Законодавча практика «злизування»

Експерт: «Повернення до Кримінального кодексу України статті про наклеп може стати механізмом залякування журналістів перед виборами»

Для ефективної протидії незалежній журналістиці українська влада може використати запозичені в Росії технології, зокрема метод залякування працівників ЗМІ кримінальною відповідальністю за свої слова. Так, не встигли депутати Держдуми Росії 13 липня повернути до Кримінального кодексу своєї країни статтю «Наклеп» (передбачивши максимальне покарання – штраф до 5 млн рублів (1,22 млн грн), як через п’ять днів після цього схожий законопроект зареєстрував у Верховній Раді України депутат-регіонал Віталій Журавський. Як писав «День» (№128 від 25 липня ц.р.), свою законодавчу ініціативу нардеп пояснив бажанням стимулювати журналістів «думати, перш ніж говорити». Сумнівів у тому, що цей законопроект сприятиме посиленню тиску на ЗМІ, в експертів не виникає.

На думку Журавського, за наклепи та образи варто стягувати штраф від 8,5 тис. грн до 85 тис. грн. Якщо ж поширили умисно недостовірну інформацію, яка спровокувала серйозне погіршення здоров’я людини, проти якої вона спрямована, то її автора треба покарати позбавленням волі терміном від трьох до п’яти років.

Яка ймовірність того, що законопроект ухвалять, та які наслідки це матиме, «День» запитав у експерта Інституту медіа-права, медіа-юриста Ігоря Розкладая:

– Наша організація категорично проти цієї ініціативи. Україна вже 11 років живе без криміналізованої статті про наклеп і повернення до неї фактично призведе до запровадження народними депутатами цензури. Взагалі появу цієї законодавчої ініціативи оцінюю не інакше, як «злизування» практики Росії, яка нещодавно запровадила кримінальну відповідальність за наклеп. Ні в Росії, ні в Україні це не сприятиме покращанню ситуації зі свободою слова. Складається враження, що наші депутати й досі живуть за цінностями Радянського Союзу. Вони абсолютно не розуміють, що є інші механізми доведення своєї позиції – через суд. Якщо чиїсь права порушено, можна подати позов до суду й довести, що вас оббрехали. До речі, згідно з чинним законодавством, штрафи за завдану моральну шкоду сьогодні можуть бути чималими. А бажання криміналізувати наклеп – форма непрямої цензури. Ухвалення законопроекту зробить можливим погрожувати будь-якому журналісту, громадському активісту позбавленням волі, по суті, за його професійну діяльність. Очікую, що цю статтю, у разі її ухвалення, першими почнуть використовувати для тиску на журналістів чиновники у регіонах. Також не варто забувати, що в понеділок стартує виборча кампанія, і повернення статті про наклеп до Кримінального кодексу потенційно може бути механізмом залякування журналістів перед виборами, зокрема активістів руху «Чесно», яких уже розкритикували деякі народні депутати. Прогнозую, що цей законопроект, якщо його ухвалять, сприятиме розвитку підпільної журналістики, коли під більшістю серйозних матеріалів не буде підписів авторів. Утім, говорити про перспективи ухвалення законопроекту зарано. Усе розставить на свої місця розгляд депутатами законопроекту в першому читанні. Чи готові журналісти сконсолідуватися, щоб протистояти цій ініціативі? Сподіваюся, що так. Але наскільки масовим буде цей протестний рух, чи долучаться до нього журналісти з регіонів – не можу сказати. Враховуючи практику сліпого копіювання законодавчих ініціатив з Держдуми Росії, очікую, що депутати ВРУ, крім повернення до КК статті про наклеп, також згадають про термінову необхідність захисту дітей від шкідливого контенту. Нагадаю, що в Росії зараз запроваджують закон, відповідно до якого за окремі протиправні матеріали на Facebook чи інших великих сайтах можна закривати весь портал».

До речі

Щойно законодавча ініціатива Журавського набула розголосу у ЗМІ, як регіонали активно почали від неї відхрещуватися. Спочатку на офіційному сайті Партії регіонів депутат Владислав Лук’янов повідомив, що ідея «посилити кримінальну відповідальність за образи та наклепи – це особиста позиція Журавського», мовляв, це питання навіть не обговорювали під час засідань ради фракції ПР. А згодом до цієї заяви приєдналася депутат Олена Бондаренко, назвавши зареєстрований законопроект «досить сумнівним». «На моїй пам’яті у каденції діючого скликання парламенту це вже третя спроба посилити законодавство щодо вітчизняних медіа, – цитує О. Бондаренко прес-служба Партії регіонів. – І, до речі, раніше такими ідеями захоплювалися представники абсолютно різних парламентських фракцій. Але досвід і позиція більшості депутатів від фракції ПР показують, що такі ініціативи не мають жодних перспектив і навряд чи будуть підтримані парламентом.

Вадим Лубчак, «День»