Ті, хто намагається зрозуміти суспільство
Про особливості ефективного співробітництва між соціологами та журналістами під час виборчої кампанії говорили представники ЗМІ та соціологічних центрів під час круглого столу «Вибори-2012: соціологія та журналістика», оранізаторами якого виступили Фонд «Демократичні ініціативи», Інститут соціології НАН України та ГО «Телекритика».
Виміри морально-етичні
Тема довіри між соціологами та журналістами виникає щоразу напередодні виборів. Традиційно вони обмінюються час від часу звинуваченнями, мовляв, соціологи роблять замовні опитування, а журналісти неправильно інтерпретують соціологічні дані. Як подолати цю недовіру, говорили експерти під час круглого столу.
«Ми [журналісти та соціологи] прагнемо показати тим, хто хоче це бачити, і, власне, всьому суспільству його – це суспільство: хто краще, хто гірше, але принаймні намагаємося. Це залежить від рівня фаховості, професіоналізму і, очевидно, від рівня моральності, від професійної етики. Саме в такий період – в період перед виборами, в період виборів – набуває особливої гостроти саме це питання. Чесність, відданість істині, відданість об’єктивності, об’єктивізму навіть, власне, і спонукає нас до співпраці, максимально обережного підходу одне до одного, і знову ж таки, до необхідності визначитися з моральними стандартами наших професій, які багато в чому перетинаються» – саме з цих слів відомого українського журналіста Сергія Набоки (нині покійного), надрукованих у збірнику «Громадська думка і політика», розпочала дискусію директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Проблема, озвучена Сергієм Набокою ще у 1997 році актуальна і сьогодні.
Як сказав політолог Володимир Фесенко, «зараз, коли у нас така складна, суперечлива, навіть драматична, ситуація, питання демократичності виборів значною мірою (хоча і не вирішальною) залежить від того, як на виборах будуть працювати соціологи і журналісти».
Виміри соціологічні
Обговорення шляхів взаємодії стало логічним продовженням проведеного експертного опитування журналістів, здійсненого Фондом «Демократичні ініціативи» «Виборча кампанія-2012: чого журналісти очікують від соціологів?», участь у якому взяли 72 журналісти з усіх регіонів України.
Дані дослідження свідчать, що абсолютна більшість журналістів у своїй роботі використовує соціологічні опитування, виявляючи найбільший рівень довіри до Центру Разумкова, Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології.
У той час як найбільшим авторитетом у журналістів користуються Ірина Бекешкіна, Євген Головаха, Володимир Фесенко та Володимир Паніотто.
Більша половина опитаних висловила бажання навчитися правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних досліджень, відзначивши, що для цього потребують спеціального посібника, орієнтованого на політичні реалії. У такому посібнику журналісти хотіли б знайти відповіді й на питання, як розрізнити справжнє опитування від «купленного», а також про те, які основні методи маніпуляцій і зловживань соціологічними даними.
У контексті ж виборчої кампанії 2012 року журналісти хотіли б почути від соціологів про особливості роботи соціологічних організацій, основні методи фальсифікації результатів на майбутніх виборах та про екзит-поли як засіб контролю за прозорістю виборів.
Якщо говорити по рівень довіри до соціологів та журналістів, то він достатньо високий. Так, за результатами опитування, яке проводить КМІС, рівень довіри населення до результатів соціологічних опитувань організацій, що вже давно працюють, за 10 років суттєво підвищився (з 36% у 2002 році до 51% – у 2012-му). У той же час найвищий рівень довіри зберігає церква (61%), а на другому місці – ЗМІ (40,5%).
Виміри практичні: вибори-2012
Як розпізнавати лжеопитування, як і хто має виявляти зловживання адмінресурсом, чи впливає замовник соціологічного опитування на його результати – ці та схожі запитання визначили хід дискусії експертів та журналістів.
Заступник керівника соціологічної служби Центру ім. Разумкова Михайло Міщенко розповів, що «існують певні практики, які дозволяють поставити опитування під сумнів». Зокрема він порадив звертати увагу на його описову частину. «Наприклад, якщо подаються результати опитування лише міського населення, але стверджується, що дані репрезентативні стосовно населення України в цілому. Хоча це не є лжеопитуваннями. Це опитування саме міського населення», – говорить експерт.
Також він рекомендує журналістам порівнювати результати різних соціологічних служб. «Якщо дані якоїсь соціологічної компанії при дослідженні електоральних рейтингів вже явно відрізняються на користь якоїсь партії, то це дозволяє говорити, що, можливо, є якась політична мотивація такого результату», – каже Михайло Міщенко.
А президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько та генеральний директор цього ж інституту Володимир Паніотто рекомендують у першу чергу перевіряти, чи існує така соціологічна компанія, яка оприлюднює сумнівні дані.
Директор Центру «Пента» Володимир Фесенко говорив про необхідність проведення екзит-полів. «Це стримуючий чинник для влади, і це наша історія підтверджувала неодноразово. Це один із важливих інструментів демократичності виборів і контролю громадськості» – вважає він. Проте він застеріг, що сьогодні уже відомі методики, які дозволяють деформувати результати екзит-полів. Зокрема штаби можуть на це впливати, знаючи наперед, в яких місцях будуть проводити свої опитування соціологи.
У той же час Володимир Паніотто припустив, що до 2015 року екзит-поли можуть заборонити.
Говорячи про можливості маніпулювання соціологічними даними, Володимир Фесенкотакож зауважив, що тут є питання і до ЗМІ. «Це питання професійності і питання чесності, – сказав він. – Адже з’являються дані лжеопитувань саме у ЗМІ». Експерт зауважив, що є видання, які завжди серйозно ставилися до подачі соціологічних матеріалів – це газети «Дзеркало тижня» та «День». «Але, на жаль, особливо інформаційні агенції, часто публікують дані нібито опитувань без серйозного контролю і перевірки. Цьому треба приділяти серйозну увагу», – наголосив Фесенко.
Також директор Центру «Пента» переконаний, що під час цих виборів журналісти повинні відіграти серйозну роль у виявлення зловживань адмінресурсом. «Сьогодні набагато більше можливостей для зловживання адмінресурсом, ніж раніше, бо влада консолідована. І завдання для журналістів, як виявляти такі зложивання. Це буде нелегко, бо не завжди це порушення закону. Зокрема від журналістів залежить надання правдивої і чесної інформації про ситуацію з громадською думкою. Це також засіб боротьби з адмінресурсом», – зазначивВолодимир Фесенко.
У журналістів до соціологів також є свої застереження.
На думку ведучого «Свободи слова» (ICTV) Андрія Куликова, потрібно пояснювати, що стоїть за конкретними цифрами, які оприлюднюються. І в цьому має полягати співпраця журналістів та соціологів.
Щодо зловживання адмінресурсом, то Андрій Куликов конститував прикрий факт: «Прямо чи опосередковано, свідомо чи несвідомо, але очевидно багато журналістів братимуть у цьому участь. Частина з нас будуть брати участь через незнання». Саме тому він вважає, що такі спілкування між журналістами та соціологами, як цей круглий стіл, є важливими.
«Соціологам слід вказувати на помилки в даних, які є очевидними, оскільки журналісти не завжди можуть зрозуміти де правда, а де ні, – порадив ведучий TBI Мустафа Наєм. – В усіх соціальних опитуваннях, які зараз проводяться, є замовник – конкретні партії, конкретний політик і т.д. Я розумію, що це, як правило, закрита інформація, але особисто я довіряю тим замовникам, яких знаю. Якщо є якісь дослідження, які замовлені політичними силами, але вони об’єктивні, вони заслуговують на більшу довіру».
Володимир Паніотто зауважив, що розкривати замовника соціологи можуть лише за його згодою. Він також звернув увагу на те, що в Україні, на відміну від США чи ЄС, нема ЗМІ, які б самі замовляли соціологічні опитування, щоб отримати відповіді на запитання, цікаві їм та їхнім читачам/глядачам. Але це недешеве задоволення. Виходом із ситуації могло б бути спільне замовлення від групи медіа, переконані експерти.
Виміри просвітницькі
Учасники круглого столу підтримали ідею опитування щодо написання посібника з соціології для журналістів та висловили свої побажання щодо нього. Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна відзначила, що підручник такий вони вже готували 17 років тому, тепер слід розширити і доповнити, але зробити це не так просто. В першу чергу тому, що: «Він буде істотно відрізнятися від тих посібників, що існують у західному світі, тому, що там не йдеться про те, як розпізнати опитування, кому можна довіряти, кому не можна. І взагалі серед населення загалом і серед журналістів є фіксація на фальсифікаціях. Ось ми запитали журналістів, які теми мають бути в центрі уваги наших круглих столів під час виборів. Це основні методи фальсифікації результатів на виборах – «підрахуйство». Це цікавіть навіть більше, ніж самі рейтинги. Коли ми питаємо, що повинно бути в підручнику, нам пишуть: «Як журналісту розпізнати реальні опитування та «лжеопитування»? Як маніпулюють даними соціологічних опитувань?». Тобто це те, чого не можна знайти в західних підручниках».
Але разом із цим, на думку журналіста газети «Дзеркало тижня» Сергія Рахманіна, важливо, аби підручник «був поширеним, щоб його розуміли люди, які до цього ніколи не стикалися з соціологією. Не маючи практичних знань, журналіст не знає, які питання ставити і за яким коментарем звернутися до соціолога. І якщо ми говоримо про співпрацю, то треба зробити так, щоб він потрапив з рук соціологів до ЗМІ».
Головний редактор сайту MediaSapiens Діана Дуцик впевнена, що лише нового підручника буде недостатньо, в першу чергу слід змінювати підходи до вивчення соціології на факультетах журналістики, оскільки часто предмет «Соціологія» читається неякісно і він абсолютно не адаптований до журналістської роботи. «Не можна журналістам читати абстрактний курс про соціологію і не адаптувати його до прикладної роботи, яку журналісти виконують щодня», – наголосила вона. Крім того, Діана Дуцик звернула увагу на те, що рівень довіри між журналістами та соціологами низький, бо низьким є і рівень довіри між різними соціальними групами у суспільстві загалом. «Більшість журналістів поділені між політичними таборами, що також часто заважає об’єктивно оцінювати реальність» – вважає головний редактор сайту MediaSapiens.
Маргарита Тулуп, «MediaSapiens»
Усі фото Ірини Філіпчук, Фонд «Демократичні ініціативи»
