У липні політичних «заказух» у пресі було в 21 раз більше, ніж у січні-лютому
Незважаючи на літній сезон, кількість політичної «джинси» в друкованих виданнях нестримно зростає, – пише на «Українській правді» Ірина Чулівська, медіаексперт Інституту масової інформації.
Та цього року «зростає» – це дуже м’яко сказано, бо насправді «джинсові перегони» розвиваються шаленими темпами: вже у липні 2012, ще до старту передвиборчої кампанії, політичних «заказух» у пресі було у 21 (!!!) раз більше, ніж у січні-лютому.
Гасло липня – «джинсують всі»! Але без рекордсменів ніяк. Перша п’ятірка замовників нелегальної політичної агітації за липень виглядає так.
1 місце – влада: Євро-2012 і покращення
Українська влада зміцнює позиції лідера з розміщення прихованої реклами в ЗМІ. Якщо минулого місяця експерти Інституту масової інформації знаходили вихваляння влади в кожній четвертій політичній «джинсі», то у липні – вже в кожній третій.
Цікаво, що тепер на передньому плані – перші особи. Кількість «джинси» Сергія Тігіпка за місяць впала з 18% до 3%, натомість у пресі все частіше з’являються фото Миколи Азарова.
Провідні теми заказух влади – успішно проведене Євро-2012, програми уряду «Чиста вода», «Доступне житло» та інші «покращення».
Друге місце – Королевська і її народний список
Наталя Королевська, окрім власної персони, в липні взялася широко рекламувати свій «Народний список». Спершу довго обирала кандидатів…
потім довго хвалилася тими, кого вибрала…
потім ще й на суспільно корисні роботи учасників свого списку відправила.
звичайно, не обійшлося без «джинси» про Андрія Шевченка в списку «України – вперед».
Потім, щоправда, з народним списком вийшло невелике непорозуміння, бо навіть в ході з’їзду ніхто не міг зрозуміти, хто буде у списку Королевської, як з телешоу, так і взагалі.
Як повідомляє «Україна, вперед», переможцем телезмагань за місце в «народному списку» став підприємець Сергій Блажевич. Однак, в списку, який нині розміщено на офіційному сайті партії, його прізвища немає. Таке от свідчення «новизни і відповідності» обіцянкам.
Зате з «джинсових заголовків» Королевської все зрозуміло – вона має рецепти на всі випадки життя: «Наталия Королевская: Металлургия – сердце украинской экономики» («КП», 12.07.12); «Как возродить легкую промышленность в Украине» («КП», 05.07.12); «Три проблемы украинского молочного хозяйства» («КП», 03.07.12); «Народный список не понравился власти» («КП», 19.07.12); «Народный список: Первый всеукраинский праймериз завершаются» («Сегодня», 26.07.12); Андрей Шевченко: «Я принял решение завершить карьеру игрока и заняться политикой» («Факты», 31.07.12).
3 місце – КПУ: боротьба з олігархами і ностальгія за минулим
«Джинса» комуністів продовжує «генеральну лінію» – дуже далеку від реальних дій комуністів. В липні Симоненко продовжує боротись з олігархами на проплачених шпальтах газет. Майже завжди такі статті супроводжують дві ілюстрації – Симоненко за трибуною або біля мікрофону і люди на мітингу з червоними прапорами.
Традиційно КПУ звинувачують у всьому чинну владу, з якою вже стільки років співпрацює…
разом з простими робочими розмірковує, як рятувати країну…
звичайно, оголошує план повернення «страны народу».
Деякі інші заголовки комуністичних «заказух» за липень: «КПУ: бесплатной медицине в Украине – быть» («Сегодня», 3.07.12); Петр Симоненко: «Налог на роскошь – осознанная необходимость» («Сегодня», 05.07.12); «Александр Голуб: Власть является частью кризиса, который стал результатом ее деятельности» («КП», 07.07.12).
І далі – «Петр Симоненко: Мы удержим молодежь на родине» («КП», 11.07.12); «КПУ: доверим страну честным чиновникам!» («Сегодня», 17.07.12); «Петр Симоненко: Украину ждет революция ценностей» («КП», 19.07.12); «Петр Симоненко: Вернуть власть от миллионеров – миллионам» («КП», 21.07.12); «Внеочередной съезд Компартии: Земля не для продажи, национализация и социальная защита для всех» («КП», 27.07.12); «В парламенте должны появится новые лица» («КП», 30.07.12).
4 місце – Об’єднана опозиція: боротьба проти влади
Цього місяця ОО «Батьківщина», окрім традиційної критики влади, «джинсувала» й про свою боротьбу за мову. Акценти опозиційної «джинси»: «ми можемо боротися і добиватися результатів, ми проводимо масштабні акції протесту по всій країні, влада нас боїться».
Привертає увагу «оригінальність» ілюстрацій до «джинси» Об’єднаної опозиції. Майже кожну публікацію ілюструють серйозні обличчя лідерів партії на фоні банера «Батьківщини». Ось, наприклад, Яценюк і Томенко…
знову Яценюк і Томенко.
Цікаві заголовки «об’єднано-опозиційної» «джинси» за липень: «Арсений Яценюк: У нас нет волшебной палочки. Но у нас есть убеждения, программа действий и единение» (03.07.12).
«Мы обязаны защищать наш язык, людей, экономику, друзей, которые в тюрьме» («Факты», 10.07.12); «Арсений Яценюк: Это фактически первый в истории Украины иск с четким перечнем не политических обвинений, а конституционных нарушений» («Факты», 20.07.12); «Необходимо создать такую конструкцию власти, при которой мы легко сможем выявить нечестного чиновника и уволить его» («Факты» 24.07.12).
Цікаво, що з всеукраїнських газет «джинси» «Батьківщини» практично немає в «Сегодня», на шпальтах якої регулярно з’являється неналежно маркована реклама Симоненка, Кличка, Королевської, Тігіпка, Азарова та інших, близьких до ПР.
5 місце – Олесь Довгий і «благодійні діяння» його благодійного фонду
Ненав’язливу передвиборчу агітацію передбачливий Олесь Довгий – нині депутат Київради – почав заздалегідь. Чи не найпершим зі всіх кандидатів, він почав роздавати бабусям зі свого виборчого округу продуктові набори та пристрої для вимірювання тиску.
І не дивно, адже пан Олесь є «членом молодої команди» самого «гуру підкупу» виборців гречкою Леоніда Черновецького.
Цього місяця Благодійний фонд Олеся Довгого та Катерини Горіної допомагав дітям купувати шкільну форму (газета «Факты» №120, від 10 липня 2012)… Але пощастило тільки діткам з з 214-го виборчого округу у Києві, де «благодійник» балотуватиметься до парламенту.
…їхнім батькам, які мають у жовтні прийти на виборчі дільниці, теж пощастило – їм стало зручніше добиратися з Дніпровського району до Русанівських садів («Факты» №128, від 20 липня 2012).
…звичайно, куди майбутньому депутату без нових облаштованих дитячих майданчиків у своєму виборчому окрузі («Сегодня», 12.07.12)?
Ну і про рекордсменів з іншого боку – серед заробітчан. «Найзаджинсованішою» всеукраїнською газетою залишається «Комсомольская правда в Украине»: за липень 11% від усіх матеріалів у виданні містять ознаки замовності. Дещо поступається лідеру газета «Факты» – 9%, в «Сегодня» – 3% .
Українці схильні переважно довіряти засобам масової інформації. Як каже соціолог Ірина Бекешкіна, за рівнем довіри преса поступається лише церкві: «Є дві інстанції, яким довіряють: це церква, стабільно, і, до речі, переважно довіряють засобам масової інформації. Не так, звичайно, як церкві, але довіряють».
Цією довірою користуються політики, вкладаючи кошти не в політичну діяльність, що мала б призвести до поліпшення добробуту громадян – розробку законів, дискусії про шляхи розвитку країни, боротьбу з корупцією, а у власне милування – на своє фото у газеті з хвалебними заголовком.
Наслідки прості: спочатку політики купують ЗМІ та виборців, потім, «відпрацьовують» вкладені гроші в парламенті та уряді.
ЗМІ при цьому втрачають головний капітал – довіру… «Симуляція» політичної діяльності в «симульованих» інформаційних матеріалах призводить до повної «симуляції змін». І так по колу…
Ірина Чулівська, «Українська правда»
