ні у владі, ні в опозиції.

Що стосується «віднесення ефірного часу, приділеного Миколі Азарову (перший номер списку Парії регіонів) та Віктору Януковичу, коли той представляє не інститут президентства як такий», до часу партії влади, див., як ми це розрізняємо: презентація (слайди 22–31) – тут і тут, а також – тут.

Крім того, дивіться наш сайт та інтерактивний інтерфейс.

Тут теж видно, що ми чітко розрізняємо де президент, прем’єр (+уряд), представники місцевої влади виконують свої обов’язки (як минулого тижня міністр внутрішніх справ коментував події в «Каравані» – жодну секунду не було зараховано на ПР, бо тут було виключно виконання обов’язків), і де ці посадові особи прямо чи опосередковано, в контенті чи в контексті є агітаторами за ПР.

Крім того, хотів би підкреслити, що, згідно з європейськими стандартами, є чіткі критерії, згідно з якими експерти з медіамоніторингу розрізняють, у яких випадках посадовець виконує свої обов’язки, а в яких агітує за свою партію.

Зокрема, французький аналог нашої Нацради (Курдинович мусив би знати про такого регулятора) дуже чітко все прописав ще напередодні президентських виборів 2002 року. Згідно з цим документом, інформація про посадовця у ЗМІ у виборчий період рахується в рамках ефірного часу кандидата (суб’єкта). Це правило застосовують також до тих посадовців, які не є кандидатами, але підтримують одного з кандидатів. Єдиний виняток – коли кандидати виступали в межах своїх інституційних обов’язків (без згадки про попередню діяльність, опонентів чи будь-які пункти політичної платформи). В нашому варіанті це ті кілька секунд представлення на телебаченні, чи кількість знаків у пресі й інтернеті, де представляють особу (президента чи прем’єра). Крім того, за рішенням французької нацради, часом на користь кандидата вважають зйомки в офіційних будівлях, на тлі офіційних символів. Тобто коли президент не згадує свою партію, але каже про досягнення уряду або щось обіцяє в будівлі АПУ чи якоїсь обласної держадміністрації, це, за логікою французів, а отже і згідно з європейськими стандартами, зараховується як час суб’єкта, тобто як агітація за партію в позитивній чи нейтральній тональності. Те ж саме правило діє, коли мер або голова ОДА сам не йде на вибори, але хвалить соціальні ініціативи уряду – це теж зараховується як хронометраж партії.